Рішення

від 19.05.2017 по справі 1028/643/12

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа 1028/643/12

Провадження 2/382/323/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 травня 2017 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л. І.

при секретарі Чемерис С.О.

прокурора Тарасюк Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом прокурора Яготинського району в інтересах держави в особі Яготинської районної державної адміністрації, м. Яготин, вул. Незалежності, 110 до ОСОБА_1, треті особи: Управління Держгеокадастру в Яготинському районі Київської області м. Яготин, вул. Незалежності, 110, Трубізьке міжрайонне управління водного господарства, смт. Баришівка, вул. Торф"яна, 20 Київської області про визнання недійсними державних актів, скасування державних актів та визнання права власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Яготинського районного суду Київської області від 11 грудня 2012 року позовні вимоги прокурора Яготинського району Київської області в інтересах держави в особі Яготинської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, треті особи: Управління земельних ресурсів в Яготинському районі Київської області, Трубізьке міжрайонне управління водного господарства, про визнання недійсним державного акту, скасування реєстрації державного акту та визнання права власності на земельні ділянки задоволено.

01 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення, посилаючись, зокрема, на те, що рішення ухвалене за її відсутності , вона не була належним чинм повідомлена про час та місце розгляду справи, судом не було з'ясовано усіх фактичних обставин справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, внаслідок чого ухвалено рішення, яке є необгрунтованим та незаконним.

Згідно ухвали Яготинського районного суду Київської області від 19 грудня 2016 року у зв'язку з реорганізацією територіального органу державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, було залучено до участі в справі в якості третьої особи Управління Держгеокадастру в Яготинському районі.

В судовому засідання прокурор підтримав вимоги позову.

Представник відповідачки ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, звернулася до суду з заявою, в котрій просила розглянути справу у її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, зазначених у заяві про скасування рішення, а також просила застосувати строк позовної давності.

Решта учасників судового розгляду в судове засідання не з"явилася.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

В обгрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що на підставі розпорядження Яготинської РДА від 18 липня 2008 року відповідачкою 1 серпня 2008 року було отримано державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради площею 1,3750 га та площею 0,4113 га. 20 липня 2009 року на підставі розпорядження Яготинської РДА від 26 грудня 2008 року № 626 було отримано нові державні акти на право власності на вищевказані земельні ділянки, призначені для ведення садівництва. При цьому, зазначив, що державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства у 2008 році були виготовлені та видані з порушенням вимог ст. 56 ЗУ "Про землеустрій" та п.1.16 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі від 4 травня 1999 року № 43 чинної на час виникнення спірних правовідносин), зокрема, технічна документація із складання державних актів на право власності на земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства розроблені без долучення до неї: технічного завдання на розробку технічної документації зі складання державного акту, журналу польових вимірювань, відомостей обчислення площі земельної ділянки, збірного кадастрового плану суміжних землевласників і землекористувачів, відомостей обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки, крім того, межа між земельними ділянками і прибережною захисною смугою ставу "Двірківщина" не співпадає з фактичною межою, яка існувала до приватизації та проходить через прибережну захисну смугу, що робить неможливим дотримання екологічної безпеки водного об"єкту і відстань від урізу води ставка до точки № 1 земельної ділянки становить 41,73 м, відстань від урізу води ставка до точки 4 складає 46,44м, чим порушено вимоги ч.2 ст. 88, п.1 ч.2 ст. 89 Водного кодексу України. Розпорядження Яготинської РДА № 626 від 26 грудня 2008 року прийнято з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений законами України, оскільки чинне на дату прийняття розпорядження законодавство, не передбачало процедури зміни цільового (функціонального) використання земельних ділянок. Виходячи з принципу Земельного кодексу України щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитись у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі, визначеного постановою Кабміну України за № 502 від 11 квітня 2002 року, тобто шляхом розроблення проекту відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється. Чинним на час прийняття оспорюваного розпорядження Законом України "Про землеустрій" та іншими актами земельного законодавства взагалі не передбачалось розроблення такого виду документації із землеустрою, як технічна документація із землеустрою щодо зміни цільового використання земельної ділянки.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернулася з заявою до Яготинської РДА про передачу їй у власність земельної ділянки площею 2 га ріллі для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності. Розпорядженням Яготинської РДА від 18 липня 2016 року № 306 "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради" (а.с.14) затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок 25 громадянам України, яким передбачено передати у власність земельні ділянки загальною площею 41, 767 га ріллі для ведення особистого селянського господарства за рахунок орних земель державної власності (резервного фонду в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради Яготинського району Київської області. Згідно з додатком до розпорядження, а саме, відповідно до списку громадян, яким передаються у власність земельні ділянки (а.с. 15) ОСОБА_1 надана земельна ділянка розміром 1,7863 га. Оскільки вказана ділянка була розподілена на дві частини проїздом, тобто землями загального користування, на кожну з її частин виготовлені окремі державні акти.

ОСОБА_1 встановлено на місцевості та погоджено зовнішню межу земельних ділянок, розташованих за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради, межові знаки в кількості 19 штук, якими закріплено земельну ділянку, передано на зберігання землевласнику (землекористувачу) (а.с. 20).

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1,7863 га у власність відповідачки та оформлення права власності на земельні ділянки погоджено Управлінням земельних ресурсів у Яготинському районі, відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства у травні 2008 року ( а.с. 21-22).

На підставі вищевказаного розпорядження від 1 серпня 2008 року ОСОБА_1 видано державні акти на право власності на земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради, а саме, державний акт серії ЯЖ № 675479, на земельну ділянку площею 1,3750 га та державний акт серії ЯЖ № 675478 на земельну ділянку площею 0, 4113 га.

Розпорядженням Яготинської РДА від 26.12.2008 року № 626 "Про зміну цільового використання земельних ділянок для ведення садівництва 21 громадянину України за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради" (а.с. 231) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо зміни цільового використання земельних ділянок, в тому числі і ОСОБА_1 для ведення садівництва. (а.с. 181-233). Змінено цільове використання земельних ділянок, зокрема, площею 1,7863 га за рахунок земельних ділянок, що знаходяться у власності ОСОБА_1 переданих їй для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради, доручено землевпорядній організації виготовити державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва.

В подальшому ОСОБА_1 отримала державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯД № 792959 на земельну ділянку площею 1,3750 га та серії ЯД № 792958 на земельну ділянку площею 0,4113 га, що розташовані в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради та призначені для ведення садівництва.

З відповіді Трубізького міжрайонного управління водних ресурсів на запит Яготинського районного суду від 11 квітня 2012 року (а.с. 27), а також з листа управління від 11 квітня 2012 року № 127 (а.с. 34 ) встановлено, що водний об"єкт -став "Двірківщина" в адміністративних межах Дірківщинської сільської ради межує з хутором "Гарячиївщина" та площа водного дзеркала 3,1 га, площа водозабору- 1,2 га.

З даних тахеометричної зйомки земельної ділянки від 23 червня 2012 року (а.с.38) встановлено, що відстань від урізу води ставу до точки № 1 земельної ділянки ОСОБА_1 становить 41,73 м, а відстань від урізу води ставу до точки № 4 цієї ділянки складає 46,44 м.

Таким чином, враховуючи, що на підставі заяви ОСОБА_1 виділялась земельна ділянка загальною площею 1, 7863 га як єдиним масивом, видача державних актів серія ЯЖ № 675479 та серія ЯЖ № 675478 порушує норми чинного законодавства, оскільки земельна ділянка розташована у межах захисної прибережної зони, а тому відноситься до земель водного фонду України, на які поширюється окремий порядок надання та використання земель.

Крім цього, державні акти на право власності на земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства видані з порушенням вимог ст. 56 ЗУ "Про землеустрій" та п. 1.6 Наказу Державного комітету по земельних питаннях за № 43 від 4 травня 1999 року, зареєстрованого в Мін"юсті 4 червня 1999 року за № 354/3547 "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на права приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі" в редакції станом на 15 липня 2008 року, без долучення до технічної документації технічного завдання на розробку технічної документації зі складання державного акту, журналу польових вимірювань, відомості обчислення площі земельної ділянки, збірного кадастрового плану суміжних землевласників і землекористувачів, відомостей обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки.

Розпорядження Яготинської РДА від 26.12.2008 року № 626 "Про зміну цільового використання земельних ділянок для ведення садівництва 21 громадянину України за межами населеного пункту в адміністративних межах Двірківщинської сільської ради" прийнято з порушенням вимог земельного законодавства (чинного на час прийняття рішення) яким не передбачалась зміна виду цільового використання земельної ділянки.

Згідно зі ст.ст.19, 20 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі й землі водного фонду; віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно з ч. 14 ст. 58 ЗК України та ст. 4 ВК України до земель водного фонду належать землі зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Таким чином до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об'єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню й належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції.

Чинним законодавством установлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Так, ст. 59 ЗК України передбачає обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість використання таких земель для визначених цілей на умовах оренди. Відповідно до ч. 4 ст. 84 ЗК України землі водного фонду не можуть передаватись у приватну власність, крім випадків, передбачених законодавством.

Враховуючи наведене, розпорядження Яготинської РДА від 18 липня 2008 року № 306 не узгоджується з положеннями ст. 60 ЗК України, ст.ст. 84,88 ВК України, в частині виділення ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1, 7863 га.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про землеустрій цільове призначення земельної ділянки це є її використання за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Статтею 1 Закону України Про особисте селянське господарство визначено, що особисте селянське господарство це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства.

Натомість правовий режим земельних ділянок для ведення садівництва визначено ст. 35 ЗК України, відповідно до ч. 4 якої встановлено, що до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до ч. 5 цієї статті приватизація земельної ділянки громадянином членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Різний правовий режим земель, що відводяться для ведення особистого селянського господарства (ведення товарного сільськогосподарського виробництва), та земель, що відводяться для садівництва, додатково підтверджується положеннями ст. 122 ЗК України, якою встановлено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, які також обумовлені особливостями кожного виду використання земельної ділянки.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою. З цією метою до форми бланків зазначених державних актів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року № 449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою , введена графа цільове призначення .

Таким чином, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Виходячи з вимог ЗК України щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

Земельний кодекс України передбачає зміну цільового призначення землі органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проект землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів для ведення фермерського господарства.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється згідно з Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2008 року № 502 та за ініціативою власників.

Обов'язковою умовою дотримання встановленої процедури зміни цільового призначення земельної ділянки є складання або перепогодження (у випадку якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка, а не її частина) проекту відведення земельної ділянки з місцевими органами виконавчої влади (районним (міським) органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування й архітектури та охорони культурної спадщини), а також підлягає державній землевпорядній експертизі.

Отже, зміна виду цільового призначення (використання) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, встановленого законодавством та конкретизованого уповноваженим органом державної влади у рішенні про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку, потребує обов'язкового дотримання механізму такої зміни, визначеного Порядком.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови у реєстрації земельної ділянки або визнання реєстрації недійсною тощо (ст. 21 ЗК України).

Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 14 травня 2014 року в справі № 6-35цс14, від 8 квітня 2015 року в справі № 6-32цс15, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України (зі змінами та доповненнями) має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, відповідачами не було дотримано процедуру зміни цільового використання земельних ділянок, в зв"язку з чим розпорядження Яготинської РДА від 26.12.2008 року № 626 щодо зміни цільового використання земельних ділянок для ведення садівництва та виданих на його підставі державних актів серія ЯД № 792959 та ЯД № 792958 про право власності на земельні ділянки суперечить вимогам законодавства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора грунтуються на законі. Проте, в їх задоволенні необхідно відмовити за пропуском строків позовної давності.

Дійшовши такого висновку, суд приймає до уваги наступне.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов"язано його початок.

За змістом ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов"язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання, тобто, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України- від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор із даною позовною заявою звернувся до суду за захистом прав держави в особі Яготинської районної державної адміністрації про скасування правочинів датованих 2008 роком, а також липнем 2009 року лише у жовтні2012 року. Разом з тим, вимоги прокурора є похідними від вимог органу, який має повноваження щодо розпорядження спірними землями, тому перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту коли про порушення прав та інтересів держави дізнався відповідний орган державної влади, а не прокурор. Враховуючи, що саме Яготинска РДА затверджувала технічну документацію із землеустрою щодо зміни цільового використання земельних ділянок своїм розпорядженням від 26 грудня 2008 року, а також розпорядженням від 18 липня 2008 року затвердила технічну документацію щодо передачі у власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства, то Яготинська РДА не могла не знати про порушення прав та інтересів держави

Таким чином, під час виготовлення проекту землеустрою, технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, а також технічної документації із землеустрою щодо зміни цільового використання земельних ділянок, Яготинська РДА, Управління земельних ресурсів у Яготинському районі, як територіальний орган державного агенства земельних ресурсів, який в силу закону був підзвітнимта підконтрольним Держземагенству, Головному управлінню земельних ресурсів у Київській області, повинні були дізнатися про допущені порушення норм чинного законодавства, в тому числі вимог ст. 56 ЗК України, ст. 88 Водного кодексу України та інше.

В зв"язку з чим, у задоволенні позову необхідно відмовити за пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст. ст. 10,60,209,212,213-215,218 ЦПК України, ст.ст. 253,261,257,267 ЦК України, ст.ст. 4, 84,88 Водного Кодексу України, ст. ст. 19,20, 35, 56, ч.14 ст. 58, ст.ст. 59,60, ч.4 ст. 84, ст. 122 ЗК України, ст. 1 ЗУ "Про землеустрій", суд

Вирішив:

В задоволенні позову прокурора Яготинського району в інтересах держави в особі Яготинської районної державної адміністрації, м. Яготин, вул. Незалежності, 110 до ОСОБА_1, треті особи: Управління Держгеокадастру в Яготинському районі Київської областім. Яготин, вул. Незалежності, 110, Трубізьке міжрайонне управління водного господарства, смт. Баришівка, вул. Торф"яна, 20 Київської області про визнання недійсними державних актів, скасування державних актів та визнання права власності на земельні ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Литвин Л.І.