Постанова

від 18.07.2016 по справі 804/3784/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2016 р. Справа № 804/3784/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,

представника позивача: Попко В.О.,

представника відповідача: Колупаєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване Підприємство ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване Підприємство ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС (далі - ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Новомосковська ОДПІ) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.05.2014р. №0001962202.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що відповідач за результатами проведеної камеральної перевірки ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року дійшов помилкового висновку про завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на 768079,00грн., оскільки такі висновки безпідставно обґрунтовані висновками іншої перевірки, викладеними в акті № 453/222/35782781 від 18.10.2013р., на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013р. №0002502202, що проходить процедуру оскарження, а, отже, визначені ним зобов'язання є неузгодженими, так само, як і всі попередні податкові повідомлення-рішення, що винесені за результатами попередніх камеральних перевірок, з цих самих підстав, через що ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС не зобов'язано врахувати такі неузгоджені (оскаржувані) висновки та нарахування під час формування своєї податкової звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за березень 2014 року. За наведених обставин, позивач стверджує, що посилання відповідача на акт попередньої перевірки і винесені на його підставі податкові повідомлення-рішення, як на підставу неправильного заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, є безпідставними та незаконними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що за результатами проведеної камеральної перевірки ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС з питання визначення правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року контролюючим органом встановлено недодержання позивачем вимог п.200.1, п.200.4 а , б ст.200 Податкового кодексу України, а саме: порушення порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ за березень 2014 року, у зв'язку із тим, що позивачем протиправно не було враховано при заповненні декларації з ПДВ за березень 2014 року податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013р. №0002502202, яким підприємству зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 768079,00грн. та яке було оскаржено у судовому порядку, через що право на використання цієї суми у наступних податкових періодах виникає у позивача лише після набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому станом на час формування податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року судове рішення у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення від 14.11.2013р. №0002502202 законної сили не набрало.

У судовому засіданні представник відповідача також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях, на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 16.04.2014р. ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС складено та подано до Новомосковської ОДПІ податкову декларацію (звітну) з ПДВ за період березень 2014 року з додатками, в якій у рядку 18 Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду зазначено 11599,00грн., відповідно у рядку 21 Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду) зазначено 814026,00грн., відповідно у рядку 22 Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та у рядку 24 Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду зазначено 802427,00грн. відповідно.

При цьому у довідках щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Додаток 2 до податкових декларацій за лютий та березень 2014 року), зазначено, що залишок від'ємного значення сформований в період з серпня 2011 року по січень 2014 року.

Відповідно до квитанції №2 Новомосковська ОДПІ отримала засобами електронного зв'язку в електронній формі податкову декларацію позивача з ПДВ за березень 2014 року звітну з додатками 16.04.2014р. о 17:11:48 годині.

На підставі п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в порядку ст.76 ПК України відповідачем проведена камеральна перевірка ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС з питань правомірності формування залишку від'ємного значення та повноти декларування податкових зобов'язань по декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року.

За результатами означеної перевірки складено акт №50/222/35782781 від 16.05.2014р., яким зафіксовано встановлене під час проведення перевірки порушення ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС вимог пунктів 200.1, 200.4 а , б ст. 200 ПК України, в наслідок чого позивачем у декларації з ПДВ за березень 2014 року завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24 декларації) на 768079,00грн.

Означені висновки акта перевірки №50/222/35782781 від 16.05.2014р. обґрунтовані тим. що ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС в порушення приписів п.п.4.6.7 п.4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011р. №1492, в рядку 21.3 декларації з ПДВ за березень 2014 року не відображено зі знаком - суму зменшення залишку від'ємного значення за результатами позапланової виїзної перевірки, з урахуванням висновків акта камеральної перевірки №42/222/35782781 від 16 квітня 2014 року, що призвело до невірного формування показників розділу ІІІ Розрахунки з бюджетом декларації з ПДВ за березень 2014 року. Також в акті перевірки №50/222/35782781 від 16.05.2014р. зазначено, що під час проведення цієї перевірки використано наступні акти попередніх перевірок позивача, а саме: акт №453/222/35782781 від 18 жовтня 2014 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС з питань підтвердження правомірності заявленого від'ємного значення суми ПДВ по податковій декларації за липень 2013 року та правомірності визначення податку на додану вартість за червень 2013 року, серпень 2013 року; акт камеральної перевірки №42/222/35782781 від 16 квітня 2014 року. Таким чином, перевіркою виявлено, що при заповненні показників податкової звітності з ПДВ за березень 2014 року позивачем не враховано факту зменшення позивачеві залишку від'ємного значення ПДВ на 768079,00грн. за вересень 2013 року згідно з податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2013р. №0002502202. На думку Новомосковської ОДПІ, використання цього від'ємного значення позивачем при формуванні даних податкового обліку є можливим лише за наслідками набрання законної сили винесеним на користь платника судовим рішенням, постановленим у справі про оскарження цього акта індивідуальної дії.

На підстав акта перевірки від 16.05.2014р. №50/222/35782781 Новомосковською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми В4 від 29.05.2014р. №0001962202, яким ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 768079,00грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач подав до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області скаргу на податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014р. №0001962202 (за вих.№60 від 11.06.2014р.).

Рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 15.07.2014р. №4567/10/04-36-10-08-09, яке позивач отримав 21.07.2014р. за вх.№61, скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014р. №0001962202 - без змін.

За вих. №68 від 25.07.2014р. ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС оскаржило спірне податкове повідомлення-рішення до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 17.09.2014р. №3615/6/99-99-10-01-15, яке позивач отримав 23.09.2014р. за вх.№81, скарга залишена без задоволення, а рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, та податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014р. №0001962202 - без змін.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2014р. №0001962202, суд зважає на таке.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.4 ст.200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм права позивач має право на відображення у власній податковій звітності залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування у поточному (звітному) періоді, при цьому чинне податкове законодавство не містить жодних застережень для такого відображення показників залишку від'ємного значення при судовому оскарженні визначених до сплати сум з податку на додану вартість за попередні звітні податкові періоди.

Як свідчать матеріали справи, підставою для зменшення спірним у цій справі податковим повідомленням-рішення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість стали обставини, відображені в акті попередньої перевірки позивача, а саме: в акті від 18 жовтня 2013 року №453/222/35782781 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС з питань підтвердження правомірності заявленого від'ємного значення суми ПДВ по декларації за липень 2013 року та правомірності визначення ПДВ за червень 2013 року, серпень 2013 року, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми В4 від 14 листопада 2013 року №0002502202 про зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) на суму 768079,00грн.

Водночас, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 14 листопада 2013 року №0002502202 було оскаржено ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС спочатку в адміністративному, а потім і в судовому порядку.

При цьому п.56.18 ст.56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Посилання у цій нормі на грошове зобов'язання не перешкоджає поширенню наведеного правила на від'ємне значення об'єкта оподаткування. Адже з системного аналізу пунктів 200.1 - 200.3 статті 200 ПК України слідує, що від'ємне значення та позитивне значення ПДВ мають тотожну правову природу, позаяк являють собою від'ємний або позитивний результат однієї й тієї ж самої формули - різницю між податковим зобов'язанням з ПДВ та податковим кредитом.

У свою чергу принцип рівності оподаткування не дозволяє тлумачити положення пункту 56.18 статті 56 ПК України як такі, що розрізняють результат обчисленого податку в залежності від позитивної або від'ємної суми. Інше розуміння аналізованої норми не було б об'єктивним.

Таким чином, правила узгодження грошового зобов'язання застосовуються як при нарахуванні контролюючим органом за податковим повідомленням-рішенням позитивного значення грошового зобов'язання, так і при зменшенні податковим органом від'ємного значення об'єкта оподаткування за податковим повідомленням-рішенням.

При цьому до дня набрання законної сили судовим рішенням у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення у платника відсутній обов'язок враховувати таке рішення при формуванні даних податкового обліку.

Водночас в силу вимог п.56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:

- днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (п.п.56.17.1);

- днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (п.п.56.17.2);

- днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.п.56.17.3);

- днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались (п.п.56.17.5). День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

За правилами пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

А відтак для того, щоб дійти об'єктивного висновку про узгодженість (або неузгодженість) зменшеного позивачеві від'ємного значення за податковим повідомленням-рішенням від 14.11.2013р. №0002502202, слід встановити, чи було дотримано платником вказаний місячний строк при зверненні до суду з позовом про оскарження цього акта індивідуальної дії.

Адже у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (тобто поза межами строку, установленого пунктом 56.17 статті 56 ПК України, однак у рамках строку давності, передбаченого статтею 102 ПК України) грошове зобов'язання (зменшене від'ємне значення об'єкта оподаткування) набуває статусу узгодженого та підлягає обов'язковому врахуванню платником при формуванні даних податкового обліку.

Таким чином, слід встановити, яка саме подія у розумінні пункту 56.17 статті 56 ПК України у даному випадку стала закінченням процедури адміністративного оскарження, коли саме закінчилася ця процедура та чи було подано ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС позов до адміністративного суду про оскарження податкового повідомлення-рішення від 14.11.2013р. №0002502202 протягом місяця з дня закінчення відповідної процедури.

Відносно означеного судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 14.11.2013р. №0002502202 отримано ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС 21.11.2013р. (вх.№11 від 21.11.2013р.), що посвідчується витягом з Журналу реєстрації вхідної кореспонденції позивача, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п.56.1, п.56.2 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з п.56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів. Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 56.6 статті 56 ПК України встановлено, що у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

За змістом приписів п.56.8, ст.56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Абзацом першим п.56.9 с.56 ПК України передбачено, що керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

При цьому абз.2 п.56.9 ст.56 ПК України визначено, що у разі якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Згідно з абз.3 п.56.9 ст.56 ПК України скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Відповідно до п.56.10 ст.56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Пунктом 56.14 статі 56 ПК України встановлено, що строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 цього Кодексу.

За правилами п.56.15 ст.56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно з п.56.16 ст.56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Як свідчать матеріали справи, первинна скарга на податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 14.11.2013р. №0002502202 подана ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС 29.11.2013р. (вх.№5703/10/С від 29.11.2013р.) до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, що посвідчується штампом реєстрації вхідної кореспонденції цього контролюючого органу на вказаній скарзі, копія якої долучена до матеріалів справи.

Отже, процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 14.11.2013р. №0002502202 розпочата ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС у строки, встановлені п.56.3 ст.56 ПК України (враховуючи дату отримання позивачем цього податкового повідомлення-рішення - 21.11.2013р.).

Рішенням Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.01.2014р. №533/10/04-36-10-08-07 скарга ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 14.11.2013р. №0002502202 - без змін.

Рішення Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 28.01.2014р. №533/10/04-36-10-08-07 отримано ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС 31.01.2014р. (вх.№6), що посвідчується витягом з Журналу реєстрації вхідної кореспонденції позивача, копія якого долучена до матеріалів справи.

Відповідно до рекомендованого поштового відправлення та опису вкладення до цього листа з повідомленням, 07.02.2014р. ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС направило засобами поштового зв'язку до Міністерства доходів і зборів України скаргу на податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 14.11.2013р. №0002502202, яка була отримана центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, 10.02.2014р., що також посвідчується вищеозначеним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Отже, позивачем дотримано встановлений п.56.6 ст.56 ПК України строк для подання скарги до контролюючого органу вищого рівня.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 31.03.2014р. №5620/6/99-99-10-01-15 скарга ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 14.11.2013р. №0002502202 - без змін.

При цьому судом встановлено, що позивачем не було отримано примірник вищевказаного рішення Міністерства доходів і зборів України від 31.03.2014р. №5620/6/99-99-10-01-15, а про його існування ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС дізналося з відповіді Міністерства доходів і зборів України від 29.05.2014р. №9570/6/99-99-10-01-15, надані на запит позивача від 12.05.2014р. за вих.№46 з цього приводу.

Відповідь Міністерства доходів і зборів України від 29.05.2014р. №9570/6/99-99-10-01-15 отримана позивачем 03.06.2014р. (вх.№41).

Доказів направлення ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС та отримання ним рішення Міністерства доходів і зборів України від 31.03.2014р. №5620/6/99-99-10-01-15 про залишення без задоволення скарги ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС та залишення без змін податкового повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 14.11.2013р. №0002502202 в інші дати контролюючим органом не надано.

Отже, рішення контролюючого органу вищого рівня за результатами оскарження податкового повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 14.11.2013р. №0002502202 позивач отримав лише 03.06.2014р.

При цьому, як зазначалося вище, відповідно до п.п.56.17.3 п.56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, саме днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення Новомосковської ОДПІ від 14.11.2013р. №0002502202 закінчилася саме 03.06.2014р.

При цьому судом встановлено, що ще до отримання рішення Міністерства доходів і зборів України від 31.03.2014р. №5620/6/99-99-10-01-15, ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС 15.05.2014р. оскаржило податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013р. №0002502202 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. у справі №804/6871/14 адміністративний позов ТОВ СП ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС задоволено, податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013р. №0002502202 визнано протиправним та скасовано.

В подальшому ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015р. у справі №804/6871/14 постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2015р. у справі №К/800/17829/15 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Новомосковської ОДПІ на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015р. у справі №804/6871/14 - відмовлено.

Таким чином, судове рішення у справі №804/6871/14, яким податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013р. №0002502202 визнано протиправним та скасоване, відповідно до ст.254 КАС України є таким, що набрало законної сили.

За таких обставин, на момент проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 16.05.2014р. №50/222/35782781, податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013р. №0002502202 на суму 768079,00грн., винесене на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 18.10.2014р. №453/222/35782781, було неузгодженим до набрання законної постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2014р. у справі №804/6871/14.

Відповідно до розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013р. №678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2013р. №2094/24626 - Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної контролюючим органом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач при заповненні рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року, передбаченого для відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (декларація заповнена позивачем та отримана відповідачем 16.04.2014р.), правомірно не відобразив зі знаком - суму зменшення залишку від'ємного значення, оскільки при заповненні зазначеної декларації висновки акта перевірки від 18.10.2013 року №453/222/35782781 та винесене на підставі цього акта податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013р. №0002502202 на суму 768079,00грн. є неузгодженими, так як відбувалася процедура їх адміністративного оскарження.

Щодо посилання відповідача в акті перевірки на порушення позивачем Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492, суд зазначає, що наказ Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492 на момент заповнення позивачем декларації з податку на додану вартість за березень 2014 р. втратив чинність відповідно до наказу Міністерства фінансів України №944 від 13.11.2013р., тому не може застосовуватися до цих правовідносин.

Отже, на підставі вище вказаного суд вважає, що відповідач необґрунтовано зменшив залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 768079,00грн., а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.05.2014р. №0001962202 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не доведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати у вигляді сплати судового збору, понесені позивачем ат підтверджені матеріалами справи підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення з Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване Підприємство ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 29.05.2014р. №0001962202, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване Підприємство ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 768079,00грн.

Стягнути з Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване Підприємство ЛІФТМАРКЕТСЕРВІС (код ЄДРПОУ 35782781) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 487,20грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова