Рішення

від 18.07.2017 по справі 925/818/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2017 р. Справа № 925/818/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом комунального підприємства "Управління водопровідно-каналізаційного господарства" до Державного навчального закладу "Канівське вище професійне училище" про розірвання договору та стягнення 96 777,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами про:

- розірвання договору про реструктуризацію заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 30/01/2017-02 від 30 січня 2017 року, укладеного між сторонами у справі;

- стягнення несплаченої заборгованості по договору реструктуризації заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення в сумі 96 777,49 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направленим суду клопотанням № 295 від 13.07.2017 просить розгляд справи проводити за відсутності його представника, позовні вимоги визнає повністю.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача за наявними документами у справі в порядку ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається наступне:

30.01.2017 між комунальним підприємством "Управління водоканалізаційного господарства" (далі - Виконавець, позивач по справі) в особі директора ОСОБА_2 та Державним навчальним закладом "Канівське вище професійне училище" ( далі - Споживач, відповідач по справі) в особі ОСОБА_3 було укладено договір № 30/01/2017-02 про реструктуризацію заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (а.с. 10), у відповідності до якого Виконавець надає Споживачу розстрочку (реструктуризацію) у погашенні погодженої заборгованості за отримані послуги з централізованого постачання холодної та водовідведення (згідно договору № 50 від 11.02.2013 (училище) та договору № 51 від 11.02.2013 (гуртожиток), що утворились у споживача станом на 24 січня 2017 року в сумі 96 777,49 грн., терміном до 31 січня 2019 року, а Споживач зобов'язався погасити вказану заборгованість згідно графіка погашення заборгованості, який є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1. договору).

За графіком, вказаним у додатку № 1 до договору про реструктуризацію, для погашення суми боргу в розмірі 96 777,49 грн. відповідач повинен щомісячно до 25 числа, починаючи з лютого 2017 і до 25 січня 2019 року, сплачувати позивачу по 4032,39 грн., а останній платіж сплатити у розмірі 4032,52 грн. (а.с. 11).

В п. 2.1 цього договору Споживач зобов'язався забезпечити своєчасне погашення заборгованості в повному обсязі згідно графіка погашення заборгованості (Додаток № 1), а також своєчасно, щомісячно та в повному обсязі здійснювати поточні платежі за отримані послуги по затвердженим тарифам.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до моменту останньої сплати заборгованості Споживачем ( п. 5.1. договору).

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 626, ст. 627, ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагенту та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За приписами ст.188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання договору) або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

02.06.2017 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 168 (а.с. 22) про оплату заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води і водовідведення згідно Договору про реструктуризацію заборгованості. Позивач вказав відповідачу, що той не дотримується графіку погашення реструктуризованого боргу, за лютий-травень 2017 року не було погашено 16 129,56 щомісячних платежів. У випадку непогашення простроченого боргу по графіку позивач попередив відповідача про можливість розірвання договору про реструктуризацію та стягнення непогашеної суми боргу у судовому порядку.

Відповідачем надано відповідь на претензію № 246 від 12.06.2017 ( а.с. 23) з якої вбачається, що погашення заборгованості за отримані послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення за 2016 рік можливе лише за рішенням суду у зв'язку з відмовою Канівським управлінням Державної казначейської служби Черкаської області в реєстрації зобов'язань за договором № 30/01/2017-02 від 30.01.2017.

В результаті невиконання відповідачем договору про реструктуризацію заборгованості, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 20 161,95 грн. за період лютий - червень 2017 року.

В п. 2.3 договору про реструктуризацію від 30.01.2017 сторони погодили, що в разі несплати Споживачем реструктуризованої заборгованості згідно даного договору протягом місяця, Виконавець має право розірвати Договір в односторонньому порядку, попередивши про це Споживача за 15 календарних днів до дати розірвання та стягнути зі Споживача залишок непогашеної заборгованості в судовому порядку.

Доводів позивача про порушення умов договору № 30/01/2017-02 про реструктуризацію заборгованості від 30.01.2017 і виникнення боргу по щомісячних платежах в сумі 20 161,95 грн. за період лютий - червень 2017 року, відповідач не спростував.

Ця обставина дає можливість позивачу в порядку ст. 651 ЦК України та на підставі п. 2.3. договору між сторонами про реструктуризацію від 30.01.2017, поставити питання про розірвання договору між сторонами та стягнення залишку непогашеної заборгованості за цим договором.

Допущені відповідачем порушення у вигляді несплати щомісячних реструктуризованих платежів за період лютого-червня 2017 року є істотним порушенням умов договору між сторонами, коли позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при належному виконанні відповідачем договірного зобов'язання.

На підставі викладеного, позов в частині вимоги про розірвання укладеного між сторонами договору № 30/01/2017-02 про реструктуризацію заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення від 30.01.2017 підлягає до задоволення і цей договір слід розірвати.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Судом встановлено, що між сторонами немає спору з приводу підстав виникнення та обгрунтованості загальної суми боргу (96 777,49 грн.), яку позивач просить стягнути за результатами задоволення позову про розірвання договору про реструктуризацію заборгованості. Цей борг узгоджено сторонами у п. 1.1. договору про реструктуризацію заборгованості від 30.01.2017, а також він випливає із умов укладених між сторонами договорів № 50 та № 51 від 11.02.2013 (а.с.12-19) про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (для підприємств, установ, організацій). До обох договорів сторонами складено акти звіряння розрахунків (а.с. 20,21) з яких вбачається, що борг на користь позивача складає 38 928,55 грн. та 57 848,94 грн. відповідно, що в загальній сумі становить 96 777,49 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Договір між сторонами № 30/01/2017-02 про реструктуризацію заборгованості від 30.01.2017 містить істотну умову про право позивача розірвати договір та стягнути всю непогашену заборгованість, яку додатком № 1

до договору було реструктуризовано до 25.01.2019 року.

У відповідності до ст. 526 ЦК та 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у строк, передбачений договором.

Отже, при задоволенні позову в частині розірвання укладеного між сторонами договору № 30/01/2017-02 про реструктуризацію заборгованості від 30.01.2017 позивач правомірно та обґрунтовано має право на стягнення всієї несплаченої суми реструктуризованого боргу за цим договором у розмірі 96 777,49 грн., що передбачено п. 2.3. договору.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав. Позовні вимоги визнав повністю. Нереєстрація органами державного казначейств зобов'язань відповідача за договором про реструктуризацію боргу від 30.01.2017 згідно чинного законодавства не звільняє відповідача від майнових зобов'язань перед позивачем, тим більше, що послуги позивача по водопостачанню та водовідведенню відповідачем спожито.

Суд вважає, що позивач довів правомірність своїх позовних вимог, а тому позов слід задовольнити повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволені позову судові витрати покладаються на відповідача, з якого на користь позивача слід примусово стягнути 3200,00 судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати укладений між Комунальним підприємством "Управління водопровідно-каналізаційного господарства" та Державним навчальним закладом "Канівське вище професійне училище" договір № 30/01/2017-02 про реструктуризацію заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 30.01.2017.

3. Стягнути з Державного навчального закладу "Канівське вище професійне училище" (ідентифікаційний код 05538033, Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 143) на користь комунального підприємства "Управління водопровідно-каналізаційного господарства" (ідентифікаційний код 30598710, Черкаська область, м. Канів, вул. 1Травня, 21) -- 96 777,49 грн. несплаченої заборгованості по договору № 30/01/2017-02 про реструктуризацію заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 30.01.2017 та 3200,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 20 липня 2017 року

Суддя Н.М. Спаських