Рішення

від 20.07.2017 по справі 925/758/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2017 р. Справа № 925/758/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом публічного акціонерного товариства Черкасиобленерго в особі структурного підрозділу Городищенського району електричних мереж, Черкаська область, м. Городище, вул. Кожедуба, 26-а

до Парафії Апостола Андрія Первозванного УАП Церкви, Черкаська область, Городищенський район, смт. Цвітково, вул. Кірова, 83

про стягнення 2 222,31 грн. заборгованості та санкцій,

за участю повноважних представників сторін:

позивача: Гайдай О.А. - за довіреністю;

відповідача: участі не брав.

Позивач звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до відповідача з вимогою стягнення 2 222,31 грн. заборгованості та санкцій за спожиту електроенергію за договором. Представник Позивача вимоги підтримав, просить позов задовольнити. Позивачем надано витяг з ЄДР на відповідача.

Відповідач свого представника в засідання не направив, витребувані документи не надав. Ухвали суду направлені відповідачу за адресою, вказаною в його реєстраційних документах. Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно приписів ст. 75 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Між ПАТ Черкасиобленерго та Парафією 20.01.2016р. було укладено договір №689 про постачання електроенергії.

За період з травня 2016р. по червень 2017р. у відповідача утворився борг за спожиту електроенергію в сумі 2003,22 грн. На суму заборгованості нарахована пеня 219,09 грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов'язань стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права.

Відповідач вимоги не заперечив, відзиву не надав, доказів погашення боргу не надав.

На запитання головуючого представник позивача заявив:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Позивач є суб'єктом господарювання на ринку послуг енергозабезпечення.

Відповідач є громадською релігійною неприбутковою організацією.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

Сторони перебувають у договірних відносинах між собою на підставі письмового двостороннього оплатного консенсуального договору постачання електроенергії приєднаними мережами. Відносини між ними ґрунтуються на положеннях Законів України Про електроенергетику та Про ринок електричної енергії .

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За своїм змістом представлений договір постачання електричної енергії є договором енергопостачання і відповідає вимогам параграфу 3 ст. 275 ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору про постачання електричної енергії №689 від 20.01.2016р. Договір не заперечний сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електроенергію споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту електроенергію та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

Спірний договір передбачає постачання енергії для забезпечення потреб енергоустановок споживача приєднаною потужністю 1,5 кВт (а.с. 10).

Спору в частині об'ємів та ціни спожитої енергії немає.

Позивач за період травня 2016-червня 2017р. передав відповідачу 2246 кВт електроенергії на суму 2358,28 грн. (а.с. 18). Електроенергія була оплачена частково - в сумі 445,50 грн., що враховано позивачем при зверненні з позовом. Заборгованість складає 2003,22 грн., що є предметом спору.

Доказів повного погашення боргу не надано.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявність заборгованості підтверджується договором, балансом за активну електроенергію, рахунками на оплату, відсутністю претензій відповідача.

Згідно п. 7 ст. 276 ГК України оплата електроенергії здійснюється на умовах договору. сторонами підписано додатки до договору про графік зняття показників лічильника та порядок розрахунків за спожиту електроенергію. Суд вважає, що строк оплати спожитої енергії вже настав.

Відсутність коштів у відповідача чи відсутність кошторису видатків на оплату споживаної електроенергії не є підставою звільнення відповідача від обов'язку проведення розрахунків за електроенергію.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4.2.1 договору за несвоєчасну оплату спожитої електроенергії Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми платежу за кожен день прострочення.

На підставі наявного прострочення грошового зобов'язання Позивачем нараховано Відповідачу 219,09 грн. пені за період з 01.11.2016р. по 01.06.2017р. з урахуванням п.4.2.1 Договору, які просить стягнути з Відповідача з урахуванням облікової ставки НБУ за спірний період. Споживачу виставлено окремий рахунок на сплату пені - а.с. 19.

Забезпечення виконання зобов'язання у виді неустойки оформлено між сторонами письмовим договором відповідно до положень та вимог ст.ст. 546-549 ЦК України.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон за період з 01.11.2016р. по 01.06.2017р. Розрахунок виконано вірно. Стягненню підлягає 219,09 грн. пені на користь Позивача. Сторони не заявляли про застосування строків позовної давності до моменту прийнятті рішення судом.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2003,22 грн. заборгованості та 219,09 грн. пені підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подавав свого розрахунку вимоги. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1600 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - Парафії Апостола Андрія Первозванного УАП Церкви, Черкаська область, Городищенський район, смт. Цвітково, вул. Кірова, 83, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26490496, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача - ПАТ Черкасиобленерго м. Черкаси в особі Городищенського району електричних мереж, Черкаська область, м. Городище, вул. Кожедуба, 26-а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25204653, номер рахунку в банку невідомий

2003,22 грн. основного боргу, 219,09 грн. пені та 1600 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 24.07.2017р.

Суддя Г.М. Скиба