Постанова

від 18.07.2017 по справі 812/948/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/948/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петросян К.Є.,

при секретарі судового засідання - Дюкаревій М.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта - Лис" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта - Лис" про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю Нафта - Лис перебуває на обліку в Лисичанській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під № 440270000501.

Згідно довідки станом на 01.10.2015 страхувальник - ТОВ Нафта - Лис має заборгованість зі сплати страхових внесків перед Лисичанською міською виконавчою дирекцією у сумі 995,81 грн., яка виникла до 01.01.2011, що підтверджується звітом про нараховані внески, перерахування та виплати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втрати працездатності за 2004 рік.

В розділі V Звіту за 2004 рік відображено розшифровку заборгованості страхувальника перед Фондом за 2004 рік, відповідно до якої заборгованість по страховим внесках, строк слати яких не настав склала 52,85 грн., заборгованість пов'язана з невиплатою заробітної плати склала 784,76 грн. Загальна заборгованість за страхувальником на кінець 2004 року склала 837,61 грн.

Протягом 2005 року заборгованість відповідача перед позивачем збільшилась, що підтверджується звітом про нараховані внески, перерахування та виплати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2005 рік. В розділі ІІ Звіту відображено нараховану суму фонду оплати праці у сумі 4275,00 грн. та заробітну плату у сумі 1710,00 грн. та 2565,00 грн., з яких має бути сплачено страхові внески за ставками 2,9% 0,5% та 1% відповідно, що складає 124,00 грн., 8,55 грн. та 25,65 грн. тож заборгованість відповідача за 2005 рік склала 158,20 грн.

Загальна сума заборгованості страхувальника перед позивачем складає 995,81 грн. (837,61+158,20), яка станом на 29.06.2017 не погашена.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування строк давності в разі стягнення заборгованості перед Фондом не застосовується.

На підставі вищенаведеного, позивач просить суд стягнути з ТОВ Нафта - Лис заборгованість у сумі 995,81 грн.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не прибув у судове засідання, розгляд справи просив проводити без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, судом було здійснено заходи щодо належного повідомлення відповідача про місце, час та дату розгляду справи, а саме: направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі від 04.07.2017 та повістку про виклик до суду на адресу, за якою зареєстроване підприємство, а саме: м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 353, вказане відправлення повернуто до суду з відміткою пошти: не існує (а.с.18,19).

Правом надати заперечення проти позову відповідач не скористався.

Відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Нафта - Лис зареєстровано в якості юридичної особи. Відповідача зареєстровано платником збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Лисичанській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під № 440270000501 (а.с.7,8,20-22).

З 1 січня 2015 року набрав законної сили Закон України Про державне соціальне страхування № 1105 - XIV від 23.09.1999 року (далі - Закон № 1105) (зі змінами, внесеними Законом України № 77-УПІ від 28.12.2014р.), яким здійснено реформування в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 1105 Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Пунктами 8 та 9 Прикінцевих положень Закону № 1105 передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом.

Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року № 2464-VI визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування, сплати та повноваження органу. що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно частини 5,6 п.7 Прикінцевих положень Закону України № 2464 -VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування діяв порядок, передбачений Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням від 18.01.2001 року № 2240-III (далі - Закон № 2240).

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 27 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням від 18.01.2001 року № 2240-111 роботодавець як страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Розмір страхових внесків та порядок їх обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами було визначено Законом України Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування від 11.01.2001 року № 2213-III (далі - Закон № 2213) та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16 (далі - Інструкція № 16).

Згідно зі ст. 1 Закону № 2213 та п.п 3.1.1 Інструкції № 16 відповідач мав перерахувати внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням у розмірі 2,9 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5-1 відсотка від оплати праці найманих працівників.

Ставка внеску 0,5 % плати праці встановлюється для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи (абз. 6 ч.1 ст.1 Закону України № 2213).

Ставку внеску 1% оплати праці встановлюється для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи (абз.7 ч.1 ст. 1 Закону України № 2213).

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону № 2240 перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ Нафта - Лис було подано до відділення Фонду звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності форми Ф4-ФСС з ТВП за 2004 рік, відповідно до якого за страхувальником рахується непогашена заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на кінець вказаного звітного періоду в розмірі 837,61 грн. (а.с.5).

Протягом 2005 року заборгованість відповідача перед позивачем збільшилась, що підтверджується звітом про нараховані внески, перерахування та виплати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2005 рік, відповідно до якого відображено нараховану суму фонду оплати праці у сумі 4275,00 грн. та заробітну плату у сумі 1710,00 грн. та 2565,00 грн., з яких має бути сплачено страхові внески за ставками 2,9% 0,5% та 1% відповідно, що складає 124,00 грн., 8,55 грн. та 25,65 грн. Таким чином, заборгованість відповідача, пов'язана з невиплатою заробітної плати складає 995,81 грн. (а.с.4).

Звітом про нараховані внески, перерахування та виплати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2006 рік та довідкою про заборгованість страхувальника станом на 29.06.2017 підтверджено суму заборгованості у розмірі 995,81 грн. (а.с.24-26).

З довідки Лисичанської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вбачається, що за відповідачем як платником страхових внесків рахується прострочена заборгованість, яка станом на 01.10.2015 в розмірі 995,81 грн. не погашена. Також довідкою визначено що останній звіт страхувальником був зданий за 2006 рік та на теперішній час страхувальник до Фонду не звітує (а.с.6).

Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (ст. 23 Закону).

Пункти 2, 4 частини 2 статті 27 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням передбачають, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Ст. 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням передбачено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування строк давності в разі стягнення заборгованості перед Фондом не застосовується.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яка виникла станом на 01.01.2006 у розмірі 995,81 грн., та рахується за підприємством на теперішній час, не сплатив, позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності визнається судом обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта - Лис" про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Нафта - Лис (код ЄДРПОУ 24193372, 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 353) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 21785643, 93404, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 17) заборгованість у сумі 995,81 грн. (дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень 81 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя К.Є. Петросян