Рішення

від 11.07.2017 по справі 911/1554/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2017 р. Справа № 911/1554/17

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут", м. Київ

до Відділу освіти Миронівської районної державної адміністрації, Київська обл., м. Миронівка

про стягнення 4 098 524,75 гривень

за участю представників:

від позивача: Палькевич Н.С. (довіреність №66 від 14.03.2016)

від відповідача: Руденко Г.І. (довіреність б/н від 01.06.2017)

Нечипоренко В.А. (розпорядження №513 від 10.12.2001)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Київоблгаз збут (далі - ТОВ Київоблгаз збут /позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Відділу освіти Миронівської районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти МРДА) про стягнення 4 098 524,75 гривень, з яких: 3 870 991,56 грн заборгованості за спожитий природний в січні - березні 2017 року газ, 146 802,38 грн пені, 16 145,99 грн 3% річних та 64 584,82 грн інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.05.2017 порушено провадження у справі №911/1554/17, розгляд справи призначено на 06.06.2017.

У судових засіданнях 06.06.2017 та 03.07.2017 оголошувались перерви до 03.07.2017 та 11.07.2017.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ:

22.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Київоблгаз збут (далі - постачальник) та Відділом освіти Миронівської РДА (далі - споживач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №1141023ZК6ЕВ016 (далі - договір поставки).

Відповідно до пп. 1.1., 1.2., 3.6., 11.1. та 11.2. договору поставки постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг постачання газу - до 510,0 тис. куб. м.

Загальна сума договору складається з місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором - 4 036 446,00 грн.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) сторін і діє в частині постачання газу з 01.01.2016 до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають внести зміни до договору щодо планових обсягів постачання газу на продовжний строк.

31.10.2016 та 30.11.2016 між сторонами було укладено додаткові угоди №№1, 2 до договору поставки, відповідно до яких сторони, зокрема, змінили ціну природного газу.

10.01.2017 між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору поставки, відповідно до змісту якої сторони дійшли згоди продовжити дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної у договорі, та збільшити суму договору на суму 807 289,20 грн з ПДВ, в т. ч. ПДВ - 134 548,20 грн.

До того ж, відповідно до пп. 2 та 4 додаткової угоди №3 до договору поставки сторони погодили викласти третій абзац пункту 3.6. договору в наступній редакції: Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачеві. Загальна сума вартості цього договору становить 4 843 735,20 грн, в т. ч. ПДВ - 807 289,20 грн .

Ця додаткова угода вступає в силу з дати її підписання уповноваженими представниками сторін та поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2017 і діє до 31.01.2017.

В обґрунтування поданого позову ТОВ Київоблгаз збут зазначило, що відповідно до умов договору поставки позивач поставив відповідачу у січні-березні 2017 року природний газ загальною вартістю 4 358 114,16 грн, а саме:

- 183,691 тис. куб. м. природного газу вартістю 1 652 873,65 грн згідно акту приймання-передачі природного газу №КОЗ00000921 від 31.01.2017;

- 170,506 тис. куб. м. природного газу вартістю 1 762 997,94 грн згідно акту приймання-передачі природного газу №КОЗ00006024 від 28.02.2017;

- 94,814 тис. куб. м. природного газу вартістю 942 242,57 грн згідно акту приймання-передачі природного газу №КОЗ00009493 від 31.03.2017.

В підтвердження відповідних обставин позивачем надано суду копії вищенаведених актів, скріплених підписами та печатками сторін.

Позивач зауважив, що Відділ освіти Миронівської РДА оплату за отриманий газ провів частково в розмірі 487 122,60 грн, а тому станом на дату звернення ТОВ Київоблгаз збут до суду заборгованість відповідача становить 3 870 991,56 грн.

В підтвердження здійснення відповідачем часткових розрахунків та виникнення відповідної суми боргу позивач надав суду довідку ПАТ Банк Кліринговий дім №06-08/1558 від 02.06.2017 про зарахування коштів, довідку №KVz01-СП-2590-0617 від 01.06.2017 за підписами в.о. директора та головного бухгалтера ТОВ Київоблгаз збут , а також довідку про надходження коштів від відповідача за підписом головного бухгалтера.

З огляду вищенаведеного, позивач просить стягнути з Відділу освіти Миронівської РДА, зокрема, 3 870 991,56 грн заборгованості за спожитий природний в січні - березні 2017 року газ.

Заперечуючи проти позову, відповідач зауважив на тому, що термін дії договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №1141023ZК6ЕВ016 від 22.02.2016 закінчив свою дію 31.12.2016, а тому, враховуючи повне виконання Відділом освіти Миронівської РДА зобов'язань на всю суму договору - 4 036 446,00 грн, проведення оплати поставленого у 2017 році газу на підставі договору постачання за 2016 рік є протиправним.

У судовому засіданні 11.07.2017 представник відповідача повідомив, що погоджену згідно додаткової угоди №3 збільшену суму договору - 807 289,20 грн Відділ освіти Миронівської РДА сплатив у повному обсязі, а тому решта газу була поставлена позивачем у 2017 році поза договором.

В підтвердження обставин проведення платежів за поставлений у 2016 році газ відповідач надав суду реєстр банківських виписок.

Поряд з тим, відповідач зазначив, що газопостачання у 2017 році відповідачу здійснювало ТОВ Київоблгаз збут на підставі актів без укладення договору, оскільки позивач відмовився підписувати договір, вимагаючи збільшити заявлену в тендерній пропозиції ціну.

До того ж, відповідно до поданих заперечень, Відділ освіти Миронівської РДА суму боргу за поставлений у 2017 році газ визнав.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до статей 173, 181, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативних приписів, вчинення сторонами дій, пов'язаних із передачею однією особою іншій у власність товару, підтвердженням чого є документи, які оформлюють рух товарно-матеріальних цінностей (видаткові накладні та довіреність), свідчить про виникнення між сторонами цивільно-правових відносин купівлі-продажу, незалежно від підстави виникнення у продавця (постачальника) обов'язку по передачі товару: будь-то - виконання умов двосторонньо підписаного договору, чи низка разових поставок, оформлених видатковими накладними та довіреностями на прийняття товару.

Зі змісту спірних у даній справі правовідносин слідує, що сторонами згідно додаткової угоди №3 було збільшено суму договору у 2017 році на 807 289,20 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів у 2016 році поставка газу за договором була здійснена на повну погоджену сторонами суму - 4 036 446,00 грн. Відповідні обставини сторонами не заперечуються.

Враховуючи вищенаведене, оскільки у 2017 році позивачем згідно актів приймання-передачі природного газу №КОЗ00000921 від 31.01.2017, №КОЗ00006024 від 28.02.2017, №КОЗ00009493 від 31.03.2017 було поставлено газ загальною вартістю 4 358 114,16 грн, суд дійшов висновку, що:

- газ вартістю 807 289,20 грн позивач передав в межах встановленого договором обсягу згідно акту приймання-передачі природного газу №КОЗ00000921 від 31.01.2017;

- газ вартістю 845 584,45 грн позивач передав відповідачу понад встановлений договором обсяг згідно акту приймання-передачі природного газу №КОЗ00000921 від 31.01.2017;

- газ вартістю 1 762 997,94 грн позивач передав відповідачу понад встановлений договором обсяг згідно акту приймання-передачі природного газу №КОЗ00006024 від 28.02.2017;

- газ вартістю 942 242,57 грн позивач передав відповідачу понад встановлений договором обсяг згідно акту приймання-передачі природного газу №КОЗ00009493 від 31.03.2017.

З огляду наведеного, підписання у 2017 році ТОВ Київоблгаз збут та Відділом освіти Миронівської РДА актів приймання-передачі природного газу, що є первинними обліковими документами та фіксує найменування, кількість, ціну товару, тобто містить всі істотні умови договору, свідчить про виникнення договірних відносини та відповідно майново-господарських зобов'язань між сторонами саме не підставі відповідних актів.

Відповідно до приписів ст. ст. 655, 692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.2.3. договору остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання.

Отже, підписання відповідачем актів приймання-передачі природного газу №КОЗ00000921 від 31.01.2017, №КОЗ00006024 від 28.02.2017, №КОЗ00009493 від 31.03.2017 без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості переданого газу свідчить про прийняття відповідачем цього товару та, відповідно, породжує для Відділу освіти Миронівської РДА обов'язок оплатити його вартість у повному обсязі, у наступному порядку: 807 289,20 грн вартості газу згідно акту приймання-передачі природного газу №КОЗ00000921 від 31.01.2017 до 10.02.2017 у відповідності до умов договору, решту ж поставленого понад встановлений договором обсяг газу згідно актів приймання-передачі природного газу №КОЗ00000921 від 31.01.2017, №КОЗ00006024 від 28.02.2017, №КОЗ00009493 від 31.03.2017 загальною вартістю 3 550 824,96 грн - у порядку ст. 692 ЦК України, з моменту прийняття такого товару, тобто не пізніше 31.01.2017, 28.02.2017 та 31.03.2017 відповідно.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Як слідує з наданих позивачем банківської та бухгалтерської довідок, відповідач сплатив за поставлений газ у січні 2017 року лише 487 122,60 грн, у той час як решту вартості поставленого в межах встановленого договором обсягу газу згідно акту приймання-передачі природного газу №КОЗ00000921 від 31.01.2017 у розмірі 320 166,60 грн, а також поставленого понад встановлений договором обсягу газу згідно актів приймання-передачі природного газу №КОЗ00000921 від 31.01.2017, №КОЗ00006024 від 28.02.2017, №КОЗ00009493 від 31.03.2017 у загальному розмірі 3 550 824,96 грн, відповідач не сплатив.

Посилання ж відповідача про сплату ним 807 289,20 грн на оплату поставленого позивачем у 2017 році газу оцінюються судом критично, оскільки частина відповідних коштів у розмірі 320 166,60 грн була сплачена та зарахована в оплату вартості газу, поставленого у грудні 2016 року.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач решту вартості поставленого у січні-березні 2017 року газу не оплатив, враховуючи арифметичну відповідність заявленої суми боргу обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 3 870 991,56 грн заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань з оплати вартості поставленого газу позивач, просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 146 802,38 грн пені, нарахованої:

з 10.02.2017 по 28.04.2017 на 1 165 751,05 грн заборгованості за актом приймання-передачі природного газу №КОЗ00000921 від 31.01.2017;

з 10.03.2017 по 28.04.2017 на 1 762 997,94 грн заборгованості за актом приймання-передачі природного газу №КОЗ00006024 від 28.02.2017;

з 10.04.2017 по 28.04.2017 на 942 242,57 грн заборгованості за актом приймання-передачі природного газу №КОЗ00009493 від 31.03.2017.

Приписами ст. ст. 549, 551, 611 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, в силу наведених положень законодавства, неустойка (пенею, штраф) може стягуватись виключно у випадку, коли основне зобов'язання прямо забезпечено відповідною неустойкою у чинному договорі (встановлено за згодою сторін) чи законом, а також якщо договором чи законом встановлено розмір відповідної штрафної санкції.

Пунктом 6.2.1. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Як слідує з наданого позивачем розрахунку сум пені, відповідна штрафна санкція нарахована позивачем на заборгованість за газ, поставлений як в межах договору, так і поза межами відповідного правочину - на підставі актів приймання-передачі.

Водночас, відповідальність за порушення відповідачем обов'язку по сплаті вартості отриманого у позадоговірному порядку газу у вигляді пені та її розмір не передбачена нормами чинного законодавства.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача сум пені, нарахованої на заборгованість за газ, поставлений поза межами договору, є необґрунтованою.

Поряд з тим, суд здійснював обрахунок заявленої до стягнення пені з 10.02.2017 по 28.04.2017 лише на 320 166,60 грн заборгованості за газ, поставлений в межах встановленого договором обсягу згідно акту приймання-передачі природного газу №КОЗ00000921 від 31.01.2017.

Таким чином, оскільки арифметично вірний розмір заявленої до стягнення пені, обрахований судом в межах вказаного позивачем періоду з урахуванням законодавчих приписів та встановлених обставин справи, становить 18 894,22 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 146 802,38 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 18 894,22 гривень.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 16 145,99 грн 3% річних, нарахованих:

з 10.02.2017 по 28.04.2017 на 1 165 751,05 грн заборгованості за актом приймання-передачі природного газу №КОЗ00000921 від 31.01.2017;

з 10.03.2017 по 28.04.2017 на 1 762 997,94 грн заборгованості за актом приймання-передачі природного газу №КОЗ00006024 від 28.02.2017;

з 10.04.2017 по 28.04.2017 на 942 242,57 грн заборгованості за актом приймання-передачі природного газу №КОЗ00009493 від 31.03.2017.

- 64 584,82 грн інфляційних втрат, нарахованих:

з 10.02.2017 по 28.04.2017 на 1 165 751,05 грн заборгованості за актом приймання-передачі природного газу №КОЗ00000921 від 31.01.2017;

з 10.03.2017 по 28.04.2017 на 1 762 997,94 грн заборгованості за актом приймання-передачі природного газу №КОЗ00006024 від 28.02.2017.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду наведеного, оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом в межах вказаних позивачем періодів, становить 16 190,23 грн та 91 524,83 грн відповідно, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 16 145,99 грн 3% річних та 64 584,82 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 549, 551, 611, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 181, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Миронівської районної державної адміністрації (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Соборності, 48, ідентифікаційний код 02143726) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київоблгаз збут (04108, м. Київ, проспект Свободи, 2Г, літ. А, ідентифікаційний код 39592941) 3 870 991 (три мільйони вісімсот сімдесят тисяч дев'ятсот дев'яності одну) грн 56 коп. заборгованості, 18 894 (вісімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн 22 пені, 16 145 (шістнадцять тисяч сто сорок п'ять) грн 99 коп. 3% річних, 64 584 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят чотири) грн 82 коп. інфляційних втрат та 59 559 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 25 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 21.01.2017.

Суддя В.А. Ярема