Постанова

від 17.07.2017 по справі 916/2810/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2017 р.Справа № 916/2810/16 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: В.В. Лашина

суддів: Л.В. Лавриненко

І.Г. Філінюка

При секретарі : Р.О. Кияшко

За участю представників сторін:

Від ТОВ "Копійка-Трейд" - Кукушко О.А.

Від Анімаккорд Лтд - Роман В.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Копійка-Трейд"

на рішення господарського суду Одеської області

від 29.05.2017р.

у справі № 916/2810/16

За позовом Анімаккорд Лтд

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Копійка-Трейд"

про стягнення компенсації у розмірі 160 000,00 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 11.07.2017р. оголошувалась перерва до 17.07.2017р.

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2016 року Анімаккорд Лтд звернувся до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОПІЙКА-ТРЕЙД", в якій просить суд стягнути з відповідача суму компенсації у розмірі 72500,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору за подання позову.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем виключних авторських прав Анімаккорд Лтд шляхом розповсюдження новорічних подарунків на упаковках яких незаконно (без дозволу позивача) розміщено малюнок із зображенням персонажу "Маша", як самостійної складової частини аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша и Медведь", права на який належать Анімаккорд Лтд.

В квітні 2017 позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, а в якій Анімаккорд Лтд просить стягнути з відповідача 160 000 грн., оскільки з 01.01.2017 розмір мінімальної заробітної плати становить 3200.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.05.2017р. (судді Щавинська Ю.М.,Малярчук І.А. ,Цісельский О.В.) позовні вимоги були задоволені частково та з відповідача на користь позивача було стягнуто 32 000 грн. та 1600 грн. судового збору.

Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ "Копійка-Трейд" в своїй апеляційній скарзі просить його скасувати, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права та на неповне з'ясування обставин справи.

В відзиві на апеляційну скаргу Анімаккорд Лтд просить залишити оскаржуване судове рішення без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Копійка-Трейд" без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу ТОВ "Копійка-Трейд" не підлягаючою задоволенню з огляду на наступне.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

При цьому, згідно до ч. 1, 2 статті 13 названого Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частиною другою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6 ст. 13 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право на судовий захист прав інтелектуальної власності є конституційним правом кожної особи (стаття 55 Конституції України).

Стаття 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлює, що об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори.

Згідно до статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайд-фільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Статтею 9 згаданого Закону передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

Також названим Законом у статті першої визначено, що контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

У відповідності до статті 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Статтею 440 названого Кодексу та частиною третьою статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції (ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

У відповідності до правової позиції, яка відображена у п. 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача; 2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суд у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарським судом , ТОВ "Маша і Мєдвєдь" (Правовласник) та Анімаккорд Лтд (набувач) укладено Договір №ММ-2 від 10.12.2014р про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (анімаційні серіали „ Маша та Ведмідь" і „Машині казки").

Відповідно до п. 1.1 договору Правовласник у порядку, передбаченому цим Договором, передає та відчужує Набувачу виключне право у повному обсязі на Аудіовізуальні твори, а Набувач зобов'язується сплатити Правовласнику обумовлену Договором винагороду.

При цьому, п.1 розділу А договору аудіовізуальні твори-кольорові анімаційні серіали "Маша і Ведмідь" та "Машині казки" російською мовою, включаючи, але не обмежуючись вихідними матеріалами, елементи та об'єкти, що охороняються та є складовою частиною серій, в тому числі, графічні зображення, персонажі, музика та фонограми, незалежно від того, чи перераховані вказані елементи та об'єкти безпосередньо у Додатках до цього договору.

Згідно із п. 1.4 Договору виключне право на Аудіовізуальні твори передається та відчужується Правовласником Набувачеві у повному обсязі для використання його будь-яким способом та у будь-якій формі згідно умов цього Договору.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальні твори, включаючи будь-які пролонгації строку дії виключного права за застосованим правом (п.7.1).

Факт передачі прав підтверджується відповідним актом №1 від 01.01.2015р до договору про відчуження виключного права на аудіовізуальні твори (серіал "Маша та Ведмідь" та "Машині казки") №ММ-2 від 10.12.2014р.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Згідно із ст. 8 Закону, об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори.

За змістом ст. 9 Закону частина твору, яка може використовуватись самостійно, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

Звертаючись до господарського суду з позовом про стягнення компенсації за порушення відповідачем виключних авторських прав позивача шляхом розповсюдження новорічних подарунків на упаковках яких розміщено малюнок із зображенням персонажу "Маша", в підтвердження позовних вимог позивач надав диск із відеозаписами від 12.01.2015р., від 13.01.2015р., від 27.01.2015р., від 28.01.2015, від 31.01.2015 від 02.02.2015р., що здійснені в мережі універсамів „Копійка", представником Анімаккорд Лтд, фіскальні чеки та чеки про безготівковий розрахунок банківською карткою у магазинах „Копійка.

На новорічному подарунку зображено малюнок із зображенням персонажу "Маша", як самостійної складової частини аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу "Маша і Мєдвєдь", права на який належать Анімакорд Лтд.

З наявної у матеріалах справи упаковки "Новорічний подарунок 0.01" вбачається що виготовлено на замовлення "ТМ Копійка".

17.05.2016 позивачем було направлено відповідачу лист щодо припинення порушення авторського права, на що отримано відповідь за №96/16-КТ від 30.05.2016р. із проханням про надання додаткових матеріалів, що підтверджують факт купівлі подарунків із зображенням на упаковці саме персонажу "Маша", а саме із зображенням персонажу „Маша". Подалі, представником Анімакорд Лтд у відповідь на лист ТОВ „Копійка-Трейд" було надіслано останньому додаткові матеріали.

Судом встановлено що позивачем було придбано новорічні подарунки "Маша и Медведь" в мережі універсамів „Копійка", які знаходяться за адресами: м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 10/б, корпус 1, приміщення 2, та приміщення 3; м. Одеса, пр. Добровольського, 103; м. Одеса, проспект Шевченка, 4 Д; Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, масив „Радужний", буд. 19 А, приміщення 5; м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 74, м. Одеса, проспект Жукова, 65-А, в яких здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ "КОПІЙКА-ТРЕЙД", що підтверджуються відповідним фіскальними чеками, товарними чеками та відеофіксаціями.

Встановивши факт порушення відповідачем майнових авторських прав шляхом використання спірного твору без необхідного дозволу, з урахуванням фактичних обставин порушення господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення компенсації у сумі 32 000грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду, та вважає що зазначені факти були встановлені судом першої інстанцій на підставі сукупності всіх поданих доказів.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12, особа, яка розповсюджує товари, в яких відображено об'єкти авторського права та/або суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення законодавства про авторське право і суміжні права і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договором з третіми особами.

Встановлені фактичні обставини справи свідчать про вчинення відповідачем єдиного триваючого порушення прав позивача на персонажі "Маша", "Мєдвєдь" із аудіовізуального твору "Маша і Мєдвєдь"; придбання представником позивача товару із використаними зображеннями персонажів у єдиній мережі ТОВ "Копійка" знаходилося у межах такого єдиного триваючого порушення; кількість фіксацій єдиного триваючого порушення позивачем не впливає на кількість порушень відповідачем, яке залишається єдиним триваючим порушенням для нього; кількість касових чеків - фіксацій факту порушення прав залежить виключно від волі самого позивача і не є свідченням наявності відповідної кількості порушень з боку відповідача; у період між здійсненням фіксацій факту порушення (неодноразовим придбанням товарів за окремими чеками) позивач не звертався до відповідача з попередженням (претензією) про припинення порушення його прав, за інших обставин, стягнення компенсації може призвести до штучного збільшення кількості порушень, та, відповідно, до необґрунтованого стягнення компенсації у визначеному позивачем розмірі.

Доводи скаржника щодо помилкового прийняття в якості доказу відеофіксації, колегія суддів вважає помилковими.

У відповідності до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частинами першою, другою статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Частиною 1 статті 307 Цивільного кодексу України унормовано, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

В будь-якому випадку знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом (ч. 3 ст. 307 ЦК України).

Одночасно з цим, за змістом ч. 3 ст. 308 названого Кодексу зображення може бути розповсюджене без дозволу фізичної особи, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

У даному випадку здійснення зйомки, була викликана саме необхідністю фіксації правопорушення та з метою захисту власника авторського права, права якого гарантуються Конституцією України.

До того ж, судова колегія звертає увагу на те, що зйомка проводилася у магазині, що є публічним місцем, не посягає на права, визначені Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частини перша, друга статті 21 Закону України Про інформацію ).

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону № 2657). Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані.

Зображення осіб у відеозйомці, наданої позивачем, не містить конфіденційної інформації.

Таким чином, зроблені позивачем відеофіксації за ознаками статті 32 ГПК України можуть підтверджувати факт придбання контрафактного товару у магазинах відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду щодо недоцільності призначення експертизи відео фіксації закупки контрафактного товару, оскільки позивачем в обґрунтування позовних вимог подано не лише відеозаписи як докази у розумінні ст. ст. 32, 34 та 37 ГПК України та крім того, питання які можуть бути вирішені в результаті експертного дослідження, не спростують обставини реалізації відповідачем контрафактного товару, що підтверджується зібраними у справі іншими доказами та не спростовано відповідачем.

При цьому скаржником не доведено факту монтажу вказаних відеозаписів, а посилання на зазначення особою, яка проводила відеозапис дати зйомки 2014 рік замість 2015 є просто обмовкою, про що надано пояснення представником позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції..

Таким чином, достатність сукупності поданих доказів для встановлення факту порушення, що встановлено господарським судом та відсутність потреби для цього в спеціальних знаннях, не вимагає проведення по справі судової експертизи. Тому доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині також не підлягають задоволенню.

Також не заслуговують на увагу твердження відповідача щодо здійснення відео фіксації продажу контрафактного товару особою без належним повноважень, оскільки для визначення наявності порушеного права особи не має значення яка саме особа виявила таке порушення.

Не може колегія суддів погодитися і з твердженнями ТОВ "Копійка-Трейд" щодо того, що позивачем не вказано до якої серії відноситься зображення персонажів Маша та Медвідь оскільки згідно з висновком експерта № 122/14 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності, проведеної Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності від 05.11.2014 р. зображення персонажу Маша було створено для анімаційного дитячого серіалу, при цьому цей персонаж наділено автором певними ознаками, що його індивідуалізують та виділяють серед зображень інших вигаданих мультиплікаційних персонажів. Персонаж Маша є динамічним образом, створеним в процесі творчої діяльності її автора, який виражений у об'єктивній формі (у вигляді зображення, що має фіксацію на кіноплівці), має риси та властивості (ім'я, особливості зовнішнього вигляду та характеру), які вирізняють її поміж інших вигаданих персонажів, тобто має усі ознаки оригінальності. Також персонаж Маша з мультиплікаційного серіалу Маша і Мєдвєдь є частиною аудіовізуального твору, яка може використовуватись самостійно.

Крім того, колегія суддів відзначає, що згідно акту передачі прав №1 до договору №ММ-2 від 10.12.2014 р., одночасно з передачею права на аудіовізуальний твір Правовласник передає Набувачеві в повному обсязі виключні права на всі юридично значущі елементи та об'єкти аудіовізуального твору, що охороняються, включаючи, але не обмежуючись: вихідні матеріали серій, керівництво за стилем, робочі матеріали, назву(и) анімаційних серіалів Аудіовізуальних творів та Їх окремих Серій, графічне зображення, персонажі, музику і фонограми, незалежно від того чи названі зазначені елементи і об'єкти безпосередньо в додатках до Договору.

Таким чином наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість по суті вирішення заявлених позовних вимог, а тому огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Копійка-Трейд" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 29.05.2017 р. по справі № 916/2810/16 - без змін.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Л.В. Лавриненко

Суддя І.Г. Філінюк