Рішення

від 11.07.2017 по справі 344/4769/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/4769/17

Провадження № 2/344/2315/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

11 липня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до КС Прикарпаття-Сім про захист прав споживача та стягнення коштів (повернення депозиту та процентів), -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до КС Прикарпаття-Сім про захист прав споживача та стягнення коштів (повернення депозиту та процентів), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму внеску 50 000 грн., а також 45 947,50 грн. процентів річних за фактичну кількість днів користування внеском, стягнути суму втрат від знецінення грошей в сумі 3% річних - 2763,28 грн. та індекс інфляції - 13 480,62 грн., а всього 112 191,40 грн.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку, про що свідчить конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся на адресу суду з відміткою поштового оргнану за зазначеою адресою не числиться . ( а.с.37), а тому, виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки суд не повідомив, а позивач подав достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд вважає, що можливо провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Судом встановлено, що 01.02.2013 між ОСОБА_2 та КС Прикарпаття-Сім» в особі голови правління ОСОБА_3 був укладений договір 5-13 про залучення внеску (вкладу члена КС на депозитний рахунок).

Відповідно до п.1.1 договору позивач передав, а відповідач пр ийняв на депозитний рахунок грошові кошти у сумі 50 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1947, згідно з чим, позивачем 01.02.2013 року передано відповідачу, а останнім отриманий на депозитний рахунок внесок в повному обсязі. У п. 2.4 зазначено, що нарахування процентів за вкладом проводяться від дня, наступного за днем надходження вкладу у «КС» , до дня, який передує його поверненню «Член КС» , або списанню з рахунка «Члена КС» .

Договір укладено на строк з 01.02.2013 року по 31.08.2013 року ( п.1.1. Договору).

02.09.2013 року укладена додаткова угода до договору №5-13 про залучення внеску (вкладу члена КС на депозитний рахунок від 01.02.2013 року).

01.09.2014 року укладена додаткова угода до договору №5-13 про залучення внеску (вкладу члена КС на депозитний рахунок від 01.02.2013 року).

02.12.2014 року укладена додаткова угода до договору №5-13 про залучення внеску (вкладу члена КС на депозитний рахунок від 01.02.2013 року).

02.05.2015 року укладена додаткова угода до договору №5-13 про залучення внеску (вкладу члена КС на депозитний рахунок від 01.02.2013 року).

Відповідно до п. 2.8 договору відповідач був зобов»язаний на вимогу позивача повернути суму внеску і суму нарахованих процентів за період користування ним позивачу, в день, наступний за останнім днем строку внеску.

Відповідно до п. 2.4. договору, проценти на суму внеску нараховуються за фактичну кількість днів користування внеском з дня, наступного за днем надходження коштів на депозитний рахунок позивача, та включно до дня, який передує дню його повернення позивачу.

23.04.2014 року відповідач на вимогу позивача повинен був повернути відповідну суму внеску разом з сумою нарахованих за користування ним процентів позивачу.

Після спливу строку договору позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути суму внеску та нараховані за користування ним проценти, але йому було відмовлено у поверненні суми внеску та процентів.

Відповідач продовжує користуватися грошовими коштами в розмірі 50 000 грн., що були внесені позивачем як депозит. Оскільки відповідач, всупереч волі позивача продовжує користуватися депозитом, то до такого користування мають застосовуватись положення депозитного договору, зокрема у визначенні річної відсоткової ставки на суму депозиту. Відповідно до п.2.2 договору розмір процентної ставки становить 24% річних. Відповідно до додаткових угод 22% процентів річних.

Відповідно до довідки, сума боргу становить: залишок коштів за вкладом станом на 28.03.2017 року складає 50 000 грн.

Відсотки 01.02.2013 року по 31.08.2013 року становлять 24% річних в загальній сумі 6857,50 грн.

Відсотки з 02.09.2013 року по 28.03.2017 року становлять 22% річних в загальній сумі 39090,00 грн.

Загальна сума заборгованості по відсотках 45 947,50 грн.

50 000,00 + 45 947,50 = 95 947,50 грн.

Індекс інфляції - 13 480,62 грн., за вимогами ст. 625 ЦК України.

За повідомленням Державної служби статистики індекс споживчих цін (індекс інфляції): березень 2016 року становить - 101, 00%, квітень 2016 року становить - 103,5%, травень 2016 року становить - 100,1%, червень 2017 року становить - 99,8%, липень 2016 року становить 99,9%, серпень 2016 року становить - 99,7%, вересень 2016 року становить - 101,8%, жовтень 2016 року становить - 102,8%, листопад 2016 року становить - 101,8%,грудень, грудень 2016 року становить - 100,9%, січень 2017 року становить - 101,1%, лютий 2017 року становить 101,0%.

З урахуванням рекомендацій, викладених у Листі Верховного суду України № 62-97 р. від 03.04.1997 року, сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період жовтень 2015 по жовтень 2016 розраховується наступним чином:

(101,0% х 103,5% х 100,1% х 99,9% х 99,7% х 101,8% х 102,8 х 101,8% х 100,9% х 101,1% х 101,0) /100%)=114,05%

(95947,50 х 114,05%) - 95947,50=13480,62 грн.

3%річних - 2763,28 грн.,

3%річних (3%/12 місяців/30 днів)=0,008% в день за останні 12 місяців.

95947,50*0,008%*30 х12 = 2763,28 грн.

Всього разом 112191,40 грн.

Оскільки відповідач не повернула позивачу у визначені договором строки суму внеску та не сплатила суму нарахованих за користування нею процентів, то відповідач порушила умови договору, оскільки такий його обов»язок був ним передбачений.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно із частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 2 Закону України Про банки і банківську діяльність вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Враховуючи, що позивач звернувся до банку з заявою про повернення банківського вкладу, чим засвідчив свій намір виплати по закінченню строку вкладу, банк був зобов'язаний повернути позивачу депозитні кошти з процентами в строк закінчення дії договору, проте, банк кошти всі не повернув, чим порушив свої грошові зобов'язання.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму неповернутого внеску в розмірі 50 000 грн., а також 45 947,50 грн. процентів річних за фактичну кількість днів користування внеском, 3% річних - 2763,28 грн. та індекс інфляції - 13 480,62 грн., а всього 112 191,40 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За цією нормою закону нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобовязання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова судової палати у цивільних справах ВСУ від 01.10.2014 року у справі №6-113цс14).

У ст. 1061 ЦК України передбачено, що банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

За ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Вказаною статтею не врегульовано випадку, коли у строк, передбачений договором, банк не повернув вкладнику його вклад. Разом з тим, у ч. 3 ст. 1058 ЦК України вказано, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 ЦК України), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача відсотків, нарахованих за користування вкладом, з врахуванням умов договору (24 % річних) за фактичну кількість днів користування вкладом по день виплати, є правомірною.

А тому, слід задовольнити вимоги щодо стягнення процентів за користування депозитом за період з 01.02.2013 року по 31.08.2013 року - 24% річних в загальній сумі 6857,50 грн., за період з 02.09.2013 року по 28.03.2017 року - 22% річних в загальній сумі 39090,00 грн., а всього 45947,50 грн.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст.11, 15, 509, 625, 631, 1058, 1060, 1061, ЦК України, Законом України Про банки і банківську діяльність , керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити

Стягнути з КС Прикарпаття - Сім» , код ЄДРПОУ 34622944, п/р 26501300013751, МФО 336310 в ПАТ «Ідея Банк» м. Івано-Франківськ на користь ОСОБА_2, жительки м.Івано-Франківськ, вул. Галицька, буд. 80 «Б» кв.2, ІПН НОМЕР_1 невиплачений внесок за договором №5-13 від 01.02.2013 року про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок в розмірі 112 191,40 грн. (сто дванадцять тисяч сто дев»яносто одна гривня сорок копійок), який складається з: суми внеску - 50 000 грн., проценти - 45 947,50 грн., 3% річних - 2763,28 грн., індекс інфляції - 13480,62 грн.

Стягнути з КС Прикарпаття - Сім» , код ЄДРПОУ 34622944, п/р 26501300013751, МФО 336310 в ПАТ «Ідея Банк» м. Івано-Франківськ в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 640 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянути за письмовою заявою відповідача протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя Польська М.В.