Ухвала

від 13.07.2017 по справі 419/2084/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 419/2084/17

Провадження № 11-сс/782/162/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3

секретаря ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника власника

майна- ПМВВП «Пульсар» ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу представника власника майна приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Пульсар-Мікро» ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Новоайдарського районного суду Луганської області від 30 червня 2017 року про арешт тимчасово вилученого майна,

встановила:

Оскаржуваною ухвалою частково задоволено клопотання слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП України у Луганській області ОСОБА_7 та накладений арешт на деревину стовбури хвойного лісу, які виявлені 28.06.2017 року під час огляду місця події на ділянці автодороги сполученням Сєвєродонецьку-Новоайдар, на блокпосту «Метьолкіне», на вантажному автомобілі «RENAULT»-Магнум 385 ТІ та напівпричіпі марки «Шмітц» моделі «SPR» НОМЕР_1 , та товарно-транспортну накладну на перевезення деревини (ТТН-ліс) від 27.06.2017 року ЛГА № 083162, із забороненням власнику права розпорядження та користування цим майном.

Підставою для такого рішення слідчий суддя зазначив, що встановлена органом досудового розслідування під час огляду місця події, у межах кримінального провадження № 12017130370001897, невідповідність найменування та обсягу деревини, що транспортувалась, даним, зазначеним у супровідних документах та накладній ТТН-ліс, є підставою вважати, що це майно є предметом злочину, ознаки якого внесені до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією за ч.3 ст. 191 КК України.

Оскільки у межах досудового розслідування провадяться процесуальні дії, єдиним засобом збереження тимчасово вилученої деревини як речового доказу по справі є його арешт.

У поданій апеляційній скарзі представник власника майна приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Пульсар-Мікро» ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну та необґрунтовану та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_8 про арешт майна.

Зазначає при цьому, що зазначена деревина була придбана підприємством на підставі укладених господарських угод із Новоайдарським ЛМГ, звідти завантажена майстрами та лісничими на автомобіль перевізника та оформлена відповідними накладними ТТН-ліс із зазначенням у ній виду, кількості, назви вантажу, лісорубного квитка.

27.06.2017 року вантаж разом із транспортними засобами були незаконно затримані на блокпосту «Метьолкіне» поблизу м. Сєвєродонецька Луганської області.

Вважає, що ухвала слідчого судді про арешт майна не ґрунтується на вимогах діючого КПК України, оскільки у судовому засіданні не встановлено обставин обшуку чи огляду, під час яких це майно вилучалось; у доданих до клопотання слідчого матеріалів немає підтвердження оголошеної підозри будь-яким посадовим особам за ч.3 ст. 191 КК України, пояснень свідків, потерпілих, а протокол огляду від 28.06.2017 року не містить посилань на існуючі підстави для вилучення майна.

Ухвала слідчого судді, крім зазначених вище порушень, на думку представника, постановлена всупереч вимогам ст. 132 КПК України щодо підсудності по застосуванню заходів забезпечення кримінального провадження, оскільки розглянута слідчим суддею Новоайдарського районного суду Луганської області, а не за місцем знаходження органу досудового розслідування, тобто, у Сєвєродонецькому міському суді Луганської області, поза межами часу, встановленого діючим кримінальним процесуальним законодавством ( ч.5 ст. 171 КПК України) для слідчого та прокурора для звернення із клопотанням до слідчого судді, без допиту свідків, представників Новоайдарського ЛМГ та ретельного вивчення матеріалів клопотання.

Додає, що на момент розгляду клопотання прокурором та слідчим не було надано доказів та документального підтвердження розбіжностей у видах та специфікації деревини між тим вантажем, який перевозився та викладених у ТТН-ліс даних.

Заслухавши суддю-доповідача, представника власника майна ОСОБА_9 на підтримку поданою ним апеляційної скарги у повному обсязі викладених у ній доводів, прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала проти задоволення зазначених апеляційних вимог, дослідивши матеріали судового провадження та додані сторонами у судовому засіданні додаткові документи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження, та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно із п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається із метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів, тобто, тих матеріальних об`єктів, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі, предмети, що були об`єктом протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом ( ст. 98 КПК).

У такому випадку ( п.1 ч.2 ст. 170 КПК) арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи ( ч.3 ст. 170 КПК).

Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що органами досудового розслідування підозри нікому не оголошено, отже, відсутні особи, які б мали процесуальний статус підозрюваного чи обвинуваченого.

Як вбачається із наданих суду документів, ПМ ВВП «Пульсар-Мікро» ( копія договору купівлі-продажу № 90 від 28.04.2017 року, витяг з реєстру платників податку на додану вартість, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та ФОП, платіжні доручення №№ 84 від 27.06.2017 року, 76 від 26.06.2017 року, накладні та супровідні документи до ТТН-ліс) придбало лісопродукцію, яка наразі тимчасово вилучена, за відповідними правовими підставами.

Під час апеляційного розгляду до матеріалів справи був приєднаний за клопотанням прокурора додатковий протокол огляду місця події від 12.07.2017 року, за участю спеціаліста.

Відповідно до зазначеного документу, під час додаткового огляду спеціалістом- начальником відділу Луганського обласного управління ЛМГ ОСОБА_10 визначено, що деревина, зазначена у ТТН № 083162 від 27.06.2017 року, відповідає за специфікацією та виду оглянутій на місці події деревині, яка перевозилась у автомобілі «RENAULT»-Магнум 385 ТІ та напівпричіпі марки «Шмітц» моделі «SPR» НОМЕР_1 і є придбаною підприємством «Пульсар-Мікро», обсягом 41,13 куб м.

Аналогічні дані містить супровідна накладна ТТН-ліс №27.06.2017 року ЛГА № 083162.

За таких умов доводи клопотання слідчого ОСОБА_8 про невідповідність вилученої деревини супровідним документам як підстави для накладення арешту не підтверджені і, відповідно, не є обґрунтованими, внаслідок чого ухвалу слідчого судді слід скасувати і , відповідно до правил ч.3 ст. 407 КПК України, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого ОСОБА_7 про накладення арешту на зазначене у цьому клопотанні майно за відсутності таких підстав.

Керуючись сь.сь.167,170,407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника власника майна приватного малого виробничо-впроваджувального підприємства «Пульсар-Мікро» ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Новоайдарського районного суду Луганської області від 30 червня 2017 року, якою накладений арешт на стовбури хвойного лісу (невизначеної в ухвалі кількості),діаметром від 19 до 40 см, довжиною 06 метрів, які перевозились на вантажному автомобілі «RENAULT»-Магнум 385 ТІ та напівпричіпі марки «Шмітц» моделі «SPR» НОМЕР_1 , та товарно-транспортну накладну на перевезення деревини (ТТН-ліс) від 27.06.2017 року ЛГА № 083162, із забороненням власнику права розпорядження та користування цим майном, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого Сєвєродонецького ВП ГУНП у Луганській області ОСОБА_11 відмовити.

Повернути тимчасово вилучене майно його власнику - приватному малому виробничо-впроваджувальному підприємству «Пульсар-Мікро».

Ухвала апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.

Судді