Рішення

від 18.07.2017 по справі 914/1204/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2017р. Справа № 914/1204/17

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут", м. Львів

до відповідача: Дрогобицького професійного політехнічного ліцею, м. Дрогобич, Львівська область

про: стягнення 246 633,41грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участі представників сторін:

Від позивача: Шевчик О.І. - представник (Довіреність №LV2007/2-CЛ-3920-1216 від 29.12.2016р.)

Від відповідача: не з'явився.

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" до відповідача Дрогобицького професійного політехнічного ліцею про стягнення 246 633,41грн.

Ухвалою суду від 16.06.2017р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 04.07.2017р.

Ухвалою суду від 04.07.2017р. розгляд справи відкладено на 18.07.2017р. у зв'язку із неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 18.07.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідач в судове засідання 18.07.2017р. повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, однак, направив на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи для вирішення питання про погашення заборгованості в добровільному порядку.

У відповідності до п. 1.5.6. наказу Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28 "Про затвердження Інструкції з діловодства в господарських судах України", електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі (п. 1.5.17 наказу Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28 "Про затвердження Інструкції з діловодства в господарських судах України").

Клопотання позивача №226 від 17.07.2017р. надіслане на електронну адресу суду у вигляді сканованої копії не містить електронного цифрового підпису позивача, відтак не є офіційним документом.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

01.01.2017р. між сторонами укладено договір № 114105EWPHCB017 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (бюджетних організацій), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у 2017 року природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Факт виконання позивачем взятих на себе зобов'язань підтверджується актами приймання - передачі природного газу за січень - березень 2017 року, які підписані відповідачем без зауважень, копії яких долучена до матеріалів справи (оригінали оглянуто судом в судовому засіданні) на загальну суму 223 859,49 грн.

В порушення умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, внаслідок чого, станом на 01 червня 2017 року, у нього виникла заборгованість в розмірі 223 859,49 грн. Вказаний розмір заборгованості підтверджено актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2017-11.05.2017р.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав зобов'язань щодо своєчасної сплати вартості поставленого газу, ТзОВ "Львівгаз збут" звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 223 859,49 грн. основного боргу.

Крім того, позивач нарахував відповідачу відповідно до положень ст. 625 ЦК України 6379,91грн. інфляційних втрат, 1648,84грн. 3% річних, а також, керуючись п. 6.2.1 договору, 14 745,17грн. пені.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст.11 ЦК України).

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 114105EWPHCB017 на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів (бюджетних організацій) від 01.01.2017р., у зв'язку із чим набули взаємних прав та обов'язків.

За договором поставки, відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача до позивача щодо наданих послуг суду не надано.

Підписання відповідачем актів приймання - передачі природного газу за січень - березень 2017 року, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і який відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отримані послуги. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, сам факт прийняття товару породжує обов'язок його оплати покупцем.

Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6 договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (п.п. 4.2.1, 4.2.3 договору).

Як встановлено судом, позивач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав повністю, відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 223 859,49грн.

Відповідач про дійсність поставки та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті за отриманий товар, відтак, до стягнення з відповідача підлягає сума в розмірі 223 859,49грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, підстави та правильність нарахування суми 3% річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивачем просить правомірно стягнути з відповідача 1648,84грн. 3% річних.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 6379,91грн. інфляційних втрат, перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судом встановлено, що позивачем допущені помилки у нарахуванні суми інфляційних втрат, які не зменшують суму, що підлягає до стягнення, оскільки за розрахунками суду загальна сума таких проведених нарахувань є більшою, ніж просить стягнути позивач. Враховуючи, що суд при прийнятті рішення не може вийти за межі позовних вимог, а позивач не подавав такої заяви, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 6379,91грн. інфляційних втрат слід задоволити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 14 745,17грн. пені суд зазначає наступне.

У п. 6.2.1 договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності із ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2.1 договору та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач правомірно просить стягнути з відповідача 14 745,17грн. пені за період 11.02.2017р. по 01.06.2017р.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача повністю.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-84, 116 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Дрогобицького професійного політехнічного ліцею (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Пушкіна, 20, ідентифікаційний код 05536917) на користь з обмеженою відповідальністю "Львівгаз збут" (79039, м. Львів, вул. Золота, 42 , ідентифікаційний код 39594527) 223 859,49грн. основного боргу, 1648,84грн. 3% річних, 6379,91грн. інфляційних втрат , 14 745,17грн. пені та 3699,51грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст складено 24.07.2017р.

Суддя Ділай У.І.