Рішення

від 10.07.2017 по справі 911/1314/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2017 р. Справа № 911/1314/17

за позовом комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" , м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Кредит", м. Вишневе,

про виселення та стягнення 11 910,88 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність від 10.01.2017 №056/24-42;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", м. Київ, звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою від 26.04.2017 до товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Кредит", в якому просить суд виселити товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Кредит" з квартири №72 в будинку №34 на вулиці Оболонській в місті Києві шляхом його передачі комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" за актом прийому-передачі та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Кредит" на користь позивача неустойку за невиконання обов'язку щодо повернення об'єкта оренди у розмірі 11 910,88 грн. та покласти на відповідача судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.01.2015 між комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Київ Кредит" укладено договір №5471 оренди житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1. Умовами договору сторони погодили, що строк дії договору до 31.07.2016 та визначено обов'язок орендаря звільнити приміщення, яке надано в оренду, та повернути його орендодавцю за актом приймання-передачі після закінчення строку дії. Позивач вказує, що відповідач об'єкт оренди після закінчення строку дії договору не звільнив та не передав орендодавцю за актом прийому-передачі. Крім того, позивач твердить, що відповідно до умов договору (пункт 6.4.) орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожен місяць прострочення звільнення приміщення, на підставі чого просить суд виселити відповідача з квартири №72 в буд 34 на вулиці Оболонській в місті Києві шляхом його передачі позивачу за актом прийому-передачі та стягнути з відповідача на користь позивача 11 910,88 грн. неустойки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.05.2017 порушено провадження у справі № 911/1314/17 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.05.2017.

25.05.2017 від комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до господарського суду Київської області надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи від 22.05.2017.

Ухвалою суду від 29.05.2017 розгляд справи №911/1314/17 відкладено на 10.07.2017.

В судове засідання 10.07.2017 з'явився представник позивача, в усних поясненнях позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Відповідач свого представника в судові засідання 29.05.2017 та 10.07.2017 не скерував, витребувані судом документи та відзив на позов не подав, про причини не з'явлення суд не повідомив, хоча про день, час та місце проведення судового розгляду повідомлявся судом належним чином.

Суд, у відповідності до вимог ст.ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу та керівнику відповідача на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, копій ухвал господарського суду від 03.05.2017 та від 29.05.2017 рекомендованим листом з повідомленням. Поштові відправлення повернуті підприємством зв'язку з посиланням на відсутність адресата та за закінченням строку зберігання.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами, яких достатньо для розгляду справи.

Розглянувши позов комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (далі - КП "Спецжитлофонд", орендодавець) до товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Кредит" ( далі - ТОВ "Київ Кредит", орендар), всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Так, 23.01.2015 між КП "Спецжитлофонд" та ТОВ "Київ Кредит" укладено договір №5471 оренди житлового приміщення, відповідно до умов якого:

- орендодавець передає, а орендар, на визначений у п.5.1 строк, приймає в орендне користування квартиру №72 у будинку на вул. Оболонській, 34 (далі іменується приміщення) з характеристикою, викладеною у п.1.2, оплатою визначеною у розділі 2 (пункт 1.1 договору);

- житлова площа - 29,40 кв.м., загальна площа - 43,79 кв.м. (пункт 1.2 договору);

- за користування приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1);

- на підставі рішення Київради від 28.09.2006 №18/75 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 27.05.2004 №262/1472 "Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства "Спецжитлофонд", договором встановлюється плата за оренду приміщення, яку сплачує орендар у сумі 17,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що складає 744,43 грн. на місяць у т.ч. ПДВ 124,07 грн. (пункт 2.2 договору);

- розмір орендної плати визначений сторонами в договорі переглядається на вимогу орендодавця у разі зміни Київською міською радою цін та тарифів за орендне користування житловими приміщеннями орендодавця (пункт 2.4 договору);

- орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі (пункт 2.6 договору);

- сторони домовились, що у випадку припинення, розірвання цього договору орендар сплачує орендодавцю плату за фактичне користування приміщенням, у розмірі орендної плати, по день фактичної передачі приміщення орендодавцю (у порядку визначеному п.п.3.2.5 договору) за актом прийому-передачі (пункт 2.7 договору);

- розмір місячної орендної плати орендарю за користування житловими приміщеннями на наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (пункт 2.8 договору);

- орендар зобов'язується після закінчення строку дії договору, або в разі його (договору) розірвання у порядку визначеному п.5.5 договору, звільнити приміщення та повернути його орендодавцю за актом приймання-передачі. Обов'язок складання акту приймання-передачі приміщення при поверненні орендодавцю покладається на орендаря. акт приймання-передачі приміщення підписується представниками сторін та скріплюється їх печатками (пункт 3.2.5)

- сторони домовились, що умови даного договору застосовуються до відносин сторін, які виникли з 01 лютого 2015 до 31 липня 2015 року (пункт 5.1 договору);

- цей договір може бути продовжений за згодою орендодавця, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору (пункт 5.2 договору);

- у разі невиконання орендарем обов'язку, визначеного п.п.3.2.5 договору, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за кожний місяць прострочення звільнення приміщення та вжити заходів, визначених в п.4.1.4 договору (п.6.4 договору);

19.08.2015 між КП "Спецжитлофонд" та ТОВ "Київ Кредит" укладено додаткову угоду №1 до договору оренди житлового приміщення від 23.01.2015 №5471, відповідно до умов якої сторони погодили, що договір оренди житлового приміщення від 23.01.2015 №5471 продовжено на строк з 01.08.2015 по 31.01.2016 на загальну площу 43,79 кв.м. квартири №72 у будинку №34 на вул. Оболонській. Інші умови договору без змін.

01.02.2016 між КП "Спецжитлофонд" та ТОВ "Київ Кредит" укладено додаткову угоду №2, відповідно до умов якої сторони погодили, що договір оренди житлового приміщення від 23.01.2015 №5471 продовжено на строк з 01.02.2016 по 31.07.2016 на загальну площу 43,79 кв.м. квартири №72 у будинку №34 на вул. Оболонській. Інші умови договору без змін.

Відносини сторін за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.04.2001 №777 "Про комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" за КП "Спецжитлофонд" закріплено на праві повного господарського відання жилі будинки згідно з переліком (додаток 1).

Згідно додатку 1 до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 19.04.2001 №777 "Перелік жилих будинків, які закріплюються на праві повного господарського відання за КП "Спецжитлофонд", а саме п. 11 вказаного переліку, до повного господарського відання позивачу передано жилий будинок за адресою вул. Оболонська, 34 м. Київ.

Згідно ч. 1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Згідно акту прийому-передачі житлового приміщення від 01.02.2015, підписаного та скріпленого печатками обох сторін, орендодавець передав в тимчасове користування квартиру №72 у будинку на вул. Оболонській, 34, для тимчасового проживання родини ОСОБА_2.

Позивач твердить, що звертався до відповідача з заявою про припинення дії договору, в якій просив відповідача звільнити орендовані житлові приміщення та передати їх згідно з актом прийому - передачі позивачу КП "Спецжитлофонд" та погасити існуючу заборгованість. (копія заяви залучена до матеріалів справи та докази її скерування: копія чеку УДППЗ "Укрпошта", копія списку на відправку рекомендованих листів).

Проте, як зазначає позивач, відповідач до даного часу орендоване приміщення не звільнив та по акту приймання-передачі не передав, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як встановлено судом, в порядку, визначеному пунктом 5.2 договору орендар до орендодавця з заявою про продовження дії спірного договору не звертався, натомість позивачем у законодавчо визначений строк (ст. 17 Закону) була направлена відповідачу заява про припинення дії договору, відповідно договір є припиненим з 01.08.2016.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.1ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні положення також визначаються у ч.1 ст. 193 ГК України.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування обставин щодо закінчення терміну дії договору оренди, викладених позивачем у позовній заяві, так само відповідачем не надано доказів щодо вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на передачу (повернення) орендованого майна орендодавцеві, таким чином позовна вимога щодо виселення відповідача з орендованого приміщення обґрунтована, підтверджуються зібраними у справі доказами, відтак підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 11 910,88 грн. за прострочення виконання ним зобов'язання з повернення майна.

Системний аналіз вищевказаних норм з урахуванням положень ст.11 ЦК України, ст. 174 Господарського кодексу України та умов договору оренди свідчить про те, що у зв'язку із припиненням договору в розумінні ст. 291 Господарського кодексу України - внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, у відповідача виник обов'язок негайно повернути позивачу майно з оренди шляхом підписання відповідного акта. Наслідком порушення виконання цього обов'язку є застосування до відповідача самостійної майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин у вигляді сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за час прострочення. При цьому, суд наголошує, що основне зобов'язання відповідача сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється, оскільки його припинення у розумінні ст. 795 ЦК України пов'язано не з закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного документу (акта) про повернення орендарем предмета договору оренди.

Матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем повернення спірного майна з оренди за наслідками припинення дії Договору з 23.01.2015 №5471, у зв'язку з чим позивачем було нараховано до стягнення з відповідача неустойку у розмірі 11 910,88 грн. за прострочення виконання зобов'язання з повернення майна у період з серпня 2016 по березень 2017 року (8 місяців).

Пунктом 2 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 19.08.2014 р. у справі №3-70гс14, для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно не виконав цього обов'язку.

Як було встановлено судом, відповідач як сторона Договору був обізнаний із закінченням строку його дії 31.07.2016, проте орендоване приміщення не повертав орендодавцю протягом 8 місяців, та жодних дій, спрямованих на повернення такого майна з оренди, відповідачем вчинено не було.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про те, що неповернення об'єкту оренди за Договором у період з серпня 2016 по березень 2017 року відбулося виключно з вини самого орендаря, що є умовою для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто положення частини шостої ст.232 Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин у разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Водночас, законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 18.04.2011 у справі № 30/190, від 18.04.2011 у справі № 30/191, від 26.11.2011 у справі №5005/2712/2011.

З огляду на викладене, позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача неустойку за прострочення виконання ним зобов'язання з повернення майна у період з серпня 2016 року по березень 2017 року.

В той же час, суд зазначає, що позивач помилково в своїх розрахунках виходить лише з п.2.2 договору, оскільки відповідно до п.2.8 розмір місячної орендної плати орендарю за користування житловими приміщеннями на наступний місяць розраховуються шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

За приписами ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Стаття 10 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди.

Відповідно до п.9 Перехідних Положень Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" зупинено на 2016 рік дію норми статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в частині індексації орендної плати.

Від так розмір орендної плати підлягав індексації за період січень 2017- березень 2017, а орендна плата за вказані місяці відповідно становила: 752,62 грн., 751,87 грн. та 757,83 грн.

Відтак, вірно розрахований розмір неустойки за заявлений період, становить 11968,94 грн., в той же час, суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, за таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі 11 910,88 грн.

Таким чином, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню повністю, приймає рішення про виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Кредит" з житлового приміщення - квартири №72 в будинку №34 на вулиці Оболонській в місті Києві шляхом його передачі комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" за актом прийому передачі та стягнення з відповідача на користь позивача 11 910,88 грн. неустойки.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" задовольнити повністю .

2. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Кредит" (код 39183070) з житлового приміщення - квартири №72 в будинку №34 на вул. Оболонській в місті Києві шляхом його передачі комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (код 31454734) за актом прийому-передачі.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Кредит" (03143, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Червоноармійська, будинок 5, гуртожиток 218, код 39183070)

на користь комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" ( 04071, м. Київ, Подільський район, вулиця Оболонська, будинок 34, код 31454734)

11 910,88 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот десять гривень вісімдесят вісім копійок) неустойки;

3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень нуль копійок) судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 20.07.2017.

Суддя О.В. Конюх