Постанова

від 17.07.2017 по справі 805/1544/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2017 р. Справа №805/1544/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області

до Приватного акціонерного товариства "Селидівський завод залізобетонних виробів" м.Селидове

про стягнення заборгованості у розмірі 12650,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Селидівський завод залізобетонних виробів" про стягнення заборгованості у розмірі 12650,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач повинен відшкодувати до 25-го числа щомісяця суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівникам підприємства, яким призначено пенсію. За період січень-березень 2017 року підприємство має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення у розмірі 12650,65 грн., що підтверджується розрахунками. Просив стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про заміну позивача у справі з Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на його правонаступника Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, мотивуючи своє клопотання тим, що Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове та Управління Пенсійного фонду України в м. Новогродівці реорганізуються шляхом злиття, внаслідок чого утворюється Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене та надані докази, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, заперечення до позовної заяви не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З урахуванням вимог статей 41, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Положенням про Пенсійний фонд України , затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство "Селидівський завод залізобетонних виробів", включене до ЄДРПОУ за №24653994, знаходиться на обліку в Селидівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджено матеріалами справи, на підприємстві працювали особи, зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 1.

Станом на час розгляду справи сума заборгованості відповідача по сплаченим пенсіям призначеним згідно до пунктів а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення №1931-ХІІ від 06.12.1991 року за період січень-березень 2017 року в сумі 12650,65 грн., що в повній мірі підтверджується по всім пенсіонерам (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.), наявними у матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідні місяці, які були отримані підприємством, довідками про підтвердження наявного стажу, відривними талонами та відомостями про виплату пенсії.

Таким чином, на момент розгляду справи заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у розмірі 12650,65 грн. відповідачем не сплачено, заборгованість перед Пенсійним фондом не погашена.

Відповідно до пп.1 п.4 Положення Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 р. №28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015р. за №41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно з пп.9 п.4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення .

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, обов'язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.

Страхувальниками, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення в пп. а визначено перелік осіб, котрі на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п. 6.5. Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Пунктами 6.7 Інструкції, передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Суд зазначає, що Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та Інструкцією Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України не передбачено обов'язкове узгодження органами Пенсійного фонду України розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій із підприємствами та організаціями (платниками).

Відповідач у порушення вищезазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, позивачу у встановлені строки не вносив.

Суд зазначає, що розрахунки Пенсійного фонду щодо фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які з моменту отримання є узгодженими і обов'язковими для виконання, відповідачем не оскаржені (доказів протилежного суду не надано), тому вони є обов'язковими для виконання.

З огляду на ту обставину, що позивачем підтверджено факт понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення у загальному розмірі 12650,65 грн., суд дійшов висновку, щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Приватного акціонерного товариства "Селидівський завод залізобетонних виробів" про стягнення заборгованості у розмірі 12650,65 грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Селидівський завод залізобетонних виробів" на користь Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області заборгованість по відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком №1 за період січень-березень 2017 року в сумі 12650 (дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят) гривень, 65 копійок.

Повний текст постанови складено та підписано 19 липня 2017 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.