Рішення

від 17.07.2017 по справі 903/382/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 липня 2017 р. Справа № 903/382/17

за позовом Заступника керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 сільська рада Старовижівського району Волинської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕСО»

про стягнення 128 303,59грн., розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.11.2006р. та повернення земельної ділянки

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2, дов. від 13.12.2016р. №0-3-0.6-8197/2-16

від відповідача: н/в

від третьої особи: ОСОБА_3, сільський голова (в судовому засіданні 17.07.2017р. була присутня до оголошеної перерви)

в судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_4, посвідчення від 12.11.2015р. №036265

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22, 27, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки прокурора, учасників судового процесу.

У судовому засіданні 17.07.2017р. була присутня старший державний ревізор-інспектор відділу адміністрування ПДВ, податку на прибуток, екологічного податку та рентної плати, місцевих податків і зборів території обслуговування Ковельської ОДПІ управління податків і зборі з юридичних осіб ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_5

У судовому засіданні 17.07.2017р. відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

Заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕСО» про стягнення 143 263,56 грн., в т.ч. 103 239,94грн. заборгованості по орендних платежах на підставі договору оренди земельної ділянки від 08.11.2006р., 12 330,81грн. пені за період з 01.10.2016р. по 31.03.2017р., нарахованої на підставі п. 14 договору, 24 030,25грн. інфляційних втрат та 3 662,56грн. річних за період з 01.08.2014р. по 31.03.2017р. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовані таким:

08.11.2006р. між Старовижівською райдержадміністрацією (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «АМЕСО» (орендар) на підставі розпорядження Старовижівської районної державної адміністрації № 158 від 21.07.2006р. укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований 24.11.2006 в Старовижівському районному відділі Волинської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за №040609100002.

Згідно договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування на 25 років земельну ділянку загальною площею 55,2995 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована поза межами населених пунктів на території ОСОБА_1 сільської ради Старовижівського району.

Між сторонами 22.10.2014р. укладено додаткову угоду №1, яка 28.10.2014р. зареєстрована у ОСОБА_1 сільській раді у Книзі реєстрації договорів під №19, якою внесено зміни в договір та визначено розмір орендної плати на рівні трьох відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зазначено, що орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа звітного періоду в сумі 2310 грн. 67 коп.

Відповідно п. 11 договору орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа звітного періоду рівними частинами.

Згідно листа Старовижівської райдержадміністрації №412/38/2-17 від 14.04.2017 та доданого до нього розрахунку, довідки ОСОБА_1 сільської ради №76 від 18.04.2017, орендарем за період з 01.06.2014 по 31.03.2017 включно не сплачено орендної плати на суму 103 239,94 грн.

Сума орендної плати за останніх сім місяців 2014 року, починаючи з червня, становить - 16 658,98 грн., за 12 місяців 2015 року - 34 632,36 грн., за 12 місяців 2016 року - 41558,88грн. За січень, лютий, березень 2017 року орендна плата становить 10 389,72 грн.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, прострочення боргу по орендній платі за червень 2014 року слід рахувати з 01.08.2014, за липень 2014 року з 01.09.2014 і т.д.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пеню нараховано за період прострочення орендної плати (з 01.10.2016р. по 31.03.2017р.), що нарахована за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2016 року та січень 2017 року та становить 12 330,81 грн.

Збитки, завдані інфляцією, та 3% річних від простроченої суми, підлягають нарахуванню за період прострочення (з 01.08.2014 по 31.03.2017) орендної плати, що нарахована з 01.06.2014 по 31.01.2017 включно та становлять 24 030,25 грн. інфляційних втрат та 3 662,56 грн. річних.

ТзОВ «АМЕСО» не сплачує орендну плату з 01.06.2014р. по 31.03.2017р., тобто протягом 34 місяців.

Таким чином, в діях ТзОВ «АМЕСО» прослідковується систематичність у невиконанні істотної умови договору - сплати орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 55,2995 га (а.с. 3-6).

Ухвалою суду від 10.05.2017р. підтверджено наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави по справі №903/382/17, порушено провадження у справі.

Прокурор в уточненнях до позовних вимог від 18.05.2017р. №35/3-340вих.17 просив стягнути з відповідача 103 239,94грн. основного боргу, 863,17грн. пені, 21 001,47грн. інфляційних втрат, 3 683,50грн. річних, всього - 128 788,08грн.

Заяву обґрунтував таким:

Згідно з п. 9 договору оренди землі від 08.11.2006 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (1% від нормативної грошової оцінки) - 7 369,81 грн. в рік.

Додатковою угодою № 1 від 22.10.2014р. про зміну договору оренди землі від 08.11.2006р. внесено зміни до п. 9 договору та встановлено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (3% від нормативної грошової оцінки) - 27 728,04 грн. в рік.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10 договору).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки на площу 55,2995 га землі 3% від нормативно-грошової оцінки з урахуванням коефіцієнта індексації орендна плата становить 2310,67 грн.

Таким чином, сума основного боргу за договором за 2014 рік (залишок) становить 16658,98 грн.

Щомісячна орендна плата з врахуванням коефіцієнта індексації 1,249 в 2015р. складає 2886,03 грн. (2 310,67 X 1,249 = 2 886,03 грн.)

Заборгованість по орендній платі за 2015 рік складає 34 632,36 грн.

Щомісячна орендна плата з врахуванням коефіцієнта індексації 1,2 в 2015р. складає 3463,24 грн. (2 886,03 X 1,2 = 3 463,24 грн.)

Заборгованість по орендній платі за 2016 рік складає 41 558,88грн.

Щомісячна орендна плата з врахуванням коефіцієнта індексації в 2017 році складає 3463,24 грн. (3463,24 X 1 = 3 463,24 грн.).

Заборгованість по орендній платі за січень, лютий, березень 2017 року складає 3463,24 х 3 = 10 389,72 грн.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Враховуючи викладене, прострочення боргу по орендній платі слід рахувати з 01.07.2014р.

Пеню нараховано за період з 01.07.2014р. по 31.12.2014р. в сумі 863,17грн., інфляційні збитки - за період з 01.07.2014р. по 01.03.2017р. в сумі 21 001,47грн., річні - за період з 01.03.2016р. по 31.12.2016р. в сумі 3 683,50грн. (а.с. 71-76).

Ухвалою суду від 23.05.2017р. на підставі клопотання прокурора залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 сільську раду Старовижівського району Волинської області, зважаючи на те, що орендна плата за договором оренди земельної ділянки від 08.11.2006р. надходила на рахунки зазначеного органу місцевого самоврядування (а.с. 83).

23.05.2017р. судом було надіслано запит до Ковельської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС щодо інформації про наявність (відсутність) заборгованості по орендній платі (з розшифровкою по роках, місяцях, розміру нарахувань та сплати) за період з 2013р. по 2017р. на підставі договору оренди земельної ділянки від 08.11.2006р. та додаткової угоди №1 від 22.10.2014р. ТзОВ «АМЕСО» (а.с. 91).

Прокурор у поясненнях від 12.06.2017р. №05-1446вих.17 повідомив, що вимогами ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент укладення договору) передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

На виконання вимог Закону договір оренди землі зареєстровано в Старовижівському районному відділі Волинської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.11.2006 № 040609100002.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» від 04.07.2012 № 5037-УІ з 1 січня 2013 року запроваджено процедуру реєстрації права оренди. Поряд з цим, з вказаного часу законодавство України не передбачає державної реєстрації договорів оренди землі.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України «Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Таким чином, на даний час договір оренди землі від 08.11.2006 та додаткова угода до нього не потребують проведення державної реєстрації відповідно до вимог Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Водночас, ч.3 ст.3 вказаного Закону визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

З урахуванням викладеного, право оренди землі згідно договору оренди від 08.11.2006 не потребує додаткової реєстрації згідно вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки вказані права виникли до 01.01.2013 та визнаються дійсними на даний час (а.с. 99-100).

У поясненнях від 30.06.2017р. №05-1630вих.17 прокурор повідомив, що працівниками ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю ТзОВ "АМЕСО", про що 22.06.2017р. складено акт. За результатами проведеної перевірки встановлено, що платником не подано податкові декларації з плати за землю, що свідчить про несплату сум податкових зобов'язань за частину 2014 року, 2015, 2016 роки та частину 2017 року (а.с. 119-120).

Клопотанням від 04.07.2017р. ОСОБА_1 сільська рада долучила до матеріалів справи рішення Старовижівської районної ради від 27.10.2006р. №6/8 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки ТзОВ «АМЕСО» , акт про встановлення в натурі меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 02.08.2006р., розрахунки на погашення заборгованості по орендній платі відповідачем за 2013-2015р.р.

Додатково повідомила, що з 01.04.2014р. згідно із ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014р. розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки землі.

Згідно подальших законодавчих змін з 01.01.2017р. п. 288.5.1 ПК викладено у новій редакції, згідно якої розмір орендної плати встановлюється в договорі, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території. Рішенням сесії ОСОБА_1 сільської ради №5/5 від 17.05.2016р. «Про затвердження положення про плату за землю» п. 6.1.4 визначено, що ставка земельного податку земельних ділянок, наданих для ведення товарного с/г виробництва становить 3% і більше (а.с. 127-133).

У листі від 03.07.2017р. №542/12-02 Старовижівське відділення Ковельської ОДПІ надало інформацію про наявність заборгованості по орендній платі за землю за період з 2013 р. по 2017р. на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного 08.11.2006 року між ТзОВ «АМЕСО» та Старовижівською райдержадміністрацією та додаткової угоди №1 від 22.10.2014р., а саме:

В 2013 році нараховано орендної плати в сумі 16 944,95 грн., сплачено - 6 164,00 грн. Станом на 31.12.2013 року борг склав 10 775,43 грн.

В 2014 році нараховано орендної плати в сумі 1 504,45 грн. по декларації за 2013 рік, сплачено - 0 грн. Станом на 31.12.2014 року борг склав 12 315,88 грн.

Згідно акту перевірки від 23.03.2015 року №154/1502/34261777, податкового повідомлення рішення від 23.03.2015 року № 000159314 застосовано штрафну санкцію за неподачу декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальних власності) за 2014- 2015 роки в сумі 340,00 грн.

В 2015 році актом перевірки № 298/1502/НОМЕР_1 від 03.08.2015 року,податкового повідомлення рішення № 000340314 від 04.08.2015 року нараховано штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 2 463,18 грн., сплачено - 14 900,00 грн.

Станом на 31.12.2015 року податковий борг склав 2 463,18 грн.

В 2016 році сплачено - 8 300,00 грн. Станом на 01.06.2017 року в інтегрованій картці платника - борг відсутній.

ТзОВ «АМЕСО» декларації по орендній платі за землю починаючи з 2014 року не подаються.

22.06.2017 року складено акт № 5280/03-20-12-06/34261777 про результати камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю ТзОВ «АМЕСО» (код ЄДРПОУ 34261777), яким товариству донараховано основного платежу починаючи з червня 2014 року по квітень 2017 року в сумі 103 908,01 грн., нараховано штрафну санкцію за неподачу звітності за 2016 - 2017 роки в сумі 340.00 грн., відповідно до п.123.1 ст. 123 глави 11 розділу ІІ Податкового Кодексу України нараховано штрафну санкцію в розмірі 25 % від основного платежу в сумі 26554,67 грн.

22.06.2017 року акт разом з додатками та з повідомленням про вручення надіслано за юридичною адресою знаходження ТзОВ «АМЕСО» , Старовижівський р-н, с. Секунь, вул. Радянська, 40.

Податкове повідомлення-рішення буде винесено платнику після отримання акта перевірки або повернення з відміткою про неможливість вручення.

У акті Головного управління ДФС у Волинській області від 22.06.2017р. №5280/03-20-12-06/34261777 про результати камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ТзОВ «АМЕСО» зазначено, що платником не подано податкові декларації з плати за земля (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016- 2017 роки. Відповідальність платника за порушення граничних строків подання податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/ або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) передбачена п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 288.1, 288.2, 288.3, пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 розділу XIII Податкового кодексу України ТзОВ «Амесо» не нараховано та не сплачено орендну плату до бюджету за червень-грудень 2014 року, 2015 рік, 2016 рік та січень- квітень 2017 року на суму 106218,68грн., в т.ч. за червень-грудень 2014 р. - 16174,69 грн., за 2015 р. - 34 632,31 грн., за 2016 рік - 41 558,76 грн., за січень-квітень 2017 р,- 13 852,92 грн.

Дані камеральної перевірки свідчать про не сплату сум податкових зобов'язань, розрахованих камеральною перевіркою орендної плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за червень-грудень 2014 року, 2015 рік, 2016 рік та січень-квітень 2017 року та відповідальність платника, передбачену п. 123.1 статті 123 глави 11 розділу II Податкового кодексу України (а.с. 134-141, 150-151).

Розгляд справи неодноразово відкладався згідно ст. 77 ГПК України у зв'язку з непредставленням витребуваних доказів, необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою суду від 04.07.2017р. на підставі ст. 69, 77 ГПК України за клопотанням прокурора, погодженим з позивачем, продовжений строк розгляду спору, розгляд справи відкладено у зв'язку з неподанням витребуваних доказів, необхідністю витребування додаткових доказів по справі; на підставі п. 4 ч. 1 ст. 65 ГПК України викликано у судове засідання для дачі пояснень старшого державного ревізора-інспектора відділу адміністрування ПДВ, податку на прибуток, екологічного податку та рентної плати, місцевих податків і зборів території обслуговування Ковельської ОДПІ управління податків і зборі з юридичних осіб ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_5 (а.с. 125).

У поясненнях від 07.07.2017р. прокурор зазначив наступне:

Право оренди землі згідно договору оренди від 08.11.2006р. не потребує додаткової реєстрації згідно вимог чинного на даний час Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки вказані права виникли до 01.01.2013 та визнаються дійсними на даний час.

За договором оренди землі від 08.11.2006р. кадастровий номер вказаній земельній ділянці не присвоєно, у зв'язку з чим відомості про нього з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності щодо земельної ділянки не можуть бути внесені до запису про вказане нерухоме майно.

Розмір орендної плати, зазначений в договорі, не може суперечити чинному законодавству.

Річний розмір орендної плати за ділянки державної та комунальної форм власності має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014р. № 1166-VІІ, який набрав чинності 01.04.2014р., підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 викладено в такій редакції: "288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки".

З 01.04.2014р. розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 № 1797-VII, який набрав чинності 01.01.2017, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 викладено в такій редакції:"не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території".

Згідно вимог законодавства, з 01.04.2014р. по 31.12.2016р. розмір орендної плати встановлювався у договорі оренди, але річна сума платежу не могла бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, а з 01.01.2017р. річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території.

Рішенням ОСОБА_1 сільської ради від 17.05.2016р. №5/5 затверджено Положення про плату за землю, згідно якого розмір земельного податку для земельних ділянок, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва складає від 3% (а.с. 153-155).

ОСОБА_1 сільська рада клопотанням від 17.07.2017р. долучила до матеріалів справи рішення ОСОБА_1 сільської ради від 17.05.2016р. №5/5 Про затвердження положення про плату за землю та Положення про плату за землю (а.с. 161-171).

У судовому засіданні 17.07.2017р. на вимогу суду відповідно до ст. 65 ГПК України старший державний ревізор-інспектор відділу адміністрування ПДВ, податку на прибуток, екологічного податку та рентної плати, місцевих податків і зборів території обслуговування Ковельської ОДПІ управління податків і зборі з юридичних осіб ГУ ДФС у Волинській області ОСОБА_5 пояснила, що при розрахунку заборгованості була врахована нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки згідно даних, наданих міжрайонним управлінням у Ратнівському та Старовижівському районах головного управління Держкадастру у Волинській області. Зауважила на забороні проведення перевірок до 01.01.2017р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних доказів не подав, ухвали суду від 10.05.2017р., 23.05.2017р., 12.06.2017р., 04.07.2017р. повернуті органами поштового зв'язку з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» .

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТзОВ «АМЕСО» - Волинська область, Старовижівський район, с. Секунь, вул. Радянська, 40, куди і направлялись ухвали суду.

У судовому засіданні 17.07.2017р. за усним клопотанням прокурора оголошено перерву згідно ст. 77 ГПК України до 16.00год. для ознайомлення з поданими доказами.

У судовому засіданні 17.07.2017р. прокурор до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 18.05.2017р. №35/3-340вих.-17, згідно якої просив стягнути з відповідача 128788,08грн., в т.ч. 103 239,91грн. основного боргу, 863,17грн. пені, 21 001,47грн. інфляційних втрат, 3 683,50грн. річних (а.с. 71-76) додатково звернувся із заявою про зменшення розміру позовних вимог від 17.07.2017р., підтриманою представником позивача, просив стягнути з відповідача 102 755,45грн. орендних платежів за період з червня 2014р. по березень 2017р. (а.с. 180).

Заяву обґрунтував тим, що ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю ТзОВ АМЕСО , про що 22.06.2017р. складено акт №5280/03-20-12-06/34261777.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що платником не подано податкової декларації з плати за землю, що свідчить про несплату сум податкових зобов'язань за частину 2014р., 2015-2016р.р. та частину 2017р.

Згідно висновку акту перевірки від 22.06.2017р. №5280/03-20-12-06/34261777, ТзОВ АМЕСО не сплачено до бюджету за червень-грудень 2014р. 16 174,69грн., за 2015р. - 34 632,31грн., за 2016р. - 41 558,76грн., за січень-березень 2017р. - 10 389,69грн., всього - 102 755,45грн.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

При цьому, при зверненні з позовом (з урахуванням заяви прокурора від 18.05.2017р.) прокурором заявлялися позовні вимоги про стягнення з відповідача 863,17грн. пені за період з 01.07.2014р. по 30.11.2014р., 21 001,47грн. інфляційних втрат за період з липня 2014р. по вересень 2015р., 3 683,50грн. річних за період з 01.07.2014р. по 31.08.2105р. (а.с. 71-76).

У заяві від 17.07.2017р. прокурор не зменшує кількісні показники по вимогам про стягнення пені, річних, інфляційних втрат, а по суті відмовляється від стягнення в повному обсязі.

Заяви про зменшення розміру орендної плати до 102 755,42грн. та відмову від позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат, річних підтримано представником позивача.

Згідно з ч.5 ст. 29, ч. 4 ст. 22 ГПК України прокурор, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову, зменшити розмір позовних вимог.

Зважаючи на те, що вказані заяви обґрунтовані актом перевірки ГУ ДФС у Волинській області від 22.06.2017р. №5280/03-20-12-06/34261777, що спростовує виникнення заборгованості з 01.08.2014р., не суперечать законодавству та не порушують прав інших осіб, судом прийняті заяви. Спір вирішується, виходячи з ціни позову - 128 303,59грн.

Після перерви представник ОСОБА_1 сільської ради в судове засідання не з'явився, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що стверджується протоколом судового засідання від 17.07.2017р. та розпискою від 17.07.2017р.

Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, розгляд справи неодноразово відкладався, спливає імперативно визначений ст. 69 ГПК України продовжений строк розгляду спору, господарський суд, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача, третьої особи, визнав зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, -

встановив:

08.11.2006р. між Старовижівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю АМЕСО (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації №158 від 21.07.2006р. надав в оренду, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на землях ОСОБА_1 сільської ради (а.с. 8-10).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 55,2995 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 736981,16грн. (на підставі рішення Старовижівської районної ради від 27.10.2006р. №6/8 Про затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки ТзОВ АМЕСО , а.с. 128) (п.п. 2, 5 договору).

Договір укладено на 25 років (п. 8 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 7 369,81грн. на рік, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно не пізніше 30 числа звітного періоду. Розмір орендної плати підлягає перегляду з 01.01.2008р. і встановлюється відповідно до протоколу узгодження розміру орендної плати за землю, що є невід'ємною частиною до договору та щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у т.ч. внаслідок інфляції; погіршення стану орендної земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами і інших випадках, передбачених законом (п.п. 9, 10, 11, 13 договору).

Договір зареєстровано у Старовижівському районному відділі Волинської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах (а.с. 10 на звороті).

Відповідно до п. 20 договору передача земельної ділянки здійснюється у строк 10 днів після державної реєстрації цього договору.

Актом про встановлення в натурі меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 02.08.2006р. засвідчено факт встановлення та закріплення на місцевості межі земельної ділянки загальною площею 55,2995 га, яка передається в оренду на 25 років ТзОВ АМЕСО для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах ОСОБА_1 сільської ради. Акт підписаний представниками районного відділу (управління) земельних ресурсів, ОСОБА_1 сільської ради, ПНВФ Моніторинг , підписи скріплені печаткою (а.с. 129).

22.10.2014р. Старовижівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю АМЕСО (орендар) була укладена додаткова угода №1 про зміну договору оренди земельної ділянки від 08.11.2006р., якою орендодавець і орендар у зв'язку із внесенням змін до п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, п. 13 договору оренди земельної ділянки, погодили змінити наступні пункти договору оренди земельної ділянки:

Пункт 9 договору оренди земельної ділянки виклали в такій редакції:

9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі з 01.04.2014р. в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки або 27 728,04грн. в рік і перераховується на рахунок місцевого бюджету ОСОБА_1 сільської ради ;

Пункт 11 договору оренди земельної ділянки виклали в такій редакції:

Орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа звітного періоду в сумі 2 310,67грн. ;

Інші умови договору, не змінені угодою, залишаються чинними у тій редакції, в якій вони викладені сторонами раніше і сторони підтвердили їх обов'язковість для себе (а.с. 12).

Додаткова угода підписана головою Старовижівської районної державної адміністрації та директором товариства з обмеженою відповідальністю АМЕСО , підписи скріплені печатками.

При цьому орендарем не виконані зобов'язання щодо реєстрації, визначені п. 31 договору оренди земельної ділянки та додаткова угода зареєстрована в ОСОБА_1 сільській раді, про що у Книзі реєстрації договорів вчинено запис від 28.10.2014р. (а.с. 12 на звороті).

Відповідач орендні платежі здійснював частково (а.с. 55-56), з порушенням строків, визначених договором оренди земельної ділянки.

Прокурор та позивач стверджують заборгованість відповідача з орендних платежів за період з червня 2014р. по березень 2017р. в сумі 102 755,45грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 17.07.2017р., а.с. 156) відповідно до довідки ОСОБА_1 сільської ради Старовижівського району Волинської області від 18.04.2017р. №76 (а.с.18).

22.06.2017 року Головним управлінням ДФС у Волинській області складено акт № 5280/03-20-12-06/34261777 про результати камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю ТзОВ «АМЕСО» , яким товариству донараховано основного платежу, починаючи з червня 2014 року по квітень 2017 року в сумі 106 218,68грн., в т.ч. за червень-грудень 2014р. 16 174,69грн., за 2015р. - 34 632,31грн., за 2016р. - 41 558,76грн., за січень-квітень 2017р. - 13 852,92грн. (а.с. 134-141, 150-151).

Заступник керівника Ковельської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності №5245-VІ, який набув чинності 01.01.2013р.) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

На території Волинської області таким органом є Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, що стверджується п. 13 Положення про Головне управління Дергеокадастру у Волинській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. №308 (а.с. 36-41).

Судом відповідно до ст. 23 Закону України Про прокуратуру підтверджено підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Волинській області.

Відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір оренди земельної ділянки від 08.11.2006р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України "Про оренду землі".

За положеннями статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з пунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 288.5., підпунктами 288.5.1., 288.5.2. статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки, не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

За змістом статті 1 та абзацу п'ятого статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок являє собою капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та, зокрема, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Виходячи з аналізу зазначених законодавчих приписів, орендна плата за користування земельними ділянками державної та комунальної власності є регульованою ціною, яка розраховується від нормативної грошової оцінки земель, а її розмір, визначений відповідно до наведених вище приписів законодавства, встановлюється в договорі.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У відповідності до положень статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території; згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

За статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до наведених положень чинного законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України (відповідна правова позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 02.03.2016 у справі № 922/538/14).

Рішенням ОСОБА_1 сільської ради від 27.10.2006р. №6/88 затверджена нормативна грошова оцінка земельної ділянки ТзОВ АМЕСО .

Рішенням ОСОБА_1 сільської ради від 17.05.2016р. №5/5 затверджено Положення про плату за землю на території ОСОБА_1 сільської ради, відповідно до умов якого розмір земельного податку для земельних ділянок, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва складає 3% нормативної грошової оцінки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але не може бути меншим розміру, визначеному ст. 288.5 Податкового кодексу (а.с. 159-169).

Вищий господарський суд України в п. 1.3 постанови пленуму від 17.05.2011р. №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин вказав, що системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Пунктом 2.19 1 постанови визначено, що якщо у договорі оренди землі сторони визначили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, а він не виконав чи виконав неналежним чином свій обов'язок щодо розрахунку розміру орендної плати і це призвело до виникнення заборгованості, то з урахуванням вимог частини першої статті 15, частин першої і другої статті 21 Закону України "Про оренду землі", статті 526 ЦК України і статті 193 ГК України така заборгованість підлягає стягненню з орендаря за позовом орендодавця.

Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

22.10.2014р. Старовижівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю АМЕСО (орендар) була укладена додаткова угода №1 про зміну договору оренди земельної ділянки від 08.11.2006р., якою орендодавець і орендар у зв'язку із внесенням змін до п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, погодили пункт 9 договору оренди земельної ділянки викласти в такій редакції - орендна плата вносить орендарем у грошовій формі з 01.04.2014р. в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки або 27 728,04грн. в рік і перераховується на рахунок місцевого бюджету ОСОБА_1 сільської ради; пункт 11 договору оренди земельної ділянки виклали в такій редакції - орендна плата вноситься щомісячно не пізніше 30 числа звітного періоду в сумі 2 310,67грн.

Додаткова угода підписана головою Старовижівською районною державною адміністрацією та директором товариства з обмеженою відповідальністю АМЕСО , підписи скріплені печатками.

Згідно довідки ОСОБА_1 сільської ради №76 від 18.04.2017р. орендарем за період з червня 2014р. по березень 2017р. заборговано орендних платежів в розмірі 103 239,94грн.

22.06.2017р. Головним управлінням ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) ТзОВ АМЕСО , згідно акту №5280/03-20-12-06/34261777 ТзОВ АМЕСО в порушення п. 288., 288.2, 288.3 ст. 288 розділу ХІІІ Податкового кодексу України не нарахувало і не подало декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та не сплатило орендної плати за період з червня 2014р. по квітень 2017р.

При цьому в судовому засіданні 17.07.2017р. прокурор, представники позивача, третьої особи і ДФС пояснили, що за основу взято нормативну грошову оцінку, затверджену рішенням ОСОБА_1 сільської ради від 27.10.2006р. №6/8 з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2014-2016р.р. (а.с. 25).

22.06.2017 року Головним управлінням ДФС у Волинській області складено акт №5280/03-20-12-06/34261777 про результати камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю ТзОВ «АМЕСО» , яким товариству донараховано основного платежу починаючи з червня 2014 року по квітень 2017 року в сумі 106 218,68грн., в т.ч. за червень-грудень 2014р. 16 174,69грн., за 2015р. - 34 632,31грн., за 2016р. - 41 558,76грн., за січень-квітень 2017р. - 13 852,92грн. (а.с. 134-141, 150-151).

Виходячи з даних Головного управління ДФС у Волинській області, Ковельської ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області, ОСОБА_1 сільської ради станом на 17.07.2017р. ТзОВ АМЕСО заборгувало по договору від 08.11.2006р. орендну плату у розмірі 102 755,45грн. за період з червня 2014 року по березень 2017 року (не включаючи орендної плати за квітень 2017р. в розмірі 3 463,23грн., за період, зазначений у позовній заяві - з червня 2014р. по березень 2017р.).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів оплати орендних платежів не представив, за спірний період згідно акту Головного управління ДФС у Волинській області від 22.06.2017р. №5280/03-20-12-06/34261777, довідки Ковельської ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області від 30.06.2017р. №540/12-02, даних ОСОБА_1 сільської ради, оплату здійснив частково, а саме - 29 364,00грн. (6 164,00грн. в 2013р., 14 900,00грн. в 2015р., 8 300,00грн. - в 2016р.).

Заборгованість по орендній платі в розмірі 102 755,45грн. за період з червня 2014 року по березень 2017 року стверджується договором оренди земельної ділянки від 08.11.2006р. з протоколом узгодження розміру орендної плати за земельну ділянку (а.с. 9-11), додатковою угодою №1 від 22.10.2014р. (а.с. 12), банківськими виписками за 17.06.2015р., 21.06.20.2016р., 20.07.2016р. (а.с. 55-56), актом Головного управління ДФС у Волинській області про результати камеральної перевірки податкової звітності з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності ТзОВ АМЕСО ) від 22.06.2017р. №5280/03-20-12-06/34261777 (а.с. 136-138), довідкою Ковельської ОДПІ Головного управління ДФС у Волинській області від 30.06.2017р. №540/12-02 (а.с. 150-151), відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення з ТзОВ АМЕСО в силу ст.ст. 759, 762 ЦК України, ст. 21 Закону України Про оренду землі , п.п 9, 10, 11 договору оренди землі від 08.11.2006р.

При цьому судом враховано правову позицію Верховного Суду України, викладену у постановах від 14.03.2017р. №21-2246а16, від 02.12.2014р. №21-274а14, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За правилами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Статтями 31, 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Згідно із пунктом д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Вказана правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 12.12.2012 р. у справі №6-146цс12, від 28.09.2016р. у справі №6-977цс16.

Згідно п. 36 договору оренди земельної ділянки від 08.11.2006р. дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, а також з інших підстав, визначених законом.

Умова про внесення орендної плати, передбачена п.п. 9-11 договору оренди земельної ділянки, належить до істотних умов договору оренди в розумінні ч. 1 ст. 638 ЦК України та ст. 284 ГК України. Дотримання зазначеної умови є обов'язковою для відповідача згідно зі ст.629 ЦК України, а її порушення зумовлює правомірність ініціювання питання про розірвання договору в силу норм ст. 782 ЦК України, ст.ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі", п. д ч. 1 ст. 144 ЗК України.

Пленум Вищого господарського суду України в п.2.23. постанови №6 від 18.05.2011р. Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин роз'яснив, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Заборгованість відповідача по орендній платі в період з червня 2014р. по березень 2017р. підтверджена актом Головного управління ДФС у Волинській області від №5280/03-20-12-06/34261777 22.06.2017 року, довідкою Ковельської ОДПІ від 30.06.2017р. №540/12-02 (а.с. 134-141, 150-151).

Зважаючи на те, що належними доказами доведений факт систематичної несплати орендної плати, вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.11.2006р. підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п.21 договору оренди земельної ділянки після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно п. 13 Положення про Головне управління Дергеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016р. №308, Головне управління Дергеокадастру у Волинській області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Волинської області (а.с. 36-41)

Зважаючи на викладене, вимога про повернення ТзОВ АМЕСО земельної ділянки площею 55,2995 га, що розташована поза межами населених пунктів на території ОСОБА_1 сільської ради, та передачу її до земель державної власності Головному управлінню Держгеокадастру у Волинській області є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно п. 9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі).

Відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку, з урахуванням заяв прокурора про зменшення розміру позовних вимог та відмову в частині стягнення пені, інфляційних втрат та річних та зважаючи, що спір в частині задоволених позовних вимог до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 4 741,33 грн. (1 541,33грн. - за майнову вимогу, 3 200,00грн. - за дві немайнові вимоги) згідно зі ст.49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 599, 629, 632, 638, 651, 782, 783 Цивільного кодексу України, ст.ст. 122, 141 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 15, 21, 30-32, 34 Закону України Про оренду землі , ст.ст.44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕСО (Волинська область, Старовижівський район, с. Секунь, вул. Радянська, 40, код ЄДРПОУ 34261777)

на користь ОСОБА_1 сільської ради Старовижівського району Волинської області (Волинська область, Старовижівський район, с. Мизове, вул. Б. Хмельницького, 57, код ЄДРПОУ 04332806)

102 755,45 грн. заборгованості по орендній платі.

3.Провадження в частині стягнення 863,17грн. пені, 21 001,47грн. інфляційних втрат, 3 683,50грн. річних припинити.

4.Розірвати договір оренди земельної ділянки від 08.11.2006р., укладений між Старовижівською районною державною адміністрацією (смт. Стара Вижівка, пл. Миру, 4, код ЄДРПОУ 04051483) та Товариством з обмеженою відповідальністю АМЕСО (Волинська область, Старовижівський район, с. Секунь, вул.. Радянська, 40, код ЄДРПОУ 34261777), зареєстрований в Старовижівському районному відділі Волинської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , запис у Державному реєстрі земель від 24.11.2006р. №040609100002.

5.Товариству з обмеженою відповідальністю АМЕСО (Волинська область, Старовижівський район, с. Секунь, вул.. Радянська, 40, код ЄДРПОУ 34261777) повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861) земельну ділянку, що розташована поза межами населених пунктів на території ОСОБА_1 сільської ради, загальною площею 55,2995га.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АМЕСО (Волинська область, Старовижівський район, с. Секунь, вул.. Радянська, 40, код ЄДРПОУ 34261777)

на користь Прокуратури Волинської області (м. Луцьк, вул. Винниченка, 15, код ЄДРПОУ 02909915)

4 741,33 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Повне рішення складено

20.07.2017р.

Суддя С.Т.Філатова