Рішення

від 18.07.2017 по справі 910/7671/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2017Справа №910/7671/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструментс"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 690 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ткаченко І.В. - представник за довіреністю № б/н від 31.05.2017 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструментс" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів в розмірі 690 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.11.2016 року на розрахунковий рахунок відповідача були помилкового перераховані кошти від позивача на загальну суму 690 000,00 грн.

02.11.2016 року позивач звернувся до відповідача з листами з проханням повернути помилково перераховані кошти.

Відповідач не повернув грошові кошти, у зв'язку з чим позивач звернувся в суд з вимогою про стягнення помилково перерахованих коштів в розмірі 690 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.06.2017 р.

12.06.2017 р. до канцелярії суду позивач подав документи по справі, на виконання вимоги ухвали суду від 17.05.2017 р.

В судове засідання 12.06.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.05.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.06.2017 року розгляд справи відкладено на 18.07.2016 року.

В судове засідання 18.07.2017 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.05.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з повернутого конверта №01030 41689319 з направленням ухвали про порушення провадження у справі від 17.05.2017 року, він повернувся в суд у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 16.05.2017 у є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

01.11.2016 року на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_2 у філії Розрахунковий центр ПАТ КБ Приватбанк були помилково перераховані грошові кошти від товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструментс" на загальну суму 690 000,00 грн., згідно платіжного доручення №2239 від 01.11.2016 року на суму 65 000,00 грн., платіжного доручення №479 від 01.11.2016 року на суму 425 000,00 грн. та платіжного доручення №480 від 01.11.2016 року на суму 200 000,00 грн.

02.11.2016 року позивач звернувся до відповідача з листами вих. № 18/2, №118/3 від 02.11.2016 року з проханням повернути помилково перераховані кошти на загальну суму 690 000,00 грн.

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, відповідач у відповідь на вищезазначені листи надав копії платіжних доручень №2411, №2512 від 25.11.2016 року на загальну суму 690 000,00 грн., з призначенням платежу повернення помилково перерахованих коштів згідно листа №118/2 від 02.11.2016 року.

Проте, реально вищезазначені кошти на розрахунковий рахунок позивача не надійшли.

14.04.2017 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія вих. №85 в якій позивач вимагав невідкладно повернути помилкового перераховані грошові кошти.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 року №22 (надалі - Інструкція) неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.

Пунктом 2.35 Інструкції передбачено, що кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Відповідно до ч.2 статті 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: по-перше, є набуття або збереження майна; по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи; по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

На думку суду, оскільки у зв'язку з помилковим перерахуванням коштів в сумі 690 000,00 грн. з рахунку позивача на рахунок відповідача та беручи до уваги те, що між зазначеними особами відсутні будь-які господарські договори та будь-які послуги відповідачем позивачеві не надавались, тому, відсутня правова підстава для набуття вказаних коштів, а отже, вказані кошти є такими, які набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Таким чином, оскільки грошові кошти відповідачем набуті без достатньої правової підстави, він зобов'язаний повернути позивачеві ці кошти.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт набуття відповідачем без достатньої правової підстави коштів позивача у сумі 690 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Інструментс" (04070, м. Київ, вулиця Волоська, будинок 6/14, ідентифікаційний код: 31453620) грошові кошти у розмірі 690 000 (шістсот дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 10 350 (десять тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 20.07.2017 року.

Суддя С.М.Мудрий