Рішення

від 10.07.2017 по справі 910/6685/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2017Справа №910/6685/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "Промвпровадження"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЗАХІД М"

про стягнення 270 000,00 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Ковалевська Ю.О., довіреність №03-01/17 від 03.01.2017

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю " НВО "Промвпровадження " звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДЗАХІД М" про стягнення 270 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 порушено провадження у справі № 910/6685/17 та призначено до розгляду на 05.06.2017.

Проте, в ухвалі суду від 25.04.2017 допущено описку, а саме помилково зазначено дату слухання 05.06.2017 замість належної.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Ухвалою суду від 13.05.2017 виправлено допущену описку , а саме зазначено, що розгляд справи призначено на 06.06.2017.

02.06.2017 через відділ діловодства суду представник позивача подав додаткові документи у справі та заяву про збільшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 06.06.2017 оголошено перерву до 10.07.2017.

В судове засідання 10.07.2017 представник позивача з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 10.07.2017 представник відповідача не з'явився, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в судовому засіданні 10.07.2017 судом встановлено не було.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 10.07.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 10.07.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

01.03.2015 між позивачем, як продавцем та відповідачем, як покупцем було укладено Договір поставки №0103 відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупця будівельні матеріали та вироби для будівництва житлових будинків, а останній, у свою чергу, приймати продукцію та оплачувати її на умовах укладеного Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору кількісні характеристики продукції закріплюються у відповідних накладних, які підписуються сторонами на кожну партію продукції.

Поставка продукції здійснювалась автотранспортом постачальника, згідно з заявкою покупця (п. 4.1 Договору).

Підпунктом 4.3 Договору зазначено, що приймання-передача продукції покупцю здійснюється шляхом підписання відповідної накладної уповноваженими представниками сторін.

Позивач зазначив, що виконав взяті на себе зобов'язання за Договором у повному обсязі та протягом березня 2015 року - жовтня 2016 року поставив на адресу відповідача щебеневу продукцію на загальну суму 2432442,00 грн.

Відповідно до п.п. 6.1-6.2 Договору розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування покупцем 100 % попередньої оплати вартості партії продукції. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування покупцем суми, яка складає ціну продукції щодо кожної партії, в безготівковій формі на банківський рахунок постачальника.

Відповідач виконав зобов'язання за Договором не повному обсязі в зв'язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 416442,00 грн.

Наявність заборгованості станом на 31.10.2016 між сторонами підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків.

02.12.2016 між позивачем та відповідачем було укладено Угоду до Договору поставки №0103 від 01.03.2015, відповідно до якої сторони дійшли згоди укласти графік погашення 416442,00 грн. заборгованості .

Позивач зазначив, що відповідачем порушено строк погашення заборгованості та здійснено часткову оплату заборгованості на суму 20 000, 00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 396442,00 грн.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору поставки № 0103 від 01.03.2015 свідчать про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 396442,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2 Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Будзахід М (03680, м. Київ, вул. Максимовича (О. Трутенка), буд. 10-А, оф. 24, ідентифікаційний номер 39293777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю НВО Промвпровадження (01015, м. Київ, вул. Московська, буд. 41/8, кВ. 92, ідентифікаційний номер 21697910) основну заборгованість в розмірі 396442 (триста дев'яносто шість тисяч чотириста сорок дві) грн. судовий збір в розмірі 5946 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 63 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.07.2016

Суддя Мельник В.І.