Рішення

від 18.07.2017 по справі 914/973/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2017р. Справа № 914/973/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача ОСОБА_2 організації Гостинний Львів , м. Львів

про стягнення 33110,54 грн. заборгованості та 110236,53 грн. неустойки

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_3 - представник,

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ОСОБА_2 організації Гостинний Львів , м. Львів, 33110,54 грн. заборгованості з орендної плати та 110236,53 грн. неустойки за несвоєчасне повернення предмета оренди після припинення терміну дії договору. Позовні вимоги мотивовані нормами договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-9711-15 від 27.07.2015 р., рішенням Господарського суду Львівської області від 02.06.2016 р. у справі № 914/944/16, а також нормами ст.ст. 17-19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ст.ст. 11, 202, 509, 510, 526, 625, 785 ЦК України, ст.ст.193, 283, 286, 287 ГК України.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач вимог ухвал суду від 19.05.2017 р., 19.06.2017 р. та 11.07.2017 р. не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив.

Враховуючи відсутність клопотань сторін про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Між Управлінням комунальної власності економічної політики Львівської міської ради, яке є правонаступником позивача у справі відповідно до п. 1.5. Положення про управління, затвердженого рішенням виконкому від 02.12.2016 р. № 1125, та відповідачем 27 липня 2015 р. укладено Договір оренди № Ш-9711-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень). Згідно з пунктами 1, 2.1., 4.1., 4.3., 5.1., 5.2., 5.3. Договору позивач на підставі Наказу Управління комунальної власності від 13.07.2015 р. № 32-А передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП «Варшавське-407» , а саме: приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Долинського, 2, загальною площею 101,3 кв. м. Об'єкт оренди надано для його використання Відповідачем для статутної діяльності. Сторони погодили, що місячний розмір орендної плати становить 8500 грн. без ПДВ за перший місяць оренди і підлягає індексації за кожний наступний місяць шляхом коригування орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 27 липня 2015 р. до 26 липня 2018 р. Сторони погодили, що термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін або за рішенням суду. Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.06.2016 р. у справі № 914/944/16, яке набрало законної сили, розірвано Договір оренди № Ш-9711-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень); виселено відповідача з нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Долинського, 2, загальною площею 101,3 кв. м; стягнуто з відповідача на користь позивача 51765,06 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.09.2015 р. по 29.02.2016 р. Це рішення суду набрало законної сили 21.06.2016 р. Згідно з постановою про закінчення виконавчого провадження ВП № 51772205 від 02.12.2016 р. рішення суду в частині виселення відповідача з орендованих приміщень виконано 02.12.2016 р.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Між сторонами у справі виникло зобов'язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі Договору оренди в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Тотожні норми права закріплені у частині першій статті 283 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Відповідно до пункту 7.1.2. Договору орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 5.6. Договору орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач ухилявся від виконання своїх зобов'язань зі сплати орендної плати за період з березня 2016 р. по 01.06.2016 р., внаслідок чого в нього виникла заборгованість з сплати орендної плати в сумі 33110,54 грн. Судом встановлено, що відповідно до матеріалів справи № 914/944/16 (розрахунок орендної плати а.с. 18) рішенням господарського суду Львівської області від 02.06.2016 р., яке набрало законної сили 21.06.2016 р., стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.09.2015 р. по 29.02.2016 р. При цьому, рішенням суду встановлено, що розмір орендної плати за лютий 2016 р. , який підлягав сплаті відповідачем на користь позивача, становив 10440,47 грн. Згідно з п. 5.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Враховуючи індекс інфляції за лютий 2016 р. (99,6 %), розмір орендної плати за березень 2016 р. становив 10398,71 грн., а не 10544,87 грн., як зазначено позивачем за квітень 2016 р. - 10502,7 грн., а не 10913,94 грн., як зазначено позивачем, за травень 2016 р. - 10870,29 грн., а не 10924,86 грн., як зазначено позивачем, за два дні червня відповідно до детального розрахунку від 11.07.2017 р. - 725,41 грн. Таким чином, загальний розмір орендної плати за березень 2016 р. - 02.06.2016 р. включно становить 32497,11 грн. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу ухвал суду не надані докази сплати орендної плати за період з березня 2016 р. по 02.06.2016 р. включно. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 32497,11 грн. заборгованості з орендної плати за період з березня 2016 р. по 02.06.2016 р. включно обґрунтовані та підлягають задоволенню. При цьому, суд не вправі виходити за межі позовних вимог та стягати заборгованість з орендної плати за більший період, ніж просить позивач у позовній заяві. Решта позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати за цей період задоволенню не підлягають, оскільки позивачем допущено арифметичні помилки при обчисленні місячних розмірів орендної плати.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки за несвоєчасне повернення майна на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України також підлягають задоволенню частково, в сумі 95077,82 грн., виходячи з такого. Неустойка за період з 03.06.2016 р. по 20.06.2016 р. стягненню не підлягає, оскільки рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/944/16, в частині розірвання Договору оренди № Ш-9711-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) та виселення відповідача із займаних приміщень, набрало законної сили 21.06.2016 р. У позивача відповідно до норм ч. 2 ст. 785 ЦК України виникає право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час користування майном після припинення договору найму (оренди). Договір оренди № Ш-9711-15 згідно з рішенням суду припинив свою дію з 21.06.2016 р. Як вбачається постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.12.2016 р., відповідач 02.11.2016 р. звільнив приміщення. Крім цього, позивач допустив арифметичні помилки при обчисленні місячних розмірів орендної плати за користування предметом договору оренди № Ш-9711-15. Таким чином, обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки, передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України, за період з 21.06.2016 р. по 01.11.2016 р. включно в сумі 95077,82 грн.

Судові витрати у справі на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 526, 530, 610, 762, 785 Цивільного кодексу України, статтями 4 3 , 33, 38, 49, 75, 83, 84, 85, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 організації Гостинний Львів (79015, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, ЄДРПОУ 39142516) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Галицька, 15, ЄДРПОУ 25558625) 32497,11 грн. заборгованості з орендної плати, 95077,82 грн. неустойки та 1913,62 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 18.07.2017 р.

Суддя Бортник О.Ю.