Постанова

від 19.07.2017 по справі 810/1403/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2017 року           № 810/1403/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В.розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПБТ "МАРКЕТ" про стягнення заборгованості,

Суть спору: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПБТ "МАРКЕТ" про стягнення з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "СПБТ "МАРКЕТ" заборгованості по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 474696,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкового боргу у загальному розмірі 474696,00 грн. Враховуючи несплату відповідачем боргу у добровільному порядку, позивач просить стягнути його примусово.

          Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення поштового відправлення 26.06.2017.

Відповідач про дату, час і місце судового засідання був проінформований належним чином, що підтверджується відомостями з сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" за штрихкодовим ідентифікатором 0113326680604 станом на 19.07.2017 із причиною повернення конверту на адресу суду «за закінченням встановленого терміну зберігання».

          Відповідно до ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

          Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а сторони є належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

          Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

          Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

          Згідно з п.10 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

          Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

           Товариство з обмеженою відповідальністю "СПБТ "МАРКЕТ "зареєстроване в якості юридичної особи Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 06.07.2015, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується борг по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у загальному розмірі 474696,00 грн., який виник з наступних підстав.

Так, відповідачем було подано до податкового органу податкові декларації з акцизного податку, в яких самостійно визначено суму податкових зобов'язань з акцизного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, а саме:

- податкова декларація від 21.08.2016 року №9150805667, в якій самостійно задекларовано суму податкового зобов'язання в розмірі 103853,00 грн.;

- податкова декларація від 10.09.2016 року №9164614170, в якій самостійно задекларовано суму податкового зобов'язання в розмірі 124173,00 грн.;

- податкова декларація від 24.10.2016 року №9199917239, в якій самостійно задекларовано суму податкового зобов'язання в розмірі 99317,00 грн.;

- податкова декларація від 13.11.2016 року №9216053957, в якій самостійно задекларовано суму податкового зобов'язання в розмірі 101467,00 грн.;

- податкова декларація від 19.12.2016 року №9245611909, в якій самостійно задекларовано суму податкового зобов'язання в розмірі 66406,00грн.

Станом на день подання позову сума заборгованості з акцизного податку зменшена у зв'язку з наявною переплатою в розмірі 10520,00 грн. та самостійною сплатою частини боргу у сумі 10000,00 грн. та складає 474696,00 грн.

Однак, у встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання з акцизного податку не було сплачено.

Як вбачається з матеріалів справи, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Полтавській області було направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» №3137-17 від 06.09.2016, про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 93333,00 грн.

Вказана податкова вимога була направлена об'єктом поштового зв'язку на адресу ТОВ "СПБТ "МАРКЕТ", що підтверджується рекомендованим повідомленням, проте повернута на адресу позивача із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

          Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.                                                                       На час розгляду позову по суті доказів про сплату податкової заборгованості відповідачем суду не подано.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.

Так, пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання органом ДФС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, самостійно визначені відповідачем суми грошового зобов'язання, є узгодженим податковим боргом.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 474696,00 грн.

Оскільки в порядку ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.

          Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПБТ "МАРКЕТ" (ідентифікаційний код 39878016, місцезнаходження 08131, Київська обл., село Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, вулиця Микільська, будинок 64) 474696,00 грн. (чотириста сімдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто шість грн. 00 коп.) в рахунок погашення податкового боргу по акцизному податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Кушнова А.О.