Постанова

від 21.07.2017 по справі 826/25171/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 21 липня 2017 року                      № 826/25171/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ларсі Трейд» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Ларсі Трейд» (далі – позивач, ТОВ «Ларсі Трейд») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2015 №0007591502, прийнятого відповідачем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за 2014 рік у вигляді штрафу в розмірі 12   261,90 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій стало порушення, на думку відповідача, граничних строків сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток. Проте позивач з такими висновками контролюючого органу не погоджується, вважає їх необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити. З урахуванням положень частини 4 статті 122 КАС України, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи. Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларсі Трейд» зареєстроване у статусі юридичної особи (код ЄДРПОУ 38907082), перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником податку на прибуток. ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Ларсі Трейд», результати якої оформлені актом перевірки від 05.05.2015 №3571/26-53-15-02 (далі по тексту - акт перевірки). Як вбачається з акту перевірки, в ході перевірки встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно задекларованого грошового зобов'язання з податку на прибуток згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 122 619,00 грн., передбачених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (граничний термін сплати – 11.03.2015, фактична дата сплати 12.03.2015). На підставі висновків акту перевірки та статті 126 Податкового кодексу України відповідачем 03.06.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0007591502, яким за затримку на 1 календарний день сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 122   619,00 грн. застосовано штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу, а саме у розмірі 12   261,90 грн. Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 Податкового кодексу України). Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначені строки подання податкових декларацій, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань встановлений статтею 54 Податкового кодексу України, пункт 54.1 якої визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Податковий же борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України). Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. В даному випадку сторонами не оспорюється своєчасність подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, граничний строк сплати визначених у ній податкового зобов'язання та його розмір. З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено податок на прибуток за 2014 рік у розмірі 122   619,00 грн. 11.03.2015, підтвердженням чого є копія платіжного доручення від 11.03.2015 №147, отриманого ПАТ «КБ «Приватбанк» та проведеного банком 11.03.2015 о 12:05:00. Відповідно до статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Порядок прийняття, реєстрації банками платіжних доручень, списання коштів з рахунків платника та виконання платіжних доручень встановлені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976. Відповідно до пункту 2.14. банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача – «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. У розрахункових документах дата, зазначена в реквізиті «Дата виконання», має відповідати: даті списання коштів з рахунку платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку; даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня (пункт 2.19). З копії платіжного доручення від 11.03.2015 №147 та банківської виписки вбачається, що платіж прийнятий банком протягом операційного дня 11.03.2015, за вказаний день на рахунку позивача була наявна сума коштів, достатня для сплати податку на прибуток, що, в свою чергу, дає підстави вважати, що позивач сплатив податкове зобов'язання з податку на прибуток саме 11.03.2015. Поряд з цим, як стверджує відповідач зарахування коштів до бюджету здійснено 12.03.2015, що підтверджується карткою обліку платника податків за 2015 рік. Відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Таким чином, неперерахування банком грошових коштів, які направляються на сплату податків, зборів або інших обов'язкових платежів за своєчасно поданим платіжним дорученням та за наявності коштів на рахунку платника, виключає відповідальність платника податку. Визначальним, в даному випадку, є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення чи невнесення податку до бюджету. Отже, якщо неперерахування податку не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне (повторне) перерахування податкових платежів до бюджету. Здійснення платником будь-яких інших додаткових дій, крім подання до банківської установи відповідних платіжних документів, чинним законодавством не передбачено. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система. В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, позивач виконав усі дії, які від нього залежали для належного виконання зобов'язання, а саме: своєчасно, 11.03.2015, тобто у строки, встановлені пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, подав до банку платіжне доручення №147 про перерахування до бюджету грошових зобов'язань по сплаті податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 122   619,00 грн. Окрім того, в матеріалах справи міститься лист ПАТ «Приватбанк», в якому банк повідомив, що внаслідок технічних проблем подані 11.03.2015 платіжні доручення були виконані банком в повному обсязі на початку наступного операційного дня, тобто 12.03.2015. В ході розгляду справи відповідачем, в порядку виконання обов'язку, покладеного на нього частиною 2 статті 71 КАС України не доведено суду жодних обставин, які свідчили б про наявність вини позивача щодо невчасної сплати грошових зобов'язань, а також обставин, які вказували б на обізнаність позивача щодо неможливості виконання банком платежу до бюджету тощо. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Під час розгляду даної справи відповідачем в порядку виконання обов'язку, передбаченого частиною 2 статті 71 КАС України, не доведено суду, а судом не встановлено наявності з боку позивача порушень по сплаті (перерахуванню) податків, тобто відповідачем не доведено обставин, які б зумовлювали застосування до позивача штрафу, передбаченого п.126.1 статті 126 Податкового кодексу України, а відтак відповідачем не доведено обґрунтованості свого податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача такого штрафу, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання спірного податкового повідомлення-рішення №0007591502 від 03.06.2015 протиправним та його скасування. Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 КАС України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати. Керуючись ст.ст. 69-71, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд, П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 03.06.2015 №0007591502. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ларсі Трейд» (код ЄДРПОУ 38907082) сплачений ним судовий збір у розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                І.А. Качур