Ухвала

від 19.07.2017 по справі 910/10632/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.07.2017Справа № 910/10632/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мак Хаус

до Товариства з обмеженою відповідальністю АНДЕРА

про стягнення 44 219, 22 грн.

Суддя Літвінова М. Є.

За участю представників сторін:

від позивача: Давлєтова Ю.А. за довіреністю № 18/04-17 від 18.04.2017;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мак Хаус" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНДЕРА" (далі - відповідач) про стягнення 44 219, 22 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2017 порушено провадження у справі № 910/10632/17, її розгляд призначено на 19.07.2017 року.

19.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до змісту якої позивач просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача, які містяться на його рахунках в банківських установах в межах суми 44 619, 22 грн.

В судовому засіданні 19.07.2017 року судом було розглянуто подану позивачем заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та вирішено відмовити в її задоволенні, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом вказаної статті, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна навести доводи адекватності засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Згідно зі ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду.

Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду, адже інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Як на тому наголошено у пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою, та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування певного заходу до забезпечення позову.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів до забезпечення позову позивач вказує на те, що окрім заявленої до стягнення суми боргу відповідач має заборгованість перед іншим кредитором у розмірі 201 131, 50 грн., що є предметом розгляду в господарській справі № 910/9896/17, з чого можна зробити висновок про складний фінансовий стан відповідача, оскільки останній має заборгованість перед низкою контрагентів та не може оплатити її, що ставить під сумнів можливість виконання рішення суду по даній справі.

Крім того, позивач посилається на великий термін прострочення виконання зобов'язання відповідачем та зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу відповідача становить 200, 00 грн., що менше заявленої до стягнення суми боргу, а оскільки відповідно до статті 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів, позивач стверджує, що статутного капіталу відповідача у грошовому виразі не є достатньо для гарантування інтересів позивача як кредитора, тому виконання будь-якого майбутнього рішення у справі може бути утрудненим або неможливим.

Проте, за висновком суду, позивачем не наведено жодних фактичних даних та не надано будь-яких належних доказів щодо дій відповідача з умисного зменшення свого майна, на яке може бути звернено стягнення у разі задоволення позовних вимог, та не зазначено про загрозу зменшення коштів на рахунках відповідача після виникнення у сторін спору, а лише зазначено про гіпотетичну можливість відповідача уникнути виконання рішення суду.

Таким чином, всупереч положенням статей 33, 66 Господарського процесуального кодексу України заява позивача про забезпечення позову нічим не обґрунтована та базується лише на його власних міркуваннях та припущеннях.

З огляду на вимоги процесуального закону самі лише повідомлення та припущення позивача без їх документального підтвердження належними та допустимими доказами не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Виходячи із недоведеності вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію (відчуження) його майна, враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості, тобто грошові вимоги, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу.

В судовому засіданні 19.07.2017 року представником позивача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 19.07.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи вищевказане клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, неявку повноважного представника відповідача в судове засідання, з метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 66, 67, п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 77, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мак Хаус про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

2. Розгляд справи № 910/10632/17 відкласти на 14.08.2017 р. о 12:20 год. , про що повідомити сторін. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б в залі № 2 (корпус Б).

3. Позивачу надати суду:

- докази часткової оплати боргу відповідачем;

- оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.

4. Відповідачу надати суду:

- на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належним чином засвідчені копії статуту (положення), витягу від Державного реєстратора про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду справи; довідку з обслуговуючого банку про найменування відкритих рахунків;

- письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України;

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору.

5. За відсутності витребуваних доказів надати обґрунтовані письмові пояснення з даного приводу.

6. Учасникам судового процесу оформити письмові докази відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

7. Учасникам судового процесу завчасно подати витребувані судом докази з супровідним листом через відділ діловодства господарського суду міста Києва (пункт 2.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

8. Явку повноважних представників учасників судового процесу для дачі пояснень з витребуваними ухвалою суду документами визнати обов'язковою.

9. Попередити учасників судового процесу, що за ухилення від вчинення дій, покладених на них господарським судом, можуть бути застосовані санкції, встановлені приписами пункту 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

10. Попередити позивача про передбачені пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України правові наслідки.

11. Учасникам судового процесу направити в судове засідання своїх повноважних представників, надавши їм відповідні довіреності, які будуть залучені до матеріалів справи.

Суддя М.Є. Літвінова