Постанова

від 24.07.2017 по справі 812/969/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/969/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Лисичанської міської виконавчої дирекції до Малого приватного підприємства Маклис про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2017 року позивач - Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Лисичанської міської виконавчої дирекції звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Малого приватного підприємства Маклис про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 850,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач перебуває на обліку в Лисичанській міській виконавчий дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. В розділі V звіту відповідачем відображено розшифровку заборгованості страхувальника перед позивачем за 2001 рік та відповідно до якої заборгованість по страхових внесках, строк сплати яких не настав, склала 428,69 грн., прострочена заборгованість 133,97 грн., несплачені пені, штрафи, не прийняті до зарахування витрати 287,56 грн. Таким чином, загальна заборгованість за страхувальником на кінець 2001 року склала 850,22 грн., яка станом на 30.06.2017 не погашена. У зв'язку із чим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 850,22 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

За таких підстав суд приймає рішення на підставі доказів, які маються в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки представник позивача, представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Мале приватне підприємство Маклис код 21836530 зареєстроване Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 06.01.1995 (а.с.9-11).

Відповідача взято на облік Лисичанською міською виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення ФСС з тимчасової втрати працездатності за № 440270000592 у якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що підтверджується карткою страхувальника (а.с.7).

Відповідачем подані звіти про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням форми Ф4-ФСС з ТВП за 2001 рік, за 3 квартал 2004 року (а.с. 4-5).

Згідно зазначених звітів сформованих відповідачем, заборгованість МПП Маклис складає 850,22 грн (а.с. 4, 5).

Згідно довідки Лисичанської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності станом на 01.10.2015 відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків у загальному розмірі 850,22 грн (а.с.6).

Законом України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (тут і надалі Закон в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначались правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною 3 статті 10 Закону виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.

Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.

Статтею 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачалось, що платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.

Відповідно до статті 1 Закону України від 11.01.2001 № 2213 "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та підпунктів 3.1.1. та 3.1.2 пункту 3.1. розділу 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду від 26.06.2001 затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16 розмір страхових внесків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності складає:

- для роботодавців - 1,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб;

- 0,5 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

- 1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи;

Згідно з пунктом другим частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, не застосовується.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

В порушення вищевказаних норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" відповідач не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 1 985,34 грн.

01.01.2011 набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідач на час судового розгляду справи в добровільному порядку заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 850,22 грн., яку він самостійно зазначив у звітах, не сплатив.

З урахуванням зазначеного суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення в даному випадку.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Лисичанської міської виконавчої дирекції до Малого приватного підприємства Маклис про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства Маклис (код 21836530, місцезнаходження: 93107, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Автомобілістів, буд. 33) на користь Луганського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість у сумі 850,22 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 22 копійки) та перерахувати на р/р 37172500100001 в ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя О.В. Ірметова