Ухвала

від 23.06.2017 по справі 755/3732/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/3732/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2017 р. . слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:прокурора ОСОБА_3 ,захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,підозрюваного ОСОБА_6 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого в ОВС третього слідчого відділу прокуратури м. Києва старшого радника юстиції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального праводженя внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.03.2017 року за № 420171000000000277, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, -

в с т а н о в и в :

Слідчий в ОВС третього слідчого відділу прокуратури м. Києва старшого радника юстиції ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором 3 відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органами прокуратури та процесуального керівництва прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Захисники просили суд залишити клопотання без задоволення, оскільки підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

Підозрюваний просив суд відмовити у задоволенні даного клопотання з підстав вказаних захисниками.

Слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження,дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

При цьому, 01.03.2017року відомості за вказаними фактами було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 42017100000000277.

30.03.2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені злочинів передбачених ст. 191 ч.5 КК України.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови», N 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)» та те, що ч. 3 ст. 17 КПК України імперативно визначено, що підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.

За таких умов, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи та безпосередньо саме кримінальне провадження в оригіналі, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язкувважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

У судовому засіданні, стороною захисту, у супереч положень ч. 5 ст. 132 КПК України, не було надано суду допустимих доказів, які б свідчили про відсутність ризиків встановлених стороною обвинувачення, у зв`язку з чим, слідчий суддя вважає доведеною наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами.

Однак, слідчий суддя не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

За таких умов, суд приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відмовити, та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашньогоарешту в певний час доби, з покладенням обов`язків визначених ч.5 ст.194 КПК України в межах 60 діб, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання нею покладених процесуальних обов`язків.

Враховуючивищевикладене, керуючисьвимогамист.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, слідчийсуддя,-

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання слідчого в ОВС третього слідчого відділу прокуратури м. Києва старшого радника юстиції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №420171000000000277 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою відмовити.

Застосуватищодопідозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у виглядідомашньогоарешту за адресою: АДРЕСА_1 на період часу з 20 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. в робочі дні та постійно знаходитися протягом доби у вихідні та святкові дні.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступніобов`язки:

- прибувати за кожноювимогою до суду, слідчого та прокурора;

- не відлучатисяізнаселеного пункту, в якомувінпроживає без дозволуслідчого, прокурора або суду;

- повідомлятислідчого, прокурора та суд про змінусвогомісцяпроживання та місцяроботи;

- утримуватись від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Встановити строк перебування під домашнім арештом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , межах 60-ти діб, а саме до 30 липня 2017 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня їїоголошення.

Слідчий суддя: