Постанова

від 13.07.2017 по справі 822/1822/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1822/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2017 року м. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К. при секретаріВарченко В.В. за участі: представника позивача представника відповідача Бабій І.В. Ницька Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Санаторій "Збруч" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та скасування вимог дозволу на спеціальне водокористування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить скасувати пункт 3 розділу ІІІ дозволу на спеціальне водокористування № 1439 від 02.06.2017 року, виданого дочірньому підприємству "Санаторій "Збруч" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Свій позов позивач мотивує тим, що 02.06.2017 року Департамент екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації видав дочірньому підприємству "Санаторій "Збруч" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" дозвіл № 1439 на спеціальне водокористування.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ даного дозволу, позивача зобов'язано здійснити ліквідаційний тампонаж свердловини № 129 (2), оскільки вона знаходиться в межах другої зони санітарної охорони Збручанського родовища мінеральних вод типу ''Нафтуся'', чим порушуються умови охорони водних об'єктів віднесених до категорії лікувальні (стаття 104 ВК України) та статті 32 Закону України "Про курорти".

Позивач вимогу вказаного пункту незаконною та протиправною виходячи з наступного.

Статтею 104 ВК України передбачено, що охорона водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, здійснюється в порядку, встановленому для санітарної охорони курортів.

Статтею 32 Закону України "Про курорти" визначено, яку територію охоплює друга зона (зона обмежень) санітарної охорони курортів та заборонені види діяльності в її межах.

Разом із тим позивач вказує, що вказані статті застосовуються виключно для курортів.

Статтею 11 Закону України "Про курорти" визначено, що Рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

14.11.2000 року набрав чинності Закон України "Про курорти".

Згідно пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень даного Закону Кабінет Міністрів України у шестимісячний термін зобов'язано:

- подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, що випливають з цього Закону;

- привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

- забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України прийнятих ними нормативно-правових актів, що не відповідають вимогам цього Закону.

Позивач зазначає, що станом на сьогодні постанову Кабінету Міністрів України № 591 від 16.10.1992 року ''Про затвердження Положення про курорт Сатанів'' не приведено у відповідність до Закону України ''Про курорти'', окрім того, Верховна Рада та Хмельницька обласна рада не приймала жодних інших рішень з приводу оголошення місцевості смт. Сатанів курортом державного чи місцевого значення.

На думку позивача, це є свідченням відсутності курорту Сатанів як такого, а отже застосування статті 104 ВК України, статті 32 Закону України ''Про курорти'', як підстави для проведення ліквідаційного тампонажу свердловини № 129 (2) є неправомірним.

Відповідно до статті 30 Закону України ''Про курорти'' визначено три зони санітарної охорони. Крім того, визначено, що встановлення меж зон санітарної охорони здійснюється в порядку розроблення проектів землеустрою.

Проекти землеустрою зон санітарної охорони Збручанського родовища відсутні, а тому посилання відповідача на можливе знаходження свердловини № 129 (2) в другій зоні санітарної охорони є безпідставними.

Крім того, саме знаходження свердловини в межах другої зони санітарної охорони не є порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач не здійснює інші заборонені види діяльності, передбачені статтею 32 ЗУ Закону України ''Про курорти''.

Позивач зазначає, що свердловини № 129 (2), яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради, Сатанівського лісництва, квартал № 16, відділ № 5 не є непридатною для експлуатації, не є покинутою спостережною та пошуковою свердловиною. А тому, правові підстави для проведення ліквідаційного тампонажу свердловини № 129 (2) відсутні.

Враховуючи зазначене, позивач вважає оскаржуваний пункт 3 розділу ІІІ дозволу на спеціальне водокористування № 1439 від 02.06.2017 року протиправним, та просить його скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав пояснення посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю, та надав суду пояснення згідно поданих письмових заперечень на даний адміністративний позов.

В обгрунтування заперечень зазначив, що анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом забороняється.

В свою чергу, внесення змін до дозволу на спеціальне водокористування потягне за собою переоформлення документу дозвільного характеру відповідно до процедури, визначеної чинним законодавством України.

Крім того, вказує, що підставою внесення пункту про тампонаж свердловини став протокол засідання зі сприяння здійснення контролю за використанням та охороною Збручанського родовища мінеральних вод типу "Нафтуся" від 22 квітня 2015 року, пунктом 1.1 рішення протоколу є виведення з експлуатації та проведення ліквідаційного тампонажу свердловини господарсько - питного водопостачання, крім іншого, № 129 (2), відповідальним за виконання визначено ДП ''Збруч''.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що дочірнє підприємство "Санаторій "Збруч" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 04838734) 10.02.2003 року зареєстроване як юридична особа Городоцькою районною державною адміністрацією Хмельницької області, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 828911.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності дочірнього підприємства "Санаторій "Збруч" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" є : 86.10 Діяльність лікарняних закладів, 86.21 Загальна медична практика, 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування, 56.29 Постачання інших готових страв.

02.06.2017 року Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації видано дочірньому підприємству "Санаторій "Збруч" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" дозвіл № 1439 на спеціальне водокористування.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ даного дозволу, позивача зобов'язано здійснити ліквідаційний тампонаж свердловини № 129 (2), оскільки вона знаходиться в межах другої зони санітарної охорони Збручанського родовища мінеральних вод типу ''Нафтуся'', чим порушуються умови охорони водних об'єктів віднесених до категорії лікувальні (стаття 104 ВК України та стаття 32 Закону України "Про курорти").

Позивач не погоджуючись із даним пунктом дозволу звернувся до суду із позовом про його оскарження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, досліджуючи правомірність позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", управління охороною навколишнього природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій спостереження, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності.

Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Громадські організації можуть брати участь в управлінні галуззю охорони навколишнього природного середовища, якщо така діяльність передбачена їх статутами, зареєстрованими відповідно до законодавства України.

Метою управління в галузі охорони навколишнього природного середовища є реалізація законодавства, контроль за додержанням вимог екологічної безпеки, забезпечення проведення ефективних і комплексних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, досягнення узгодженості дій державних і громадських органів у галузі охорони навколишнього природного середовища..

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 44 ВК України, водокористувачі зобов'язані використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.

Відповідно до статті 49 ВК України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.

Згідно статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються:

необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види;

дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру;

платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру;

строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі;

вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру;

строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа;

перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності;

перелік та вимоги до документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

В даному випадку суд робить висновок, що дозвіл № 1439 був виданий належним органом та з дотриманням відповідної процедури.

Статтею 104 ВК України передбачено, що охорона водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, здійснюється в порядку, встановленому для санітарної охорони курортів.

З метою охорони водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних, встановлюються округи санітарної охорони курортів з особливим режимом у порядку, передбаченому законодавством про охорону здоров'я.

В пункті 3 розділу 3 дозволу № 1439 зазначено, що свердловина № 129 (2), ліквідаційний тампонаж якої необхідно здійснити, знаходиться в межах другої зони санітарної охорони Збручанського родовища мінеральних вод типу ''Нафтуся'', чим порушуються умови охорони водних об'єктів віднесених до категорії лікувальні (стаття 104 ВК України) та статті 32 Закону України "Про курорти".

Статтею 32 Закону України "Про курорти" передбачено, що друга зона (зона обмежень) охоплює: територію, з якої відбувається стік поверхневих і ґрунтових вод до місця виходу на поверхню мінеральних вод або до родовища лікувальних грязей, до мінеральних озер та лиманів, місць неглибокої циркуляції мінеральних та прісних вод, які формують мінеральні джерела; природні та штучні сховища мінеральних вод і лікувальних грязей; територію, на якій знаходяться санаторно-курортні заклади та заклади відпочинку і яка призначена для будівництва таких закладів; парки, ліси та інші зелені насадження, використання яких без дотримання вимог природоохоронного законодавства та правил, передбачених для округу санітарної охорони курорту, може призвести до погіршення природних і лікувальних факторів курорту.

На території другої зони (зони обмежень) забороняється: будівництво об'єктів і споруд, не пов'язаних з безпосереднім задоволенням потреб місцевого населення та громадян, які прибувають на курорт; проведення гірничих та інших видів робіт, не пов'язаних з безпосереднім упорядкуванням території; спорудження поглинаючих колодязів, створення полів підземної фільтрації; забруднення поверхневих водойм під час здійснення будь-яких видів робіт; влаштування звалищ, гноєсховищ, кладовищ, скотомогильників, а також накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, інших відходів, що призводять до забруднення водойм, грунту, грунтових вод, повітря; розміщення складів пестицидів і мінеральних добрив; здійснення промислової вирубки зелених насаджень, а також будь-яке інше використання земельних ділянок і водойм, що може призвести до погіршення їх природних і лікувальних факторів; скидання у водні об'єкти сміття, стічних, підсланевих і баластних вод, витікання таких вод та інших речовин з транспортних (плавучих) засобів і трубопроводів.

Суд критично оцінює твердження відповідача стосовно того, що свердловина знаходиться в межах другої зони санітарної охорони зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про курорти" рішення про оголошення природних територій курортними територіями державного значення приймає Верховна Рада України за поданням Кабінету Міністрів України.

Рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення приймають Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради за поданням відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Судом не встановлено, а представником відповідача не доведено того, що місцевість смт. Сатанів, де розташовані дочірнє підприємство "Санаторій "Збруч" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та сама свердловина, є курортом державного чи місцевого значення.

До даного висновку суд дійшов на підставі того, що а ні Верховна Рада України, ні Хмельницька обласна рада не приймали рішення з приводу оголошення місцевості смт. Сатанів курортом державного чи місцевого значення, тому відповідачем зроблено хибний висновок щодо віднесення свердловини до другої зони санітарної охорони.

Щодо твердження відповідача про те, що підставою винесення пункту 3 розділу ІІІ дозволу про тампонаж свердловини став протокол засідання комісії зі сприяння здійсненню контролю за використанням та охороною Збручанського родовища мінеральних вод типу "Нафтуся" та вирішення питання проведення ліквідаційного тампонажу свердловини № 129 (2) м, суд звертає увагу на те, що за статтею 105 ВК України затампонованими чи ліквідованими повинні бути всі свердловини на воду, не придатні для експлуатації, покинуті спостережні та пошукові свердловини на всі види корисних копалин, а також вертикальні й інші гірничо-пошукові та експлуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці.

В свою чергу, свердловина № 129(2) м побудована з дотриманням усіх норм чинного законодавства, не є непридатною чи покинутою.

В судовому засіданні представник відповідача не надав доказів наявності підстав, визначених статтею 105 ВК України, з настанням яких необхідно було б здійснити тампонаж свердловини.

Суд зазначає, що в зоні знаходження свердловини № 129 (2) відсутні заборони, які визначені частиною 2 статті 32 Закону України "Про курорти".

За таких обставин суд вважає, що відсутні законні підстави для тампонажу свердловини.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зазначений адміністративний позов є обгрунтованим, підтверджений належними доказами, а тому його необхідно задовольнити

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 158-163 ,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 розділу ІІІ дозволу на спеціальне водокористування № 1439 від 02.06.2017 року, виданого дочірньому підприємству "Санаторій "Збруч" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, яким зобов'язано здійснити ліквідаційний тампонаж свердловини № 129(2) (до 02.06.2020 року).

Стягнути на користь дочірнього підприємства "Санаторій "Збруч" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" судовий збір у розмірі 1600 грн., (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 19.07.2017 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19 липня 2017 року

Суддя /підпис/В.К. Блонський "Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський