Рішення

від 19.07.2017 по справі 920/541/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.07.2017 Справа № 920/541/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго ,

м. Суми,

до відповідача Приватного підприємства -Рубін- , м. Суми,

про стягнення 15 190 грн. 35 коп.,

Суддя Резніченко О.Ю.

Представники:

Від позивача - Ємельяненко І.В. (довіреність № 18 від 21.02.2017);

Від відповідача - директор Калениченко М.К.;

При секретарі судового засідання Сидорук А.І.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 15 190 грн. 35 коп., в тому числі: 13210 грн. 79 коп. основного боргу відповідно до договору № 161-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.11.2008, 133 грн. 13 коп. 3% річних, 1181 грн. 35 коп. пені, 665 грн. 08 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач подав контррозрахунок, згідно з яким пеня складає 1099 грн. 01 коп., 3% річних - 124 грн. 10 коп., інфляційні збитки - 632 грн. 32 коп.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору, достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору № 161-Т від 01.11.2008 позивач зобов'язується надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених цим договором.

Згідно з п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630, споживач, в тому числі зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

Відповідно до абз. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Характеристика об'єкта (об'єктів) надання послуг, обсяги та нормативи (норми) навантаження - договірні навантаження теплової енергії вказані у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору.

Умови обліку споживання послуг, вказані у додатку № 2, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктами 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач до 15 числа розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Щомісячно 6-го числа відповідач отримує від позивача акт прийому-передачі теплової енергії та рахунок за спожиту теплову енергію. Несвоєчасне отримання рахунку не звільняє відповідача від відповідальності щодо сплати за надані позивачем послуги. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Відповідно до умов обліку спожитих послуг, що є додатком № 2 до договору, для підтвердження кількості фактично спожитих послуг, щомісячно 6-го числа сторони складають та підписують визначений п. 11 договору акт прийому-передачі послуг. Відповідач протягом 2-х днів з дня отримання від виконавця акту прийому-передачі послуг, зобов'язаний направити позивачу підписаний зі свого боку акт прийому-передачі послуг або вмотивовану відмову від його підписання (п. 9 додатку № 2 до договору).

Якщо відповідач протягом строку, вказаного в п. 9 даного додатку, не підпише зі свого боку вищевказаний акт та не надасть вмотивовану відмову щодо причин його не підписання, вважається що акт прийому-передачі послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими у обсязі, вказаному в акті (п. 10 додатку № 2 до договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 13210 грн. 79 коп. за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що вручені позивачем відповідачу акти прийому-передачі теплової енергії за період з жовтня 2016 року - квітень 2017 року не підписані з боку останнього. Разом з цим, з урахуванням пунктів 9, 10 Умов обліку спожитих послуг, що є додатком № 2 до договору, послуги вважаються наданими у обсязі, вказаному у актах, оскільки відповідачем не подано доказів вмотивованої відмови від підписання останніх.

Враховуючи викладені обставини, оскільки відповідачем не подано доказів вмотивованої відмови від підписання актів прийому-передачі теплової енергії, доказів сплати боргу у повному обсязі чи аргументованих заперечень проти вимог позивача в частині основного боргу, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 13 210 грн. 79 коп. заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

За умовами п. 5.1.5 договору, у разі несвоєчасної сплати відповідачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги позивача, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 1181 грн. 35 коп., помісячно, виходячи з суми заборгованості за жовтень 2016 року - березень 2017 року з урахуванням строків розрахунків, визначених у п. п. 3.2., 3.3., 3.4., 3.5 договору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві 3 % річних в загальній сумі 133 грн. 13 коп. та інфляційні збитки в загальній сумі 655 грн. 08 коп., помісячно, виходячи з суми заборгованості за жовтень 2016 року - березень 2017 року, з урахуванням строків розрахунків, визначених у п. п. 3.2., 3.3., 3.4., 3.5 договору.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, судом встановлено, що при нарахуванні пені, 3% річних та інфляційних збитків за несвоєчасну оплату послуг, наданих у січні 2017 року, позивач виходив з суми вартості послуг в розмірі 3798 грн. 97 коп. Разом з цим, згідно з виставленим рахунком № 161 від 31.01.2017 та актом прийому-передачі теплової енергії від 31.01.2017 вартість наданих послуг за січень 2017 року становила 4650 грн. 64 коп., але в наступному, згідно з наданими позивачем поясненнями щодо відпуску теплової енергії, була скорегована в квітні 2017 року на суму 2084 грн. 40 коп., тому правомірним є нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків за несвоєчасну оплату послуг, наданих у січні 2017 року, виходячи з вартості наданих послуг в сумі 2566 грн. 24 коп.

З урахуванням вказаного, судом здійснено перерахунок пені, 3% річних та інфляційних збитків за несвоєчасну оплату послуг, наданих у січні 2017 року, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру, згідно з яким пеня складає 232 грн. 23 коп., 3% річних - 25 грн. 94 коп., інфляційні збитки - 130 грн. 67 коп. Крім цього, 3% річних за період з 11.12.2016 по 13.06.2017, виходячи з суми боргу за листопад 2016 року в сумі 1814 грн. 16 коп. складають 27 грн. 58 коп. Відповідно загальна сума пені становить 1069 грн. 80 коп., 3% річних - 120 грн. 65 коп., інфляційні збитки - 592 грн. 31 коп. Розрахунок здійснений судом за допомогою програми ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ 9.5.3 Інформаційно-аналітичний центр "ЛІГА", ТОВ "ЛІГА: ЗАКОН", 2017 та долучений до матеріалів справи.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах визначеного ст. 232 Господарського кодексу України строку, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", право позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних збитків передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1069 грн. 80 коп., 3% річних в сумі 120 грн. 65 коп., інфляційних збитків в сумі 592 грн. 31 коп. є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В іншій частині позову, щодо стягнення з відповідача 111 грн. 55 коп. пені, 12 грн. 48 коп. 3% річних, 72 грн. 77 коп. інфляційних збитків суд відмовляє у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства -Рубін- (вул. Матроса Желєзняка, буд. 39/8, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 30321271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитеплоенерго" (вул. 2-га Залізнична, 10, м. Суми, 40022, код ЄДРПОУ 33698892) 13 210 грн. 79 коп. основного боргу, 1069 грн. 80 коп. пені, 120 грн. 65 коп. 3% річних, 592 грн. 31 коп. інфляційних збитків, 1600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.07.2017.

СУДДЯ О.Ю. РЕЗНІЧЕНКО