Постанова

від 12.07.2017 по справі 808/1065/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2017 року о/об 11 год. 12 хв. Справа № 808/1065/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участі секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “ВВП Транс 97” про стягнення податкового боргу, -

за участі представників:

від позивача – не прибув;

від відповідача – не прибув;

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – позивач, ГУ ДФС у Запорізькій області) до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “ВВП Транс 97” (далі – відповідач, ТОВ НВП “ВВП Транс 97”), в якому позивач просить суд стягнути кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 14145,00 грн. з рахунків платника податків ТОВ “ВВП Транс 97” (код ЄДРПОУ 39317415) у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, яку зарахувати на р/р: 31119029700006; код платежу: 14010100; отримувач: Державний бюджет; ЄДРПОУ 38025423; банк ГУДКУ у Запорізькій області; МФО: 813015.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 №2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України) та зазначено, що відповідач має податковий борг в сумі 14145,00 грн., який складається з податку на додану вартість та виник в результаті несплати відповідачем самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 12 липня 2017 року подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 33, 35, 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “ВВП Транс 97” зареєстроване, як юридична особа код ЄДРПОУ 39317415.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ НВП “ВВП Транс 97” має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 14145,00 грн.

Податковий борг з податку на додану вартість виник на підставі наступного.

За результатами здійснення відповідачем фінансово-господарської діяльності та на виконання вимог діючого законодавства України, відповідачем надано до контролюючого органу податкові декларації з податку на додану вартість: №1400078718 від 19 листопада 2014 року термін сплати 30 листопада 2014 року, в якій відповідачем самостійно визначене загально узгоджене податкове грошове зобов'язання за жовтень місяць 2014 року у розмірі 3180,00 грн.; №9073561692 від 19 грудня 2014 року термін сплати 30 грудня 2014 року, в якій відповідачем самостійно визначене загально узгоджене податкове грошове зобов'язання за листопад місяць 2014 року у розмірі 5260,00 грн.; №9021073474 від 23 лютого 2015 року термін сплати 02 березня 2015 року, в якій відповідачем самостійно визначене загально узгоджене податкове грошове зобов'язання за січень місяць 2015 року у розмірі 750,00 грн.; №150034044 від 17 березня 2015 року термін сплати 30 березня 2015 року, в якій відповідачем самостійно визначене загально узгоджене податкове грошове зобов'язання за лютий місяць 2015 року у розмірі 4757,00 грн.; №9073636482 від 20 квітня 2015 року термін сплати 30 квітня 2015 року, в якій відповідачем самостійно визначене загально узгоджене податкове грошове зобов'язання за березень місяць 2015 року у розмірі 198,00 грн., які на час із звернення з позовною заявою залишаються несплаченими.

Сума податкових зобов'язань не сплачена та набула статусу податкового боргу та становить 14145,00 грн.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно з положеннями статті 59 Податкового кодексу України податковим органом 21 жовтня 2016 року була сформована податкова вимога №4318-17 на суму 14145,00 грн., яка направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку.

Оцінивши надані документи та матеріали, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За правилами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, боржником сума задекларованого зобов'язання не була сплачена у встановлені законом строки і вона набула статусу податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг – це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Відповідно до статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3. статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до підпунктів 95.1 - 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкового зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Зважаючи на несплату у добровільному порядку відповідачем податкової заборгованості ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась до суду із позовом про стягнення з відповідача зазначеного податкового боргу.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов Головного управління ДФС у Запорізькій області є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 41, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області – задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “ВВП Транс 97” (код ЄДРПОУ 39317415) у банках, обслуговуючих такого платника податків, а також в рахунок за рахунок готівки з податку на додану вартість у розмірі 14145 (чотирнадцять тисяч сто сорок п'ять) гривень 00 копійок, перерахувавши на р/р: 31119029700006; код платежу: 14010100; отримувач: Державний бюджет; ЄДРПОУ 38025423; банк ГУДКУ у Запорізькій області; МФО: 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя                                                                                                     Д.В. Татаринов