Рішення

від 19.07.2017 по справі 916/1407/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2017 р.Справа № 916/1407/17

за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради

до відповідача: Колективне підприємство "Одеська пересувна механізована колона № 8"

про стягнення 1552557,25 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю ;

Від відповідача: ОСОБА_2- за довіреністю;

Від третьої особи: ОСОБА_3 - за довіреністю;

Суть спору: Виконавчий комітет Одеської міської ради ( далі позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Колективного підприємства "Одеська пересувна механізована колона № 8" (далі відповідач, Замовник) про стягнення 1552557,25 грн. з яких 1013790,24грн. - основна заборгованість, 270529,23грн. - пеня, 60410,78грн.- 3% річних, 207827грн. - індекс інфляції та судового збору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.2017 року було порушено провадження у справі № 916/1407/17 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визнав частково в сумі основної заборгованості, в сумі стягнення пені, 3% річних та індексу інфляції позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в їх задоволенні.

В судовому засіданні 19.07.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив .

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.08.2014 р. № 195 затверджено договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси між виконавчим комітетом Одеської міської ради та КП ОПМК № 8 .

Даний договір зареєстровано в управлінні капітального будівництва Одеської міської ради від 28.08.2014 р. за № 019/кс. Вищевказаний договір укладений на підставі волевиявлення обох сторін.

Згідно з п. 2.1. р. II даного договору КП ОПМК № 8 зобов'язується перерахувати кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси у розмірі - 1 013 790, 24 грн. у термін до 31.05.2015 р.

Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради на адресу КП ОПМК № 8 направлено листи від 16.06.2015 р. № 1002/07, від 07.07.2015 р. № 1157/07, від 07.10.2015 р. № 1840/07 з повідомленням про невиконання зобов'язань за договором та необхідність оплати грошових коштів та пені за прострочення виконання зобов'язання.

29.07.2015 р. КП ОПМК № 8 повідомило управління капітального будівництва Одеської міської ради листом № 25, що неочікувані та незаплановані наслідки призвели до браку інвестиційних коштів, за рахунок яких планувались розрахунки з виконавчим комітетом Одеської міської ради. Також у вказаному листі повідомлено, що підприємство не відмовляється від виконання обов'язків за договором та просить відстрочки платежів.

Управління капітального будівництва Одеської міської ради, розглянувши звернення КП ОПМК № 8 , листом від 10.08.2015 р. № 1193/2 повідомило заявника про обов'язковість даного договору та зазначило, що у разі невиконання зобов'язань за договором вказаним -управлінням буде ініційоване питання щодо подачі відповідної позовної заяви до господарського суду Одеської області стосовно стягнення заборгованості.

В подальшому КП ОПМК № 8 звернулось на адресу управління капітального будівництва Одеської міської ради з проханням укласти додатково угоду до договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 28.08.2014 р., якою погодити,термін сплати відповідного пайового внеску до 30.12.2016 р. Вказане клопотання відповідача обґрунтоване тим, що даним підприємством не оформлено право користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 82.

Так, з листа відповідача вбачається, що рішенням Одеської міської ради від 25.06.2014 р. № 5161 -VI колективному підприємству Одеська пересувна механізована колона № 8 було надано дозвіл на розборку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 82, для будівництва 9-ти поверхового жилого будинку з вбудованими приміщеннями та однорівневим паркінкгом.

З листа КП ОПМК № 8 від 26.01.2016 р. вбачається, що лише 05.06.2015 р. проект землеустрою разом з витягом із державного земельного кадастру було надано департаменту комунальної власності Одеської міської ради з метою винесення проекту рішення щодо надання вказаному колективному підприємству в оренду вказаної земельної ділянки на найближчу сесію Одеської міської ради.

Рішенням Одеської міської ради від 08.02.2017 р. № 1666-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:57:016:0004), площею 0,1122 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови), за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 82.

Фінансові зобов'язання КП ОПМК № 8 . незважаючи на умови договору щодо сплати пайової участі у розмірі 1 013 790, 24 грн„ до теперішнього часу не виконані.

На день подання позовної заяви сума боргу щодо сплати пайової участі Відповідача перед Позивачем за Договором складає 1 013 790, 24 грн.

Згідно п. 4.3. Договору у випадку несвоєчасного внесення коштів як пайової участі, визначеної пп.. 2.1 р. 2 Договору, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої суми за кожний день прострочення платежу, що діє на момент прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 1552557,25 грн. з яких 1013790,24грн. - основна заборгованість, 270529,23грн. - пеня, 60410,78грн.- 3% річних, 207827грн. - індекс інфляції та судового збору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Приписами ч. ч. 1-3 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року за N 3038-VI (з наступними змінами і доповненнями) встановлено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону; замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті; пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим до виконання сторін.

Враховуючи наведені положення законодавства та з огляду на те, що договір було укладено на підставі волевиявлення обох сторін, він є обов'язковим для виконання.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено існування заборгованості відповідача щодо сплати коштів у розмірі 1013790,24грн. в якості пайової участі замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, у зв'язку з чим позовна вимога позивача є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Також, Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 270529,23 грн.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п. 4.3. Договору у випадку несвоєчасного внесення коштів як пайової участі, визначеної пп.. 2.1 р. 2 Договору, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від не перерахованої суми за кожний день прострочення платежу, що діє на момент прострочення виконання зобов'язання.

В зв'язку з порушенням строків оплати, відповідачу позивачем на суму заборгованості нарахована пеня у розмірі 270529,23 грн..

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у повному обсязі.

Отже, згідно розрахунку позивача, сума 3% річних складає 60410,78грн. та індекс інфляції складає 207827грн. які підлягають стягненню.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймають з огляду на наступне.

Стосовно тверджень КП ОПМК № 8 що договір про пайову участь замовника у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси від 28.08.2014 р. № 019/кс підлягає визнанню недійсним, з огляду на те, що виконавчий комітет Одеської міської ради вимагає грошові кошти в порушення вимог ч. 7 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зазначаємо наступне.

Обов'язок КП ОПМК № 8 щодо оплати даних коштів прямо передбачений чинним законодавством України та укладеним договором пайової участі.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

В свою чергу, відповідно до ч. 7 ст. 40 зазначеного Закону органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Так, між виконавчим комітетом Одеської міської ради та КП ОПМК № 8 на підставі вказаних вище норм чинного законодавства України було укладено договір про пайову участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 28.08.2014 року, який зареєстровано в управлінні капітального будівництва Одеської міської ради за № 019/кс.

Отже, даний договір укладено на підставі волевиявлення обох сторін. Факт добровільного укладення даного договору закріплений печаткою КП ОПМК № 8 та відповідним підписом начальника.

З огляду на наведене, грошові кошти, оплата яких передбачена чинним договором, є саме пайовим внеском відповідно до вимог закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Таким чином, висновок КП ОПМК № 8 щодо недійсності даного договору, у зв'язку із невідповідність ч. 7 ст. 40 вказаного вище Закону є таким, що не відповідає дійсності, даному закону та природі договору.

Водночас, згідно з умовами договору сторони погодили строк виконання зобов'язань.

Так, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору його предметом є пайовий внесок замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси при здійсненні будівництва об'єкта містобудування (10-поверхового житлового будинку з підземним паркінгом і вбудованими громадськими приміщеннями, за адресою: м. Одеса,

вул. Мечникова, 82) на умовах, зазначених цим договором в термін до 31.12.2015 року.

Стосовно доводів відповідача, що підприємство отримало в оренду земельну ділянку рішенням Одеської міської ради лише 08.02.2017 р., а тому останнє не є замовником будівництва в силу закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зазначаємо наступне.

Так, рішенням Одеської міської ради від 25.06.2014 року № 5161 -VI КП ОПМК № 8 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за адресою: м Одеса, вул. Мечникова, 82, для будівництва 9-ти поверхового жилого будинку з вбудованими приміщеннями та однорівневим паркінгом.

В свою чергу, відповідно до п. г ч. 2 ст. 28 Закону України Про землеустрій розробники документації із землеустрою зобов'язані виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Натомість, лише 05.06.2015 року вказане підприємство надало до департаменту комунальної власності Одеської міської ради проект землеустрою разом з витягом із державного земельного кадастру з метою винесення проекту рішення щодо надання колективному підприємству в оренду дану земельну ділянку на найближчу сесію Одеської міської ради.

В подальшому, рішенням Одеської міської ради від 08.02.2017 року № 1666-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки КП ОПМК № 8 та 11.04.2017 року укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано в реєстрі за № 84.

З огляду на наведене вбачається тривала бездіяльність відповідача у вчиненні передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою.

Однак, неналежне виконання КП ОПМК № 8 обов'язків щодо оформлення документів на землекористування не є підставою для звільнення останнього від покладених на нього зобов'язань, передбачених договором пайової участі та не може слугувати підставою для внесення змін до договору пайової участі, строк виконання зобов'язань щодо оплати за яким вже настав.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум заявлених до стягнення, позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 1552557,25 грн. з яких 1013790,24грн. - основна заборгованість, 270529,23грн. - пеня, 60410,78грн.- 3% річних, 207827грн. - індекс інфляції, є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 23288,36 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона № 8 (65020, м. Одеса, вулиця Мечникова, буд. 8, код ЄДРПОУ 05529142) на користь виконавчого комітету Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919) на рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, відкритий для виконання міського бюджету міста Одеси за кодом бюджетної класифікації 24170000 Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту , код ЄДРПОУ - 38016923, МФО 828011 на р/р 31513921700007 основну заборгованість в розмірі 1013790,24грн. /один мільйон тринадцять тисяч сімсот дев'яносто грн. 24 коп./, 270529,23грн. /двісті сімдесят тисяч п'ятсот двадцять дев'ять грн. 23 коп. /- пеню, 60410,78грн. /шістдесят тисяч чотириста десять грн. 78 коп./ - 3% річних, 207827грн. / двісті сім тисяч вісімсот двадцять сім грн. / - індекс інфляції

3. Стягнути з колективного підприємства Одеська пересувна механізована колона № 8 (65020, м. Одеса, вулиця Мечникова, буд. 8, код ЄДРПОУ 05529142) на користь виконавчого комітету Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919, на рахунок юридичного департаменту Одеської міської ради: код ЄДРПОУ 26302537, банк ГУ ДКСУ в Одеській області, код банку 828011, дебет рах. № 35411001034995) витрати по сплаті судового збору у розмірі 23288,36грн. / двадцять три тисячі двісті вісімдесят вісім грн. 36 коп./.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 20 липня 2017 р.

Суддя С.В. Літвінов