Ухвала

від 20.07.2017 по справі 16/68-1265

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20 липня 2017 рокуСправа № 16/68-1265 УХВАЛА

про повернення заяви без розгляду

Господарський суд Тернопільської області

у складі: судді Хоми С.О.

розглянувши матеріали Скарги № 31/13-2921 від 14.07.2017 року (вх. № 14303 від 19.07.2017 р.) заявника (стягувача): Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", на бездіяльність органу ДВС: Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Київська, 3а (посадова особа, бездіяльність якої оскаржується: державний виконавець Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ в Тернопільській області Крушанська О.Р.)

по справі №16/68-1265

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" вул. Шолуденка, 1, м. Київ.

до відповідача Товариства співвласників багатоквартирного житлового будинку "Дружба-1" вул. Карпенка, 22- "А", м. Тернопіль.

про: cтягнення 12268 грн. 97 коп. боргу, 1248 грн. 02 коп. - пені, 2191 грн. 81 коп. - суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 559 грн. 69 коп. - 3% річних, 163 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суть справи.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 27.09.2010 р. у справі №16/68-1265 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ задоволено частково та стягнуто з Товариства співвласників багатоквартирного житлового будинку "Дружба-1", вул. Карпенка, буд. 22"А", м. Тернопіль: 12 268 грн. 97 коп. боргу, 1215 грн. 64 коп. пені, 2 191 грн. 81 коп. -суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 559 грн. 69 коп. - 3% річних , 162 грн. 67 коп. державного мита та 235 грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

12.10.2010 р. господарським судом Тернопільської області видано відповідний наказ на виконання рішення суду.

19 липня 2017 року на адресу суду від Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" поступила Скарга № 31/13-2921 від 14.07.2017 року на бездіяльність органу ДВС: Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Київська, 3а (посадова особа, бездіяльність якої оскаржується: державний виконавець Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ в Тернопільській області Крушанська О.Р.), в якій просить:

1. Прийняти скаргу до розгляду.

2.Визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Крушанської О.Р., яка призвела до невиконання наказу господарського суду Тернопільської області від 12.10.2010 №16/68-1265 та не стягнення грошових коштів на користь ДК "Газ України".

3. Зобов'язати державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Крушанську О.Р. вчинити всі можливі виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" для повного фактичного виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 12.10.2010 №16/68-1265.

Розглянувши матеріали Скарги № 31/13-2921 від 14.07.2017 року (вх. № 14303 від 19.07.2017 р.) , суд встановив наступне.

У відповідності до абзацу другого п.п. 9.9. п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р, у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статтей 2,18,21,22,26,29,31,42,62,пунктів 1-3,5,6,9 частини першої статті 63,статті 64, розділів ХІ,ХІІ,ХІІ-1 ГПК тощо.

У поданій Скарзі ДП "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (стягувач) зазначає, зокрема, що:

- 12.11.2010 р. Першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (нині - Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області (правонаступник) по зазначеному наказу відкрито виконавче провадження № 22774141;

- ДК "Газ України" 07.07.2017 р. за допомогою ідентифікатору доступу в Автоматизованій системі виконавчих проваджень стало відомо, що 09.10.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржник, тільки 29.10.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника;

- згідно відповіді Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області від 03.07.2017 р. №22231 (вхідний номер ДК "Газ України" від 06.07.2017 р. ) "Законом України" "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень надання інформації щодо вжиття заходів у виконавчому провадженні не передбачено". Оскільки зазначена відповідь обмежує право стягувача на отримання інформації по виконавчому провадженню, то випливає висновок, що державним виконавцем взагалі не вживалися заходи щодо виконання рішення суду;

- з моменту відкриття виконавчого провадження минуло вже понад шість років, однак будь-яких платежів, в т. ч. часткових, боржником не здійснено, виконавчою службою примусово кошти не стягнуто;

- з моменту відкриття виконавчого провадження з виконання рішення суду від 27.09.2010 р. у справі № 16/68-1265 державний виконавець взагалі не здійснив жодної примусової дії, спрямованої на виконання рішення суду. Державним виконавцем платіжні вимоги щодо списання коштів з банківських рахунків боржника не виставлялись, кошти з боржника не стягувались, рішення суду не виконано;

- державним виконавцем не здійснено жодних заходів щодо пошуку рухомого майна, яке належить боржнику: сільгосптехніки, автотранспортних засобів, обладнання та іншого;

- на даний час по виконавчому провадженню не вчинено жодних заходів щодо списання коштів з рахунків боржника , не накладено арешти на автотранспортні засоби боржника, не подано в розшук автотранспортні засоби боржника, не описано нерухоме майно (не передано на реалізацію).

За змістом ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

1. Із змісту статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-XIІІ від 06.06.2016 року слідує, що заходами примусового виконання рішень є :

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

У п. 3 прохальної частини Скарги №31/13-2921 від 14.07.2017 року заявник просить суд зобов'язати державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Крушанську О.Р. вчинити всі можливі виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" для повного фактичного виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 12.10.2010 №16/68-1265.

Проте, заявником не конкретизовано даний пункт (п. 3) прохальної частини Скарги та не вказано які конкретно виконавчі дії він просить суд зобов'язати державного виконавця вчинити.

2. Також у п. 2 прохальної частини Скарги №31/13-2921 від 14.07.2017 року заявник просить суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області Крушанської О.Р., яка призвела до невиконання наказу господарського суду Тернопільської області від 12.10.2010 №1/68-1265 та не стягнення грошових коштів на користь ДК "Газ України".

Однак, вимога заявника щодо визнання незаконною бездіяльності державного виконавця органу ДВС в межах виконавчого провадження № 22714141 не містить вказівки щодо того, в чому саме полягає така бездіяльність державного виконавця (не вчинення державним виконавцем яких саме конкретних дій).

3. В ч. 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.199 р. № 606-XIV (в редакції станом на 12.11.2010 р.) передбачалися наступні заходи примусового виконання рішень :

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Частиною першою статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.199 р. № 606-XIV (в редакції станом на 12.11.2010 р.) передбачалося, що разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

У відповідності до статті 13 "Строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій" Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII , встановлено:

1. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

2. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

3. Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

4. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

5. Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк; про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду.

У відповідності до абзацу першого п.п. 9.7 п.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р., з наступними змінами, встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Згідно п.п.9.7-1 п.9 зазначеної вище Постанови №9 від 17.10.2012 року, якщо Законом України Про виконавче провадження встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби (як-от статтями 26,47,49,57,частиною четвертою статті 58 названого Закону), то господарському суду слід виходити саме з такого порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. (пункти 1, 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження").

Заявник вказав у Скарзі про те, що 07.07 . 2017 року за допомогою ідентифікатору доступу в Автоматизованій системі виконавчих проваджень стало відомо, що 09.10.2012 р. державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржник, тільки 29.10.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника. Відтак, Заявником не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що саме 07.07.2017 року йому стало відомо про вказані вище Постанови органу ДВС.

У відповідності до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV (в редакції станом на 12.11.2010 р.) копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

За умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.

Також згідно ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV (в редакції станом на 12.11.2010 р.) копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті.

Згідно ч. 1 ч. 28 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Слід зазначити, що Заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що ним не було отримано від органу Державної виконавчої служби копій Постанови про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника та Постанови про звернення стягнення на майно боржника (не надано, зокрема: витягів з журналу реєстрації вхідної кореспонденції Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України").

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження , право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

З огляду на наведене, Заявник, як учасник виконавчого провадження (стягувач за виконавчим документом) у будь-який час має право доступу (через ідентифікатор доступу) до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, а, відтак, з дня відкриття виконавчого провадження (12.11.2010 року) мав реальну можливість (протягом шести років) контролювати хід виконавчого провадження.

У листі-відповіді № 22231 від 03.07.2017 року (на Звернення Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області повідомив Заявника, зокрема, про те, що у відповідності до п. 11 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень сторона виконавчого провадження (її представник) та прокурор як учасник виконавчого провадження можуть знайомитися з матеріалами виконавчого провадження у відповідному органі державної виконавчої служби, офісі приватного виконавця у спеціально визначений для прийому громадян час і в тому обсязі, в якому вони бажають, за усним клопотанням до виконавця. Сторони виконавчого провадження (їх представники) або прокурор як учасник виконавчого провадження за бажанням можуть ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження в інший час. Виконавче провадження надається їм для ознайомлення на підставі письмової заяви, в якій зазначаються бажана дата та час ознайомлення. Сторона виконавчого провадження (її представник) та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право робити копії (фотокопії) з документів виконавчого провадження та виписки з них. Вилучення з матеріалів виконавчого провадження будь-яких документів не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV (в редакції станом на 12.11.2010 р.) державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

З огляду на наведене, суд критично оцінює твердження Заявника, викладені ним у Скарзі № 31/13-2921 від 14.07.2017 року про те, що йому лише 07.07.2017 року стало відомо про винесені органом ДВС постанови та про бездіяльність державного виконавця, адже заявник, як стягувач у виконавчому провадженні з моменту пред'явлення виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження (12.11.2010 року) був обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні та, відповідно, не був позбавлений можливості скористатись відповідними механізмами контролю та захисту своїх прав у визначені законодавством строки .

Частина третя статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.199 р. № 606-XIV (в редакції станом на 12.11.2010 р.) передбачала, зокрема, наступне: державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Згідно ч.3 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

З Інформації про виконавче провадження від 14.07.2017 року вбачається, що 09.10.2012 року органом Державної виконавчої служби було винесено Постанову про арешт коштів боржника та вказано реквізити рахунків боржника: р/р 2600230012851 Тернопільська обласна філія АКБ "Укрсоцбанк", м. Тернопіль, код 338017, код валюти 980.

Також з Інформації про виконавче провадження від 14.07.2017 року вбачається, що 29.10.2014 року органом Державної виконавчої служби було винесено Постанову про звернення стягнення на майно боржника.

Разом з тим, можна припустити, що заявнику ще до 07.07.2017 року стало відомо про ненаправлення органом Державної виконавчої служби платіжних вимог на примусове списання коштів з вказаного банківського рахунку, адже Постанова про арешт коштів боржника була винесена ще у 2012 році.

Також можна припустити, що заявнику ще до 07.07.2017 року було відомо про нездійснення опису майна боржника, адже Постанова про звернення стягнення на майно боржника була винесена ще у 2014 році.

А, відтак, є відкритим питання, що саме (яка поважна причина) не дало змоги вчасно звернутись заявнику до суду із Скаргою на бездіяльність органу ДВС .

Клопотання про поновлення строку для подання скарги заявником не подано.

Заявником у поданій ним Скарзі № 31/13-2921 від 14.07.2017 року не вказано доказів, що підтверджують викладені в скарзі обставини що стосуються того, що заявником не було пропущено передбаченого ч.1 ст.121-2 ГПК України десятиденного строку для подання скарги - з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Такі докази є необхідними з огляду на те, що пропущений десятиденний строк для подання скарги саме з поважних причин його пропуску може бути відновлений (на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання), а скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п.3 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини , обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне Скаргу № 31/13-2921 від 14.07.2017 року (вх. 14303 від 19.07.2017) ДК "Газ України" на бездіяльність органу державної виконавчої служби повернути без розгляду.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу № 31/13-2921 від 14.07.2017 року (вх. 14303 від 09.07.2017) Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на бездіяльність органу державної виконавчої служби (орган ДВС - Тернопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області) та додані до неї документи, всього на 23 арк., повернути без розгляду.

2. Ухвалу направити Дочірній компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ 116, 04116.

3. Залишення скарги без розгляду не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання та із зазначенням в ній поважних причин пропуску такого строку.

Суддя С.О. Хома