Постанова

від 19.07.2017 по справі 802/1002/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 липня 2017 р. Справа № 802/1002/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Руслани Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Могиль Тетяни Олександрівни

представника позивача: Костенко О.А.

представника відповідача: Непийводи І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АХТ - АГРО"

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "АХТ - АГРО" (далі - позивач, ТОВ "АХТ-АГРО") з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУДФС у Вінницькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що ГУ ДФС у Вінницькій області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку, за результатами якої складено акт №490/14-06/37691026 від 26.05.2017 року. Під час проведення перевірки контролюючим органом виявлено порушення вимог чинного законодавства, що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 15.06.2017 №0004921402 та №0004911402. Позивач не погоджується із рішеннями контролюючого органу та просить суд визнати їх протиправними та скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги та просила суд задовольнити адміністративний позов з підстав викладених в позовній заяві.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 26.06.17 представником позивача суду надано первинну документацію щодо підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Дельрей", ТОВ "Конкордвест" та документи що підтверджують їх оплату.

Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечувала, посилаючись на мотиви викладені в письмових запереченнях Просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ТОВ "АХТ-АГРО" зареєстровано Вінницьким міським управлінням юстиції від 06.05.2011 року та перебуває на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.

На підставі направлення №800 від 12.05.2017 ГУ ДФС у Вінницькій області, згідно ст.20, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "АХТ-АГРО" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахункам з ТОВ "Конкордвест" за період жовтень, листопад, грудень 2016р., ТОВ "Дельрей" за період листопад, грудень 2016 р.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №490/14-06/37691026 від 26.05.2017 року про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "АХТ-АГРО" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаєморозрахункам з ТОВ "Конкордвест" за період жовтень, листопад, грудень 2016р., ТОВ "Дельрей" за період листопад, грудень 2016 р.

Під час перевірки контролюючим органом виявлено порушення п. 198.1, 198.3 п.198.6 ст. 198 ПК внаслідок чого, підприємством занижено податок на додану вартість за грудень 2016 року на суму 873396 грн., та п. 198.1, 198.3 п. 198.6 ст. 198 ПК України внаслідок чого, підприємством завищено від'ємне значення за грудень 2016 року на суму 2316722 грн., яке в подальшому включається до складу податкового кредиту.

В зв'язку із виявленими порушеннями ГУ ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення - рішення від 15.06.2017р. №0004911402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1091745,00 грн. та податкове повідомлення - рішення №0004921402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2316722 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Так, відповідно до матеріалів перевірки, контролюючим органом установлено, що у перевіряємого періоді позивач мав взаємовідносини з суб'єктами господарювання - ТОВ "Конкордвест", ТОВ "Дельрей".

Зокрема, між позивачем та ТОВ "Конкордвест" (продавець) було укладено договір поставки №3/10 від 03.10.2016 року, за умовами якого продавець згідно замовлення покупця передає у власність останньому засоби захисту рослин, підтверджених Специфікаціями, що є невід'ємними частинами даного договору. Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість ЗЗР (засоби захисту рослин) відповідно до умов даного договору.

Асортимент ЗЗР постачається на суму 24000000,0 грн., в тому рахунку ПДВ.

ЗЗР поставляється покупцем окремими партіями, згідно строку вказаному в договорі. Базис поставки продукції - склад Продавця (Черкаська обл., м. Тальне, вул. Вокзальна, 143).

Покупець зобов'язується провести повні розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця з відстрочкою 30 календарних днів. Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині взаєморозрахунків до їх повного виконання сторонами.

Відповідно до наданих документів та на виконання умов вказаного договору ТОВ "Конкордвест" на адресу позивача виписано видаткові та податкові накладні на поставку товару, які зареєстровані в ЄРПН. Також, до перевірки позивачем було надано товарно - транспортні накладні.

Зауважень щодо податкових та видаткових накладних у Акті не встановлено.

Як слідує з Акту перевірки, перевіряючими досліджено первинну документацію згідно якої здійснювалось перевезення товару від постачальника ТОВ "Конкордвест" на адресу позивача та встановлено, що в ТТН відсутня будь-яка інформація стосовно вантажно-розвантажувальних операцій, супровідних документів на вантаж.

Відповідач посилається на те, що відповідно до п. 8.25, п. 8.26, п. 11.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється з моменту проставлення в товарно - транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред'явлення водієм товарно - транспортної накладної в пункті розвантаження. Вантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на навантажений або вивантажений вантаж. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначити.

Таким чином, податковий орган прийшов до висновку, що виписані ТТН на постачання товару від ТОВ "Конкордвест" не можна вважати належно оформленими, так як не має можливості дослідити час прибуття вантажу, час вибуття вантажу, можливого простою вантажу, який підлягав транспортуванню та ставлять під сумнів факт перевезення вантажу.

Під час перевірки досліджено подорожні листи, з яких проводилось списання паливно- мастильних матеріалів та нарахування заробітної плати водіям, а показники відповідно до яких провадяться відповідні розрахунки відсутні. Відсутні дані про відпрацьовані години водієм.

В ході проведення перевірки встановлено, що 18 жовтня, 20 жовтня та 21 жовтня 2016 маршрут руху машини Volkswsgen Crafter НОМЕР_1, водій ОСОБА_3, наступний: м. Вінниця - смт. Літин Він. обл - с. Полянецьке Савранський р-н Одеська обл. - м. Тальне Черкаська обл. - смт. Літин Він. обл. - м. Вінниця. Відстань на автомобілі між даними населеними пунктами 730,4 км, час подорожі становить 10,06 годин.

Згідно з розрахунками Міністерства соціальної політики України кількість робочих днів у жовтні 2016 року становить 20 днів, норма тривалості робочого часу на одну людину у жовтні 2016 р. становить 159 год. (7,96 год. на добу).

Відповідно до штатного розпису ТОВ "АХТ-Агро" посадовий оклад ОСОБА_3 становить 1760 грн. на місяць. На підставі табелю обліку робочого часу та відомостей нарахування заробітної плати водієм ОСОБА_3 відпрацьовано 159 год. протягом 20 робочих днів та нарахована заробітна плата в розмірі 1760,00 грн.

Згідно звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) поданого ТОВ "АХТ - АГРО" до контролюючого органу за період жовтень 2016 р. сума нарахованого та виплаченого доходу ОСОБА_3 становить 1760,00 грн.

Відтак, податковим органом зроблено висновок про те, що відповідні докази спростовують факт перевезення товарів, в зв'язку із відсутністю додаткових виплат водію ОСОБА_3

Окрім того, під час перевірки встановлено, що ТОВ "Конкордвест" не виконано обов'язки по передачі товару відповідно до ст. 662 ЦК України, згідно з яким підтвердження якості з боку постачальника є сертифікат якості, який видається виробником на кожну партію товару.

В зв'язку з вищевикладеним, контролюючим органом зроблено висновок про не реальність здійснення господарських операцій з придбання товарів позивачем у ТОВ "Конкордвест".

Щодо господарських операцій з ТОВ "Дельрей", то згідно Акту вказано, що 21.11.2016 року було укладено договір поставки №11. Згідно наданих до перевірки документів ТОВ "Дельрей" на адресу позивача виписано видаткові та податкові накладні які зареєстровані в ЄРП на поставку товарів, також до перевірки надано товарно - транспортні накладні.

Як слідує з Акту, під час перевірки первинних документів наданих до перевірки, зокрема ТТН встановлено, що у них відсутня будь-яка інформація стосовно вантажно - розвантажувальних операцій, супровідних документів на вантаж.

В зв'язку із чим, відповідач посилається на те, що виписана ТТН на постачання товару від ТОВ "Дельрей" не можна вважати належно оформленими, так як не має можливості дослідити час прибуття вантажу, час вибуття вантажу, можливого простою, який підлягає транспортуванню та ставить під сумнів факт перевезення товару.

В акті зазначено, що позивачем не надано до перевірки сертифікати якості, аналізу відповідності товарів засобів захисту рослин, що унеможливлює встановити походження товару.

Також, відповідачем зазначається, що ТОВ "Дельрей" не виконані обов'язки у відповідності до ст. 662 ЦК України, а тому дані факти вказують на не реальність здійснення господарських операцій з придбання товарів - засобів захисту рослин у ТОВ "Дельрей".

Крім того в Акті зазначено, що згідно подорожніх листів встановлено в розділі "Робота водія та автомобіля" відсутні відомості в графах виїзд із гаража: год., хв., пробіг, показники спідометра; повернення в гараж: год. хв., пробіг, показники спідометра. В розділі "Рух пального, л" відсутні відомості про залишок пального при в'їзд, поверненні. У розділі "Завдання водієві" відсутні відомості про час прибуття, вибуття, кількість годин, звідки взяти вантаж, куди доставити, найменування вантажу, кількість вантажу, відстань, км., перевезти тонн.

Подорожні листи є первинними документами, відповідно яких проводиться списання паливно-мастильних матеріалів та нарахування заробітної плати водіям, а показники відповідно до яких проводяться розрахунки відсутні.

З Акту слідує, що розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар в грошовій формі не здійснювалися, а шляхом відступлення права вимоги згідно договору про відступлення права вимоги від 30.11.2016 р. укладеного між ТОВ "АХТ -АГРО" (боржник), ТОВ "Дельрей" (первісний кредитор), ТОВ "Конкордвест" (новий кредитор) на суму 1180512,34 грн.

Відповідно до дослідженої оборотно-сальдовї відомості по рахунках 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" станом на 01.11.16 дебеторська/кредиторська заборгованість з ТОВ "Дельрей" по договору №11 від 21.11.16р. відсутня; 30.11.16р. дебетоська/кредиторська заборгованість з ТОВ "Дельрей" по договору №11 від 21.11.16р. відсутня. В бухгалтерському обліку ТОВ "АХТ-АГРО" операції з підприємством ТОВ "Дельрей" відображено Дт 28 "Товари", Кт 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Разом з тим як слідує з Акту, з метою встановлення факту реальності господарських операцій, враховуючи наявність відповідних умов для їх здійснення контрагентами - постачальниками ТОВ "Конкордвест", ТОВ "Дельрей" в жовтні, листопаді 2016р. використано податкову інформацію. В результаті чого встановлено, що у позивача відсутній взаємозв'язок між укладеними з ТОВ "Конкордвест", ТОВ "Дельрей" договорами та використання його у своїй господарській діяльності, а тому господарські операції здійснені без належної обачливості або при наявності узгоджених дій з ТОВ "Конкордвест", ТОВ "Дельрей" з метою отримання податкової вигоди.

За змістом Акту, ТОВ "Конкордвест" знаходиться на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, вид діяльності: неспеціалізована оптова торгівля. Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 4 квартал 216р., працювало у штаті -1 особа, за цивільно - правовими договорами 95 осіб.

Контролюючим органом зазначено, що згідно єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалами Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.12.2016р. (справа №161/17394/16-к, провадження №1-кс/161/6275/16) накладено арешт на розрахунковий рахунок ТОВ "Конкордвест" відкритий у ПАТ "Пумб"; від 21.12.16р. (справа №161/17394/16-к, провадження №1-кс/161/6275/16) накладено арешт на розрахунковий рахунок ТОВ "Конкордвест" відкриті у ПАТ "Сбербанк" шляхом зупинення видаткових операцій з коштами по вказаному рахунку, окрім зупинення видаткових операцій, пов'язаних зі сплатою податків до бюджету, сплатою внесків до Пенсійного фонду та фонду соціального страхування, а також виплати заробітної плати.

Також, в Акті вказано, що СУФР ГУ ДФС у Волинській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №32016030000000036 від 27.05.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 27 ч.5, 212 ч. 3, 205 ч. 1 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи шляхом внесення недостовірних даних до податкової звітності підприємств незаконно сформували податковий кредит підприємствам з ознаками фіктивності "транзитерам".

До складу підприємств з ознаками фіктивності, реквізити яких використовують учасники "конвертаційного центру" входить ТОВ "Конкордвест". Згідно інформаційних баз в період жовтень, листопад 2016 р. ТОВ "Конкордвест" не було учасником зовнішньоекономічної діяльності, не здійснювало придбання (імпорт) товарів, робіт, послуг із-за меж митних кордонів України та відповідно не декларувало їх в податкових деклараціях з податку на додану вартість у відповідних періодах.

Щодо контрагенту ТОВ "Дельрей" в Акті вказано, що згідно податкової інформації, що надана ДПІ у Дніпропетровському районі ГУ ДФС у м. Києві, товариство останню звітність подавало за грудень 2016, договір про визнання електронних документів розірвано, згідно податкової звітності основні фонди та транспортні засоби відсутні, на підприємстві у 2016 працювало у штаті 1 особа, за цивільно-правовими угодами працювало - 0 осіб.

Відповідно до ЄРДР внесено кримінальне провадження за №3201500010000126 від 28.07.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 205, ч.3 ст. 212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб протягом 2015-2016 створила та придбала на території України суб"єкти підприємницької діяльності, серед яких і ТОВ "Дельрей".

Відтак, за наведених вище обставин, податковим органом ставиться під сумнів здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами.

Проте, суд не погоджується з такими висновками, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до положень п. 137.1 ст. 137 ПК дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що 44.1. для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

З аналізу наведених норм убачається, що законодавцем, безумовно, презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку з достовірністю документів податкового обліку.

Судом в ході судового розгляду досліджені первинні документи, що підтверджують придбання товару. Так, на виконання умов договорів позивачем надано податкові, видаткові накладні, а також документи, що підтверджують переміщення товару, а саме ТТН.

Надані позивачем документи є первинними документами в розумінні вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та у своїй сукупності повністю підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій. Характер спірних операцій відповідає звичайній господарській діяльності позивача та її основним видам. Водночас, відповідачем не заперечувалось наявність первинної документації у позивача, що відображено і в самому Акті перевірки.

Отже, сукупність первинних, платіжних та інших документів, які зазвичай супроводжують відповідні господарські операції, підтверджують фактичне виконання умов договорів і не дають підстав для сумніву у їх реальності.

Стверджуючи про фіктивний характер господарських операцій товариства-позивача з контрагентами, податковий орган посилається на те, що відповідно до товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, не вказано час прибуття, час вибуття вантажу, можливого простою, а тому не дає можливість встановити сам факт перевезення товару (вантажу).

Оцінюючи вищезазначену аргументацію податкового органу, суд виходить із того, що товарно-транспортна накладна є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання/продажу товару.

Крім того, оглядаючи ТТН, що долучені до матеріалів справи, суд вбачає, що останні відповідають критеріям первинної документації, мають обов"язкові реквізити, вказані пункти завантаження/розвантаження із заначенням повної юридичної адреси, вантаж, вага, вказано ПІБ водія, містять підписи посадових осіб та печатки. Недоліки, обумовлені в Акті перевірки не можуть бути підставою для сумнівності господарських операцій.

Посилання відповідача на те, що платник не мав фактичної (реальної) господарської діяльності з названими контрагентами з огляду на відсутність працюючих на зазначених підприємствах не можуть слугувати достатнім свідченням сумнівності розглядуваних операцій та недобросовісності позивача як платника податків. Необхідні для виконання операцій особи можуть бути залучені платником за цивільно-правовими договорами, про що вказано в самому Акті, а саме на ТОВ "Конкордвест" працювало в штаті 1 особа, а за цивільно-правовими договорами 95 осіб. Також, на ТОВ "Дельрей" в штаті працювала 1 особа.

У законодавстві України закріплено принцип персональної відповідальності, згідно якого особа має нести відповідальність за вчинені нею правопорушення, а не за правопорушення інших осіб.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

Також, відповідач в Акті посилається на подорожні листи, як на первинні документи, відповідно до яких проводилось списання паливно-мастильних матеріалів та нарахування заробітної плати водіям, а показники відповідно до яких розрахунки відсутні, такі висновки останнього не можуть бути взяті судом до уваги, з огляду на наступне.

В Акті перевірки відповідач посилається на те, що подорожні листи мають відповідати положенням Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи". Однак вказана Інструкція Наказом Державного комітету статистики України та Міністерства транспорту України №507/1059 від 03.11.2006р. скасована. Разом з тим, подорожні листи беруться до уваги лише щодо обліку та списання паливно-мастильних матеріалів, про що також зазначено відповідачем.

Щодо посилань відповідача на відсутність сертифікатів якості відповідності поставленого товару - засобів захисту рослин, в зв"язку із чим унеможливлює встановити походження товару, та нереальність здійснення господарсьих операцій між позивачем та контрагентами, то судом не можуть бути взяді до уваги, в зв"язку із тим, що Наказом Державного комітету України з питань технічого регулювання та споживчої політики №28 від 01.02.2005 р. затверджено Перелік продукції, що підлягає обов"язковій сертифікації в України. Відповідно до вказаного Переліку товар, який був поставлений, а саме засоби захисту рослин не потребують обов"язковій сертифікації.

Наявність певної аналітичної інформації з інформаційних систем податкового органу або відомості, одержані від інших підрозділів податкової служби чи інших органів державної влади, можуть свідчити лише про наявність у податкового органу певних сумнівів, однак не доказують з достовірністю того факту, що в дійсності позивач не міг мати господарські відносини з контрагентами.

В той же час, вказані доводи відповідача не приймаються судом в якості достатніх обґрунтувань правомірності оскаржених податкових повідомлень-рішень, оскільки отримання контролюючим органом податкової інформації стосовно контрагента платника податків, в якому викладені висновки про відсутність можливості для здійснення господарської діяльності, не звільняє контролюючий орган від виконання обовязку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, адже податкова інформацію стосовно контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Доказом щодо порушення платником податків податкового законодавства є Акт перевірки, який відтворює факти виявлених порушень з посиланням на первинні або інші документи.

Висновки відповідача не можуть ґрунтуватися на податковій інформації по контрагентах позивача, та не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Перевіряючи доводи відповідача про наявність матеріалів кримінального провадження, що є підстави вважати, що контрагенти позивача є учасником тіньового сектору, то суд зазначає що в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Судове рішення з даного питання відсутнє.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано будь-яких рішень суду щодо визнання вказаного вище договору недійсними чи обвинувальних вироків суду, які б набрали законної сили та підтверджували факти протиправних кримінальних дій з боку посадових осіб контрагентів позивача саме по господарським операціям з ТОВ "АХТ-Агро".

Більше того, наявність кримінального провадження не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки норма частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до відповідальності, а не щодо інших осіб.

Окрім того, представником позивача надано до суду копії ухвали по справі №761/12662/17 (провадження 1-кс/761/8015/2017) від 26 квітня 2017 р. слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва про скасування арешту накладеного ухвалою від 22.03.17р. на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Дельрей", відкритих в ПАТ "Сбербанк", а також ухвалу Печерського районного суду міста Києва по справі №757/22556/17-к від 0,3.05.2017р. якою арешт накладений ухвалою від 11.04.17 на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Дельрей" в ПАТ "Сбербанк", скасовано.

Разом з тим, заслуговують на увагу пояснення представника позивача щодо ведення реальної господарської діяльності ТОВ "Дельрей" з огляду на те, що відповідно до відомостей внесених до ЄДР станом на 19.07.2017 внесено зміни до установчих документів цього підпримства шляхом зміни найменування та місцезнаходження платника податків із присвоєнням ідентичного коду юридичної особи 40905697, що належав ТОВ "Дельрей".

Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Оскільки судом не установлено, а відповідачем не доведено, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємством було одержання позивачем податкової вигоди, господарська діяльність суб'єкта господарювання не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Суд вважає за потрібне наголосити на необхідність дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 КАСУ.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не наведено обґрунтованих підстав з посиланням на належні та допустимі докази щодо нереальності господарських операцій, та не наведено доказів порушення чинного законодавства позивачем, що презюмується з добросовісністю платника податків, суд вважає, що позов є обгрунтованим, відтак підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, керуючись частиною 1 статті 94 КАС України, вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.06.2017 №0004921402 та №0004911402.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АХТ - АГРО" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області сплачений судовий збір у розмірі 28 526 (двадцять вісім тисяч п"ятсот двадцять шість) грн. 17 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Дмитришена Руслана Миколаївна

Згідно з оригіналом:

Суддя:

Секретар: