Ухвала

від 18.07.2017 по справі 757/40986/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40986/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 про арешт майна, а саме на об`єкт нерухомого майна - механо-промисловий корпус №3 а літ. «Б» загальною площею 7414,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Московська, 8.

З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні третього відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001215 від 20.04.2017 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Обґрунтовуючи своє клопотання, прокурор зазначив, що досудовим слідством встановлено, що 18.12.2007 ДП завод «Арсенал» увійшов до складу учасників простого товариства нерухомим майном (виробничими приміщеннями, цехами, будівлями площею 32 588 кв.м.) на загальну суму 134 млн. 775 тис. гривень, а інші учасники внесенням грошових коштів з відтермінуванням їх внесення на весь період дії договору, тобто до 17.12.2032.

У подальшому, учасники простого товариства уклали додаткову угоду №6 від 18.07.2013, відповідно до якої, ДП завод «Арсенал» вийшов зі складу учасників спільної діяльності.

Проте, за період з 2013 по 2016 роки, за сприяння службових осіб ДП заводу «Арсенал» з власності держави відбулось відчуження нежитлового фонду заводу, зокрема механо-промислового корпусу № 3а літ. «Б» загальною площею 7414,3 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Московська, 8, на користь ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» код ЄДРПОУ 36757578.

Враховуючи викладене, прокурор вважає, що є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту майна, зокрема, те, що майно є предметом кримінального правопорушення та відповідає критеріям речового доказу, передбаченим ст. 98 КПК України, а тому з метою попередження можливого неправомірного відчуження нерухомого майна, виникла необхідність у накладенні арешту на об`єкт нерухомого майна механо-промисловий корпус № 3а літ. «Б» загальною площею 7414,3 кв.м.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» на праві власності перебуває механо-промисловий корпус № 3а літ. «Б» загальною площею 7414,3 кв.м., який знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Московській, 8.

Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Відповідно до ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Слідчий та прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши слідчого, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про те, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що постановою слідчого в ОВС третього відділу управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 від 26.05.2017 року, об`єкти кримінального протиправного діяння корпуси (нерухоме майно), визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42017000000001215 від 20.04.2017 року.

Таким чином майно, на яке просить прокурор накласти арешт відповідає критеріям визначеним в статті 98 КПК України, а саме те, що майно є речовим доказом, та майном, щодо якого існує сукупність розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, що в сукупності слугує підставою для застосування обмежувальних заходів з метою уникнення використання, передачі чи знищення майна.

Тому, з урахуванням вказаних обставин, з метою забезпечення збереження речових доказів та для попередження можливого подальшого неправомірного відчуження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні прокурора та може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням про арешт майна.

Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення ймовірного злочину, правове обґрунтування клопотання, яке ґрунтується на положеннях ст. ст. 167, 170, 171 КПК України, приходжу до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування арешту може перешкодити кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно - механо-промисловий корпус № 3а літ. «Б» загальною площею 7414,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8 та належить на праві власності ТОВ «МАРС ДЕВЕЛОПМЕНТ» код ЄДРПОУ 36757578, із забороною власникам майна вчиняти будь-які дії по його відчуженню, розпорядженню та користуванню до вирішення питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні № 42017000000001215.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим чи прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1