Постанова

від 19.07.2017 по справі 819/784/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/784/17

19 липня 2017 р.м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Твердохліб Н.В.

за участю:

представника позивача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Підволочиському районі Тернопільської області ОСОБА_1, довіреність № 13 від 27 січня 2015 року

представника відповідача - директора приватного малого підприємства "Ливарний завод" ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Підволочиському районі Тернопільської області до приватного малого підприємства "Ливарний завод" про стягнення капіталізованих платежів, -

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Підволочиському районі Тернопільської області звернулося до з позовом до приватного малого підприємства "Ливарний завод" про визнання грошових вимог на суму 81208,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскільки відповідач з 17.08.2011 року перебуває в стані припинення засновників (учасників) юридичної особи в результаті ліквідації , на думку позивача у нього виник обов'язок зі сплати капіталізованих платежів у вказаному розмірі, так як на обліку у відділенні, як потерпілий на виробництві, з 04 грудня 2006 року перебуває ОСОБА_3, який отримує страхові виплати за рахунок коштів відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у відповідності до норм чинного законодавства України.

Представник позивача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Підволочиському районі Тернопільської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з мотивів, викладених у заяві та просить задовольнити.

Представник відповідача директор приватного малого підприємства "Ливарний завод" в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та надав пояснення аналогічні письмовим запереченням поданими до суду 11.07.2017 року та долученими до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне мале підприємство "Ливарний завод" відповідно до відомостей анкети страхувальника та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.16-18) перебуває з 17.08.2011 року в стані припинення. Головою комісії з припинення призначений ОСОБА_4.

Позивачем щомісячно здійснюються страхові виплати потерпілому ОСОБА_3 внаслідок нещасного випадку 04 грудня 2006 року під час роботи у відповідача, що підтверджується актом № 3/06 про нещасний випадок на виробництві форми № Н-1.(а.с.8)

Право на страхові виплати за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підтверджується також довідкою МСЕК серії АБ № 0030054 від 15.06.2016 року, згідно якої потерпілому ОСОБА_3 встановлено 20 відсотків втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом та визначено дату переогляду на 15.06.2017 року (а.с.10).

Постановою від 31 березня 2017 року №1906/137/137/26 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2017 року по 14 червня 2017 року включно призначено потерпілому ОСОБА_3 перераховану щомісячну грошову суму в розмірі 395,52 грн. (а.с.19 зв.)

Відповідно до довідки МСЕК серії АБ №0046408 від 16.06.2017, складено в результаті переогляду ОСОБА_3, згідно із якої, останньому встановлено 20 відсотків втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом довічно.

Постановою від 04 липня 2017 року №1906/137/137/27 про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати з 16 червня 2017 року ОСОБА_3 продовжено раніше призначену щомісячну грошову суму в розмірі 395,52 грн., виплату якої здійснювати безстроково.

Отже, страхові виплати здійснюються на підставі акта про нещасний випадок на виробництві, довідки огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) та постанови про призначення страхових виплат.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 цього Кодексу якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку є серед іншого: обов'язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав; обов'язковість фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом (ст.3 Закону № 1105-XIV).

В силу вимог пункту 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом статті 4 цього Закону Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 "Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Порядок № 765).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку № 765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно з пунктом 5-1 Порядку № 765 у вимогах Фонду до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

Аналізуючи положення чинного законодавства, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача суми капіталізованих платежів розмірі 81208,16 грн.

В той же час, суд вбачає за необхідне зазначити, що на момент звернення Фонду з вказаними вимогами, приватне мале підприємство "Ливарний завод" не було виключено з Єдиного державного реєстру, у зв'язку з чим, вимоги капіталізації платежів повинно здійснюватися в межах ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною третьою статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Отже, чинне законодавство не звільняє платоспроможні підприємства у разі їх ліквідації від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів у разі ліквідації підприємства.

Згідно наявному у матеріалах справи розрахунку позивача, потреба в капіталізації коштів для виплати їх у майбутньому потерпілому ОСОБА_3 складає 81208,16 грн. (а.с.7).

Висновки щодо здійснення капіталізації платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765, викладені у постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 року, які відповідно до приписів частини 2 статті 161 та частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими при виборі правової норми, що підлягає застосуванню для спірних правовідносин.

На момент розгляду справи, сума капіталізованих платежів у розмірі 81208,16 грн. відповідачем не сплачена через відсутність коштів.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що у відповідача наявний обов'язок сплачувати страхові внески, передбачені законом, в тому числі на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2,6,11,86,122,158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного малого підприємства "Ливарний завод" (47306, Тернопільська область, Збаразький район, село Залужжя, код ЄДРПОУ 32807635) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Підволочиському районі Тернопільської області (47800, Тернопільська область, Підволочиський район, селище міського типу Підволочиськ, вулиця Д.Галицького, будинок 102, код ЄДРПОУ 25887412) капіталізовані платежі у розмірі 81208 (вісімдесят одна тисяча двісті вісім) гривень 16 (шістнадцять) копійок, які перерахувати на розрахунковий рахунок 37171400900408 в ГУ ДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.