Постанова

від 21.07.2017 по справі 826/24137/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 21 липня 2017 року                      № 826/24137/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Габіони Будпроект» (далі – позивач, ТОВ «Габіони Будпроект») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними дій відповідача в частині зазначення у письмовому запиті «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 08.10.2015 №23229/10/26-55-22-13 до позивача підстави направлення цього запиту без зазначення відповідного пункту 73.3 ст.73 Податкового кодексу України та зазначення вимоги про надання копій документів без зазначення відповідного переліку документів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у запиті, направленому ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на адресу ТОВ «Габіони Будпроект», не зазначено жодної законодавчої підстави для його направлення, відтак, на думку позивача, дії відповідача суперечать інтересу, який має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, та зазначив, що податковий орган діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України. З урахуванням положень частини 4 статті 122 КАС України, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи. Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. ТОВ «Габіони Будпроект» (ідентифікаційний код 37882984) зареєстровано Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 26.09.2011, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лихачова, буд.1/27, кім.205. ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на адресу позивача направлено запит від 08.10.2015 №23229/10/26-55-22-13 «Про надання інформації та її документального підтвердження», в якому просив надати у терміни, визначені ст.73 Податкового кодексу України, інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ «Арт-Строй 2012» (код ЄДРПОУ 38245827) згідно виписаних податкових накладних від 19.05.2015 №3, від 29.05.2015 №5. Відповідачем в цьому запиті вказано, що підставою для направлення запиту є пп.20.1.2 п.20.1 ст. 20 пп.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України у зв'язку з виявленням за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів сумнівності у факті здійснення операцій. Позивач, вважаючи, що запит складений з порушенням вимог законодавства, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, звернувся з відповідним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі – в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи, зокрема, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом. Приписами п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Таким чином, єдиним правовим наслідком складання та направлення податковим органом на адресу позивача письмового запиту про подання інформації є виникнення обов'язку в останнього подати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження. У випадку, якщо запит складено з порушенням вимог чинного законодавства, відповідний обов'язок у платника податків не виникає. Тобто, закон прямо визначає спосіб захисту платника податків від можливих порушень його прав або інтересів, шляхом надання йому права не виконувати вимоги запиту. Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України. Так, у відповідності до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі – Порядок №1245), який визначає процедуру періодичного подання органам державної податкової служби суб'єктами інформаційних відносин або подання за письмовим запитом таких органів податкової інформації. Згідно з п.п. 9, 12, 14 та 16 Порядку №1245, органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби. Письмовий запит про подання інформації надсилається суб'єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; проведення зустрічної звірки; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України. У разі, коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту. Також, згідно з п. 10 Порядку № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що за наявності передбачених Податковим кодексом України підстав податковий орган має право направити платнику податків письмовий запит про надання інформації, у якому повинно бути зазначено посилання на норми закону, згідно з якими податковий орган має право на отримання такої інформації, підстави для направлення запиту, опис інформації, що запитується, та перелік документів, що її підтверджують. Дослідивши зміст оскаржуваного запиту, судом з'ясовано, що у ньому міститься посилання на норми закону, зокрема пп.20.1.2 п.20.1 ст. 20 пп.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до яких відповідач має право на отримання інформації від позивача, перелік первинних документів, які необхідно надати на підтвердження запитуваної інформації, щодо здійснення господарських операцій по господарським відносинам з ТОВ «Арт-Строй 2012» згідно виписаних позивачем податкових накладних у травні 2015 році, а також зазначено, яку саме інформацію просить надати відповідач. Відповідно до викладених норм чинного законодавства, право податкового органу на отримання інформації шляхом направлення письмового запиту виникає у випадках визначених загальним та спеціальним законами, зокрема, в разі отримання від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали. В судовому засіданні судом з'ясовано, що відповідачем отримано акт перевірки щодо контрагента позивача ТОВ «Арт-Строй 2012», відповідно, вказаний акт є податковою інформацією у розумінні положень Податкового кодексу України. Отже, відповідач отримав податкову інформацію стосовно контрагента позивача, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкового, валютного законодавства та іншого законодавства. Враховуючи встановлені обставини справи, відповідач після отримання податкової інформації про контрагента позивача мав правові підстави для направлення запиту про надання інформації та її документального підтвердження. Той факт, що у запиті контролюючий орган не зазначав, в чому конкретно полягає сумнівність здійснених позивачем операцій, а лише зазначив про їх наявність, не може свідчити про відсутність підстав для надіслання запиту. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.05.2014 року №К/800/44920/13, де суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій щодо складання та наслання запиту про надання інформації, оскільки запит про надання інформації складено у зв'язку з тим, що відповідачем отримано податкову інформацію від податкової інспекції, на обліку якої знаходиться контрагент позивача, тобто виявлено факти, які свідчать про порушення позивачем податкового законодавства. З аналізу вказаних вище норм, суд дійшов висновку, що оскільки у податкового органу виникли сумніви стосовно факту реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Арт-Строй 2012», вказані обставини стали підставою для направлення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві позивачу запиту про надання інформації та її документального підтвердження. Водночас, єдиним правовим наслідком складання та направлення податковим органом на адресу позивача письмового запиту про подання інформації є виникнення обов'язку в останнього подати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження, при цьому у випадку, якщо запит складено з порушенням вимог чинного законодавства відповідний обов'язок у платника податків не виникає. Таким чином, проаналізувавши викладені положення та обставини, враховуючи те, що діяльність податкового органу та його посадових осіб щодо складання та направлення запиту на адресу платника податків є лише службовою діяльністю посадових осіб податкового органу спрямованою на отримання інформації необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації, з огляду на що, на думку суду, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки направлення запиту саме по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання. Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалі суду від 12 липня 2016 року К/800/50708/15, від 26 жовтня 2016 року К/800/14574/16. Отже, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що дії податкового органу щодо направлення позивачу запиту від 08.10.2015 №23229/10/26-55-22-13 «Про надання інформації та її документального підтвердження» та зазначення у запиті підстав направлення і вимоги про надання копій документів, не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки самі по собі не породжують настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними вказаних дій відповідача не можуть бути визнані такими, що спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача. В той же час, право податкового органу направляти платникам податків письмові запити з метою отримання податкової інформації прямо передбачено чинним законодавством України. Крім того, згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Отже, у разі отримання позивачем неналежно, на його думку, оформленого запиту про надання інформації він може скористатись передбаченим правом та не надавати відповіді на запит, повідомивши про це контролюючий орган. З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався даним правом та надіслав лист відповідачу на отриманий запит від 08.12.2015. Доказів того, що на підставі запиту від 08.10.2015 №23229/10/26-55-22-13 чи за результатами розгляду відповіді на запит вживались податковим органом будь-які заходи щодо проведення звірки чи перевірки, прийняття за їх результатами відповідного рішення позивачем не надано. З огляду на викладене, враховуючи, що оскаржувані  дії самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на права та обов'язки позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача, а отже задоволенню не підлягають. Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб'єкт владних повноважень у повному обсязі довів правомірність вчинення ним дій та оформлення письмового запиту позивачу про надання пояснень та документального підтвердження. В той же час, позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов та не доведено факт порушення відповідачем його прав та інтересів. За таких обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає. Керуючись ст.ст. 69-71, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд, П О С Т А Н О В И В: У задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                І.А. Качур