Рішення

від 18.07.2017 по справі 914/1113/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.07.2017р.                                                                            Справа № 914/1113/17  Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Петрашка  М.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Приватного підприємства "Постінтур", м.  Дрогобич Львівської області, до відповідача:Комунального підприємства "Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради", м.  Дрогобич Львівської області, про: стягнення 40.009,95 грн. Представники:           позивача:не з'явився, відповідача:не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства "Постінтур" до Комунального підприємства "Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради" про стягнення 40.009,95 грн. Ухвалою суду від 05.06.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.07.2017р. Ухвалою суду від 04.07.2017р. розгляд справи відкладено до 18.07.2017 р. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2013р. у справі №5015/5259/12 з відповідача на користь ПП "Постінтур" було стягнуто 374.347,25 грн. боргу. На виконання вказаного рішення 07.06.2013р. судом видано наказ, на підставі якого ВДВС Дрогобицького МУЮ відкрито виконавче провадження та накладено арешти на рахунки відповідача. Однак, незважаючи на винесене рішення, таке було виконане відповідачем лише частково, до сплати залишилося 355.804,27 грн. У зв'язку з цим представник просить суд в порядку ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 34.726,50 грн. інфляційних втрат та 5.283,45 грн. 3% річних за період з 01.09.2016р. по 01.03.2017 р. включно. Представник позивача подав заяву (вх.№23389/17 від 03.07.2017р.) про припинення провадження у справі. Суд відхиляє заяву позивача про припинення провадження у справі, оскільки заяви про відмову від позову позивач не подавав, натомість інших підстав для припинення провадження у справі в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу судом не виявлено. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, додане до матеріалів справи, однак подав відзив на позов (вх. 23343/17 від 03.07.2017р.) в якому зазначив, що рахунки та все рухоме та нерухоме майно арештоване, залишок коштів на рахунках відсутній. В судове засідання представник позивача не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без участі представника, додаткових доказів не подав. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем оплати виконаних робіт за договором від 27.12.2010р., договором №01/10 на виготовлення проектно-кошторисної документації від 28.12.2010р., договором №15 на виготовлення проектно-кошторисної документації від 25.01.2011р., договором №17 на виготовлення проектно-кошторисної документації від 22.11.2011р.,  ПП "Постінтур" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з КП "Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради" 375.449,25 грн. Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2013р. у справі №5015/5259/12, позов ПП "Постінтур" було задоволено частково, стягнуто з КП "Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради" на користь ПП "Постінтур" 374.347,25 грн. основного боргу та 7.486,47 грн. судового збору, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На виконання вказаного рішення, 07.06.2013р. господарським судом видано відповідний наказ. Як встановлено судом, на виконання рішення суду від 21.05.2013р. КП "Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради" було перераховано 26.029,45 грн. В подальшому у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання з оплати решти частини боргу в розмірі 355.804, 27 грн., позивачем за період з 01.02.2014р. по 27.07.2014р. нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 5.176,22 грн., пеню в розмірі 28.551,51 грн. та 44.333,21 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2014 р. по липень 2014 р. включно. 17.09.2014 р. Господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/2827/14, яким позов задоволено  частково, стягнуто з КП "Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради" на користь ПП "Постінтур" 5.176,22 грн. 3% річних, 44.333,21 грн. інфляційних втрат та 1.158,68 грн. судового збору, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На виконання рішення видано наказ. В березні 2015р. ПП "Постінтур" зверталося до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 71.374,33 грн. інфляційних втрат та 5.293,19 грн. 3 % річних за період  з 01.09.2014р. по 01.03.2015р. Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2015р. у справі №914/956/15 позов задоволено повністю, стягнуто з КП "Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради" на користь ПП "Постінтур" 5.293,19 грн. 3% річних, 71.374,33 грн. інфляційних втрат та 1.827,00 грн. судового збору. На виконання рішення видано наказ. Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.11.2015р. у справі №914/3439/15 позов задоволено повністю стягнуто з КП "Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради" на користь ПП "Постінтур" 97.063,40  грн. інфляційних втрат, 5.380,93 грн. 3% річних за період з 01.03.2015р. по 31.08.2015р. та 1.537,00 грн. судового збору. На виконання рішення видано наказ. Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.06.2016р. у справі №914/930/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради" на користь Приватного підприємства "Постінтур" 15.014,94 грн. інфляційних втрат, 5.317,65 грн. грн. 3% річних за період з 01.09.2015 р. по 29.02.2016 р. та 1.378,00 грн. судового збору. Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.01.2017р. у справі №914/3158/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради" на користь Приватного підприємства "Постінтур" 5.366,23грн. трьох відсотків річних, 14.267,75грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2016 р. по 31.08.2016 р. та 1.378,00 грн. судового збору. Жодною із сторін справи не заперечується факт та в матеріалах справи відсутні докази, що станом на день розгляду даної справи, рішення суду у справі №5015/5259/12 виконане частково, до стягнення залишилося 355.804,27 грн. основної суми боргу. Відповідач свої зобов'язання з оплати 355.804, 27 грн. не виконав, доказів сплати вартості виконаних робіт за договором від 27.12.2010р., договором №01/10 на виготовлення проектно-кошторисної документації від 28.12.2010р., договором №15 на виготовлення проектно-кошторисної документації від 25.01.2011р., договором №17 на виготовлення проектно-кошторисної документації від 22.11.2011р., на час прийняття рішення судом не надав. При прийнятті рішення суд виходив з наступного. Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з виконання договору підряду. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. (частина перша статті 837 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   Позивачем заявлено до стягнення 34.726,50 грн. інфляційних втрат та 5.283,45 грн. 3% річних за період з 01.09.2016р. по 01.03.2017 р. включно, протягом якого зобов'язання відповідача належним чином не було виконано. Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтями 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України встановлено вичерпний  перелік підстав припинення зобов'язання, і вказані статті не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора. У пункті 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, що відображено, зокрема, у постанові від 05.12.2011 р. по справі №16/164 (2010)). З огляду на все вищенаведене, беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості встановленої рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2013 р. у справі №5015/5259/12, яка станом на дату подання позову до суду складала 355  804,27 грн., суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання відповідачем, що в свою чергу є підставою для стягнення з відповідача  суми 3% річних та інфляційних втрат. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, у зв'язку з простроченням виконання позивачем свої зобов'язань із оплати виконаних робіт, позовні вимоги про стягнення 5.283,45 грн. – три проценти річних та 34.726,50 грн. – інфляційних втрат є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: 1.          Позовні вимоги задовольнити повністю. 2.          Стягнути з Комунального підприємства "Управління капітального будівництва Дрогобицької районної ради" (адреса: вулиця 22 Січня, буд. 43, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 00722227) на користь Приватного підприємства "Постінтур" (адреса: вулиця 22 Січня, 40, місто Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 13835551) 5.283,45 грн. – три проценти річних, 34.726,50 грн. – інфляційних втрат, 1.600,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 24.07.2017 року. Суддя                                                                                        Петрашко М.М.