Постанова

від 12.07.2017 по справі 910/5439/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2017 р. Справа№ 910/5439/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача: Карпунов І.О. за дов. № б/н від 11.07.2017.

від відповідача: Кір'янова Л.М. за дов. № 1 від 10.04.2017.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 910/5439/17 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдагропостач - 61" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоінвест"

про стягнення заборгованості у розмірі 141 251,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 910/5439/17 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Геоінвест" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 910/5439/17 та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Разом із апеляційною скаргою апелянт звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а рішення місцевого господарського суду має бути скасоване.

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 12.07.2017.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.07.2017 року у зв'язку з перебування судді Михальської Ю.Б. у відпустці, сформовано для розгляду зазначеної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А., судді Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 прийняти до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 910/5439/17 у визначеному складі суддів.

В судовому засіданні 12.07.2017 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 910/5439/17 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 12.07.2017 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву поданого під час апеляційного провадження та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі №910/5439/17 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Приватним підприємством "Експлуатуюча компанія" (надалі - підприємство) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Геоінвест" (далі - відповідач, власник) 31.12.2009 було укладено договір про надання послуг з обслуговування приміщень №04-2010 (надалі - договір), відповідно до умов якого підприємство зобов'язується надавати власнику комплекс послуг, передбачених розділом 3 договору, по експлуатації, ремонту та обслуговуванню об'єкта - адміністративно-господарської споруди з офісними приміщеннями, розташованої за адресою: м. Київ, Спортивна площа, 3, технічного обладнання об'єкту, технічного обладнання приміщень власника - приміщення, що належать власнику на підставі відповідного свідоцтва про право власності, корисною площею 239,9 кв.м. (в межах відповідальності підприємства, визначених п. 4.1 цього договору) та прибудинкової території, а власник зобов'язується оплатити вартість наданих послуг в порядку, встановленому цим договором.

Підприємство по можливості може надавати господарські послуги по обслуговуванню приміщень власника за його попередньою заявкою, а власник зобов'язується оплачувати вартість таких послуг на умовах та в порядку, встановлених цим договором.

У п. п. 3.1.1- 3.2.20 договору, перелічені послуги, які зобов'язується надавити підприємство.

Згідно з п. 3.9.1 договору підприємство має право на своєчасну оплату наданих послуг в порядку, визначеному цим договором.

Власник зобов'язаний належним чином виконувати зобов'язання по оплаті послуг, наданих підприємством на підставі цього договору (п. 3.10.1 договору).

У відповідності до п. 6.1 договору ціна за договором складається з: оплати вартості послуг, що надаються підприємством відповідно до розділу 3 договору; вартості витратних та будівельних матеріалів, запасних частин і інших матеріальних цінностей, придбаних та використаних підприємством при здійсненні обслуговування об'єкту; вартості витратних та будівельних матеріалів, запасних частин і інших матеріальних цінностей, придбаних та використаних підприємством при здійсненні обслуговування приміщень власника (за умови здійсненні обслуговування приміщень власника).

Оплата послуг підприємства здійснюється власником наступним чином:

оплата вартості послуг за п. 3.2.3 та п. 3.2.7 проводиться авансовими платежами згідно рахунку виставленого підприємством. Рахунок повинен бути сплачений до 20-го числа поточного місяця. Остаточний розрахунок фактичних витрат та вартість наданих підприємством послуг проводиться до 5-го числа наступного місяця. Підприємство виставляє власнику рахунок, який повинен бути сплачений до 10 числа (п.6.2.1 договору).

У відповідності до умов п. 6.2.2 договору сторони беруть до уваги, що оплата послуг, зазначених в п.3.2.9-3.2.18 договору, здійснюється згідно окремих рахунків, які виставляються власнику підприємством у відповідних попередніх місяцях.

Розмір оплати послуг підприємства за цим договором визначається в залежності від площі приміщень власника. Це положення не розповсюджується на випадки обслуговування безпосередньо приміщень власника, в цих випадках власник сплачує вартість відповідних витратних матеріалів та товарних цінностей повністю (п. 6.2.3 договору).

Договір набирає чинності з 01.01.2010 і діє до 31.12.2010. Договір вважається пролонгованим на наступний період, якщо до закінчення його строку дії жодна із сторін не виявила письмово бажання припинити його дію (п. 11.1 договору).

Сторони цього договору, додатком №1 до договору погодили перелік послуг та їх вартість, що здійснюються безпосередньо приміщень власника.

В результаті невиконання своїх зобов'язань за договором №04-2010 від 31.12.2009 про надання послуг з обслуговування приміщень у ТОВ "Геоінвест" виникла заборгованість перед ПП "Експлуатуюча компанія" в розмірі 126 707,80 грн.

В подальшому між ПП "Експлуатуюча компанія" (кредитор), ТОВ "Геоінвест" (первісний боржник) та ТОВ "Трейдагропостач-61" (новий боржник) укладено ряд договорів про переведення боргу за договором №04-2010 від 31.12.2009, а саме:

договір про переведення боргу №3103/14 від 31.03.2014 на суму 5 000,00 грн., відповідно до п.4.1 якого новий боржник сплачує суму, вказану в п.1.1 цього договору (5 000,00 грн.) в гривнях у строк до 04.04.2014, безготівковим переказом на поточний рахунок кредитора; договір про переведення боргу №1704/14 від 17.04.2014 на суму 9777,43 грн., відповідно до п. 4.1 якого новий боржник сплачує суму, вказану в п. 1.1 цього договору (9777,43 грн.) в гривнях, протягом трьох робочих днів з дати укладення цього договору, безготівковим переказом на поточний рахунок кредитора; договір про переведення боргу №1505/14 від 15.05.2014 на суму 16 976,86 грн., відповідно до п. 4.1 якого новий боржник сплачує суму, вказану в п. 1.1 цього договору (16 976,86 грн.) в гривнях, протягом трьох робочих днів з дати укладення цього договору, безготівковим переказом на поточний рахунок кредитора; договір про переведення боргу №2706/14 від 27.06.2014 на суму 10 000,00 грн., відповідно до п. 4.1 якого новий боржник сплачує суму, вказану в п. 1.1 цього договору (10 000,00 грн.) в гривнях, протягом трьох робочих днів з дати укладення цього договору, безготівковим переказом на поточний рахунок кредитора; договір про переведення боргу №0407/14 від 04.07.2014 на суму 10 000,00 грн., відповідно до п. 4.1 якого новий боржник сплачує суму, вказану в п. 1.1 цього договору (10 000,00 грн.) в гривнях, протягом трьох робочих днів з дати укладення цього договору, безготівковим переказом на поточний рахунок кредитора; договір про переведення боргу №220714 від 22.07.2014 на суму 10 000,00 грн., відповідно до п. 4.1 якого новий боржник сплачує суму, вказану в п. 1.1 цього договору (10 000,00 грн.) в гривнях, протягом трьох робочих днів з дати укладення цього договору, безготівковим переказом на поточний рахунок кредитора; договір про переведення боргу №1908/14 від 19.08.2014 на суму 15 000,00 грн., відповідно до п. 4.1 якого новий боржник сплачує суму, вказану в п. 1.1 цього договору (15 000,00 грн.) в гривнях, протягом трьох робочих днів з дати укладення цього договору, безготівковим переказом на поточний рахунок кредитора; договір про переведення боргу №1609/14 від 16.09.2014 на суму 10 000,00 грн., відповідно до п. 4.1 якого новий боржник сплачує суму, вказану в п. 1.1 цього договору (10 000,00 грн.) в гривнях, протягом трьох робочих днів з дати укладення цього договору, безготівковим переказом на поточний рахунок кредитора; договір про переведення боргу №1010/14 від 10.10.2014 на суму 29953,51 грн., відповідно до п. 4.1 якого новий боржник сплачує суму, вказану в п. 1.1 цього договору (29953,51 грн.) в гривнях, протягом трьох робочих днів з дати укладення цього договору, безготівковим переказом на поточний рахунок кредитора; договір про переведення боргу №1609/14 від 19.12.2014 на суму 10 000,00 грн., відповідно до п. 4.1 якого новий боржник сплачує суму, вказану в п. 1.1 цього договору (10 000,00 грн.) в гривнях, протягом трьох робочих днів з дати укладення цього договору, безготівковим переказом на поточний рахунок кредитора.

Згідно з п. 1.2 вказаний договорів про переведення боргу кредитор, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає згоду на переведення на нового боржника частини боргу, вказаної в п.1.1 цих договорів, в порядку та на умовах, визначних цим договором. З дати укладення цих договорів зобов'язаною стороною, щодо сплати суми, вказаної у п. 1.1 цих договорів, стає новий боржник.

Банківськими виписками за період з 31.03.2014 по 19.12.2014 підтверджується, що на виконання вимог вказаних договорів ТОВ "Трейдагропостач-61" сплатило за ТОВ "Геоінвест" на користь ПП "Експлуатуюча компанія" грошові кошти в розмірі 126 707,80 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2015 порушено провадження у справі №911/4531/15 про банкрутство ТОВ "Трейдагропостач-61".

Постановою господарського суду Київської області від 04.10.2016 у справі №911/4531/15, ТОВ "Трейдагропостач-61" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусара І.О.

Офіційне оприлюднення оголошення про визнання ТОВ "Трейдагропостач-61" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснено судом 05.10.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет, номер публікації 36065.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" ліквідатор вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Як визначено п. 5 ч. 1 ст. 98 вказаного Закону, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їх згодою.

У відповідності до ст. 20 цього Закону правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

В матеріалах справи наявні претензії позивача від 17.06.2016 та від 17.03.2017 №02-01/26 про сплату заборгованості в розмірі 126 707,80 грн., та відповідь відповідача про відхилення вказаних претензій з посиланням на відповідність укладених договір нормам чинного законодавства.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач не сплатив вказану заборгованість, у зв'язку із чим він звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоінвест" про стягнення заборгованості у розмірі 141 251,43 грн., з яких 126 707,80 грн. - основного боргу, 2759,80 грн. - 3% річних, 11 783,83 грн. - інфляційних втрат.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як встановлено ч.ч. 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Як передбачено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, укладений ПП "Експлуатуюча компанія" та ТОВ "Геоінвест" договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Як встановлено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 520 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

За змістом ст. 521 Цивільного кодексу України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідачко до положень ст. 513 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В подальшому між ПП "Експлуатуюча компанія" (кредитор), ТОВ "Геоінвест" (первісний боржник) та ТОВ "Трейдагропостач-61" (новий боржник) укладено ряд договорів про переведення боргу за договором №04-2010 від 31.12.2009.

На виконання вимог зазначених вище договорів ТОВ "Трейдагропостач-61" сплатило за ТОВ "Геоінвест" на користь ПП "Експлуатуюча компанія" грошові кошти в розмірі 126 707,80 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 31.03.2014 по 19.12.2014.

Вище зазначалось, що ухвалою господарського суду Київської області від 03.11.2015 порушено провадження у справі №911/4531/15 про банкрутство ТОВ "Трейдагропостач-61".

Постановою господарського суду Київської області від 04.10.2016 у справі №911/4531/15, ТОВ "Трейдагропостач-61" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусара І.О.

Згідно з ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що укладаючи вказані вище договори про переведення боргу, ТОВ "Трейдагропостач-61" прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони - тобто ТОВ "Геоінвест".

Також, матеріали справи містять претензії позивача від 17.06.2016 та від 17.03.2017 №02-01/26 про сплату заборгованості в розмірі 126 707,80 грн., та відповідь відповідача про відхилення вказаних претензій з посиланням на відповідність укладених договір нормам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 126 707,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивачем у зв'язку із несвоєчасним поверненням грошових кошів було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 2 759,80 грн. - 3% річних, 11 783,83 грн. - інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України вставлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У відповідності до пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Суд апеляційної інстанції перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що рохрахунок виконаний вірно, в межах заявленого позивачем періоду, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 2759,80 грн. та інфляційні втрати - 11 783,83 грн.

Враховую вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги, а тому позовні вимоги нормативно до документально доведені та підлягають задоволенню повністю

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоінвест", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 910/5439/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 910/5439/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2017 у справі № 910/5439/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/5439/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка