Рішення

від 17.07.2017 по справі 908/1036/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/33/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2017 Справа № 908/1036/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фармпланета , 08171, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова, 3А

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Анжесфарм , 71504, Запорізька область, м. Енергодар, проспект Енергетиків, буд. 11, приміщення 77

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

суть спору:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Фармпланета , Київська область, Києво - Святошинський район, с. Хотів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Анжесфарм , Запорізька область, м. Енергодар про стягнення 29 562,98 грн. за договором поставки № 557/К/08 від 02.01.2017.

18.05.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 18.05.2017 порушено провадження у справі № 908/1036/17, присвоєно справі номер провадження 15/3317, судове засідання призначене на 06.06.2017.

Ухвалами суду від 06.06.2017 та 27.06.2017 розгляд справи відкладався на 27.06.2017 та 17.07.2017.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що відповідачу на виконання умов договору поставки № 557/к08 від 02.01.2017 за видатковими накладними було поставлено товар на суму 39 365,44 грн., зобов'язання щодо оплати якого відповідачем виконано частково. У зв'язку з цим позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 27 305,97 заборгованість, а також нараховані на суму боргу суму пені в розмірі 1131,14 грн. за період з 30.01.2017 по 24.03.2017, суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 273,06 грн. за період з 30.01.2017 по 27.03.2017, суму штрафу 20% в розмірі 852,81 грн. за період з 30.01.2017 по 27.03.2017. Станом на дату подання позовної заяви до суду за відповідачем існує заборгованість за зазначеним договором в розмірі 27 305,97 грн. Посилається на приписи ст.ст. 525, 530, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 232 Господарського кодексу України та умови укладеного між сторонами договору.

13.07.2017 від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 27 305,97 грн., суму пені в розмірі 2 371,74, 3 грн., суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 20 920,54 грн., суму штрафу 20% в розмірі 792,99 грн.

Заява не суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, судом приймається, розглядаються позовні вимоги з урахуванням збільшення розміру позовних вимог.

Представники сторін в судові засідання 06.06.2017, 27.06.2017, 17.07.2017 не з'явились.

Відповідач письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено, що за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу та закінчений в судовому засіданні 17.07.2017 та прийнято рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив:

02.01.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю Фармпланета , Київська область, Києво - Святошинський район, с. Хотів (Постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Анжесфарм , Запорізька область, м. Енергодар (Покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки № 557/к08 (Договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти та передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати лікарські засоби та вироби медичного призначення (товар), асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в накладних, які є невід'ємною частиною.

Поставка товару здійснюється окремими партіями, кількість та асортимент товару в яких, визначається сторонами шляхом оформлення заявок відповідно до умов, викладених в розділі 3 ("Умови поставки") цього договору (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за договором, складається з кількості та асортименту товару, погоджених сторонами та вказаних в підписаних накладних на передачу товару.

Датою поставки товару є дата отримання відповідної партії товару покупцем. Місцем поставки є місце поставки товару, вказане покупцем в заявці на поставку відповідної партії товару (п. 3.8 договору).

Відповідно до п. 3.4, 3.5 договору, момент переходу право власності та ризиків на товар наступає після передачі товару, про що ставиться відмітка в накладній на товар.

Ціна товару визначається розділі 5 договору, відповідно до якого, ціна за одиницю товару на кожну окрему поставку фіксується у відповідній видатковій накладній і є твердою, незмінною. Загальна сума договору визначається, як сумарна вартість всіх партій товару, які були поставлені за даним договором, протягом усього терміну його дії, відповідно до всіх накладних постачальника.(п. 5.1, 5.2 договору).

Відповідно до п. 5.4 договору, оплата покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товару за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається покупцем при поданні заявки на поставку.

Покупець здійснює оплату товару шляхом здійснення безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 12 даного договору. Розрахунок за поставлений товар вважається здійсненим покупцем після надходження в повному обсязі коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 5.6, 5.7 договору).

Відповідно до п. 9.2. договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та скріплення їх печатками і діє протягом двох календарних років, а в частині розрахунків - до повного виконання умов договору.

Обставини справи свідчать, що на виконання умов договору поставки Товариством з обмеженою відповідальністю Фармпланета за видатковими накладними № 7207071 від 26.01.2017, № 7207178 від 26.01.2017, № 7207069 від 26.01.2017, № 7207070 від 26.01.2017, № 7207892 від 30.01.2017, № 7207891 від 30.01.2017, № 7207790 від 30.01.2017, № 7207789 від 30.01.2017 було поставлено та прийнято відповідачем товар на загальну суму 39 365,44 грн.

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором в повному обсязі не виконав, враховуючи часткову оплату в розмірі 12 059,47 грн., заборгованість відповідача станом на час подання позову складає 27 305,97 грн.

Посилаючись на те, що поставлений товар на суму 27 305,97 грн. не оплачений, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 27 305,97 грн. основного боргу.

Аналіз норм чинного законодавства та наданих матеріалів, дає суду можливість зробити висновки, що правовідносини сторін врегульовані договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з долучених до справи копій видаткових накладних позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму 27 305,97 грн. Отримання товару на вказану суму підтверджується підписом відповідача у вказаних видаткових накладних.

Обставини справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленої позивачем продукції, всупереч умов договору та вимог закону, в обумовлений договором строк не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав доказів оплати заборгованості в сумі 27 305,97 грн. або обґрунтованих заперечень проти позову.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.

Враховуючи вище викладене, суд вважає заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 27 305,97 грн., яка на час прийняття рішення не сплачена, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, в зв'язку з тим, що відповідач прострочив оплату вартості отриманого товару, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2371,74 грн. пені, 20 920,54 грн. інфляційних втрат, 792,99 грн. - 20% річних.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.5 Договору, передбачено, що за умови прострочення покупцем строків оплати за товар за цим договором понад 30 (тридцяти) календарних днів, він повинен сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період за який нараховується пені від сплаченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство правильність нарахування пені, 20% річних, інфляційних втрат судом встановлено, що на користь позивача підлягають стягненню пеня у розмірі 649,79 грн. за період з 31.01.2017 по 27.03.2017, 20 % річних у сумі 792,99 грн. за період з 30.01.2017 по 27.03.2017, сума інфляційних втрат в розмірі 768,74 грн.

У стягненні пені в розмірі 1721,95 грн. та втрат від інфляційних процесів в сумі 20 151,80 грн. суд відмовляє з підстав невірності розрахунку.

Враховуючи вище викладене, позов підлягаэ частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Анжесфарм (71504, Запорізька область, м. Енергодар, проспект Енергетиків, буд. 11, приміщення 77; ідентифікаційний код 37713552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фармпланета , 08171, Київська область, Києво - Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова, 3А; ідентифікаційний код 36852896) основного боргу в сумі 27 305,97 грн. (двадцять сім тисяч триста п'ять гривень 97 коп.), пені в розмір 649,79 грн. (шістсот сорок дев'ять гривень 79 коп.), 20 % річних в розмірі 792,99 грн. (сімсот дев'яносто дві гривні 99 коп.), інфляційних втрат в розмірі 768,74 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 74 коп.), витрати зі сплати судового збору 918,99 грн. (дев'ятсот вісімнадцять гривень 99 коп.). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 21 липня 2017 року.

Суддя І. С. Горохов