Рішення

від 04.11.2009 по справі 16/138-09-3926

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКО Ї ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2009 р. Справа № 16/138-09-3926

Господарський суд Од еської області

У складі судді Желєзної С.П .

Секретаря судових засіда нь Скоробрух Т.В.

За участю представників с торін:

Від позивача: ОСОБА_2 за дов. від 02.09.2009р.

Від відповідача: не з' явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу з а позовом фізичної особи - п ідприємця ОСОБА_3 до фізи чної особи - підприємця ОС ОБА_4 про стягнення 62913,21 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприє мець ОСОБА_3 (далі по текст у - ПП ОСОБА_3.) звернулась до господарського суду Одес ької області з позовними вим огами про стягнення з фізичн ої особи - підприємця ОСОБ А_4 (далі по тексту ПП ОСОБ А_4.) 62913,21 грн. загальної заборг ованості за отримані товари, у тому числі основного боргу у сумі 51915,14 грн., пені у розмірі 2590,59 грн., інфляційних витрат у с умі 7630,37 грн., 3% річних у сумі 777,11 гр н. Свої позовні вимоги ПП ОС ОБА_3 обґрунтовує неналежни м виконанням відповідачем пр ийнятих на себе зобов' язань з оплати поставленого за дог овором поставки № Х-08/148 від 08.07.2008р . товару.

Відповідач був належним чи ном повідомлений про час та м ісце судового розгляду, одна к на неодноразові вимоги суд у в судове засідання не з'явив ся, відзиву на позовну заяву н е надав, у зв' язку з чим справ а розглядається за наявними матеріалами в порядку, перед баченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставника позивача, суд вста новив наступне.

Згідно з видатковою наклад ною № РН-0000001 від 30.08.08р. на суму 1189,46 г рн., видатковою накладною № РН -0000002 від 30.08.08р. на суму 1109,40 грн., вида тковою накладною № РН-0000003 від 30. 08.08р. на суму 1742,23 грн., видатковою накладною № РН-0000004 від 30.08.08р. на с уму 1152,37 грн., видатковою наклад ною № РН-0000005 від 30.08.08р. на суму 5852,42 г рн., видатковою накладною № РН -0000022 від 05.09.08р. на суму 1814,56 грн., вида тковою накладною № РН-0000034 від 09. 09.08р. на суму 5988,64 грн., видатково ю накладною № РН-0000035 від 09.09.08р. на суму 3984,59 грн., видатковою накла дною № РН-0000045 від 12.09.08р. на суму 3946,91 грн., видатковою накладною № Р Н-0000046 від 12.09.08р. на суму 3958,33 грн., вид атковою накладною № РН-0000068 від 18.09.08р. на суму 722,42 грн., видатковою накладною № РН-0000069 від 18.09.08р. на с уму 490,38 грн., видатковою наклад ною № РН-0000070 від 18.09.08р. на суму 1683,24 г рн., видатковою накладною № РН -0000071 від 18.09.08р. на суму 775,58 грн., вида тковою накладною № РН-0000072 від 18. 09.08р. на суму 4785,18 грн., видатковою накладною № РН-0000073 від 18.09.08р. на с уму 3080,78 грн., видатковою наклад ною № РН-0000074 від 18.09.08р. на суму 2195,03 г рн., видатковою накладною № РН -0000090 від 23.09.08р. на суму 3297,96 грн., вида тковою накладною № РН-0000111 від 30. 09.08р. на суму 646,25 грн., видатковою накладною № РН-0000112 від 30.09.08р. на с уму 758,86 грн., видатковою наклад ною № РН-0000113 від 30.09.08р. на суму 839,17 гр н., видатковою накладною № РН-0 000114 від 30.09.08р. на суму 920,32 грн., видат ковою накладною № РН-0000115 від 30.09.0 8р. на суму 981,06 грн., ПП ОСОБА_4 особисто було одержано від ПП ОСОБА_3 напівфабрикат и ТМ „Народні” на загальн у суму 51915,14 грн . з ПДВ.

Зважаючи на доводи позивач а про те, що вказані товари бул и поставлені відповідачу у м ежах договору поставки № Х - 08/ 148 від 08.07.2008р., суд вважає за необ хідне звернути увагу позивач а на наступному. Дійсно у мате ріалах справи наявний примір ник вказаної угоди, однак, заз начений договір не був підпи саний відповідачем. Більш то го, як вбачається з копій влас не видаткових накладних, над аних позивачем в обґрунтуван ня заявленого позову, в якост і підстав для передачі вказа них у цих документах товарів відсутні відповідні посилан ня на договір поставки № Х - 08 / 148 від 08.07.2008р.

З огляду на викладене, навед ені доводи позивача судом до уваги не приймаються як необ ґрунтовані та безпідставні.

Положеннями ст. 208 ЦК Україн и передбачено обов' язкову п исьмову форму для правочинів між юридичними особами. В сво ю чергу, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмові й формі, якщо його зміст зафік сований в одному або кількох документах, у листах, телегра мах, якими обмінялися сторон и. Правочин вважається таким , що вчинений у письмовій форм і, якщо воля сторін виражена з а допомогою телетайпного, ел ектронного або іншого техніч ного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинени й у письмовій формі, якщо він п ідписаний його стороною (сто ронами).

Відповідно до ст. 181 ГК Україн и господарський договір за з агальним правилом викладаєт ься у формі єдиного документ а, підписаного сторонами та с кріпленого печатками. Допуск ається укладення господарсь ких договорів у спрощений сп осіб, тобто шляхом обміну лис тами, факсограмами, телеграм ами, телефонограмами тощо, а т акож шляхом підтвердження пр ийняття до виконання замовле нь, якщо законом не встановле но спеціальні вимоги до форм и та порядку укладення даног о виду договорів. При цьому, у відповідності до ст. 180 ГК Укра їни господарський договір вв ажається укладеним, якщо між сторонами у передбачених за коном порядку та формі досяг нуто згоди щодо усіх його іст отних умов.

Згідно положень ст. 712 ЦК Укра їни за договором поставки пр одавець (постачальник), який з дійснює підприємницьку діял ьність, зобов'язується перед ати у встановлений строк (стр оки) товар у власність покупц я для використання його у під приємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашні м або іншим подібним викорис танням, а покупець зобов'язує ться прийняти товар і спла тити за нього певну грошову с уму . До договору поставки застосовуються загальні пол оження про купівлю-продаж, як що інше не встановлено догов ором, законом або не випливає з характеру відносин сторін .

Проаналізувавши наведені положення чинного законодав ства України суд доходить ви сновку, що шляхом підписання між сторонами по справі вище вказаних накладних з додержа нням встановленої законом фо рми між ПП ОСОБА_3 та ПП О СОБА_4 було досягнуто згоди з усіх істотних умов договор у поставки товарів, що були пе редані за вказаними накладни ми та позивачем належним чин ом з дотриманням вимог ст. 712 ЦК України виконані прийняті з а вказаною угодою зобов' яза ння з передачі покупцю товар ів.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК Укра їни покупець зобов'язаний оп латити товар після його прий няття або прийняття товароро зпорядчих документів на ньог о, якщо договором або актами цивільного законода вства не встановлений інший строк оплати товару.

В свою чергу, як вбачається зі змісту перелічених по тек сту рішення вище видаткових накладних, в якості умов прод ажу сторонами було визначено попередню оплату товарів.

Положеннями частини 1 статт і 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково а бо повністю оплатити товар д о його передання продавцем (п опередня оплата), покупець по винен здійснити оплату в стр ок, встановлений договором к упівлі-продажу, а якщо таки й строк не встановлений дого вором, - у строк, визначений ві дповідно до статті 530 цього Ко дексу. В свою чергу, статте ю 530 Цивільного кодексу Україн и встановлено, що якщо у зобов 'язанні встановлений строк й ого виконання, то воно підляг ає виконанню у цей строк. Зобо в'язання, строк (термін) викона ння якого визначений вказівк ою на подію, яка неминуче має н астати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо ст рок (термін) виконання боржни ком обов'язку не встановлени й або визначений моментом пр ед'явлення вимоги, кредитор м ає право вимагати його викон ання у будь-який час. Боржник п овинен виконати такий обов'я зок у семиденний строк від дн я пред'явлення вимоги, якщо об ов'язок негайного виконання не випливає із договору або а ктів цивільного законодавст ва.

З урахування наведених пол ожень діючого законодавства України, суд доходить виснов ку, що відповідач мав оплатит и товар одразу ж після прийня ття відповідної партії товар у.

Згідно з ст. 193 ГК України суб 'єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов'язання належн им чином відповідно до закон у, інших правових актів, догов ору, а за відсутності конкрет них вимог щодо виконання зоб ов'язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов' язання виник ають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числ і і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов' яз ковим для виконання сторона ми. Зобов' язання, в свою черг у, згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Ц К України має виконуватися н алежним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмо ва від виконання зобов' язан ня або одностороння зміна йо го умов не допускається.

Але в порушення вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України ПП ОСОБА_4 оплату одержа них від позивача товарів зді йснено не було, внаслідок чог о за відповідачем утворилас я заборгованість за вказаною угодою на загальну суму 5191 5,14 грн ., яка до теперішньо го часу у добровільному поря дку погашена ним не була.

Приймаючи до уваги невикон ання Покупцем зобов' язань п о оплаті вартості придбаних ним товарів, ПП ОСОБА_3 зве рнулась до господарського су ду Одеської області з позовн ими вимогами про стягнення з ПП ОСОБА_4 62913,21 грн. загальн ої заборгованості за отриман і товари, у тому числі основно го боргу у сумі 51915,14 грн., пені у розмірі 2590,59 грн., інфляційних в итрат у сумі 7630,37 грн., 3% річних у р озмірі 777,11 грн..

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК Укр аїни кожна сторона повинна д овести ті обставини, на які во на посилається як на підстав у своїх вимог і заперечень. Пр и цьому, докази подаються сто ронами та іншими учасниками судового процесу. В свою черг у, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі як их господарський суд у визна ченому законом порядку встан овлює наявність чи відсутніс ть обставин, на яких ґрунтуют ься вимоги і заперечення сто рін, а також інші обставини, як і мають значення для правиль ного вирішення господарсько го спору.

Відповідач був належним чи ном повідомлений про час та м ісце судового розгляду, одна к на неодноразові вимоги суд у в судове засідання не з'явив ся, відзиву на позовну заяву н е надав.

На думку суду, наявність та розмір основного боргу ПП О СОБА_4 перед ПП ОСОБА_3 у сумі 51915,14 грн. витікає з умов вчинених між сторонами по справі правочинів, підтве рджується накладними про пер едачу ПП ОСОБА_4 товарів, а також обґрунтованим в цій ча стині розрахунком позовних в имог. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем до г осподарського суду не предст авлено.

Враховуючи викладене, суд д оходить висновку про правомі рність та обґрунтованість по зовних вимог ПП ОСОБА_3 в ч астині стягнення з відповіда ча суми основного боргу у роз мірі 51915,14 грн.

В свою чергу, стосовно позо вних вимог про стягнення з ПП ОСОБА_4 2590,59 грн. пені, суд вв ажає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК Україн и від 16.01.2003р. №435-ІV порушенням зоб ов' язання є його невиконанн я або виконання з порушенням умов, визначених змістом зоб ов' язання (неналежне викона ння). Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зоб ов' язання не звільняє винну сторону від відповідальност і за порушення зобов' язання .

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст . 611 ЦК України у разі порушення зобов' язання настають насл ідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата н еустойки - грошової суми, як у боржник повинен сплатити к редиторові у рази порушення ним зобов' язання. Так, згідн о ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є не устойка, що обчислюється у ві дсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов' язання за кожний день простр очення виконання. При цьому, в ідповідно до ст.ст. 1, 3 Закону Ук раїни “Про відповідальність за несвоєчасне виконання гр ошових зобов' язань” від 22.11.199 6р. №543/96-ВР платники грошових к оштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за пр острочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір п ені, передбачений ст. 1 вказан ого Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подв ійної облікової ставки Націо нального банку України, що ді яла у період, за який сплачуєт ься пеня.

Як вбачається з розрахунку розміру пені та змісту позов ної заяви, позивачем заявлен а до стягнення з відповідача сума пені була нарахована на підставі п. 5.1 договору постав ки № Х-08/148 від 08.07.2008р., умовами яког о передбачено, що у разі несво єчасної оплати за поставлени й товар Покупець сплачує пен ю в розмірі 10% від вартості сво єчасно неоплаченого товару за кожний день прострочення.

З цього приводу, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на неправомірність поширення дії цього договор у на правовідносини, які скла лися між сторонами по справі з огляду на висновки суду нав едені по тексту рішення вище .

В свою чергу, зі змістом п. 3. Р оз'яснень Вищого арбітражног о суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 „П ро деякі питання практики за стосування майнової відпові дальності за невиконання чи неналежне виконання грошови х зобов'язань” вбачається, що оскільки пеня як один із виді в неустойки є засобом забезп ечення належного виконання з обов'язання, встановлена чин ним законодавством або догов ором майнова відповідальніс ть за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинна застосовуватись до неспр авних платників тільки по відповідних зобов'язаннях з а укладеними договорами. При цьому, на думку суду, якщо сторони у відповідн ому договорі не встановили к онкретного розміру відповід альності, передбачено ї статтею 1 Закону України “Пр о відповідальність за несвоє часне виконання грошових зоб ов' язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, пеня стягненню не підляг ає. Наведені міркування с уду знайшли своє відображенн я і у позиції Вищого господар ського суду України, викладе ної у п. 2.1. Роз'яснень Ви щого арбітражного суду Украї ни від 29.04.94 р. N 02-5/293 „Про деякі пит ання практики застосування м айнової відповідальності за невиконання чи неналежне ви конання грошових зобов'язань ”.

З урахуванням викладеного , а також зважаючи на неможлив ість розповсюдження положен ь договору № Х-08/148 від 08.07.2008р. на пр авовідносини, які склалися м іж сторонами по справі, суд д оходить висновку про неправо мірність застосування до від повідача такого заходу цивіл ьно-правової відповідальнос ті, як пеня, у зв' язку з чим у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пен і у розмірі 2590,59 грн. слід відмов ити. При цьому, суду не вбачаєт ься за доцільне надавати пра вову оцінку розрахунку розмі ру заявленої до стягнення су ми пені з огляду на вищенавед ені висновки суду.

Щодо вимог позивача про стя гнення з відповідача 7630,37 грн. - інфляційних витрат та 3% річн их у розмірі 777,11 грн., суд вважа є за необхідне зазначити нас тупне.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняє ться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Борж ник, який прострочив виконан ня грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також три процен ти річних від простроченої с уми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договоро м або законом .

З огляду на викладене, як вб ачається з розрахунку, додан ого позивачем до позовної за яви, за несвоєчасне виконанн я Покупцем грошових зобов' я зань ПП ОСОБА_3 додатково було нараховано до сплати ПП ОСОБА_4 7630,37 грн. - інфляцій них витрат та 3% річних у розм ірі 777,11 грн.

Враховуючи висновки суду п ро неналежне виконання відпо відачем прийнятих на себе зо бов' язань з повної та своєч асної оплати одержаних ним в ід позивача товарів, суд вваж ає за правомірне позовні вим оги в частині стягнення з від повідача 7630,37 грн. - інфляційн их витрат та 3% річних у розмі рі 777,11 грн. задовольнити. При ць ому, слід зауважити, що відпов ідно до розрахунку вказаних нарахувань, доданого позивач ем до позовної заяви, початок нарахування цих грошових су м був визначений ПП ОСОБА_3 помилково з урахуванням по ложень п. 4.3 договору поставки № Х-08/148 від 08.07.2008р. Однак, вказані н едоліки розрахунку не вплину ли на розмір інфляційних вит рат та 3% річних, які підлягают ь стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК Укра їни особа, не звільняється ві д відповідальності за поруше ння зобов' язання у разі від сутності у боржника необхідн их коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не зв ільняється від відповідальн ості за неможливість виконан ня ним грошового зобов' язан ня.

Підсумовуючи зазначене, су д доходить висновку про прав омірність та обґрунтованіст ь позовних вимог ПП ОСОБА_3 в частині стягнення з відпо відача 60322,62 грн. загальної забо ргованості за поставлений то вар, у тому числі 51915,14 грн. - осно вного боргу, 777,11 грн. - 3% річних, ін фляційних витрат у сумі 7630,37 гр н. та наявності підстав для їх задоволення відповідно до с т.ст. 11, 207, 208, 509, 525, 526, 530, 611, 615, 617, 625, 692, 693, 712 ЦК Ук раїни, ст.ст. 180, 181, 193 ГК України. У з адоволенні іншої частини поз ову відмовити.

Витрати, пов' язані із спла тою державного мита та інфор маційно-технічного забезпеч ення судового процесу, відне сти на рахунок відповідача з гідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 207, 208, 509, 525, 526, 53 0, 611, 615, 617, 625, 692, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 180, 181, 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГП К України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнит и частково.

2. Стягнути з фізи чної особи - підприємця ОС ОБА_4 /65063, АДРЕСА_2, ідентиф ікаційний код НОМЕР_1/ н а користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 /65000, АДРЕСА_1, поштова адреса: 65091, АДРЕСА_3, п/р НОМЕР_2 в ОО Д „Райффайзен Банк Аваль ”, МФО 328351, ідентифікаційний ко д 3100717849/ 51915 грн. 14 коп. / п' ятдесят о дна тисяча дев' ятсот п' ятн адцять грн. 14 коп./ - основного б оргу; 7630 грн. 37 коп. / сім тисяч шіс тсот тридцять грн.. 37 коп./ - інфл яційних витрат; 777 грн. 11 коп. / сі мсот сімдесят сім грн.. 11 коп./ - 3% річних; 603 грн. 23 коп. / шістсот тр и грн. 23 коп./ - держмита; 113 грн. 14 / сто тринадцять грн. 14 коп./ - ви трати на ІТЗ судового процес у. Наказ видати.

3. В іншій частині поз ову відмовити.

4. Видати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 /65000, АДРЕСА_1, поштова адр еса: 65091, АДРЕСА_3, п/р НОМЕР _2 в ООД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 328351, ідентифікацій ний код 3100717849/ довідку на поверн ення зайве сплачених витрат на ІТЗ судового процесу у роз мірі 197 грн. 00 коп. / сто дев' янос то сім грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченом у ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набранн я рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі маю ть право подати апеляційну с каргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевог о господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеля ційна скарга подається, а апе ляційне подання вноситься, п ротягом десяти днів з дня при йняття рішення місцевим госп одарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було ог олошено лише вступну та резо лютивну частину рішення - з дн я підписання рішення, оформл еного відповідно до статті 84 ц ього Кодексу.

Рішення підписане 11.11.2009р.

Суддя Желєзна С.П.