Ухвала

від 19.07.2017 по справі 813/1806/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 рокуЛьвів№ 876/6030/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Запотічного І.І., Курильця А.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Смидюк Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шахта Надія" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі за позовом Офісу великих платників податків ДФС в особі Львівського управління Офісу ВПП ДФС до Публічного акціонерного товариства "Шахта Надія" про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Позивач - Червоноградська ОДПІ Головного Управління ДФС у Львівській області звернувся в суд з позовом до відповідача - ПАТ "Шахта Надія", в якому просив стягнути на користь бюджету в особі Червоноградської ОДПІ Головного Управління ДФС у Львівській області з рахунків ПАТ "Шахта Надія" у банках, обслуговуючих такого платника податків кошти в сумі 14471519 грн. у рахунок погашення податкового боргу.

Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2017 року за клопотанням Червоноградської ОДПІ на підставі ст.55 КАС України проведено заміну сторони позивача на Офіс великих платників податків ДФС в особі Львівського управління Офісу ВПП ДФС.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року позов задоволено. Стягнено з рахунків у банках ПАТ "Шахта "Надія" податковий борг в користь Державного бюджету України в сумі 14471519,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що відповідно до вимог ст.95 ПК України перед зверненням до суду з позовом про стягнення податкового боргу орган ДПС повинен винести та надіслати платнику вимогу про сплату боргу, як це передбачено у ст.59 ПК України. Заборгованість, про стягнення якої заявлено цей позов, виникла за період з серпня 2015 року по лютий 2016 року, проте податкові вимоги ПАТ "Шахта "Надія" не надсилалися. Крім того, апелянт зазначає про те, що ПАТ "Шахта "Надія" проведено сплату ПДВ за поданими податковими деклараціями, разом з тим, податковим органом неправомірно віднесено цю сплату в погашення податкового боргу, що виник раніше, і є попередньо погашений. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідача (апелянта) - Баранський Л.С., Віхоть Р.Г., Мокрій Р.З. у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача - Звір Р.П. у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Шахта "Надія" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДФС.

Згідно з картками особового обліку платника податків за відповідачем станом на 01 травня 2016 року обліковується податковий борг зі сплати ПДВ у сумі 173247691,85 грн.

У структуру цього податкового боргу входить заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ у поданих податкових деклараціях за період з серпня 2015 року по лютий 2016 року на загальну суму - 14471519,00 грн., а саме: податкової декларації від 21 вересня 2015 року №9194906791 за серпень 2015 року на суму 3222481,00 грн.; податкової декларації від 20 жовтня 2015 року №9215445286 за вересень 2015 року на суму 3113032,00 грн.; податкової декларації від 18 листопада 2015 року №9236999540 за жовтень 2015 року на суму 3227597,00 грн.; податкової декларації від 18 грудня 2015 року №9256628002 за листопад 2015 року на суму 1993730,00 грн.; податкової декларації від 19 січня 2016 року №9273453217 за грудень 2015 року на суму 2802313,00 грн.; податкової декларації від 19 лютого 2016 року №9194906791 за січень 2016 року на суму 30254,00 грн.; податкової декларації від 21 березня 2016 року №90391975141 за лютий 2016 року на суму 82112,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума самостійно визначених податкових зобов'язань ПАТ "Шахта "Надія" є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена, а тому підлягає стягненню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.67 Конституції України відповідач у справі зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

П.56.11 ст.56 ПК України пердбачає, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

На підставі долучених до справи документів суд встановив, що податковий борг ПАТ "Шахта "Надія" заявлений до стягнення у сумі 14471519,00 грн. виник внаслідок несплати у встановлений законом строк самостійно задекларованих грошових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З долучених до матеріалів справи довідки про суми податкового боргу та витягів з картки особового рахунку, ПАТ "Шахта "Надія" має значну заборгованість перед бюджетом зі сплати податків та поступово її нарощує.

Судом встановлено, що вимоги про сплату податкового боргу було вручено платнику податків у 2001 році (№ 1/7 від 23 жовтня 2001 року та № 2/6 від 16 листопада 2001 року), що підтверджується належними копіями корінців вимог за підписом посадових осіб відповідача.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.2 розділу XIX "Перехідні положення" Кодексу з 01 січня 2011 року втратив чинність Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Починаючи з 01 січня 2011 року повноваження, підстави та спосіб дій органів державної податкової служби та їх посадових осіб, права, обов'язки та відповідальність платників податків визначені ПК України.

Чинний до 2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачав, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 цього Закону). У разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення (п. 6.6 ст. 6 Закону).

П.59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У п. 59.5. тієї ж статті ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Ні Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ні ПК України не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

Таким чином, якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Тому контролюючий орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та не спростовують відповідних висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.

Колегія суддів також відхиляє покликання апелянта про неправомірне зарахування контролюючим органом сплачених ним коштів в погашення іншого податкового боргу, виходячи з настпних підстав.

Відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, оскільки позивач платіжними дорученнями не погашав податковий борг, а сплачував узгоджену суму грошового зобов'язання, то контролюючий орган правомірно, згідно з п.87.9 ст.87 ПК України, зарахував такі кошти в рахунок погашення податкового боргу минулого періоду.

З матеріалів справи вбачається, що загальний податковий борг відповідача станом на 01 травня 2016 року становить 173247691,85 грн., в тому числі податковий борг, який пред'являється до стягнення в сумі 14471519 грн., що є предметом позовних вимог у справі, залишається не погашеним.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума податкового зобов'язання ПАТ "Шахта Надія" визначена податковим органом є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплачена, а тому підлягає стягненню.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення податкової заборгованості, тому відповідно до ст.138 КАС України предметом доказування у цій справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шахта Надія" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2017 року у справі № 813/1806/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: І.І. Запотічний

А.Р. Курилець

Повний текст ухвали виготовлено 24 липня 2017 року.