Рішення

від 18.07.2017 по справі 908/1285/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/100/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2017 Справа № 908/1285/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Авраменко К.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № Др.-45-1216 від 27.12.2016 р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут , м. Запоріжжя

до Новоолександрівської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Запорізького району Запорізької області, с. Новоолександрівка Запорізької області

про стягнення в сумі 224164,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

22.06.2017р. до Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут до Новоолександрівської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Запорізького району Запорізької області про стягнення заборгованості за Договором на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 11410QB85NAB017 від 31.01.2017 р. в сумі 224164,70 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 31.01.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут (Постачальник) та Новоолександрівською загальноосвітною школою І-ІІІ ступенів Запорізького району Запорізької області (Споживач) було укладено Договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 11410QB85NAB017, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2017 р. природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Позивач посилається на те, що він поставив відповідачу природний газ на загальну суму 252611,50 грн., в свою чергу відповідач порушив своє зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за отриманий природний газ, та станом на 15.05.2017 р. сума боргу відповідача склала 200286,84 грн., що стало підставою для нарахування 3 % річних, інфляційних втрат, пені та звернення позивача до суду з даним позовом.

22.06.2017 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено повторний автоматичний розподіл судової справи між суддями, заяву передано до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.06.2017 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/100/17 та призначено розгляд справи на 18.07.2017 р. об 12 год. 15 хв.

Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2017 р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 18.07.2017 р. не з'явився, про поважні причини неявки відповідач суд не повідомляв, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення відповідачу 04.07.2017 р. поштового відправлення, а саме ухвали господарського суду від 26.06.2017 р. про порушення провадження у справі.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання та його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

В судовому засіданні 18.07.2017 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

31.01.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут (Постачальник) та Новоолександрівською загальноосвітною школою І-ІІІ ступенів Запорізького району Запорізької області (Споживач) було укладено Договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № 11410QB85NAB017 (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2017 р. природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно з п. 3.2 Договору в редакції Додаткових угод № 3-5 до Договору встановлювалась ціна газу, а саме: 9173,56 грн., 10090,86 грн., 10504,20 грн. та 10102,20 грн.

Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п. 4.2.3 Договору).

Позивач свої зобов'язання по постачанню відповідачу газу за період з січня 2017 р. по березень 2017 р. виконав у повному обсязі на загальну суму 252611,50 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними актами приймання-передачі природного газу: № ЗЗП00001674 31.01.2017 р. на суму 109761,65 грн., № ЗЗП00002333 від 28.02.2017 р. на суму 4217,98 грн., № ЗЗП00002332 від 28.02.2017 р. на суму 90525,19 грн., № ЗЗП00004680 від 31.03.2017 р. на суму 48106,68 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5.4.2 Договору встановлено, що Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість газу на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Позивач вказує на те, що відповідач частково сплатив вартість отриманого газу в розмірі 52324,66 грн.

Таким чином, на день розгляду справи, у відповідача перед позивачем є несплачена сума боргу, яка складає 200286,84 грн.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як було встановлено вище, позивач свої зобов'язання по постачанню відповідачу газу за період з січня 2017 р. по березень 2017 р. виконав у повному обсязі на загальну суму 252611,50 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними актами приймання-передачі природного газу: № ЗЗП00001674 31.01.2017 р. на суму 109761,65 грн., № ЗЗП00002333 від 28.02.2017 р. на суму 4217,98 грн., № ЗЗП00002332 від 28.02.2017 р. на суму 90525,19 грн., № ЗЗП00004680 від 31.03.2017 р. на суму 48106,68 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи, в свою чергу, відповідач частково сплатив вартість отриманого газу в розмірі 52324,66 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 200286,84 грн. підтверджений належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та не спростований відповідачем.

Таким чином, вимога позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 200286,84 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, які встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 5510570/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.2.1 Договору встановлено, що в разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

Приписами п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду.

Перевіривши розрахунок суми пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство судом встановлено, що позивач використав диспозитивний характер можливості зміни періоду нарахування пені, який передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, а отже пеня позивачем була нарахована за кожний акт окремо, згідно умов Договору.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивачем правомірно була нарахована пеня в розмірі 15139,32 грн. за загальний період з 11.02.2017 р. по 31.05.2017 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахована позивачем сума 3 % річних складає 1686,34 грн. за період з 11.02.2017 р. по 31.05.2017 р., а втрат від інфляції - 7052,21 грн. за період з лютого 2017 р. по квітень 2017 р.

Суд зазначає, що право вимоги про сплату 3% річних та втрат від інфляції є правовими наслідками прострочення боржником грошового зобов'язання, способом захисту майнового права та інтересу позивача, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Перевіривши розрахунки 3% річних та втрат від інфляції за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство , суд визнав їх вірними, а отже сума до стягнення 3 % річних підлягає - 1686,34 грн., а втрат від інфляції - 7052,21 грн.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті товару за Договором поставки, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 200286,86 грн., пені в розмірі 15139,32 грн., 3 % річних в розмірі 1686,34 грн. та втрат від інфляції в розмірі 7052,21 грн. суд вважає законними, обґрунтованими та документально підтвердженими.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут судом задовольняються повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в розмірі 3362,47 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Новоолександрівської загальноосвітної школи І-ІІІ ступенів Запорізького району Запорізької області (70433, Запорізька область, Запорізький район, с. Новоолександрівка, вул. Шкільна, 14, код ЄДРПОУ 26404203) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжгаз Збут (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7, код ЄДРПОУ 39587271) основний борг в розмірі 200286 (двісті тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 84 коп., пеню в розмірі 15139 (п'ятнадцять тисяч сто тридцять дев'ять) грн. 32 коп., 3 % річних в сумі 1686 (одна тисяча шістсот вісімдесят шість) грн. 34 коп., інфляційних витрат в розмірі 7052 (сім тисяч п'ятдесят дві) грн. 21 коп. та 3362 (три тисячі триста шістдесят дві) грн. 47 коп . судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 19.07.2017 р.

Суддя О.А. Топчій