Рішення

від 19.07.2017 по справі 910/7926/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2017Справа №910/7926/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Буделектромонтаж-Дон

до Товариства з обмеженою відповідальністю СІСТЕК УКР

про стягнення 659 281,84 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Тума О.В. - представник за довіреністю № 16/03/17 від 16.03.17

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 19.07.17р., в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Буделектромонтаж-Дон до Товариства з обмеженою відповідальністю СІСТЕК УКР про стягнення 659 281,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю СІСТЕК УКР належним чином не виконало взяті на себе зобов'язання за Договором підряду №39 від 01.11.2013 (надалі - Договір) щодо повної оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 659 281,84 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2017 порушено провадження у справі № 910/7926/17 за вказаною позовною заявою та призначено її розгляд в судовому засіданні на 07.06.2017.

У судове засідання, призначене 07.06.2017, з'явився представник позивача, який надав усні пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, про причини його відсутності суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103041728683, з якого вбачається, що представник відповідача отримав ухвалу суду 01.06.2017.

У зв'язку із неявкою у судове засідання 07.06.2017 представника відповідача та необхідністю виконання сторонами вимог ухвали суду, судом було відкладено розгляд справи на 19.07.2017, про що було винесено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 19.07.2017, представником позивача було надано документи на виконання вимог ухвали суду від 22.05.2017, а саме довідку щодо заборгованості за Договором підряду №39 від 01.11.2013 та надано усні пояснення по суті спору, відповідно до яких останній підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 19.07.2017, явку уповноваженого представника не забезпечив, письмового відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим конвертом, який було повернуто підприємством зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 24/7, оф. 12, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства Інформаційно-ресурсний центр за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch та вказано у позові.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву, при цьому суд виходив за наступного.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою -п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25 січня 2006 р. № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

За висновками суду, незважаючи на те, що представник відповідача в судове засідання 19.07.2017, не з'явився, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю СІСТЕК УКР (далі - ТОВ СІСТЕК УКР , відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Буделектромонтаж-Дон (далі - ТОВ Буделектромонтаж-Дон , позивач, підрядник) було укладено Договір підряду №39 (далі - Договір підряду), згідно п. 1.1. ( з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою №1 від 16.01.2014, №3 від 17.03.2014, №4 від 23.01.2015, №5 від 24.03.2015, №6 від 20.05.2015, №7 від 02.06.2015) якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами та у строк, встановлений даним договором, виконати наступні роботи, які відносяться до реалізації проекту ПАТ Єнакіївський металургійний завод . Зміни схеми зовнішнього електропостачання ПАТ ЄМЗ розділи:12-003496-ЕК1, 12-00349-ЕК2, 12-003496-ЕК3:

1) прокладання кабелю ПвПнг2г-NF-А 1х400/95-110кВ у кількості 18 801, 00 м. (на підставі додатку №2); вантажно-розвантажувальні роботи на місці проведення робіт. Врахована робота автокрану у кількості 200 машиногодин згідно вказаного в п. 3.1. Договору строку виконання робіт. Робота автокрану більш ніж 200 маш/год прирівнюється до простою та сплачується згідно п. 4.3.9. Договору;

2) встановлення кабельних кріплень типів ВКК та ВККЗ у кількості 96 шт.;

3) виконання підготовчих робіт для виробництва монтажу кабельної арматури 110 кВ на підставі додатку №3 (19 місць під монтаж муфт);

4) прокладання кабельних вставок Вісь 84 у кількості 240 м і підготовка двох місць для монтажу муфт;

5) прокладання кабельних вставок Вісь85-86 у кількості 180м і підготовка чотирьох місць для монтажу муфт. Строк проведення вказаних робіт - 6 робочих днів з моменту передоплати;

6) підйом і встановлення кінцевих муфт у кількості 6 штук в районі підстанції ЦРУ-4 на відмітку +13.400. Строк виконання робіт з врахуванням підготовчих робіт складає 4 робочих дня з моменту передоплати при своєчасному відключенні повітряної лінії вводу №1 чи №2 ЦРУ-4, (далі - підрядні роботи).

У відповідності до п. 2.1. Договору підряду (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №7 від 02.06.2015) вартість робіт за цим договором складає 1 694 886,40 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 282 481,07 грн. У вартість робіт не включені витрати підрядника на роботи, пов'язані з виконанням робіт у осінньо-зимовий період.

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт (п. 5.1. Договору підряду).

Акти приймання виконаних робіт готує підрядник та надає замовнику для розгляду. Отримані акти приймання розглядаються замовником протягом 5-ти днів з дати отримання (п. 5.2. Договору підряду).

У випадку відсутності зауважень та заперечень стосовно якості виконаних робіт, а також наявності усієї необхідної виконавчої документації, замовник здійснює підписання документів та передає один екземпляр підряднику (п. 5.3. Договору підряду).

Розрахунок за виконані роботи здійснюється на підставі актів приймання передачі виконаних робіт з доповненням податковою накладною, та з обов'язковим посиланням на номер даного Договору. Оплата виконаних робіт за даним договором здійснюється замовником відповідно до підписаних обома сторонами актів приймання виконання робіт. Кінцевий об'єм та вартість виконаних робіт встановлюється на підставі актів приймання виконаних робіт; актів на додаткові роботи; актів простою (п. 6.1. Договору підряду).

Пунктом 6.3. Договору підряду встановлено, зокрема, що кінцева оплата фактично виконаних робіт здійснюється за вирахуванням раніше здійсненої передплати протягом 30-ти календарних днів з дати підписання сторонами вищезазначеного акту готовності на підставі отриманого рахунку на оплату.

Відповідачем було перераховано на рахунок позивача кошти у розмірі 911 889,80 грн. за виконані згідно Договору підряду роботи, що вбачається із виписок з банківського рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, відповідачем не було виконано свого обов'язку з оплати виконаних позивачем робіт за Договором підряду на суму 911 889, 80 грн., у зв'язку з у останнього наявна заборгованість у розмірі 659 281,84 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Укладений між ТОВ Буделектромонтаж-Дон та ТОВ СІСТЕК Укр договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання §3 Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивачем, на підтвердження виконання робіт за Договором підряду та додаткових угод №1-7, було надано акти виконаних робіт №БЕМ27 від 19.08.2018 на суму 50 000 грн.;

№ БЕМ26 від 19.08.2015 на суму 300 000 грн.; №БЕМ25 від 19.08.2015 на суму 100 000 грн.;

№БЕМ24 від 19.08.2015 на суму 20 000 грн.; №БЕМ23 від 19.08.2015 на суму 80 000 грн.; №БЕМ22 від 19.08.2015 на суму 230 389,80 грн.; №БЕМ21 від 19.08.2015 на суму 80 088,00 грн.; №БЕМ20 від 19.08.2015 на суму 96 000,00 грн.; №БЕМ19 від 19.08.2015 на суму 28 000 грн.; №БЕМ18 від 19.08.2015 на суму 7 500 грн.; №БЕМ16 від на суму 13 612,60 грн.; №БЕМ15 від 19.08.2015 на суму 8 963,64 грн.; №БЕМ14 від 19.08.2015 на суму 549 000,00 грн.; №БЕМ13 від 19.08.2015 на суму 117, 60 грн.; №БЕМ12 від 19.08.2015 на суму 7 500,00 грн. (далі - акти виконаних робіт), підписані останнім в односторонньому порядку.

20.08.2015 на виконання умов Договору підряду, позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про готовність робіт №131 від 19.08.2015, наведені акти виконаних робіт та акт технічної готовності електромонтажних робіт, які останнім було отримано 25.08.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103250772215 та фіскальним чеком від 20.08.2015, що наявні в матеріалах справи.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування отримання актів виконаних робіт або повернення екземпляру акту позивачу та/або надавання письмових заперечень щодо підписання таких актів.

У відповідності до п. 5.1. Договору підряду здача-приймання виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання виконаних робіт.

Акти приймання виконаних робіт готує підрядник та надає замовнику для розгляду. Отримані акти приймання розглядаються замовником протягом 5-ти днів з дати отримання (п. 5.2. Договору підряду).

У випадку відсутності зауважень та заперечень стосовно якості виконаних робіт, а також наявності усієї необхідної виконавчої документації, замовник здійснює підписання документів та передає один екземпляр підряднику (п. 5.3. Договору підряду).

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 11.05.2012 у справі №21/5005/14068/2011 та в п. 6 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 Про практику вирішення спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) .

Таким чином, відповідач в порушення п. 5.3 Договору підряду та вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем доведено належне виконання ним робіт за Договором підряду на суму у загальному розмірі 1 571 171,64 грн.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3. Договору підряду визначено, зокрема, що кінцева оплата фактично виконаних робіт здійснюється за вирахуванням раніше здійсненої передплати протягом 30-ти календарних днів з дати підписання сторонами вищезазначеного акту готовності на підставі отриманого рахунку на оплату.

В той же час, з наявних в матеріалах справи доказів (наданих позивачем виписок по рахунку) вбачається, що замовником було частково здійснено оплату виконаних за Договором підряду робіт, а саме у розмірі 911 889,80 грн. Доказів виконання в повному обсязі відповідачем зобов'язань з оплати всього обсягу виконаних робіт в матеріалах справи не міститься.

З огляду на п. 6.3. Договору підряду, з урахуванням отримання відповідачем спірних актів виконаних робіт 25.08.2015 та відсутності вмотивованої відмови від їх підписання останнім, керуючись ч. 1 ст. 530 ЦК України, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконано належним чином свого грошового зобов'язання за Договором підряду.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 659 281,84 грн. за виконані роботи. ТОВ СІСТЕК Укр доказів на спростування вказаної заборгованості не надало.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо наявності у ТОВ СІСТЕК Укр заборгованості по оплаті виконаних робіт за Договором підряду у розмірі 659 281, 84 грн., сплату якої останній прострочив, є обґрунтованими.

З огляду на встановлені судом обставини та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 659 281,84 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СІСТЕК УКР (01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 24/7, оф. 12; ідентифікаційний код: 36385173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Буделектромонтаж-Дон (83001, м. Донецьк, б-р. Пушкіна, буд. 13; ідентифікаційний код: 38221591) заборгованість у розмірі 659 281 (шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 84 коп. та судовий збір у розмірі 9 889 (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 23 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.07.2017

Суддя Пукшин Л.Г