Рішення
від 20.07.2017 по справі 925/704/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2017 р. Справа № 925/704/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача - Пигиця С.Г. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом військової частини 1471 Державної прикордонної служби

України, с. Савинці, Рокитнянського району, Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапостач",

м. Черкаси

про стягнення 24 294 грн. 39 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулася військова частина 1471 Державної прикордонної служби України до товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапостач" про стягнення штрафних санкцій у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 17 березня 2016 року за №55-16 в розмірі 24 294 грн. 39 коп., а саме: 9 466 грн. 39 коп. пеня, 11 532 грн. 89 коп. штраф за прострочення строків постачання товару та 3 295 грн. 11 коп. штраф за поставку недоброякісної продукції (з урахуванням клопотання про збільшення розміру позовних вимог від 26 червня 2017 року №14/909).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 червня 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04 липня 2017 року.

Розгляд справи здійснюється після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 19 червня 2017 року та від 04 липня 2017 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 20 липня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/704/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 17 березня 2016 року між військовою частиною 1471 Державної прикордонної служби України (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Смілапостач" (постачальник) було укладено договір за №55-16.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язався передати замовнику у власність масло вершкове (код 10.51.3-масло вершкове та молочні пасти), далі по тексту товар, якість, кількість, асортимент і ціна якого, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1), а замовник зобов'язався прийняти цей товар та оплатити на умовах цього договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Пунктом 5.2. договору визначено, що строк поставки товару за цим договором до товароодержувача складає 20 календарних днів відповідно до заявки замовника.

Заявка замовника подається шляхом надсилання її на електронну пошту постачальника. Постачальник зобов'язаний в день отримання заявки замовника підтвердити отримання шляхом відправлення на електронну пошту замовника central baza@pvu.gov.ua, з підписом відповідальної особи про дату та час отримання на бланку заявки замовника, з подальшим письмовим підтвердженням на адресу замовника про початок та кінцевий термін поставки товару відповідно до отриманої заявки замовника.

Пунктом 5.7 договору визначено, що датою прийняття товару є дата вказана уповноваженою особою товароодержувача при отриманні товару в акті приймання-передачі товару на перевезення.

Право власності на товар переходить від постачальника до замовника після прийняття товару на склад замовника і підписання уповноваженими на це особами постачальника та замовника накладної (п.5.4 договору).

З матеріалів справи вбачається, що на електронну пошту відповідача позивачем було надіслано заявку на постачання продовольства від 04 листопада 2016 року за № 722 - 150 (а.с. 28), в якій позивач просив відповідача в період з 07 листопада 2016 року по 26 листопада 2016 року поставити масло вершкове.

В письмовому повідомленні від 25 листопада 2016 року відповідач підтвердив отримання вищевказаної заявки на постачання товару за договором від 17 березня 2016 року №55-16 в період з 04 листопада 2016 року по 26 листопада 2016 року.

Водночас у вказаному повідомленні відповідач просив позивача про продовження терміну виконання заявки від 04 листопада 2016 року до 28 листопада 2016 року включно.

Проте на збільшення терміну поставки (зміни умов договору) позивач не погодився.

Відповідач порушив строки поставки масла вершкового до військових частин Державної прикордонної служби України на різні терміни.

Так за умовами договору, та за заявкою від 04 листопада 2016 року №722- 150, відповідачу необхідно було здійснити поставку масла до військових частин Держприкордонслужби в період з 07 листопада 2016 року по 26 листопада 2016 року, в тому числі на адресу військових частин: 1474 м. Ізмаїл в кількості 320 кг та 2138 м. Одеса в кількості 430 кг.

Згідно п. 7.3. договору за порушення строку поставки товару зазначеного у пункті 5.2. цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості недопоставленого товару.

Поставка товару до військової частини 1474 м. Ізмаїл за видатковою накладною від 15 листопада 2016 року № 900 в кількості 320 кг на суму 23 856 грн. 00 коп. відбулась 02 грудня 2016 року, що підтверджується копією акту приймання-передачі товару для перевезення від 16 листопада 2016 року №1438.

Таким чином відповідачем було порушено строк поставки товару на 5 календарних днів, що призвело до нарахування пені в розмірі 119 грн. 28 коп.

Поставка товару до військової частини 2138 м. Одеса за видатковою накладною від 15 листопада 2016 року №901 в кількості 430 кг на суму 32 056 грн. 50 коп. відбулась 02 грудня 2016 року, що підтверджується копією акту приймання-передачі товару для перевезення від 16 листопада 2016 року №1437.

Таким чином прострочення поставки товару також складало 5 днів, в зв'язку з чим позивачем нараховано пеню в розмірі 160 грн. 28 коп.

На виконання п.11.9 договору від 17 березня 2016 року №55-16 додатковою угодою від 30 грудня 2016 року № 4 до даного договору сторони домовились про постачання товару до військових частин Держприкордонслужби згідно Специфікації.

За заявкою позивача від 10 січня 2017 року №722-8 (а.с. 35) відповідачу необхідно було здійснити поставку масла вершкового до військових частин Держприкордонслужби в період з 11 січня 2017 року по 30 січня 2017 року.

Листом від 27 січня 2017 року №12 щодо строків постачання масла вершкового відповідач підтвердив отримання вищевказаної заявки та строки поставки товару, встановлені даною заявкою. Одночасно цим листом просив позивача продовжити термін виконання даної заявки до 03 лютого 2017 року.

Листом від 03 лютого 2017 року №722/192 через завершення терміну дії заявки від 10 січня 2017 року №722-8, відповідач повідомив позивача про незмінність строків поставки за даною заявкою.

За заявкою від 10 січня 2017 року відповідачу необхідно було здійснити поставку масла вершкового до 30 січня 2017 року в тому числі до наступних військових частин Держприкордонслужби: в/ч 2253 м. Чернігів - 280 кг на суму 20 874 грн. 00 коп., в/ч 2196 м. Подільськ (м. Котовськ) - 370 кг на суму 27 583 грн. 50 коп., в/ч 2197 м. Білгород -Дністровський - 280 кг на суму 20 874 грн. 00 коп., в/ч 1474 м. Ізмаїл - 620 кг на суму 46 221 грн. 00 коп., в/ч 2138 м. Одеса - 460 кг на суму 34 293 грн. 00 коп., в/ч 1485 м. Одеса - 480 кг на суму 35 784 грн. 00 коп.

Поставка товару до військової частини 2253 м. Чернігів за видатковою накладною від 13 січня 2017 року №4 в кількості 280 кг на суму 20 874 грн. 00 коп. відбулась 06 лютого 2017 року, що підтверджується копією акту приймання-передачі товару для перевезення від 17 січня 2017 року №76.

Строк несвоєчасної поставки товару складає 6 днів, в зв'язку з чим позивачем нараховано пеню в розмірі 125 грн. 24 коп.

Водночас 10 березня 2017 року позивачем було отримано лист від відповідача від 02 березня 2017 року за №0203-17, в якому останній повідомив позивача про неможливість виконання договору поставки від 17 березня 2016 року № 55-16 та запропонував розірвати договір за взаємною згодою сторін.

В подальшому сторони уклали додаткову угоду від 27 березня 2017 року №5 про розірвання договору №55-16 від 17 березня 2016 року пунктом 2 якої передбачено, що з моменту набрання чинності цією угодою зобов'язання сторін, що виникли з договору припиняються і сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли із договором, за винятком сплати штрафних санкцій замовнику щодо якості та порушення строків поставки товару з боку постачальника на умовах цього договору, станом на момент підписання цієї додаткової угоди..

Поставка товару до військових частин 2196 м. Подільськ (Котовськ), 2197 м. Білгород-Дністровський, 1474 м. Ізмаїл, 2138 м. Одеса, 1485 м. Одеса на загальну суму 164 755 грн. 50 коп. не відбулася. В зв'язку з чим позивачем нараховано пеню на загальну суму 9 061 грн. 59 коп.(період нарахування пені 55 днів з 31 січня 2017 року по 26 березня 2017 року), а також оскільки товар не було поставлено, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення 11 532 грн. 89 коп. штрафу, що становить 7% від вартості непоставленого товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даного спору відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобов'язання щодо поставки товару у визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як зазначалося вище за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості недопоставленого товару.

Так, з урахуванням вищенаведених умов договору позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 11 532 грн. 89 коп. штрафу та 9 466 грн. 39 коп. пені.

В пункті 3 листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2011 року №01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" зазначено, що право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (постанова від 22.11.2010 N 14/80-09-2056).

Згідно абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

В пункті 2 вищевказаного листа зазначено, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції, передбаченої абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, допускається за сукупності таких умов: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу (постанови від 06.12.2010 N 42/563; від 20.12.2010 N 06/113-38).

В пункті 2.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду України від 6 грудня 2010 року в справі N 3-4гс10, від 20 грудня 2010 року у справі N 3-41гс10, від 28 лютого 2011 року у справі N 3-11гс11.

Сторони можуть домовитися про збільшення або зменшення встановленого законом розміру пені, зазначивши про це в договорі, за винятком випадків, коли згідно із законом зміна розміру штрафних санкцій за погодженням сторін не допускається (абзац третій частини другої статті 551 ЦК України, частина перша статті 231 ГК України) (п. 2.3. вищевказаної постанови ВГСУ).

Згідно ч. 2 ст. 22 ГК України суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Таким чином позивач є суб'єктом господарювання державного сектора економіки.

Враховуючи вищенаведене, слід дійти висновку, що нарахування пені в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого та непоставленого товару, а також штрафу не суперечить вимогам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного з відповідача підлягає стягненню 11 532 грн. 89 коп. штрафу та 9 466 грн. 39 коп. пені.

Також позивачем заявлено 3 295 грн. 11 коп. штрафу за поставку недоброякісної продукції.

Згідно ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (ч. 1 ст. 268 ГК України).

Як вже вказувалося вище відповідно до вимог п. 1.1 договору постачальник зобов'язувався передати замовнику у власність масло вершкове, якість, кількість, асортимент і ціна якого, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1).

Згідно зі специфікацією до договору, масло вершкове повинно поставлятись по якості відповідно до вимог ДСТУ 4399: 2005.

Відповідно до вимог п.2.1 договору якісь товару, що поставляється постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид продукції (товару). Пред'явлення постачальником документів, що підтверджують якість товару на всю партію є обов'язковим, а відповідно до п.6.3 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.

На умовах договору відповідачем було здійснено поставку товару до наступних військових частин:

- в/ч 2196 м. Подільськ (м. Котовськ) в кількості 370 кг;

- в/ч 2197 м. Білгород - Дністровський в кількості 280 кг;

- в/ч 1474 м. Ізмаїл в кількості 620 кг;

- в/ч 2138 м. Одеса в кількості 460 кг;

- в/ч 1485 м. Одеса в кількості 480 кг.

Товар було поставлено на загальну суму 164 755 грн. 50 коп.

Водночас військовими частинами встановлено факт поставки недоброякісної продукції, а саме: невідповідність масла вершкового вимогам ДСТУ 4399:2005.

Так, при постачанні даної партії товару до вищезазначених частин, відповідач надав такі супровідні документи:

- декларація виробника від 30 січня 2017 року № 31;

- висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 28 березня 2012 року № 05.03.02-04/25219;

- Свідоцтво про атестацію від 31 серпня 2015 року №70А - 54 - 15, яке є чинним до 30 серпня 2018 року.

- Атестат виробництва молока, молочної сировини і молочних продуктів від 12 червня 2012 року №018 з терміном дії до 12 червня 2017 року.

При постачанні до вищезазначених військових частин масла вершкового за видатковими накладними постачальника від 13 січня 2017 року № 6,7,8, 9, 10 та накладними № цбз 00091, 00092, 00093, 00094, 00095 від 17 січня 2017 року та за вищевказаними супровідними документами (п.14 Інструкції П-7) на підставі органолептичних досліджень, які були проведені в частинах, виникли сумніви щодо відповідності даного товару вимогам ДСТУ 4399:2005.

Відповідно до вимог Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості", затверджену постановою Держарбітражу при РМ СРСР від 25 квітня 1966 року №П-7 приймальними комісіями частин представнику постачальника було запропоновано поставлений товар прийняти на відповідальне зберігання (п.16 Інструкції П-7) та провести спільний відбір зразків для отримання результатів лабораторного дослідження на відповідність вимогам ДСТУ 4399:2005.

Від спільного відбору зразків представник постачальника, який здійснював постачання товару, відмовився від підпису при складанні актів, про що свідчать акти про невідповідну якість харчових продуктів від 07 лютого 2017, від 16 лютого 2017 року, про повернення продовольства від 06 лютого 2017 року, про невідповідну якість харчових продуктів від 16 лютого 2017 року, та про що було повідомлено відповідачу в телефонному режимі і який погодився на пропозицію відбору представниками військових частин та представником Одеського регіонального центру стандартизації, метрології та сертифікації (п.19,20,29 Інструкції П-7).

Пунктом 7.4. договору визначено, що у разі поставки товару з порушенням вимог пункту 2.1. цього договору постачальник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 2% вартості недоброякісного товару.

Умовами п. 2.1. договору встановлено, що якість товару, яка поставляється постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів на цей вид продукції (товару).

В пункті 5.3.2. ДСТУ 4399:2005 вказано, що дозволено для виробництва масла груп вершкового бутербродного і топленого (молочного жиру) використовувати як сировину масло підсирне, масло вершкове, масло топлене збиране, молочний жир - згідно з чинними нормативними документами.

В разі використання масла підсирного, масла вершкового, масла топленого збираного, молочного жиру, як сировини для виробництва масла груп вершкового бутербродного і топленого (молочного жиру) під час вхідного контролювання необхідно перевірити відсутність будь-яких жирів, окрім молочного - згідно з 9.6. (п. 5.3.3. ДСТУ 4399:2005).

З результатів випробувань вбачається, що показники фітостеринів та холестерину: в -ситостерин та кампестерин проведених методами випробовувань ДСТУ ISO 18609:2004 та ДСТУ ISO 6799-2002 не відповідають стандарту.

В зв'язку з чим було отримано висновок, що зразок №156.1 за вмістом стеаринової фракції, зазначеними в таблиці результатів випробувань, не відповідає вимогам ДСТУ ISO 3594:2001.

Тобто в зразку масла вершкового, що перевірявся, окрім молочних жирів були присутні жири пальмового походження.

Таким чином, проведеним лабораторним дослідженням державним підприємством "Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації", проколом випробувань від 14 лютого 2017 року №156-Д було встановлено невідповідність партії товару поставленого товариством з обмеженою відповідальністю "Смілапостач" вимогам ДСТУ 4399:2005.

Під час розгляду даного спору відповідач вищенаведеного належними та допустимими доказами не спростував, підприємство своїм правом на захист не скористалося.

Отже, суд дійшов висновку, що нарахування штрафу за поставку неякісного товару в розмірі 3 295 грн. 11 коп. є правомірним.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Смілапостач", вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38595150, р/р 26007550591500 в АТ КБ "УкрСиббанк", МФО 351005 на користь військової частини 1471 Державної прикордонної служби України, с. Савинці, Рокитнянського району, Київської області, ідентифікаційний код 23311530, р/р 35219078017870 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172 - 9 466 грн. 39 коп. пені, 11 532 грн. 89 коп. штрафу за прострочення строків постачання товару, 3 295 грн. 11 коп. штрафу за поставку неякісної продукції та 1 600 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 24 липня 2017 року.

Суддя А.В.Васянович

СудГосподарський суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення20.07.2017
Оприлюднено24.07.2017
Номер документу67857583
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —925/704/17

Ухвала від 11.08.2021

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Васянович А.В.

Рішення від 20.07.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Васянович А.В.

Рішення від 19.07.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Васянович А.В.

Ухвала від 03.07.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Васянович А.В.

Ухвала від 04.07.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Васянович А.В.

Ухвала від 18.06.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Васянович А.В.

Ухвала від 19.06.2017

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Васянович А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні