Рішення

від 13.07.2017 по справі 524/1508/17

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/1508/17

Провадження №2/524/1269/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді Кривич Ж.О.,

при секретарі Коваль Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

06.03.17 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що з 20 грудня 2003 року по 06 серпня 2012 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2.

Вказувала, що в період перебування в шлюбі за спільні кошти подружжя провели реконструкцію будинку АДРЕСА_1.

Реконструкція полягала в добудові житлової прибудови та веранди загальною площею 59, 2 кв.м.

Після проведення реконструкції Відповідач зареєстрував право власності на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1

В 2016 році, вулиця Куйбишева в місті Кременчук була перейменована на вулицю Гетьмана Полуботка.

06 серпня 2012 року було розірвано шлюб подружжя ОСОБА_1. Проте, ОСОБА_1 продовжує проживати та користуватися спірним майном і на момент розгляду справи.

Крім того, позивач вказувала, що відповідач почав вчиняти дії направлені на продаж частини будинку без обговорення та погодження із нею.

Враховуючи вище викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею та ОСОБА_2 право власності на 1/4 будинку № АДРЕСА_1.

Крім того, позивач вказувала, що відповідачу на підставі Договору від 16 жовтня 2009 року належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Згідно чинного законодавства, у разі набуття права власності на житловий будинок, що перебувають у власності іншої особи, припиняється право власності на земельну ділянку на якій розташовані ці об'єкти. У разі набуття права власності на житловий будинок кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності житлового будинку.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на 1/4 земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, а за ОСОБА_2 право власності на 3/4 земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Сторони належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи проте в судове засідання не з'явились.

Від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та підтримку позовних вимог.

Від ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про визнання позову в повному обсязі та заява про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали цивільної справи та обставини у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 виданого 20.12.2003 року Відділом РАЦС Світловодського МУЮ, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі.

Рішенням від 06.08.2012 року Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області по справі № 1121/2651/12 - розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В період перебуванняв шлюбі з 20 грудня 2003 року по 06 серпня 2012 рокупозивач - ОСОБА_1 разом з відповідачем - ОСОБА_2 на спільні кошти подружжя провели реконструкцію будинку АДРЕСА_1.

Реконструкція полягала в добудові житлової прибудови та веранди загальною площею 59, 2 кв.м., тому загальна площа будинку збільшилася та склала 101 кв.м.

Відповідно до Декларації про готовність об'єкта до експлуатації будівництво (реконструкція) була розпочата в березні 2009 року а закінчена в листопаді 2010 року.

Тобто, підтверджено належними та допустимими доказами, що будівництво (реконструкція) будинку була проведена у період перебування у шлюбі сторін по справі.

Із змісту статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Згідно частини статті 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості в наслідок спільних трудових чи грошових затрат, воно у разі спору може бути за рішенням суду визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до обставин справи після проведення реконструкції Відповідач зареєстрував право власності на 1/2 житлового будинку АДРЕСА_1, що підтверджується Свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 18.12.2015 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.12.2015 року.

В 2016 році, вулиця Куйбишева в місті Кременчук була перейменована на вулицю Гетьмана Полуботка.

Згідно частини 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Верховний суд України в постанові від 16 грудня 2015 року по справі № 6-2017цс 15 зробив правовий висновок про те, що споруджений подружжям в період шлюбу житловий будинок до його прийняття до експлуатації та реєстрації права власності на нього не набуває юридичного статусу житлового будинку, однак, будучи сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, є майном, набутим подружжям за час шлюбу, відтак, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, яке може підлягати поділу між ними.

Згідно ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя.

В зв'язку з вище викладеним суд приходить до висновку, що позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності подружжя належить 1/2 будинку АДРЕСА_1.

Отже, позивачу на праві власності належить 1/4 будинку № АДРЕСА_1.

Крім того, на підставі Договору дарування від 16 жовтня 2009 року та Державного акту на право приватної власності на землю від 06.05.1999 року ОСОБА_2 належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Згідно ст. 120 ЗК України говорить, у разі набуття права власності на житловий будинок, що перебувають у власності іншої особи, припиняється право власності на земельну ділянку на якій розташовані ці об'єкти. У разі набуття права власності на житловий будинок кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності житлового будинку.

Із змісту ст. 377 ЦК України вбачається, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок, переходить право власності на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Верховний суд України в постанові від 16 грудня 2015 року по справі № 6 - 2710 цс 15, зробив правовий висновок про те, що земельна ділянка приватизована одним з подружжя у період шлюбу для будівництва та обслуговування жилого будинку й господарських будівель, є його власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя. Разом з тим, у разі будівництва подружжям на такій земельній ділянці житлового будинку, право спільної сумісної власності на який виникає в обох з подружжя виникає і на земельну ділянку, відведену для будівництва.

Враховуючи те, що позивачу на праві власності належить 1/4 житлового будинку № АДРЕСА_1, отже позивачу належить на праві власності 1/4 земельної ділянки за адресою № АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 ст. 69 СК України дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Пунктом 22 постанови № 11 від 21.12.2007 року Пленуму Верховного суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя визначив, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК.

В ст. 372 ЦК України зазначено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя знайшли своє підтвердження, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 088 грн. 50 коп. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, РНКОП НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 право власності на 1/4 житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності на 1/4 земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, РНКОП НОМЕР_2, остання відома адреса місця реєстрації та місця проживання: АДРЕСА_1 право власності на 1/4 житлового будинку АДРЕСА_1 та право власності на 3/4 земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2 088 грн. 50 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти днів з дня його проголошення або з дня одержання копії рішення у випадку, коли особа, яка брала участь у справі, була відсутня у судовому засіданні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

Суддя