Постанова

від 19.07.2017 по справі 917/439/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2017 р. Справа № 917/439/17

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю :

від позивача - Седньов М.Ю. (за довіреністю № 744 від 12.12.2016);

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Пирятинської районної державної адміністрації (вх. №1801 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 16.05.17 у справі № 917/439/17

за позовом ПАТ "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 21560766) в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" (код ЄДРПОУ 01186975)

до Управління соціального захисту населення Пирятинської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03195174)

про стягнення 199 057,55 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області про стягнення 199057,55 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.05.2017 (повний текст складено та підписано 22.05.2017) (суддя Семчук О.С.) у справі № 917/439/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області (вул. Ярмаркова, 41, м. Пирятин, Полтавська обл., 37000; код ЄДРПОУ 03195174) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бул. Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601), в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Соборності, 33, м. Полтава, 36000; рахунок № 26003010194903 в ПАТ "АЛЬФА-БАНК" м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 21560766, ІПН 215607626656) 199057 грн. 55 коп. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, 2985 грн. 87 коп. судового збору.

Управління соціального захисту населення Пирятинської районної державної адміністрації не погодилось з прийнятим у справі рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 19.07.2017.

Від заявника апеляційної скарги надійшла заява (вх. 7132 від 07.07.2017), в якій він повідомляє суд про те, що підтримує вимоги, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі. Просить суд розглядати апеляційну скаргу за відсутністю представника апелянта.

Від ПАТ "Укртелеком" надійшов відзив (вх. 7196 від 10.07.2017) на апеляційну скаргу, в якому він виклав заперечення на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та правове обґрунтування своєї позиції у справі. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення господарського суду Полтавської області у даній справі.

В судове засідання 19.07.2017 апелянт уповноваженого представника не направив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, щодо причин неявки пояснив суду у заяві (вх. 7132) про розгляд апеляційної скарги без участі представника апелянта.

В судовому засіданні 19.07.2017 представник позивача пояснив суду, що вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами за відсутності представника апелянта.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У п. 3.9.2. постанови пленуму ВГС України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" надано господарським судам наступні роз'яснення: у випадку нез'явлення в засідання суду представників обох сторін або однієї із них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на вищевикладене та на те, що сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, п. 5 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 сторони попереджені про те, що у разі неявки в судове засідання представників сторін та ненадання витребуваних судом документів справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами, враховуючи заяву апелянта про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника, судова колегія вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами за відсутності представника апелянта.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, в межах ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікації який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

Згідно ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

У 2016 році Полтавською філією ПАТ "Укртелеком" надані послуги зв'язку на пільгових умовах населенню Пирятинського району Полтавської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширювалась дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" на загальну суму 199 057,55 грн.

Наведене підтверджується наданими позивачем розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг у січні-грудні 2016 року (форма № 2-пільга, копії розрахунків - в матеріалах справи).

Враховуючи те, що відповідачем не виконано покладеного Законом на нього обов'язку щодо фактичного відшкодування понесених позивачем витрат щодо надання на пільгових умовах телекомунікаційних послуг окремим категоріям осіб в повному обсязі, позивач звернувся з позовом у даній справі.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, господарський суд першої інстанції вважав, що всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг за 2016 рік відповідачем повністю відшкодовані не були, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 199057,55 грн., яка підтверджується підписаним і скріпленим печатками сторін актом звіряння розрахунків станом на 01.01.2017 року (а.с. 7).

Судова колегія вважає правомірним такий висновок суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про телекомунікаційні послуги" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 року, споживачами, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Статтею 87 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.

Згідно з підпунктом б пункту 4 частини першої статті 89 та статті 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 97 Бюджетного кодексу України визначено, порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року за № 256 (надалі - Постанова № 256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі - Порядок № 256), якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Зокрема, пунктом 2 Постанови № 256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про те, що розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг у Пирятинському районі Полтавської області є Управління соціального захисту населення Пирятинської районної державної адміністрації, яке повинно здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню послуг зв'язку на пільгових умовах.

На підставі вищезазначених норм законодавства та положень Постанови та Порядку № 256, відшкодування витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Відповідно до частини першої пункту 8 Порядку № 256, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг (частина друга пункту 8 Порядку № 256).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, на виконання пункту 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року за № 117, позивач подавав на паперових та електронних носіях відповідачеві розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці.

Згідно пункту 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року за № 256, саме на відповідача покладено обов'язок щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від позивача інформацією, здійснювати розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Листом від 09.02.2017 року № 03-51юр позивач звернувся до відповідача з вимогою погашення існуючої заборгованості за 2016 рік. (а.с. 30)

Відповідно до статті 11 цього ж Кодексу, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною другою статті 193 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої, третьої статті 63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги мають надаватися відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Згідно з частиною шостою статті 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допоміг, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із Законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частини першої - четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України.

У листі від 30.06.2011 року за № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що "... деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів)".

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

За змістом ч. 2 статті 617 ЦК України, ч. 2 статті 218 ГК України та Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 3-28гс12.

Заборгованість з витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян в розмірі 199057,55 грн. підтверджена належними доказами. Станом на момент прийняття оскаржуваного рішення господарського суду Полтавської області докази оплати заборгованості у зазначеному розмірі в матеріалах справи не містяться.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян в розмірі 199057,55 грн. законне, обґрунтоване та прийняте при належному дослідження обставин справи.

Судова колегія вважає безпідставним та таким, що не звільняє відповідача від обов'язку відшкодувати витрати за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян посилання апелянта на відсутність субвенцій з Державного бюджету на відповідний рік.

Так, законодавством не встановлена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Отже, відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

З огляду на те, що доводи апелянта не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, а також враховуючи наведені обставини справи та норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалам справи, на підставі чого вказане рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись 49, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Пирятинської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.05.17 у справі № 917/439/17 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24.07.17

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.