Рішення

від 04.07.2017 по справі 925/642/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2017 р. Справа № 925/642/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - Драченка В.С. за довіреністю, відповідача - не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до товариства з обмеженою відповідальністю Тритон ЛТД про стягнення 274877 грн. 86 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - дочірнє підприємство Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України звернувся в господарський суд з позовом (вх. № 12082 від 06.06.2017) до товариства з обмеженою відповідальністю Тритон ЛТД (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору субпідряду № 4 від 08.09.2015 року, 227514 грн. основного боргу, 38222 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 9141 грн. 51 коп. 3% річних за період прострочення з 28.01.2016 по 31.05.2017 року, що разом складає 274877 грн. 86 коп., та відшкодування судових витрат.

Ухвалою суду від 09.06.2017 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній порушено провадження у справі № 925/642/17, справа призначена до судового розгляду.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, направлені за адресою державної реєстрації відповідача, вручена представнику відповідача 19.06.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В засіданні суду представники позивача позов з підстав і в розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

08.09.2015 року відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Тритон Лімітед , як генпідрядник з однієї сторони, та позивач - дочірнє підприємство Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , як субпідрядник з другої сторони, а разом - сторони, уклали договір субпідряду № 4 (далі - договір), відповідно до умов п.п. 1.1., 1.5. якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором та проектно-кошторисною документацією, Генпідрядник доручив, а Субпідрядник зобов'язався виконати у строк до 30.12.2015 року роботи з капітального ремонту вул. Кармелюка (з улаштуванням липневої каналізації) в м. Сміла Черкаської області, а Генпідрядник зобов'язався у встановленому порядку прийняти та оплатити ці роботи.

За умовами п. 2.1 Договору вартість виконання субпідрядником робіт (договірна ціна) по цьому Договору складає 227514,00 гривень.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2. Договору розрахунок за виконані роботи згідно даного Договору здійснюються генпідрядником не пізніше 30 календарних днів після повного завершення його будівництва, включаючи усунення виявлених дефектів, на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт, оформленого у встановленому порядку, але виключно після повного розрахунку за виконані роботи від замовника. Розрахунок проводиться за договірною ціною, встановленою за об'єкт в п. 2.1. цього договору й уточненої в додаткових угодах.

Згідно з пунктом 10.1. договору, у випадку порушення зобов'язань, що виникає з цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством.

Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов'язань та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 14.3 договору).

28.12.2012 року сторонами за участі замовника робіт складені і підписані Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за листопад 2015 року на суму 227514,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач 04.10.2016 року за вих. № 1527/11 направляв відповідачу претензію з вимогою сплатити заборгованість за договором субпідряду № 4 від 08.09.2015 року, яка відповідачем не виконана.

Згідно з поясненнями представника позивача в засіданні суду, на час розгляду справи спірна заборгованість відповідачем не сплачена внаслідок відсутності коштів, вимога позивача про її стягнення є предметом спору у справі, що розглядається.

Таким чином, спірні правовідносини сторін виникли із договору субпідряду № 4 від 08.09.2015 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов'язків сторін за цим договором.

За правовою природою спірні правовідносини сторін віднесені до договірних зобов'язань підряду, загальні положення про підряд, як окремий вид зобов'язань, визначені параграфом 1 глави 61 ЦК України, ст. 324 ГК України, про зобов'язання і договір - розділом І і ІІ книги 5 ЦК України, главою 20 ГК України, загальні положення про правочини - главою 16 розділу IV книги 1 ЦК України, правові наслідки порушення зобов'язання, відповідальність за порушення зобов'язання - главою 51 розділу I книги 5 ЦК України, розділом V ГК України. Крім того, спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання спеціального нормативного акту - Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови) із наступними змінами.

Вищезазначеними Загальними умовами, зокрема, встановлено, що:

п. 5. - договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду, зокрема, є предмет договору підряду, договірна ціна, строки початку та закінчення робіт, порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами, джерела та порядок фінансування робіт, порядок розрахунків за виконані роботи, порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва), відповідальність сторін за порушення умов договору підряду, порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання;

п. 11. - договір підряду вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками;

п. 96. - підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами;

п. 98. - оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду;

п. 99. - розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом з ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтями 20, 144 ГК України також передбачено, що права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, застосування штрафних санкцій; майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, з угод, передбачених законом, з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами статей 837, 853 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За змістом ст.ст. 193, 202 ГК, ст.ст. 509, 525, 526, 598, 599 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер цього виду відповідальності. За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі N 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі N 6-38цс11). Отже, заходи відповідальності, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі N 6-42цс11).

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України) (абзац перший підпункту 1.10 пункту 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань із змінами, внесеними згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 10.07.2014 р. N 6.

З огляду на викладені обставини справи, умови договору і норми законодавства суд вважає, що строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних і переданих за договором робіт настав через 30 днів після підписання акта виконаних робіт (форми КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) за листопад 2015 року, наявність і розмір основного боргу в сумі 227514 грн. грн. позивачем підтверджені належними і допустимими доказами, відповідачем не спростовані, тому вимоги позивача як про стягнення основного боргу, так і про стягнення 38222 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 9141 грн. 51 коп. 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання за період з 28.01.2016 по 31.05.2017 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю. При цьому, підстав для звільнення відповідача від виконання обов'язку, встановленого договором, та від відповідальності за порушення цього грошового зобов'язання суд не вбачає.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відтак, за наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що вимоги позивача як в частині стягнення основного боргу, так і в частині стягнення інфляційних втрат і 3% річних, які є похідними від основної вимоги, є обґрунтованими, доказаними, тому підлягають задоволенню із зазначених у ньому підстав повністю.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 4123 грн. 17 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Тритон ЛТД , місцезнаходження: 20740, Черкаська область, м. Сміла, вул. Севастопольська, 25Б, код ЄДРПОУ 39505089 на користь дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , місцезнаходження: 18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 389, код ЄДРПОУ 31141625 - 227514 грн. основного боргу, 38222 грн. 35 коп. інфляційних втрат, 9141 грн. 51 коп. 3% річних та 4123 грн. 17 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст рішення підписано 06.07.2017 року.

Суддя В.М. Грачов