Ухвала

від 19.07.2017 по справі 650/208/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 650/208/17-ц Головуючий в І інстанції Коваль В.О. Номер провадження 22ц - 791/868/2017 Доповідач Бугрик В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Бугрика В.В.,

суддів: Базіль Л.В.,

Семиженка Г.В.,

секретаря Давиденко І.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 березня 2017 року за позовом Публічного акціонерного товариства Приват Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ПАТ КБ Приватбанк звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач звернувся до ПАТ КБ Приватбанк з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 06.08.2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ Приватбанк , які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Пунктом 1.1.3.2.3 договору для ПАТ КБ Приватбанк передбачена можливість зміни тарифів та інших невід'ємних частин договору. У разі незгоди зі змінами Умов та правил надання банківських послуг або Тарифів банку клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору, виконавши умови п. 2.1.5.4 договору. ПАТ КБ Приватбанк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, і станом на 31.10.2016 року має заборгованість - 19028,69 грн.

Рішенням суду позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" кредитну заборгованість в сумі 19 028 (дев'ятнадцять тисяч двадцять вісім) грн. 69 коп. за кредитним договором № б/н від 06.08.12 року, яка складається з наступного: 4377,34 грн. - заборгованість за кредитом; 10931,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2337,54 грн. - заборгованість за пенею та комісією; штрафи: 500,00 грн. (фіксована частина) та 882,32 грн. (процентна складова). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 1600.00 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення яким застосувати строк позовної давності до вимог ПАТ КБ Приват Банк , стягнути з позивача судовий збір, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність рішення вимогам матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що ОСОБА_2 підписав заяву № б/н від 06.08.2012 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Умови укладеного між банком та відповідачем кредитного договору були погоджені сторонами у встановленому законом порядку і відповідач проти них не заперечував, що підтверджується його підписом у заяві, що разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та банком договір. Даний договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

ПАТ КБ Приватбанк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачеві кредит у розмірі, встановленому договором. Однак зобов'язання за даним договором належним чином відповідачем не виконуються, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 31.10.2016 року становить 19028,69 грн., що підтверджується розрахунком суми заборгованості. При цьому розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується з позовними вимогами банку та зазначає, що відповідно до вимог ст. 256-257 ЦК України строк позовної давності на пред'явлення зазначених вимог вже минув, а отже відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови в позові. Проте колегія суддів не приймає доводи апелянта та вказує, що відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Сплив позовної давності є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України). Для обчислення давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (ст.257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту ( ст.261 ЦК України). Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року справа № 6-127 цс 14 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до умов договору, укладеного ПАТ КБ ПриватБанк і ОСОБА_2 кінцевий термін виконання кредитного зобов'язання відповідає строку дії картки. Строк дії картки в договорі визначений до 04/16.

За таких обставин доводи апеляційної скарги є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки не спростовують висновків суду про задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції дана належна оцінка доводам позивача, доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки не спростовують висновків суду, тому відсутні підстави для її задоволення. Інших доводів, які б давали підстави для висновку про порушення чи неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, апеляційна скарга не містить.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими, були предметом розгляду суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити .

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 14 березня 2017 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) В.В. Бугрик

Судді: (підпис) Л.В. Базіль

(підпис) Г.В. Семиженко

З оригіналом згідно:

Копія ухвали оформлена 19 липня 2017 року

Ухвала набрала законної сили 19 липня 2017 року

Суддя В.В. Бугрик

Секретар судового засідання І.О. Давиденко