Рішення

від 14.07.2017 по справі 910/10398/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2017Справа №910/10398/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Центральна газопостачальна компанія До Товариства з обмеженою відповідальністю Давтранс Простягнення 768 122,93 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Зінченко О.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Центральна газопостачальна компанія звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Давтранс про стягнення 276 674, 36 грн суми основного боргу, 37 833,57 грн пені та 442 263,42 грн штрафу за договором № Д 10-15/37 від 28.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 порушено провадження у справі № 910/10398/17 та призначено її розгляд на 14.07.2017.

У судовому засіданні 14.07.2017 представник позивача надав усні пояснення, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача в дане судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1 постанови №18 від 26.12.2011 пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Судом зазначається, що хвалу про порушення провадження у справі відповідачу було надіслано за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02090, м. Київ, вул. Сосюри, 68 офіс, 202.

З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до рекомендацій та роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених зокрема у п. 2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова №18), якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно з підпунктом 3.9.2 Постанови №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.07.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Центральна газопостачальна компанія (надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Давтранс (надалі - продавець, позивач) було укладено договір поставки нафтопродуктів, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому - товар у відповідності до умов договору та додаткових угод до нього.

За умовами п. 2.1. договору, одиниці виміру кількості товару: літри.

За умовами п. 2.2 договору, загальна кількість товару вказується в бухгалтерських накладних, товарно-транспортних накладних.

Асортимент товару, що постачається, визначається покупцем, та вказується у заявці, яку покупець надає (надсилає) продавцю не пізніше ніж за два дні до дати постачання (п. 3.1. договору).

За умовами п. 5.1. договору, покупець здійснює 100 % попередню оплату за товар шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника, якщо іншого не передбачено додатковою угодою.

Відповідно до п. 5.2. даного договору, покупець здійснює оплату товару на підставі виставленого постачальником рахунку протягом поточного банківського дня, тобто дня виставлення рахунку, що відповідає даті рахунку, або відповідно до умов, передбачених в додаткових угодах до нього.

За умовами п. 5.3. договору, датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. В разі надходження грошових коштів після закінчення строку, передбаченого рахунком або додатковими угодами, постачальник має право відмовити в відвантаженні товару та повернути грошові кошти покупцю.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним на виконання умов договору поставки було поставлено покупцю товар - нафтопродукти на загальну суму 1 875 882,88 грн, що підтверджується наступними видатковими на товарно-транспортними накладними:

- видаткова накладна № 1019 від 29.10.2015, обсяг - 5 060 літрів на 78 227,60 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 10/14 від 29.10.2015;

- видаткова накладна № 1226 від 10.11.2015, обсяг - 7 520 літрів на 114 529,60 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 11/11 від 10.11.2015;

- видаткова накладна № 1271 від 27.11.2015, обсяг - 11 125 літрів на 162 981,24 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 10/20 від 27.11.2015;

- видаткова накладна № 1483 від 09.12.2015, обсяг - 11 125 літрів на 153 250,00 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 12/12 від 09.12.2015;

- видаткова накладна № 1497 від 12.12.2015, обсяг - 12 230 літрів на 163 270,00 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 12/16 від 17.12.2015;

- видаткова накладна № 1513 від 24.12.2015, обсяг - 11 285 літрів на 145 012,25 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 12/19 від 24.12.2015;

- видаткова накладна № 27 від 26.01.2016, обсяг - 11 141 літрів на 138 148,39 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 01/08 від 22.01.2016;

- видаткова накладна № 228 від 08.02.2016, обсяг - 11 285 літрів на 145 012,25 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 02/05 від 08.02.2016;

- видаткова накладна № 242 від 17.02.2016, обсяг - 9 130 літрів на 124 715,80 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 02/10 від 17.02.2016;

- видаткова накладна № 491 від 22.03.2016, обсяг - 11 125 літрів на 162 981,25 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 03/22 від 22.03.2016;

- видаткова накладна № 692 від 07.04.2016, обсяг - 7 520 літрів на 106 032,00 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 04/07 від 07.04.2016;

- видаткова накладна № 723 від 20.04.2016, обсяг - 4 894 літрів на 68 858,58 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 04/20 від 20.04.2016;

- видаткова накладна № 770 від 28.04.2016, обсяг - 4 894 літрів на 70 914,06 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 04/28 від 28.04.2016;

- видаткова накладна № 952 від 19.05.2016, обсяг - 13 160 літрів на 201 348,00 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 05/20 від 19.05.2016;

- видаткова накладна № 985 від 30.05.2016, обсяг - 2 622 літрів на 40 326,36 грн; товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів № 05/30 від 30.05.2016.

Товар, що був поставлений згідно вищевказаних видаткових накладних, прийнятий покупцем без будь-яких зауважень щодо його якості. Жодних зауважень щодо невідповідності маркування товару чи супровідних документів вимогам покупця не надано.

В свою чергу, відповідачем всупереч вимогам договору поставлений товар оплачено було частково на суму 1 599 208,52 грн (підтверджується виписками по рахунку), інша частина боргу у розмірі 276 6784 грн оплачена не була.

У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив повної оплати за поставлений товар, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Давтранс про стягнення 276 674,36 грн суми основного боргу, 37 833,57 грн пені та 442 263,42 грн штрафу, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів № Д 10-15/37 від 29.10.2015.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до умов додаткової угода № 1 до договору № 63 Н від 01.01.2015, покупець проводить оплату кожної партії товару, тільки в розрахункові дні покупця - робочі вівторок та п'ятниця, з відстрочкою 28 (двадцять вісім) календарних дні від дати поставки товару. Оплата здійснюється шляхом перерахунку покупцем грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника. Датою поставки товару вважається дата підписання товарно-транспортної накладної представником покупця. Датою оплати вважається день, в якій кошти, що належать до оплати, списуються з рахунків покупця.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на виконання умов договору поставки позивачем відповідачу був поставлений товар на суму 1 875 882,88 грн, що підтверджується товарно-транспортними та видатковими накладним, копії яких містяться в матеріалах справи.

Разом з тим, відповідач за товар поставлений згідно вищезазначених накладних у повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати поставленого товару на суму 276 674,36 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного підлягають задоволенню повністю в сумі 276 674,36 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 9.3. договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 37 833,57 грн пені та 442 263,42 грн штрафу.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання свого обов'язку по своєчасній оплаті отриманого товару за договором, адже всупереч умов договору не було здійснено оплату за отриманий товар, тобто відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов'язання, що є підставами для застосування до відповідача господарських санкцій, обумовлених договором, та відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Умовами п. 9.3 договору встановлено, що за прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу

Судом за власної ініціативи був здійснений перерахунок пені, з урахуванням вірного строку початку прострочення виконання зобов'язань в межах періоду визначеного позивачем, у відповідності до якого з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню пеня у розмірі 36 035,85 грн.

Щодо стягнення з відповідача 442 263,42 грн штрафу, то суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в даній частині з огляду на наступне.

Відповідно до п. 9.3 договору, покупець окрім пені, у разі прострочення розрахунків більше ніж на 30 днів, додатково сплачує продавцю штраф у розмірі (1) процент від простроченої суми розрахунку за кожен день прострочення платежу.

Згідно норм чинного законодавства, штраф - це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Разом з тим, з умов вищезазначеного договору вбачається, що сторонами фактично було погоджено не сплату штрафу, а додатково сплату пені.

У зв'язку з тим, що норми чинного законодавства не дозволяють подвійну відповідальність за простроченням одного і того ж зобов'язання, то суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Давтранс (місцезнаходження : 02090, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Сосюри, 68, код ЄДРПОУ 35012439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна газопостачальна компанія (місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Гоголя, 137; фактичне місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, а/с 271, код ЄДРПОУ 38553084) 276 674 (двісті сімдесят шість тисяч шістсот сімдесят чотири) грн 36 коп. основного боргу, 36 035 (тридцять шість тисяч тридцять п'ять) грн 85 коп. пені та 4 690 (чотири тисячі шістсот дев'яносто) грн 65 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

19.07.2017

Суддя Спичак О.М.