Рішення

від 17.07.2017 по справі 911/1969/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2017 р. Справа № 911/1969/17

Господарський суд Київської області у складі судді Янюк О.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кримтеплопостачання , смт. Молодіжне Автономної Республіки Крим

про стягнення 14 066 617, 93 грн

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №231/16 від 14.11.2016);

від відповідача: не з'явився;

від прокуратури: ОСОБА_2 (посвідчення №046428 від 29.03.2017)

СУТЬ СПОРУ:

26.06.2017 Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (далі - позивач, ДК Газ України ) звернулась до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Кримтеплопостачання (далі - відповідач, ТОВ Кримтеплопостачання ) в якій просить стягнути з останнього грошові кошти у розмірі 14 066 617, 93 грн, а саме: 12 801 835, 70 грн - втрати від інфляції , 1 264 782, 23 грн - 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 210 999, 27 грн.

Позовні вимоги ДК Газ України обґрунтовує ст.ст. 11-16, 525, 526, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 193, 216-217, 264-265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та вказує на порушення відповідачем умов договору постачання природного газу №3254ТЕ від 27.12.2010 (далі - Договір) в частині неповної оплати за послуги транспортування природного газу , у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати від відповідача сплати інфляційних втрат, трьох процентів річних, нарахованих на суму заборгованості за період прострочення платежів.

27.06.2017 ухвалою суду порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Госпадарського процесуального кодексу України (далі- ГПК Україна) зобов'язано сторін надати суду докази, необхідні для вирішення спору.

Відповідно до ст. 29 ГПК України, ухвалою суду від 10.07.2017 залучено до участі у справі - Прокуратуру Автономної Республіки Крим (далі прокуратура) на стороні позивача.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався. Черговий розгляд справи призначений на 17.07.2017.

Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Також зазначив, що строк нарахування інфляційних втрат варто обчислювати за період заборгованості з 01.09.2013 по 30.04.2017.

Прокуратура підтримала заявлені позивачем вимоги, викладені у позовній заяві, про що зазначено у письмових поясненнях №05-232вих17 від 12.07.2017 (а.с 64-68).

Відповідач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, процесуальним правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, не скористався та відзиву на позов не надав.

Однак, місцезнаходження відповідача є смт Молодіжне Автономної Республіки Крим (далі - АРК).

Так, суд вважає за необхідне зазначити, що у листі Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта , вказано, зокрема, що у зв'язку з відмовою кримської сторони отримувати внутрішні поштові відправлення адресовані одержувачам населених пунктів АРК, поштові повернення повертаються за зворотною адресою. Тому, тимчасово призупинено приймання до переселення поштових відправлень до АРК.

За таких обставин, суд на офіційному веб-порталі Господарського суду Київської області в мережі Інтернет ( www.ko.arbitr.gov.ua/sud5012 ) в розділі Новини та події суду розміщує інформацію щодо часу, дати та місця проведення судових засідань.

Як зазначено у п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/745/2014 від 05.06.2014 Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України учасник судового процесу, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за умов зазначених у підпунктах 1-4 пункту 6 Інформаційного листа ВГСУ від 12.09.2014 №01-06/1290/14 Про Закон України Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції . А тому, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Оскільки, явка представника відповідача обов'язковою судом не визнавалась, то ураховуючи, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.

Між позивачем та відповідачем був укледний договір поставки природного газу №3254ТЕ від 27.12.2010, відповідно до якого ДК Газ України зобов'язулась передати ТОВ Кримтеплопостачання природний газ, а останній повинен був прийняти та оплатити поставлений товар.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого природного газу не виконав у повному обсязі, у зв'язку із чим, позивач звернувся до Господарського суду Київської області із позовною заявою про стягнення з відповідача 13 778 367,95 грн, з яких: сума основного боргу 11 306 527, 40 грн, 1 472 886,68 грн - пені, 82 211, 90 грн - інфляційних втрат; 914, 741, 97 - 3 % річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.02.2015 у справі №911/5360/14 за позовом Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України до Товариства з обмеженою відповідальністю Кримтеплопостачання про стягнення 13 778 367,95 грн, встановлено, що сума основного боргу відповідача становить 11 306 527, 40 грн. А також, звернено до стягнення суму основного боргу, 1 472 886,68 грн - пені, 82 211, 90 грн - інфляційних втрат, 914, 741, 97 - 3 % річних.

На примусове виконання даного рішення, яке вступило в законну силу 26.02.2015, судом видано наказ від 27.02.2015.

Відтак, на момент звернення до суду ДК ГазУкраїни з позовом про стягнення з ТОВ Кримтеплопостачання 14 066 617, 93 грн, сума основного боргу становить 11 306527, 40 грн, яка на день звернення позивача до суду є непогашеною.

Ураховуючи зазначене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факт передачі ДК Газ України відповідачу природного газу за договором поставки №3254ТЕ-19 від 27.12.2010 та прострочення виконання зобов'язання відповідачем за цим договором не потребує повторного доказування, оскільки зазначене встановлено рішенням суду від 16.02.2015 у справі №911/5360/14, яке набрало законної сили 26.02.2015 та підлягає обов'язковому виконанню. Доказів, що вказують на протилежне, відповідачем суду надано не було.

Отже, із змісту зазначеного рішення, що з відповідача стягнуто: 11 306 527, 40 грн - основного боргу, 1 472 886,68 грн - пені, 82 211, 90 грн - інфляційних втрат за період з 01.03.2011-30.08.2013 , 914, 741, 97 - 3 % річних за період 21.02.2011-20.09.2013.

Однак, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. А тому, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. (ч.ч. 2, 3 пп. 7.1 п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013).

Ця правова позиція підтверджена і судовою практикою Верховного Суду України (Постанова Верховного Суду України від 20.122010 у справі № 3-57гс10, від 04.07.2011 у справі № 3-65гс11, від 12.09.2011 у справі № 3-73гс11, від 24.10.2011 у справі № 3-89гс11, від 14.11.2011 у справі № 3-116гс11, від 23.01.2012 у справі № 3-142гс11).

Позивачем заявлені до стягнення інфляційні втрати та три проценти річних. З цього приводу суд зазначає наступне.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд, перевіривши розрахунок трьох процентів річних, наданий позивачем (а.с. 69-74), дійшов висновку, що останній є вірним, обґрунтованим та підтвердженим матеріалами справи (1 264 782, 23 = 11 306 527,40х 3% :100% : 365 х 1361). Таким чином стягненню з відповідача підлягає сума трьох відсотків річних у розмірі 1 264 782, 23 грн за період прострочення з 21.09.2013 по 12.06.2017 .

Також суд, перевіривши поданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат (12 801 835,70 = 11 306 527, 40 х [сукупний індекс іфляції за період з 01.09.2013 по 30.04.2015] :100% - 11 306 527, 40) (а.с. 69-74), вважає його вірним, оскільки останній здійснений з крахуванням рекомендацій листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р та п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 . Таким чином стягненню з відповідача підлягає сума інфляційних втрат у розмірі 12 801 835, 70 грн.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кримтеплопостачання (97501, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, смт Молодіжне, вул. Бедівельників, 7, ідентифікаційний код 36138454) на користь Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 12 801 835 (дванадцять мільйонів вісімсот одна тисяча вісімсот тридцять п'ять), 70 грн інфляційних втрат, 1 264 782 ( один мільйон двісті шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят дві), 23 грн 3% річних, 210 999 ( двісті десять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять), 27 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Янюк