Постанова

від 05.07.2017 по справі 814/999/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

05 липня 2017 року Справа № 814/999/17

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомГоловного управління ДФС у Запорізькій області, пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська торговельно-транспортна компанія", вул. Артилерійська, 18, м. Миколаїв, 54030

простягнення податкового боргу в сумі 377527,55 грн., ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетроська торгівельно-транспортна компанія" (далі - відповідач, ТОВ ) податкового боргу в сумі 377527,55 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість, який залишається непогашеним.

Позивач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (арк.спр. 46).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яку суд направив відповідачу, повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи "через не запит" (ар.спр. 48-50). Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, тому неприбуття його представника, відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, не є перешкодою для розгляду справи і її вирішення на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Згідно пп. 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України на відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідачем до податкового органу було подано

- податкову декларацію з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9014280205 від 11.02.2016 року, згідно якої ТОВ "Дніпропетроська торгівельно-транспортна компанія самостійно визначило до сплати суму податкового зобов'язання у розмірі 89434,00 грн. (арк. спр.25-26 ) з частковою сплатою у сумі 21225,67 грн, отже залишок заборгованості складає 66208,33 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість № 160002289 від 27.12.2016 року, згідно якої ТОВ "Дніпропетроська торгівельно-транспортна компанія" самостійно визначило до сплати суму податкового зобов'язання у розмірі 268142,00 грн. (арк. спр. 27-28);

- податкову декларацію з податку на додану вартість № 9081168694 від 19.05.2016 року, згідно якої ТОВ "Дніпропетроська торгівельно-транспортна компанія" самостійно визначило до сплати суму податкового зобов'язання у розмірі 2463,00грн. (арк. спр. 29-30);

- податкову декларацію з податку на додану вартість № 9096896640 від 13.06.2016 року, згідно якої ТОВ "Дніпропетроська торгівельно-транспортна компанія" самостійно визначило до сплати суму податкового зобов'язання у розмірі 8164,00 грн. (арк. спр. 31-32);

- податкову декларацію з податку на додану вартість № 9118171634 від 13.07.2016 року, згідно якої ТОВ "Дніпропетроська торгівельно-транспортна компанія" самостійно визначило до сплати суму податкового зобов'язання у розмірі 7828,00 грн. (арк. спр. 33-34);

- податкову декларацію з податку на додану вартість № 9173131406 від 20.09.2016 року, згідно якої ТОВ "Дніпропетроська торгівельно-транспортна компанія" самостійно визначило до сплати суму податкового зобов'язання у розмірі 4784,00 грн. (арк. спр. 35-36);

- податкову декларацію з податку на додану вартість № 9090193485 від 05.02.2014 року, згідно якої ТОВ "Дніпропетроська торгівельно-транспортна компанія" самостійно визначило до сплати суму податкового зобов'язання у розмірі 7940,00 грн. (арк. спр. 37-38);

Крім цього, позивачу нараховано пеню за порушення термінів сплати податкових зобов'язань у розмірі 8978,22 грн., згідно п. 1ст. 129 Податкового Кодексу України.

Крім того, згідно перевірки, яка була проведена головним державним ревізором -інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб, перевірено факт надання податкової звітності за липень 2016 року, за результатами якої складено Акт № 109/12-01/35113764 від 26.09.2016 (арк.спр.21), На підстаі Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення форми ПС № 0008181201 від 11.10.2016 (арк.спр.23), яким визначено суму за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020,00 грн.

Отже, загальний борг відповідача становить 377527,55 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений Податковим Кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Станом на день подання позовної заяви відповідачем суму заборгованості не погашено.

Відповідно до п.п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань.

Згідно п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач заперечень на позов не подав, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються (ч. 4 ст. 94 КАС України).

Керуючись статтями 11, 94, 128, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська торговельно-транспортна компанія" (код ЄДРПОУ 35113764) податковий борг у сумі 377527,55 грн. (триста сімдесят сім тисяч п'ятсот двадцять сім гривень 55 коп.) на р/р: 31112029700003, код платежу 14010100, отримувач УК у м. Запоріжжя/Олександрівське, ЄДРПОУ 38025440, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.С. Князєв