Постанова

від 13.07.2017 по справі 816/497/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 р. Справа № 816/497/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.,

представника позивача - Скобенко В.В.,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариство "Райз-Максимко" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 по справі № 816/497/17

за позовом Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" в особі Буринської Філії ПрАТ "Райз-Максимко"

про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Буринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" в особі Буринської філії ПрАТ "Райз-Максимко" про стягнення невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2, за березень 2017 року в розмірі 2163,26 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за особовим рахунком відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2. Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року адміністративний позов Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" (код ЄДРПОУ 30382533) на користь Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (код ЄДРПОУ 40384385) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за березень 2017 року в розмірі 2 163 (дві тисячі сто шістдесят три) грн. 26 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказав, що вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 незаконною та необгрунтованою, внаслідок чого оскаржуване рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ним було виконано обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2017 року, але суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення зробив неправильний висновок, що позивач має право зараховувати сплачені ПрАТ "Райз-Максимко" кошти в порядку календарної черговості на погашення заборгованості з відшкодування витрат за попередні періоди.

Надавши заперечення на апеляційну скаргу, позивач вказав, що не погоджується з доводами апелянта, викладеними в апеляційній скарзі, та вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та відповідності нормам матеріального права та процесуального права, а також при повному з'ясуванні обставин справи.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, проведеного у режимі відеоконференції, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що явка представника відповідача не визнана судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що ПрАТ "Райз-Максимко" (код ЄДРПОУ 30382533) зареєстровано як юридичну особу 26.05.1999 Лохвицькою районною державною адміністрацією Полтавської області (а.с. 9).

До складу юридичної особи ПрАТ "Райз-Максимко" входить відокремлений структурний підрозділ - Буринська філія ПрАТ "Райз-Максимко", що не є юридичною особою (а.с. 8).

Буринська філія ПрАТ "Райз-Максимко" перебуває на обліку в Буринському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області (а.с. 7).

За особовим рахунком Буринської філії ПрАТ "Райз-Максимко" відображено заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 окремим громадянам, за березень 2017 року в розмірі 2 163,26 грн.

Посилаючись на факт несплати структурним підрозділом відповідача заборгованості у визначені законом строки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Судом першої інстанції задоволено позов виходячи з того, що позивачем правомірно зараховано кошти, сплачені підприємством згідно повідомлень у рахунок погашення заборгованості за відшкодуванням витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в порядку календарної черговості її виникнення, тобто без урахування призначення платежу зазначеного у платіжному дорученні.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій було врегульовано Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 названого Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "б" - "з" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених Пенсійним фондом України після 01.01.2004, не пов'язаний з датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, передбачена чинним законодавством.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (надалі - Інструкція).

В абзацах першому та другому підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Колективні та орендні підприємства, сільськогосподарські кооперативи, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок).

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції).

За приписами пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судовим розглядом встановлено, що сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, яка підлягає сплаті за березень 2017 року, визначена розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за Списком № 2, який направлено Буринській філії ПрАТ "Райз-Максимко" та вручено уповноваженій особі відповідача. Витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за березень 2017 року складають 2 163,26 грн.

Разом з тим, у апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що ним було виконано обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2017 року, але суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення зробив неправильний висновок, що позивач має право зараховувати сплачені ПрАТ "Райз-Максимко" кошти в порядку календарної черговості на погашення заборгованості з відшкодування витрат за попередні періоди.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме випискою по рахунку Буринської філії ПрАТ "Райз-Максимко" 27.03.2017 останнім було сплачено на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 2163,26 грн. та вказано призначення платежу "Пільгова пенсія СП 2 за березень 2017 року" (а.с. 63).

Також судовим розглядом встановлено, що сплачені кошти були зараховані позивачем на погашення заборгованості в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів за період з липня 2016 року та частково по серпень 2016 року, оскільки станом на 25.03.2017 заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України за попередні періоди становила 19 540,93 грн.

Надаючи правову оцінку правомірності таких дій позивача виходячи з критеріїв, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Згідно п.1.30 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-III платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

В силу п.3.8 вищезазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що право самостійно визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, натомість органи пенсійного фонду не наділені правом чи обов'язком змінювати будь-яким чином призначення платежу, якщо таке встановлено платником податків.

Згідно положень Закону України "Про пенсійне забезпечення", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органам Пенсійного фонду лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. В той же час, суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, штрафними санкціями чи пенею, а тому самостійне зарахування позивачем сум у рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за інший період, ніж зазначений платником у призначенні платежу в платіжних дорученнях, є протиправним.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 02 червня 2015 року (справа №21-166а15), висновок якого у відповідності до ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи, що суми, що підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, штрафними санкціями чи пенею, а позивач не має права змінювати призначення платежів Буринської філії ПрАТ "Райз-Максимко", колегія суддів приходить до висновку, що відповідач виконав свої зобов'язання щодо відшкодування витрат та виплату і доставку пільгових пенсій за березень 2017 року за Списком №2, що підтверджено банківською випискою за цей період.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності підстав для стягнення з Буринської філії ПрАТ "Райз-Максимко" заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 2163,26 грн. з огляду на сплату відповідачем зазначених витрат в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального права, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2017 по справі № 816/497/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" в особі Буринської Філії ПрАТ "Райз-Максимко" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді П'янова Я.В. Зеленський В.В. Повний текст постанови виготовлений 18.07.2017.