Ухвала

від 18.07.2017 по справі 635/3860/17

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №635/3860/17

Провадження №1-кп/635/866/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

розглянувши в закритому судовому засіданні в залі суду в смт.Покотилівка клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221430000186 від 12 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2017 року до Харківського районного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221430000186 від 12 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, а саме: на сількогосподарську культуру кукурудзу, яка засіяна на земельній ділянці на території Лук`янівської сільської ради Харківського району Харківської області між земельними ділянками з кадастровими номерами з одного боку: 6325182300:03:002:0063; 6325182300:03:002:0064; 6325182300:03:002:0066; 6325182300:03:002:0069; 6325182300:03:002:0070; з іншого боку земельними ділянками з кадастровими номерами: 6325182300:03:002:0267; 6325182300:03:002:0268; 6325182300:03:002:0227; 6325182300:03:002:0221; 6325182300:03:002:0220, орієнтованою площею близько 18,5 га, шляхом встановлення заборони будь-яким фізичним та юридичним особам псувати, знищувати, а також здійснювати збір врожаю з застосуванням спеціальної сільськогосподарської техніки.

Як зазначено в клопотанні прокурора, в провадженні слідчого відділу Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження за №42017221430000186 від 12 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України.

Харківською місцевою прокуратурою №6 Харківської області здійснюється процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні.

Зазначене кримінальне провадження було порушено на підставі повідомлення прокурора про самостійне виявлення кримінального правопорушення, а саме: що на території Липецької, Лук`янцівської та Глибоцької сільської ради Харківського району Харківської області невідомі особи, за відсутності правовстановлюючих документів на землю, самовільно зайняли та використовують у сфері товарного сількогосподарського виробництва близько 66 га земель, засіявши їх різними сільськогоподарськими культурами.

Під час досудового розслідування оперативними співробітниками Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області було встановлено, що вказана земельна ділянка площею 18,5 га відноситься до земель запасу та на даний час перебуває в обробітку засіяна сільськогосподарською культурою, а саме - кукурудзою. Тому має місце факт самовільного використання земельної ділянки орієнтованою площею 18,5 га.

З метою перевірки інформації про вчинення кримінального правопорушення та документування факту самовільного використання земельних ділянок для вирощування сільськогосподарських культур працівниками Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області спільно з представниками Лук`янівської сільської ради Харківського району Харківської області було проведено огляд зазначених вище земельних ділянок. В ході огляду було встановлено, що земельна ділянка, площею приблизно 18,5 га засіяна сільськогосподарською культурою кукурудзою. На даний час встановити особу чи осіб, які вчинили вказане кримінальне правопорушення не представилось можливим.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що з метою захисту суспільства та держави від кримінального правопорушення, забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування у кримінальному провадженні (ст.2 КПК України), досягнення дієвості кримінального провадження, недопущення знищення, заволодіння сільськогосподарськими культурами, забезпечення подальшого повернення державі збитків шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру (цивільного позову у кримінальному провадженні), виникла необхідність у накладенні арешту на сільськогосподарську культуру, яка засіяна назахопленій земельній ділянкі, для збереження речових доказів даного кримінального правопорушення (злочину), які знаходяться на вищевказаній земельній ділянці, а також те, що наявні на вищевказаних земельних ділянках посіви сільськогосподарської культуру - кукурудзи матимуть важливе доказове значення в рамках кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши надані документи та матеріали, якими обґрунтоване клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його псування, знищення, перетворення.

Згідно з ч.3ст.170 КПК Українипідставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є, зокрема, доказом вчинення злочину.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на сільськогосподарські культури, які наявні на земельних ділянках обумовлено запобіганням можливості їх знищення, псування (ч.ч.1, 7ст.170 КПК України).

Незастосування арешту унеможливить виконання завдання кримінального провадження (ст.2 КПК України), для встановлення винних осіб, а також відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до вимог ст.ст.214,223 КПК України, після внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукувані) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно до 276КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.

Тому відсутність повідомлення про підозру у кримінальному правопорушенні не позбавляє права звернутися із клопотанням про арешт майна для забезпечення, зокрема, доказової бази в кримінальному провадженні.

Згідно з ч.1ст.131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч.1ст.167 КПКарештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленомуКПКпорядку.

Відповідно до вимогКПКарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другійстатті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч.3ст.132 КПК Українине допускається застосування заходів кримінального провадження якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Однак, прокурором не доведено наявність потреби досудового розслідування, що виправдовує такий ступінь втручання у права фізичної чи юридичної особи, як арешт сільськогосподарської культури - кукурудзи, засіяної на спірній земельній ділянці, чи взагалі наявність правових підстав для арешту майна, передбачених п.1 ч.2ст.173 КПК України, оскільки не доведено, що незастосування заходу забезпечення у вигляді арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.197-1 КК Україниє земельна ділянка як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст.79 ЗК).

Вказаний злочин є злочином з матеріальним складом, тобто полягає не тільки у самовільному зайнятті земельної ділянки, але й у настанні суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди.

Разом з цим, ані в клопотанні прокурора, ані в доданих до клопотання документах не міститься відомостей, які б вказували на те, що будь-якій особі, яка є законним володільцем або власником земельних ділянок, внаслідок кримінального правопорушення, про яке зазначає прокурор, спричинено значну шкоду.

Санкція ч.1 ст.197-1КК Українине містить додаткового покарання у вигляді конфіскації врожаю. Відомостей про наявність цивільного позову у кримінальному провадженні №42017221430000186 від 12 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України немає, питання щодо накладення арешту на врожай кукурудзи, а саме саме: з метою забезпечення цивільного позову не порушувалося, розмір можливих збитків, спричинених державі кримінальним правопорушення, органом досудового розслідування не встановлювався.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати обставини, визначені ч.2ст.173 КПК України.

Частина першастатті 173 КПК Українипередбачає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимогст.94 КПК України,ст.132 КПК України,ст.173 КПК Україниповинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Підставою арешту майна, як зазначає слідчий у клопотанні, є встановлення винних осіб у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення та відшкодування завданої шкоди. Але вказане не відповідає критеріямст.98 КПК України, врожай сільськогосподарської культури кукурудзи не є об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.197-1 КК України, та не може бути використаний як доказ у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту на майно, є необґрунтованим, необхідність накладення арешту на майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 КПК України, прокурором не доведено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.170 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017221430000186 від 12 липня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом п"яти днів зі дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1