Рішення

від 18.07.2017 по справі 922/2261/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2017 р.Справа № 922/2261/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів", м. Харків, 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Садівниче товариство "Олексіївська долина", м. Харків до Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Держгеокадастру у м.Харкові Харківської області, м.Харків; 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 про часткове скасування рішення за участю представників:

позивача - Гнатенко І.О. довіреність №б/н від 06.04.2017; Дорогого М.О., паспорт НОМЕР_1;

3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (Садівниче товариство "Олексіївська долина") - Гнатенко І.О., довіреність №б/н від 15.06.2017;

відповідача - Настусенко Д.Д., довіреність №08-11/180/2-17 від 12.01.2017;

3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (ОСОБА_19.) - ОСОБА_43, довіреність №1753 від 26.06.2017;

3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_39, паспорт НОМЕР_2

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про скасування рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 28.03.1996 в частині передачі у приватну власність земельних ділянок №№ 574, 575, 577, 579, 584, 587, 588, 589, 590, 590а, 593, 596, 597, 600, 602, 606а, 607, 612а, 622, 644а, 644б, 645 (згідно додатку №1 до рішення) та в частині передачі в постійне користування земельних ділянок №№ 580б, 589а, 581, 582, 585, 599, 600а, 606, 610, 613, 617, 617а, 619а (згідно додатку №2 до рішення) по АДРЕСА_1, для ведення садівництва.

16.08.2016 позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог щодо вимог про скасування рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 28.03.1996 №257 в частині передачі в постійне користування земельних ділянок №№580б та 599.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.09.2016, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 05.09.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 14, 41 Конституції України, статей 22, 23, 78, 125 Земельного кодексу України, статей 21, 1218 Цивільного кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 17 травня 2017 року касаційну скаргу Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 та рішення господарського суду Харківської області від 05.09.2017 у справі №922/2261/16 господарського суду Харківської області скасовано та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

06.06.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області для розгляду справи визначено суддю Чистякову І.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07 червня 2017 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21 червня 2017 р. о 10:00 год.

20 червня 2017 року до суду надійшли письмові пояснення від ОСОБА_44 (вх. №20185).

У наданих до суду письмових поясненнях ОСОБА_44 повідомляє проте, що 03.06.2004 року вона придбала у ОСОБА_45 садовий будинок за номером 593, що знаходиться в місті Харкові по пр.Леніна,65 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрованого за № 415.

Надані письмові пояснення разом з доданими до них документами долучено до матеріалів справи.

3-я особа (ОСОБА_39) 21 червня 2017 року надала заяву (вх. №20385), яка судом долучена до матеріалів справи.

У наданих до суду письмових поясненнях ОСОБА_39 повідомляє, про те, що є власником земельної ділянки № 602 у Садівничому товаристві "Олексіївська долина" за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 065089, виданому на підставі рішення Харківської міської ради від 03.10.2007 № 200/07.

3-я особа (ОСОБА_19.) 19 червня 2017 року надала заяву (вх. №20023), в якій просить суд залучити її до участі у справі в якості 3-ої особи на стороні відповідача, залучити до участі у справі ОСОБА_46 та ОСОБА_47, а також просить суд направити запит до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області щодо наявності землевпорядної документації масиву Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" та наявності державної реєстрації права постійного користування землею у Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів", оскільки вважає, що позивач не має права на постійне користування спірними земельними ділянками.

Також, 3-я особа (ОСОБА_19.) 20 червня 2017 року надала письмові пояснення (вх. №20197), які судом долучено до матеріалів справи.

У наданих до суду письмових поясненнях ОСОБА_19, зокрема посилається на те, що позивач не має права на постійне користування спірними земельними ділянками, у нього відсутні правовстановлюючі документи на вказані земельні ділянки та позивачем не надано доказів порушення оскаржуваним рішенням його прав та інтересів.

Крім того, 3-я особа (ОСОБА_19.) 20 червня 2017 року надала клопотання (вх. №20199, вх. 20198), в якому просить суд зробити запити до:

1. Управління містобудування та архітектури;

2. Управління Держземкадастру про правовий статус земельної ділянки ОСТ "Дружба колективів", код 23142049;

3. Харківського обласного управління статистики:

- про реєстрацію 05.04.1983 садівничих товариств, які розташовані за адресою пр. Леніна 65 Дзержинського району;

- про реєстрацію 15.03.1961 товариства садоводів "Дружба колективів", що розташовано за адресою пр. Леніна 65 Дзержинського району (пос. Олексіївка).

4.Виконкому Харківської міської Ради народних депутатів, де зберігаються другі примірники державних актів на право користування землею під садівництво на пос. Олексіївка м. Харків:

- копії актів від 15.03.1961, від 05.04.1983 та номери за якими вони записані в книзі записів державних актів на право користування землею;

- чому було припинено видачу державних актів садоводам починаючи з 1997 безоплатно.

5. До ЄДР про витребування статутів ОСТ "Дружба колективів" від 11.12.2000 та зареєстрованих після 2014 року, протоколів № 50 від 21.10.2000 та № 1 від 02.03.2014, протоколи реєстрації всіх садових товариств ОСТ "Дружба колективів".

ОСОБА_47 20 червня 2017 року надала заяву (вх. №20209), в якій просить суд залучити її до участі у справі в якості 3-ої особи на стороні відповідача, оскільки вона є користувачем спірної земельної ділянки № 590-а, у зв'язку з хворобою ОСОБА_9

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 червня 2017 року розгляд справи відкладено на 26 червня 2017 р. о 11:40 год.

3-я особа (ОСОБА_31.) 22 червня 2017 року надала до суду заяву (вх. №20507), в якій повідомляє проте, що є власником земельної ділянки № 599 у Садівничому товаристві "Олексіївська долина" за адресою: м.Харків, пр.Леніна, 65, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №462239, виданому на підставі рішення Харківської міської ради від 20.06.2008 № 167/08.

22.06.2017 від ОСОБА_44 надійшло клопотання про залучення її до участі у справі в якості 3-ї особи на стороні відповідача, яке судом прийнято до розгляду.

ОСОБА_47 23 червня 2017 року та 26 червня 2017 року надала клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №20606, вх.№20800), у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи, які залишені без розгляду, оскільки ОСОБА_47 не є учасником судового процесу.

3-я особа (ОСОБА_19.) 23 червня 2017 року надала клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №20605), у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Позивач 26 червня 2017 року подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №20886), в якій він просить скасувати рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 28.03.1996 в частині передачі у приватну власність земельних ділянок №№ 574, 575, 577, 579, 584, 587, 588, 589, 590, 590а, 596, 597, 600, 606а, 622, 644а, 645 (згідно додатку №1 до рішення) та в частині передачі в постійне користування земельних ділянок №№589а, 581, 582, 585, 600а, 606, 613, 617, 617а, 619а (згідно додатку №2 до рішення) по АДРЕСА_1, для ведення садівництва.

Суд, дослідивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та додані до неї документи, враховуючи те, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, прийняв надану заяву до провадження та продовжив розгляд справи з її урахуванням.

Також, позивач 26 червня 2017 року надав письмові доводи та міркування з приводу заявлених третіми особами клопотань (вх. №20892), які судом долучено до матеріалів справи.

Крім того, позивач 26 червня 2017 року надав письмові пояснення та доводи (вх. №20914), які судом долучено до матеріалів справи.

Також, позивач 26 червня 2017 року надав супровідним листом (вх. №20893) копію рішення господарського суду Харківської області від 29 серпня 2016 року по справі №922/2240/16, яке судом долучено до матеріалів справи.

Представник 3-ої особи на стороні позивача 26 червня 2017 року надав письмові пояснення (вх. №20895), які судом долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача 26 червня 2017 року надав відзив на позовну заяву (вх. №20888), який судом долучено до матеріалів справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позову, зокрема посилаючись на те, що позивач не є правонаступником товариства садоводів "Дружба колективів", а тому не є користувачем земельної ділянки по пр. Науки, 65 у м.Харкові, а отже не є тією особою, що може звертатися до суду з даним позовом, а також у відзиві на позовну заяву відповідач просить суд застосувати позовну давність.

ОСОБА_47 26 червня 2017 року надала заяву (вх. №20801), в якій просить суд повторно залучити її до участі у справі в якості 3-ої особи на стороні відповідача, надана заява судом долучена до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 червня 2017 року розгляд справи відкладено на 18 липня 2017 р. о 12:00 год.

Позивач 17 липня 2017 року надав супровідним листом (вх. №22970) додаткові документи, зазначені у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.

Також, позивач 18 липня 2017 року надав супровідним листом (вх. №23212) додаткові документи, зазначені у додатку, які судом долучено до матеріалів справи.

ОСОБА_48 18 липня 2017 року надала заяву (вх. №23127), в якій просить суд залучити її до участі у справі в якості 3-ої особи на стороні відповідача, оскільки є постійним користувачем земельної ділянки № 589 та № 588 по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні 18.07.2017 представник позивача та третьої особи на стороні позивача підтримав позов та просив суд його задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Треті особи, які були присутні у судовому засіданні, також заперечували проти позову, вважають його безпідставним та необґрунтованим.

Суд, розглянувши заяву 3-ої особи (ОСОБА_19.) про залучення її до участі у справі в якості 3-ої особи на стороні відповідача, відмовляє в її задоволенні оскільки це питання було вирішено апеляційною інстанцією під час розгляду апеляційної скарги Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" на рішення господарського суду Харківської області від 05.09.2016 та залучено вказану особу до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про що зазначено в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2017.

Щодо клопотання 3-ої особи (ОСОБА_19.) про залучення до участі у справі ОСОБА_46 та ОСОБА_47, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки у клопотанні ОСОБА_19 не визначено в якому процесуальному статусі вказаних осіб має бути залучено до участі у справі.

Відповідно до ч.1 ст.24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Також, відповідно до ч.1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Отже, суд не знаходить достатніх правових підстав для залучення вказаних осіб до участі у справі.

Щодо клопотання 3-ої особи (ОСОБА_19.) про направлення запиту до Управління Держгеокадастру у м. Харкові Харківської області щодо наявності землевпорядної документації масиву Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" та наявності державної реєстрації права постійного користування землею у Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів", суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Підстави та порядок витребування доказів господарським судом встановлені ст. 38 ГПК України.

Так, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Враховуючи вищенаведене та те, що 3-ою не наведено обставин, що перешкоджають цій особі самостійно отримати вказані документи та надати їх до суду, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

Щодо решти клопотань 3-ої особи (ОСОБА_19.) від 20 червня 2017 року (вх. №20199, вх. 20198) про направлення запитів до відповідних органів, суд також не вбачає достатніх правових підстав для їх задоволення, оскільки 3-ою не наведено обставин, що перешкоджають цій особі самостійно отримати вказані документи та надати їх до суду, а тому суд відмовляє у задоволенні зазначених клопотань.

Щодо клопотання ОСОБА_47 про залучення її до участі у справі в якості 3-ої особи на стороні відповідача (вх. №20209 від 20.06.2017) та клопотання ОСОБА_48 про залучення її до участі у справі в якості 3-ої особи на стороні відповідача (вх. №23127 від 18.07.2017), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів №257 від 28.03.1996, згідно з додатком, у приватну власність підлягають передачі земельні ділянки по АДРЕСА_1 №590-а гр. ОСОБА_10, земельна ділянка №588 - ОСОБА_7, а земельна ділянка №589 гр. ОСОБА_8.

Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_47 та ОСОБА_48 є користувачами вказаних земельних ділянок по АДРЕСА_1 не надано, а також не обгрунтовано яким чином рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки вказаних осіб.

Отже, суд не знаходить правових підстав для залучення вказаних осіб до участі у справі та відмовляє в задоволенні їх клопотань.

Щодо клопотання ОСОБА_44 про залучення її до участі у справі в якості 3-ої особи на стороні відповідача (вх. №20536 від 22.06.2017), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Як вбачається з клопотання ОСОБА_44 вона є власником земельної ділянки №593 по АДРЕСА_1.

Проте, позивач 26 червня 2017 року подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. №20886), в якій він не заявляє позовних вимог щодо земельної ділянки №593 по АДРЕСА_1, а тому суд вважає, що рішення суду не вплине на права і обов'язки вказаної особи, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні її клопотання.

Щодо клопотання позивача про витребування доказів (вх. №20892 від 26.06.2017), суд також не знаходить правових підстав для їх задоволення, оскільки позивачем не наведено обставин, що перешкоджають йому самостійно отримати вказані документи та надати їх до суду, а тому суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання.

Ч. 1 ст. 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p. У ній сформульовано основні права і свободи людини, зокрема право при визначенні її громадянських прав і обов'язків, висуненні проти неї кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції 2), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представників 3-х осіб, присутніх в судовому засіданні, суд встановив наступне.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 28.03.1996р. №257 (далі - спірне рішення) про передачу у приватну власність земельних ділянок, було вирішено, зокрема "Передати громадянам України, які являються членами садівничих товариств масиву "Дружба колективів", згідно з додатком, у приватну власність земельні ділянки по АДРЕСА_1 для ведення садівництва".

Предметом спору у даній справі є скасування рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 28.03.1996 в частині передачі у приватну власність земельних ділянок №№ 574, 575, 577, 579, 584, 587, 588, 589, 590, 590а, 596, 597, 600, 606а, 622, 644а, 645 (згідно додатку №1 до рішення) та в частині передачі в постійне користування земельних ділянок №№589а, 581, 582, 585, 600а, 606, 613, 617, 617а, 619а (згідно додатку №2 до рішення) по АДРЕСА_1, для ведення садівництва.

Припинення правовідношення на земельну ділянку можливе шляхом припинення дії правового титулу, як підстави виникнення такого права, яким у даному випадку є спірне рішення, що спрямоване на захист власного права чи інтересу позивача.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами, що регулюють земельні відносини.

Чинний Земельний кодекс України є одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст. 116 ЗК України).

Як вказано у абз. 2 п. 1 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.

Чинний Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Суд зазначає, що громадяни і юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права на земельну ділянку.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих №15-4 від 19.01.1960р. було вирішено:

1) Задовольнити клопотання товариства садоводів "Дружба колективів" та дозволити йому оформити відвод участка землі за списком товариства, який погоджений виконкомом Дзержинської Райради депутатів трудящих 18 грудня 1959р.

2) Головному архітектору міста відвести участки в натурі, а начальнику Міськжитлоуправління оформити відводи, склавши договір з товариством садоводів "Дружба колективів" на весь масив садів. Всі попередні рішення Міськвиконкому про відвод участків окремим підприємствам відмінити та закріпити весь масив садів за правлінням "Дружба колективів".

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих №68 від 08.02.1961р. було вирішено:

1) Затвердити поданий Управлінням головного архітектора міста проект червоних ліній земельної ділянки колективних фруктових садів на пос. Олексіївка.

2) Головному архітектору міста винести червоні лінії в натурі та закріпити їх геодезичними знаками та скласти план.

Договором від 15.03.1961р. укладеним між Міськжитлоуправлінням та Товариством садоводів "Дружба колективів" Дзержинського р-ну м. Харкова, останньому було надано в безстрокове (постійне) користування земельну ділянку в м. Харкові, пос. Олексіївка.

Відповідно до п. 5 Постанови Верховної Ради Української РСР "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР" від 18.12.1990 № 562-XII громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Земельний кодекс Української РСР 1990 року (чинний на час прийняття спірного рішення виконкому) закріпив право колективної і приватної власності громадян на землю, зокрема право кооперативів громадян Української РСР на отримання земельних ділянок для ведення колективного садівництва.

Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (ст. 5).

Отже, підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт.

Як вищезазначено та вбачається з договору про надання земельної ділянки в безстрокове користування від 15.03.1961 він був укладений з Товариством садоводів "Дружба колективів", яке було зареєстроване у 1958 році.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів", яке є позивачем у даній справі, було зареєстровано 11.12.2000 та 20.11.2006 за № 1 480 120 0000 030775 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу.

У відомостях про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована особа (позивач), Товариство садоводів "Дружба колективів" не значиться, зазначена інформація також відсутня і у статуті об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів".

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа.

Ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" не є правонаступником Товариства садоводів "Дружба колективів", а також не є тією ж самою особою, оскільки згідно відомостей з Єдиного державного реєстру позивача як юридичну особу було зареєстровано 11.12.2000.

Крім того, у листі Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за вих. №2028/0/226-16 від 08.06.2016 повідомлено заявника про те, що 29.03.2016 керівництво ОСТ "Дружба колективів" звернулось на ім'я Харківського міського голови з заявою про надання в постійне користування земельної ділянки під нежилими будівлями та спорудами по пр. Науки, 65, для обслуговування садівничих товариств "Дружба колективів" (т.2 а.с.27).

У довідці Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про правовий статус земельної ділянки за вих. №6847 від 16.11.2007 (т.3 арк.191), яка була видана позивачу, зазначено, що згідно Книг реєстрації державних актів на право власності на землю громадян, юридичних осіб та договорів оренди, постійного та тимчасового користування землею по м. Харкову за період з 1995 по 2007 рік, право власності чи користування землею за Об'єднанням садівничих товариств "Дружба колективів" (ідентифікаційний код 23142049) в Державному реєстрі земель не зареєстровано.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин позивач не був власником або користувачем спірних земельних ділянок, а також позивач не є тією ж самою особою, якій згідно рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих №15-4 від 19.01.1960р. було дозволено оформлення відводів участка землі за списком товариства.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовні вимоги Об'єднання садівничих товариств "Дружба колективів" не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" господарським судам України роз'яснено, що за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи те, що позивачем не доведено, що його право або охоронюваний законом інтерес порушене, суд відмовляє в задоволенні клопотання про застосування позовної давності.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору при відмові в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову повністю.

Повне рішення складено 24.07.2017 р.

Суддя І.О. Чистякова