Рішення

від 27.06.2017 по справі 925/420/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2017 р. Справа № 925/420/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача - Салюка С.М. за довіреністю, відповідача-1 - Висоцької І.В. за довіреністю, відповідача-2 - Кокозея В.П. за посадою (голова спілки), Овчаренка О.О., Кілочка В.М. за довіреностями, третьої особи - Сафроненка В.А., у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іскра до Черкаської районної державної адміністрації (відповідач-1), Громадської організації Спілка Байбузівських землевласників (відповідач-2), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державного реєстратора Виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Сафроненка Володимира Адольфовича про визнання протиправним і скасування розпорядження, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Іскра звернувся в господарський суд з позовом до Черкаської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1) та Громадської організації Спілка Байбузівських землевласників (далі - відповідач-2) про визнання протиправним і скасування розпорядження, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалами господарського суду від 14.04.2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній порушене провадження у справі № 925/420/17, справу призначено до судового розгляду, а від 18.05.2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державного реєстратора Виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Сафроненка Володимира Адольфовича (т. 1 а.с. 2, 216-218).

Ухвалою суду від 23.05.2017 року (в протоколі судового засідання, т. 2 а.с. 2-4) прийнято до провадження заяву позивача від 26.04.2017 року вх. № 9298 (т. 1 а.с. 101-105), подану в порядку ст. 22 ГПК України, про зміну предмета позову, в якій позивач остаточно просив суд:

визнати протиправним і скасувати розпорядження заступника голови Черкаської РДА від 13 березня 2017 року № 81 Про затвердження технічної документації із землеустрою ;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав стосовно об'єктів нерухомого майна:

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34738606 від 12квітня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:003:0271 площею 38,7581 га (номер запису про право власності 19933147) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1222614971249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34738309 від 12 квітня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:002:0238 площею 14,8624 га (номер запису про право власності 19932889) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1222600771249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34738050 від 12 квітня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:005:0250 площею 11,0886 га (номер запису про право власності 19932535) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1222581871249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34737842 від 12 квітня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:005:0249 площею 18,217 га (номер запису про право власності 19932298) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1222568271249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34737623 від 12 квітня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:003:0272 площею 10,0191 га (номер запису про право власності 19932120) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1222557671249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34410513 від 23березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:001:0319 площею 1,7316 га (номер запису про право власності 19590468) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1204147371249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34407231 від 23 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:003:0245 площею 1,086 га (номер запису про право власності 19587233) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1203956171249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34406506 від 23 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:003:0244 площею 2,8431 га (номер запису про право власності 19586643) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1203924571249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34406184 від 23 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:003:0240 площею 5,2547 га (номер запису про право власності 19585812) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1203877971249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34405131 від 23 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:002:0218 площею 2,5724 га (номер запису про право власності 19584725) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1203815171249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34404720 від 23 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:003:0275 площею 5,0817 га (номер запису про право власності 19584434) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1203789271249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34404202 від 23 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:003:0243 площею 0,3877 га (номер запису про право власності 19584035) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1203773871249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34404007 від 23 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:003:0274 площею 2,6229 га (номер запису про право власності 19583542) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1203745071249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34357787 від 21 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:001:0314 площею 17,7996 га (номер запису про право власності 19534939) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1201080671249):

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34357412 від 21 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:001:0316 площею 5,7435 га (номер запису про право власності 19534659) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1201064871249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34357153 від 21 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:001:0315 площею 19,6019 га (номер запису про право власності 19534347) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1201049271249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34356878 від 21 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:001:0318 площею 4,9393 га (номер запису про право власності 19534130) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1201037271249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34356676 від 21 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:001:0317 площею 4,9921 га (номер запису про право власності 19533907) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1201026371249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34356426 від 21 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:002:0212 площею 2,5483 га (номер запису про право власності 19533726) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1201016371249);

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34356173 від 21 березня 2017 року щодо об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки кадастровий номер 7124980500:02:003:0246 площею 1,0639 га (номер запису про право власності 19533460) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1201003071249);

відшкодувати понесені судові витрати.

Позов мотивовано тим, що оспорене розпорядження відповідачем-1 прийняте всупереч нормам Земельного кодексу України, Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) . Спірні земельні ділянки, усупереч пунктів 14, 15 розділу Х ЗК України, п. 1 ч. 1 ст. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , під час мораторію передано у власність юридичної особи, до того ж без попередньої реєстрації речового права за співвласниками земельних часток (паїв). При цьому, як зазначає позивач, юридичні особи можуть набувати право власності на землі вказаної категорії тільки в одному випадку - за цивільно-правовими угодами в іноземців та осіб без громадянства (ч. 2, 4 ст. 81, пункт а) ч. 1 ст. 82 ЗК України).

Крім того, позивач в особі свого представника 11.04.2017 року за вх. № 8295 (т. 1 а.с. 91-93), в порядку ст. 66 ГПК України, подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, до набрання законної сили рішення у справі, здійснювати державну реєстрацію прав (фактів набуття, зміни або припинення речових прав) на нерухоме майно - земельні ділянки кадастрові номера 7124980500:02:005:0250, 7124980500:02:005:0249, 7124980500:02:003:0243, 7124980500:02:003:0274, 7124980500:02:003:0275, 7124980500:02:003:0240, 7124980500:02:003:0244, 7124980500:02:003:0245, 7124980500:02:003:0246, 7124980500:02:003:0271, 7124980500:02:003:0272, 7124980500:02:002:0238, 7124980500:02:002:0212, 7124980500:02:001:0318, 7124980500:02:001:0317, 7124980500:02:001:0316, 7124980500:02:001:0315, 7124980500:02:001:0314, 7124980500:02:002:0218, 7124980500:02:001:0319.

Він же, 17.05.2017 року за вх. № 10660 (т. 1 а.с. 167-168) і 14.06.2017 за вх. № 12752 (т. 2 а.с. 113-118) подав письмові пояснення щодо додаткового обґрунтування підстав позову з урахуванням правової позиції відповідачів, 18.05.2017 за вх. № 10702 і 22.05.2017 року за вх. № 10978 письмові клопотання, в порядку ст.ст. 33, 38 ГПК України, про витребування господарським судом доказів (т. 1 а.с. 172-176, 224-228).

Заява про забезпечення позову мотивована можливим вчиненням відповідачем-2 дій із відчуження спірних земельних ділянок та набуття їх у власність іншими особами всупереч вимогам закону, а клопотання про витребування доказів - необхідністю повного і всебічного з'ясування обставин справи для правильного вирішення спору.

Відповідач-1 в особі свого представника 17.05.2017 року за вх. № 10684 подав клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача - державного реєстратора Виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Сафроненка Володимира Адольфовича (т. 1 а.с. 169-170). Ухвалою суду від 18.05.2017 року в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено з підстав його невідповідності нормам ст. 21 ГПК України (т. 1 а.с. 216-218).

Ним же, відповідачем-1, 23.05.2017 року за вх. № 11079 подано письмовий відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач-1 заперечував проти позову з мотивів його необґрунтованості (т. 1 а.с. 229-236).

Відповідач-2 в особі своїх представників 15.05.2017 року за вх. № 10425 подав письмовий відзив на позовну заяву (т. 1 а.с. 133-136), 23.05.2017 року за вх. №№ 11130, 11132, 11136 - заперечення на заяву позивача про забезпечення позову, його ж клопотання про витребування доказів і додаткові письмові пояснення, за змістом яких відповідач-2 заперечував проти позову з мотивів його необґрунтованості, а саме - відсутності події порушення спірного права оренди позивача, у зв'язку з цим заперечував також проти вжиття судом запропонованих позивачем заходів забезпечення позову і витребування доказів (т. 1 а.с. 246-248, 249-250, 251-252). Він же 13.06.2017 за вх. № 12724 (т. 2 а.с. 79-82) і 14.06.2017 за вх. № 12812 (т. 2 а.с. 100-112) подав додаткові письмові пояснення, в яких виклав додаткові інформацію про членів (учасників) громадської організації відповідача-2 та обгрунтування правомірності набуття нею (громадською організацією) права власності на спірні земельні ділянки.

Третя особа - державний реєстратор виконавчого комітету Русько-Полянської сільської ради Сафроненко В.А. 07.06.2017 за вх. № 12241 (т. 2 а.с. 33) подав письмові пояснення, із яких слідує, що державна реєстрація права власності на спірні земельні ділянки за громадською організацією Спілка Байбузівських землевласників ним проведена на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 13 березня 2017 року № 81 Про затвердження технічної документації із землеустрою та у відповідності до ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 47 Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, тобто правомірно. Документи, на підставі яких було проведено реєстраційні дії, повернено заявнику, у реєстраційній справі зберігаються копії цих документів в електронній формі.

Ухвалою суду від 24.05.2017 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, частково задоволено його ж клопотання про витребування доказів (т. 2 а.с. 6-13).

В засіданнях суду позивач позов з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про зміну предмета позову і додаткових письмових поясненнях, підтримав і просив суд задовольнити повністю, відповідачі-1 і 2 та третя особа позов не визнали і просили суд в його задоволенні відмовити з підстав, викладених, відповідно, в їх письмових відзивах і поясненнях.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд у задоволенні позову відмовляє повністю з наступних підстав.

На підставі розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області № 154 від 23.11.1995 року колективному сільськогосподарському підприємству Іскра с. Байбузи 24.11.1995 року було видано державний акт на право колективної власності на землю серії ЧР 17-14, згідно з яким передано у колективну власність для ведення сільськогосподарського виробництва 1882,8 гектарів землі в межах згідно з планом. Додатком 1 до акту є список громадян - членів підприємства (т. 1 а.с. 185-201).

Із витягу із протоколу № 1 від 27.02.2001 року загальних зборів колишніх членів реорганізованого КСП Іскра (зборів співвласників) с. Байбузи Черкаського району вбачається, що пунктом 15 порядку денного зборів вирішувалось питання про затвердження Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї). По цьому питанню порядку денного зборами вирішено: 1. Сіножаті - 19,3 га, багаторічні насадження - 58,8 га та пасовища - 85,9 га не поділяти в натурі на земельні частки (паї), а використовувати сумісно; 2. Для поділу на земельні частки (паї) виділяти всі орні землі загальною площею 1586,3 га; 3. Поділ на земельні частки (паї) орних земель здійснювати на загальну кількість осіб - 1036, які мають право на земельну частку (т. 2 а.с. 31-32).

Із витягу із протоколу зборів співвласників земельних паїв колишнього КСП Іскра с. Байбузи Черкаського району від 25.10.2008 року вбачається, що на порядку денному зборів вирішувались питання: 1. Про виготовлення Державних актів на земельні частки (паї); 2. Про порядок розподілу між співвласниками розпайованих земель (ріллі); 3. Про порядок розподілу між співвласниками розпайованих багаторічних насаджень, пасовищ та сінокосів; 4. Про обрання уповноваженого від співвласників земельних паїв. По питаннях 1, 3, 4 збори вирішили: 1. Виготовити Державні акти на право власності на земельні частки (паї); 3. Виготовити один Державний акт на землі, що знаходяться у спільній власності пайовиків (під багаторічними насадженнями, пасовищами, сінокосами та інші) з додатком до нього списку співвласників на уповноважену особу, обрану цими зборами. Дані земельні ділянки не розподіляти в натурі, а використовувати колективно. Надати право підпису Договору оренди даних земель від імені співвласників уповноваженій особі, обраній цими зборами; 4. Обрати уповноваженим від співвласників земельних паїв і майнових паїв ОСОБА_7 з наданням йому права підпису від імені співвласників паїв на договорах оренди та інших документах (т. 1 а.с. 241-245).

Розпорядженнями Черкаської РДА Черкаської області від 16.06.2009 року:

№ 202 - затверджені проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по бувшому КСП Іскра в адміністративних межах Байбузівської сільської ради, затверджено остаточну вартість земельної частки (паю) та її остаточний розмір;

№ 203 затверджена технічна документація щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки (паї) власникам сертифікатів на землю бувшого КСП Іскра в адміністративних межах Байбузівської сільської ради, передано безоплатно у приватну власність земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам (згідно додатку), доручено регіональній філії Центр ДЗК оформити бланки державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних сертифікатів (т. 2 а.с. 137-154).

За клопотанням уповноваженого від співвласників земельних паїв ОСОБА_7 від 05.10.2009 року товариством з обмеженою відповідальністю Земпроект розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельні ділянки (паї) загальною площею 172,4389 га власникам сертифікатів на землю бувшого КСП Іскра в адміністративних межах Байбузівської сільської ради. Зазначена технічна документація погоджена 09.11.2009 року уповноваженим від співвласників земельних паїв ОСОБА_7 і Байбузівською сільською радою. Згідно з даною технічною документацією, земельні ділянки (паї) загальною площею 172,4389 га складаються із 57,0973 га багаторічних насаджень, 20,9926 га сіножатей, 94,3490 га пасовищ, загальна площа земельних ділянок (паїв) поділена на 20 земельних ділянок, яким визначені кадастрові номери 7124980500:02:005:0250, 7124980500:02:005:0249, 7124980500:02:003:0243, 7124980500:02:003:0274, 7124980500:02:003:0275, 7124980500:02:003:0240, 7124980500:02:003:0244, 7124980500:02:003:0245, 7124980500:02:003:0246, 7124980500:02:003:0271, 7124980500:02:003:0272, 7124980500:02:002:0238, 7124980500:02:002:0212, 7124980500:02:001:0318, 7124980500:02:001:0317, 7124980500:02:001:0316, 7124980500:02:001:0315, 7124980500:02:001:0314, 7124980500:02:002:0218, 7124980500:02:001:0319, суб'єктом права спільної сумісної власності на них визначено уповноваженого від співвласників земельних паїв ОСОБА_7 (т. 2 а.с. 129-136).

Державний акт на право спільної сумісної або часткової власності на ці земельні ділянки ОСОБА_7 не отримував.

20.04.2015 року відповідач-1 - Черкаська районна державна адміністрація, як орендодавець, та позивач - СТОВ Іскра , як орендар, склали договір оренди землі. Відповідно до п. 1 Предмет договору зазначеного договору оренди землі, орендодавець на підставі свого розпорядження від 17.04.2015 № 99 зобов'язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування нерозподілені земельні ділянки членів колишнього КСП Іскра для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адмінмежах Байбузівської сільської ради за межами населеного пункту. Згідно з п. 2 Об'єкт оренди договору, в оренду передавались нерозподілені земельні ділянки (паї) загальною площею 172,1906 га, в тому числі: сіножаті - 20,9911 га, пасовища - 94,1137 га, багаторічні насадження - 57,0973 га, кадастрові номери на 20 земельних ділянок: 7124980500:02:005:0250, 7124980500:02:005:0249, 7124980500:02:003:0243, 7124980500:02:003:0274, 7124980500:02:003:0275, 7124980500:02:003:0240, 7124980500:02:003:0244, 7124980500:02:003:0245, 7124980500:02:003:0246, 7124980500:02:003:0271, 7124980500:02:003:0272, 7124980500:02:002:0238, 7124980500:02:002:0212, 7124980500:02:001:0318, 7124980500:02:001:0317, 7124980500:02:001:0316, 7124980500:02:001:0315, 7124980500:02:001:0314, 7124980500:02:002:0218, 7124980500:02:001:0319.

Пунктом 7 договору сторони погодили строк його дії, а саме: договір укладено на 10 років (до моменту отримання власниками земельних ділянок (паїв) документів на право власності на земельні ділянки). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Договір складено у простій письмовій формі, підписано представниками сторін і посвідчено їх печатками (т. 1 а.с. 17-19).

Того ж дня, 20.04.2015 року сторони склали акт приймання - передачі земельних ділянок, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки, які є об'єктом договору оренди землі від 20.04.2015 року (т. 1 а.с. 20).

Розпорядженням Черкаської РДА Черкаської області від 09.06.2015 року № 149 затверджена технічна документація із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельних ділянок загальною площею 52,0331 га в в адмінмежах Байбузівської сільської ради за межами населеного пункту. Земельні ділянки загальною площею 48,8372 га віднесені до земель сільськогосподарського призначення, вид угідь - рілля, земельну ділянку площею 6,1959 га віднесено до земель сільськогосподарського призначення, вид угідь - багаторічні насадження (т. 1 а.с. 202).

15.06.2015 року сторони договору оренди землі від 20.04.2015 року склали додаткову угоду про внесення змін до цього договору, за змістом якої пункт 2 договору виклали в іншій редакції, а саме: в оренду передавались нерозподілені земельні ділянки (паї) загальною площею 172,1906 га, в тому числі: рілля - 50,8899 га, сіножаті - 20,9911 га, пасовища - 94,1137 га, багаторічні насадження (сади) - 6,1959 га, кадастрові номери на 20 земельних ділянок залишились незмінними. Крім того, у зв'язку з цим, сторонами було змінено умови п. 8 договору щодо орендної плати (т. 1 а.с. 21).

Відповідно до протоколу № 1 установчих зборів засновників Громадської організації Спілка Байбузівських землевласників від 26.06.2016 року (т. 2 а.с. 25-29, 30), Статуту Громадської організації Спілка Байбузівських землевласників (т. 2 а.с. 15-24), витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.05.2017 року (т. 1 а.с. 137-138), рішеннями установчих зборів засновників, оформленими протоколом № 1 від 26.06.2016 року, була створена Громадська організація Спілка Байбузівських землевласників , затверджено її Статут, обрано органи управління, а 05.08.2016 року проведена державна реєстрація юридичної особи Громадської організації Спілка Байбузівських землевласників з присвоєнням ідентифікаційного коду 40721343.

Розпорядженням Черкаської РДА Черкаської області від 02.11.2016 року № 332 надано дозвіл громадській організації Спілка Байбузівських землевласників на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) колишнього КСП Іскра , на підставі рішення зборів власників паїв згідно протоколу № 1 від 27.02.2001 року, площею 174,00 га в тому числі: сіножаті - 19,30 га, пасовища - 95,90 га, багаторічні насадження - 58,80 га. Земельні ділянки спільної часткової власності колишнього КСП Іскра розміщені в адміністративних межах Байбузівської сільської ради за межами населеного пункту (т. 1 а.с. 238, т. 2 а.с. 36-66).

Розпорядженням Черкаської РДА Черкаської області від 13.03.2017 року № 81, у відповідності до п. 2 ст. 6, 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , ст.ст. 81, 118, 121, 131 Земельного кодексу України, ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , ст.ст. 25, 50 Закону України Про землеустрій , затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок спільної часткової власності членів (учасників) Громадської організації Спілка Байбузівських землевласників (землі колишнього КСП Іскра ) в натурі (на місцевості) загальною площею 171,2139 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщені в адміністративних межах Байбузівської сільської ради за межами населеного пункту згідно з додатком. Список земельних ділянок часткової власності членів (учасників) Громадської організації Спілка Байбузівських землевласників , який є додатком до розпорядження Черкаської РДА від 13.03.2017 року № 81, складається із 20 земельних ділянок під кадастровими номерами 7124980500:02:005:0250, 7124980500:02:005:0249, 7124980500:02:003:0243, 7124980500:02:003:0274, 7124980500:02:003:0275, 7124980500:02:003:0240, 7124980500:02:003:0244, 7124980500:02:003:0245, 7124980500:02:003:0246, 7124980500:02:003:0271, 7124980500:02:003:0272, 7124980500:02:002:0238, 7124980500:02:002:0212, 7124980500:02:001:0318, 7124980500:02:001:0317, 7124980500:02:001:0316, 7124980500:02:001:0315, 7124980500:02:001:0314, 7124980500:02:002:0218, 7124980500:02:001:0319 (т. 1 а.с. 24-25, 139, т. 2 а.с. 67-68, 69-74).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки, наданої позивачу за його запитами від 06.04.2017 року (т. 1 а.с. 62-90) і Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, наданих позивачу за його запитами від 10.04.2017 року (т. 1 а.с. 50-61, 110-132, 142-161) вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7124980500:02:005:0250, 7124980500:02:005:0249, 7124980500:02:003:0243, 7124980500:02:003:0274, 7124980500:02:003:0275, 7124980500:02:003:0240, 7124980500:02:003:0244, 7124980500:02:003:0245, 7124980500:02:003:0246, 7124980500:02:003:0271, 7124980500:02:003:0272, 7124980500:02:002:0238, 7124980500:02:002:0212, 7124980500:02:001:0318, 7124980500:02:001:0317, 7124980500:02:001:0316, 7124980500:02:001:0315, 7124980500:02:001:0314, 7124980500:02:002:0218, 7124980500:02:001:0319, за якими здійснювався пошук інформації у Державному земельному кадастрі і Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформовані, проведена їх державна реєстрація, в період 16.03. - 07.04.2017 року на підставі розпорядження Черкаської РДА Черкаської області від 13.03.2017 року № 81 державним реєстратором Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області право приватної власності на них зареєстроване за Громадською організацією Спілка Байбузівських землевласників .

Із листів-повідомлень відповідача-1 - Черкаської РДА Черкаської області, адресованих позивачу у відповідь на його звернення щодо пояснення підстав проведення землевпорядних робіт на орендованих позивачем землях, від 23.12.2016, 12.04.2017 року вбачається, що, на думку відповідача-1, договір оренди землі від 20.04.2015 року і додаткова угода до нього від 15.06.2015 року позивачем не були зареєстровані в Державному реєстрі земель, а тому не набрали чинності. У зв'язку з цим, за зверненням відповідача-2 - Громадської організації Спілка Байбузівських землевласників відповідачем-1 своїм розпорядженням від 02.11.2016 року № 332 надано громадській організації дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) колишнього КСП Іскра площею 174,00 га, розташованих в адміністративних межах Байбузівської сільської ради за межами населеного пункту. Розпорядженням від 13.03.2017 року № 81 відповідачем-1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок спільної часткової власності членів (учасників) Громадської організації Спілка Байбузівських землевласників в натурі (на місцевості) колишнього КСП Іскра загальною площею 171,2139 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Для подальшого використання спірних земельних ділянок позивачу було рекомендовано заключити договори їх оренди з громадською організацією та попереджено, що уразі використання позивачем цих земельних ділянок без правовстановлюючих документів, ці дії будуть розглядатись як самовільний захват землі (т. 1 а.с. 22, 23, 140-141, 210-212).

Із письмового повідомлення сільського голови Байбузівської сільської ради від 16.05.2017 року вбачається, що за договором оренди землі від 20.04.2015 року і додатковою угодою до нього від 15.06.2015 року орендарем - СТОВ Іскра орендна плата сплачувалась своєчасно і в повному розмірі, станом на 01.04.2017 року заборгованість відсутня (т. 1 а.с. 203).

Таким чином, предметом спору у справі що розглядається, є вимога позивача до відповідачів-1 і 2 про захист його права оренди земельних ділянок загальною площею 172,1906 га, розташованих в адміністративних межах Байбузівської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту, яке виникло із договору оренди землі від 20.04.2015 року і додаткової угоди до нього від 15.06.2015 року, шляхом визнання протиправним і скасування розпорядження відповідача-1 від 13.03.2017 року № 81 Про затвердження технічної документації із землеустрою , скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права приватної власності відповідача-2 на ці земельні ділянки.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 2, 4, 10 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, , зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами..

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов'язки, виникли із договору, актів цивільного законодавства і рішення (розпорядження) органу виконавчої влади, за правовою природою віднесені до зобов'язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов'язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного кодексу України, Законів України Про місцеві державні адміністрації , Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Про оренду землі , Про землеустрій , Про Державний земельний кадастр , Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України Про оренду землі , право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Законом України Про форми власності на землю від 30.01.1992 № 2073-XII (втратив чинність згідно із Законом України N 1377-IV від 11.12.2003 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України , у зв'язку з прийняттям у новій редакції Земельного кодексу України), в Україні запроваджено поряд з державною - колективну і приватну форми власності на землю.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 10 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство , земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України. Земля як об'єкт права колективної власності колективного сільськогосподарського підприємства зазначена у ч. 1 ст. 7 названого Закону.

Землі КСП Іскра , зазначені у державному акті, на праві колективної власності належали усім членам господарства і прийняття рішень щодо такої землі регулювалося законодавством та установчими документами юридичної особи.

Указом Президента України від 08.08.1995 року N 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям передбачено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам.

Указом Президента України від 03.12.1999 року N 1529 Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки передбачено реформувати протягом грудня 1999 - квітня 2000 років колективні сільськогосподарські підприємства на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських товариств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства. Право на земельну частку (пай) мають члени такого підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації. Такі положення викладені у п. 2, п. 6 Указу Президента України від 08.08.1995 року N 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям .

Виходячи із викладеного, право на сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність КСП Іскра , належали особам, які мають право на земельні частки (паї), і включені як члени підприємства до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землі, а також їх спадкоємці у разі смерті осіб, які мають право на земельні частки (паї).

Відповідно до ст.ст. 12 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , оформлення державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) здійснюється землевпорядною організацією, яка виконала землевпорядні роботи щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Власнику однієї чи більше земельної частки (паю) в межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, видається один державний акт на право власності на земельну ділянку. Власникам земельних часток (паїв), яким земельні ділянки виділені в натурі (на місцевості) єдиним масивом, видається державний акт на право власності на земельну ділянку, який посвідчує їх право спільної часткової власності чи спільної сумісної власності.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. N 43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за N 354/3647, затверджено Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі. Відповідно до пунктів 1.1.-1.3. Інструкції: право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом; форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449; право оренди землі - оформляється договором згідно із Законом України Про оренду землі . Наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 3 липня 2013 року N 404, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.07.2013 р. за N 1259/23791.

Постановою Кабінету Міністрів України від 2.04.2002 р. N 449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою (із змінами) затверджено форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. Постанова від 2.04.2002 р. N 449 втратила чинність на підставі Постанови КМ N 483 від 03.06.2013 Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між кадастрами та інформаційними системами .

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 N 325, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2009 р. за N 735/16751, було затверджено Інструкцію про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою. Наказ ДК України із земельних ресурсів від 22.06.2009 № 325 втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.09.2013 N 537 Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Держкомзему від 22 червня 2009 року № 325 та від 30 серпня 2010 року № 631 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.09.2013 р. за № 1637/24169.

За їх змістом, у разі отримання земельної ділянки у спільну часткову власність кожному співвласнику земельної ділянки видається окремий державний акт на право власності на земельну ділянку та обов'язково додається додаток до нього, в якому зазначається список співвласників земельної ділянки із зазначенням частки кожного. На плані меж земельної ділянки такого державного акта наноситься загальний план зовнішніх меж земельної ділянки та зазначається частина земельної ділянки співвласника.

При отриманні земельної ділянки у спільну сумісну власність кожному співвласнику земельної ділянки видається окремий державний акт на право власності на земельну ділянку та обов'язково додається додаток до нього, в якому зазначається список співвласників земельної ділянки. У державному акті, на плані меж земельної ділянки, наноситься загальний план зовнішніх меж земельної ділянки. За згодою співвласників може видаватися один державний акт уповноваженій особі та додаток до нього, решті співвласників - копія державного акта та додатки до нього.

Статтею 126 Земельного кодексу України в редакції від 25.10.2001 року визначались Документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Відповідно до ч.ч. 1, 2 цієї статті кодексу, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

07.07.2011 року Верховною Радою України прийнятий Закон України № 3613-VІ Про Державний земельний кадастр , який набрав чинності 01.01.2013 року. Підпінктом 2 е п. 5, підпунктом 1 п. 12 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону статтю 126 ЗК України викладено в новій редакції, рекомендовано Кабінету Міністрів України, у зв'язку з прийняттям цього Закону, у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: забезпечити в межах своїх повноважень прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. Згідно з ст. 126 ЗК України в редакції закону від 01.01.2013 року, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Постановою Кабінету Міністрів України N 122 від 04.02.2004 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 930 від 10.10.2012, N 379 від 27.05.2015, відповідно до Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , затверджено Порядок організації робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв). Цей Порядок визначає процедуру розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Пунктом 12 цього Порядку встановлено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Таким чином, об'єктом спірних правовідносин є саме нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, розпоряджатися якими з метою надання їх в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, згідно з нормами ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , ч. 2 ст. 6, п. 7 ч. 1 ст. 13, п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації , уповноважений відповідач-1.

Як уже встановлено, розпорядженнями Черкаської РДА Черкаської області від 16.06.2009 року № 202 було затверджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по бувшому КСП Іскра в адміністративних межах Байбузівської сільської ради, затверджено остаточну вартість земельної частки (паю) та її остаточний розмір.

Розпорядженнями Черкаської РДА Черкаської області від 16.06.2009 року № 203 затверджена технічна документація щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки (паї) власникам сертифікатів на землю бувшого КСП Іскра в адміністративних межах Байбузівської сільської ради, передано безоплатно у приватну власність земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва громадянам (згідно додатку).

Крім того, за клопотанням уповноваженого від співвласників земельних паїв ОСОБА_7 від 05.10.2009 року, в інтересах співвласників земельних паїв товариством з обмеженою відповідальністю Земпроект розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельні ділянки (паї) загальною площею 172,4389 га власникам сертифікатів на землю бувшого КСП Іскра в адміністративних межах Байбузівської сільської ради. Згідно з даною технічною документацією, земельні ділянки (паї) загальною площею 172,4389 га складаються із 57,0973 га багаторічних насаджень, 20,9926 га сіножатей, 94,3490 га пасовищ, загальна площа земельних ділянок (паїв) поділена на 20 земельних ділянок, яким визначені кадастрові номери 7124980500:02:005:0250, 7124980500:02:005:0249, 7124980500:02:003:0243, 7124980500:02:003:0274, 7124980500:02:003:0275, 7124980500:02:003:0240, 7124980500:02:003:0244, 7124980500:02:003:0245, 7124980500:02:003:0246, 7124980500:02:003:0271, 7124980500:02:003:0272, 7124980500:02:002:0238, 7124980500:02:002:0212, 7124980500:02:001:0318, 7124980500:02:001:0317, 7124980500:02:001:0316, 7124980500:02:001:0315, 7124980500:02:001:0314, 7124980500:02:002:0218, 7124980500:02:001:0319, суб'єктом права спільної сумісної власності на них визначено уповноваженого від співвласників земельних паїв ОСОБА_7 Саме ці земельні ділянки є об'єктом спірних правовідносин.

20.04.2015 року відповідач-1 - Черкаська РДА Черкаської області, як розпорядник землі, на підставі свого розпорядження від 17.04.2015 № 99, уклав з позивачем договір оренди спірної землі, а своїми розпорядженнями від 02.11.2016 року № 332 надав дозвіл громадській організації Спілка Байбузівських землевласників на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), від 13.03.2017 року № 81 - затвердив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок спільної часткової власності членів (учасників) Громадської організації Спілка Байбузівських землевласників в натурі (на місцевості) загальною площею 171,2139 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В період 16.03. - 07.04.2017 року, на підставі розпорядження Черкаської РДА Черкаської області від 13.03.2017 року № 81, державним реєстратором Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області Сафроненком В.А. зареєстроване право приватної власності на ці земельні ділянки за Громадською організацією Спілка Байбузівських землевласників .

Викладені обставини в судовому засіданні визнані представниками сторін і третьою особою.

Нормами Земельного кодексу України у відповідній редакції також встановлено, що:

формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі (ч. 1, ч. 2 абз. 1, 5, ч.ч. 3, 4, 9, 10 ст. 79 1 );

громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (п. ґ ч. 1 ст. 81);

юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом (ч. 1 ст. 82);

право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125);

право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ст. 126);

громадяни - власники земельних часток (паїв) можуть виділяти земельні ділянки в натурі (на місцевості) єдиним масивом. До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств. Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується за умови набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 року, в порядку, визначеному цим Законом. Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю (пункти 9, 14, 15, 16, 17 розділу X. Перехідні Положення).

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі в редакції від 12.02.2015 року, передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Розділом IX Перехідні положення ЗаконуУкраїни Про оренду землі встановлено, що громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону. Після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пунктів ґ , ж , і ч. 1 ст. 25, 49 1 , 55 Закону України Про землеустрій , види документації із землеустрою, зокрема, є проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.

Статтею 1 Закону України Про Державний земельний кадастр визначено терміни, які вживаються в цьому Законі, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки, - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 16 цього Закону, земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок. Відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79 1 Земельного кодексу України, при їх формуванні (абз. 1 ч. 1 ст. 21).

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у відповідній редакції, що діяла з 25.03.2015 року, встановлено, що:

у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (абз. 1 ч. 1 ст. 2);

обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право постійного користування та право оренди земельної ділянки (ч.ч. 1, 2 ст. 4);

державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, договорів, укладених у порядку, встановленому законом (п. 1 ч. 1 ст. 19).

З 01.01.2016 року редакція Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень доповнена статтею 30 Особливості державної реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, стаття викладена в розділі V Особливості державної реєстрації прав. За її змістом, право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.

З огляду на викладені обставини справи та наведені норми законодавства суд вбачає, що спірні земельні ділянки із земель колишнього КСП Іскра , розташовані в адміністративних межах Байбузівської сільської ради, в процесі паювання земель були відведені для осіб, які мають право на земельні частки (паї) цього підприємства і сформовані для передачі їм у спільну сумісну власність. Проте, на підставі оспореного розпорядження відповідача-1, всупереч наведеним нормам законодавства, право приватної власності на ці земельні ділянки державним реєстратором зареєстроване на юридичну особу відповідача-2, що є порушенням прав осіб, для яких ця земля була відведена.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 3 ст. 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації передбачено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відтак, оскільки розпорядження заступника голови Черкаської РДА від 13 березня 2017 року № 81 Про затвердження технічної документації із землеустрою прийняте всупереч наведеним нормам законодавства, то підлягало б скасуванню в судовому порядку, про що обґрунтовано просить позивач.

Разом з тим, позивач звернувся в господарський суд з позовом до відповідачів-1 і 2 про захист його порушеного права оренди землі, яке виникло із договору оренди землі від 20.04.2015 року і додаткової угоди до нього від 15.06.2015 року, шляхом визнання протиправним і скасування розпорядження відповідача-1 від 13.03.2017 року № 81 Про затвердження технічної документації із землеустрою , скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права приватної власності відповідача-2 на ці земельні ділянки.

Відповідно до викладених обставин справи об'єктом договору оренди землі від 20.04.2015 року і додаткової угоди до нього від 15.06.2015 року є сформовані земельні ділянки, визначені кадастровими номерами, державна реєстрація яких проведена в Державному земельному кадастрі. Відтак, з урахуванням наведених норм законодавства, зазначений договір оренди землі має всі ознаки договору оренди землі, а не оренди земельної частки (паю), про що стверджує позивач, тому на момент його укладення (підписання сторонами і посвідчення печатками) речове право оренди землі позивача, яке виникло на підставі цього договору, відповідно до ст. 125, 126 ЗК України, ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі і абз. 1 ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , підлягало державній реєстрації і виникло б з моменту державної реєстрації цього права.

Державна реєстрація права оренди землі на підставі договору оренди землі від 20.04.2015 року і додаткової угоди до нього від 15.06.2015 року позивачем не проводилась.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 Про судове рішення , рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

В п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин господарським судам доведено роз'яснення, що під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 1 ГПК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання. Пункт 2.1. викладено в розділі 2 постанови - Загальні питання застосування законодавства у спорах відповідної категорії, зазначене роз'яснення підлягає застосуванню і при вирішенні спору, що розглядається у даній справі.

Таким чином, внаслідок порушення вимог законодавства щодо обов'язкової державної реєстрації права оренди землі на підставі укладеного договору оренди землі і відсутності державної реєстрації спірного права позивачем, спірне право, на захист якого подано позов, у нього не виникло, тому і відсутній факт його порушення, про що обґрунтовано зазначали відповідачі-1 і 2 у запереченнях на позов.

Цю обставину суд вважає визначальною для прийняття рішення у справі про відмову у задоволенні позову повністю, інші доводи позивача в обґрунтування позову і відповідачів-1 і 2 в обґрунтування заперечень проти позову суд визнає безпідставними і відхиляє.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відтак, з врахуванням обставин справи та вищенаведених приписів законодавства суд надає перевагу запереченням відповідачів, а позов вважає необґрунтованим із зазначених у ньому підстав, у його задоволенні відмовляє повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення підписано 24.07.2017 року.

Суддя В.М. Грачов