Постанова

від 16.06.2016 по справі 804/264/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 р. Справа № 804/264/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,

представника позивача: Шинкаренка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради Міськводоканал

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради Міськводоканал звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.12.2015р. №0003242202.

В обґрунтування пред'явленого позову, з урахуванням додаткових пояснень, зазначалося, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів податкового законодавства та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентом позивача - ПП Дніпроелектробуд в ході здійснення реальної господарської операції. Вказаний правочин недійсним в судовому порядку не визнавався та є реальним, про що свідчать відповідні первинні документи, які були надані до перевірки, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даного правочину. Надані до перевірки первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Наявність у ПП Дніпроелектробуд матеріально-технічної бази, технічного обладнання, автотранспорту, працівників, необхідних для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг (виконання робіт) для позивача, підтверджується довідкою від 28.04.2015р. за вих.№28/04-2015, звітом за формою №1-ДФ ПП Дніпроелектробуд , а також ліцензією на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. При цьому, необґрунтованими є висновки відповідача щодо не підтвердження реальності господарської операції через відсутність товарно-транспортних накладних, оскільки товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту та витрат відповідно до норм Податкового кодексу України. Щодо зауважень контролюючого органу про ненадання позивачем сертифікатів якості придбаного товару, то чинним законодавством не передбачено вимог стосовно обов'язкової сертифікації (оформлення сертифікатів відповідності) відносно придбаного товару. Крім того, Податковим кодексом України не передбачено пов'язаність виникнення права платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість з обов'язковою наявністю сертифікатів якості на товар. За таких обставин, позивач вважає податкове повідомлення-рішення форми від 30.12.2015р. №0003242202 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що документальною позаплановою виїзною перевіркою позивача встановлено завищення останнім податкового кредиту за травень 2015 року на суму 134858,00грн. внаслідок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентом ПП Дніпроелектробуд , оскільки правочин, укладений з цим контрагентом не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Підтвердженням наведеного є інформація з аналізу баз даних по ланцюгу придбаних ТМЦ щодо виконання робіт (послуг) ПП Дніпроелектробуд у інших суб'єктів господарювання, відповідно до якої у контрагента ПП Дніпроелектробуд відсутні трудові ресурси та основні засоби виробництва. Також, на момент перевірки товарно-супровідні документи (товарно-транспортні накладні, довіреності, акти - приймання передачі товару) на придбання ТМЦ для виконання робіт (послуг) відсутні. Крім того, позивачем до перевірки не надано сертифікатів відповідностей (паспортів якості) виробника ТМЦ, які придбані для виконання робіт (послуг) ПП Дніпроелектробуд .

Представник відповідача у судове засідання 16.06.2016р. не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради Міськводоканал (далі - КВП ДМР Міськводоканал ) (код ЄДРПОУ 33855098) зареєстроване Дніпродзержинським міським управлінням юстиції, номер державної реєстрації 12231020000001591, та перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, (далі - Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі як платник податку на додану вартість.

На підставі наказу від 24.11.2015 року №1037 Дніпродзержинської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, направлень на перевірку від 25.11.2014 року №771, №772 фахівцями відповідача, керуючись п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку з наданням КВП ДМР Міськводоканал (код ЄДРПОУ 33855098) не в повному обсязі пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит Дніпродзержинської ОДПІ, проведено документальну позапланову виїзну перевірку КВП ДМР Міськводоканал (код ЄДРПОУ 33855098) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП Дніпроелектробуд (код ЄДРПОУ 34974380) за травень 2015 року.

За результатами означеної перевірки складено акт №2899/141/04-03-22-02/34974380 від 08.12.2015р., яким зафіксовано встановлене перевіркою допущення позивачем порушення приписів п.п.14.1.36, п.п.14.1.191, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, ст.44, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186. п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 ПК України від 02.12.10 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим останнім занижено податок на додану вартість у травні 2015 року на загальну суму 134858,00грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними ПП Дніпроелектробуд , оскільки проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з цим суб'єктом господарювання, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а, отже, встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість. Так, згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2015 року від 25.11.2015р. №9240618437, наданого КВП ДМР Міськводоканал до відповідача, підприємством зменшено суму податкового кредиту з ПДВ за травень 2015 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП Дніпроелектробуд на суму ПДВ 2701,56грн., але згідно з відомостями пошукової системи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Перегляд податкових накладних встановлено, що коригування вищевказаних податкових накладних за травень 2015 року ПП Дніпроелектробуд на адресу позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстроване. При цьому, на момент перевірки у позивача відсутні товарно-супровідні документи та сертифікати відповідності щодо придбаного товару для виконання робіт ПП Дніпроелектробуд . Також з аналізу інформації баз даних контролюючого органу по ланцюгу придбання ТМЦ щодо виконання робіт (послуг) ПП Дніпроелектробуд у інших суб'єктів господарювання встановлено, що основним постачальником ТМЦ (робіт, послуг) ПП Дніпроелектробуд є ТОВ УНІСОН ТРЕЙД ГРУП (код ЄДРПОУ 39577373), при цьому у ТОВ УНІСОН ТРЕЙД ГРУП відсутні трудові ресурси та основні засоби виробництва, придбання та реалізація товару (робіт, послуг) ТОВ УНІСОН ТРЕЙД ГРУП оформлюється лише документально або для штучного збільшення вартості товарів, робіт, послуг по ланцюгу постачання без доведення побічних витрат на таке зростання (транспортних, вантажних послуг, послуг зберігання, модернізації тощо), що, в свою чергу, свідчить про штучне використання ТОВ УНІСОН ТРЕЙД ГРУП податкової вигоди по податковим накладним, отриманим від контрагентів-постачальників лише для мінімізації податкових зобов'язань. Аналізом зареєстрованих податкових накладних встановлено факти виписування податкових накладних по товарам (роботам, послугам), які ТОВ УНІСОН ТРЕЙД ГРУП не придбавалися, тобто має місце фактичний розрив ланцюга постачання .

На підставі акта перевірки №2899/141/04-03-22-02/34974380 від 08.12.2015р. Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015р. №0003242202, яким КВП ДМР Міськводоканал збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 202287,00грн., в тому числі за основним платежем - 134858,00грн. та за штрафними санкціями - 67429,00грн.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення, суд зважає на наступне.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Дніпродзержинської міської ради від 28.11.2014р. №1159-57/VI КВП ДМР Міськводоканал визначений замовником робіт з розміщення тимчасових споруд модульних будинків для переселенців по бул. Героїв у м. Дніпродзержинську.

Так, в грудні 2014 року за рахунок коштів Товариства Червоного Хреста України та Німецького товариства міжнародного співробітництва були збудовані тимчасові споруди модульних будинків для переселенців по бул. Героїв у м. Дніпродзержинську без виконання робіт з підключення модульного містечка до зовнішніх мереж електропостачання.

Згідно з рішеннями Дніпродзержинської міської ради від 27.02.2015р. № 1234-60/VI, від 27.03.2015р. №1268-61/VI, від 24.04.2015р. №1296-62/VI, на виконання Програми підтримки сімей з території південних та східних областей України, затвердженої рішенням Дніпродзержинської міської ради від 27.06.2014р. №1079-51/VI, фінансування робіт з підключення модульного містечка до зовнішніх мереж електропостачання по об'єкту Розміщення тимчасових споруд модульних будинків для переселенців по бул. Героїв у м. Дніпродзержинську передбачено міським бюджетом. Відповідальними за виконання заходу визначені Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради та КВП ДМР Міськводоканал . Дніпродзержинська міська рада є Засновником КВП ДМР Міськводоканал .

З метою виконання вищевказаних рішень Дніпродзержинської міської ради, між КВП ДМР Міськводоканал (замовник) та ПП Дніпроелектробуд (підрядник) укладено договір №172/15 від 28.04.2015р. на виконання робіт (далі - Договір).

Згідно з п.п.1.1 Договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, своїми силами і засобами та матеріалами виконати за умовами цього Договору будівельні Роботи по об'єкту Розміщення тимчасових споруд - модульних будинків для переселенців по бульвару Героїв у м. Дніпродзержинську.

Відповідно до п.1.2 Договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи на умовах цього Договору.

Згідно з п.1.3 Договору обсяг робіт визначається узгодженими Сторонами договірною ціною, кошторисною документацією (Додаток №1 до Договору, який після підписання Сторонами є невід'ємною частиною Договору), а також в Актах приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що договірна ціна підрядних робіт за цим Договором визначається на підставі Договірної ціни, кошторисної документації (Додаток №1 до Договору), що є невід'ємною частиною цього договору і на момент підписання Договору становить 991548,83грн., в тому числі ПДВ - 20% у сумі 165258,14грн.

Відповідно до п.2.4 Договору розрахунки за цим Договором проводяться у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових сум грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника на підставі рахунка - фактури Підрядника.

Згідно з п.2.5 Договору фінансування робіт проводиться на підставі календарного плану фінансування (Додаток №2, що є невід'ємною частиною Договору).

Відповідно до п.2.6 Договору розрахунок за фактично виконані роботи проводиться Замовником протягом 15-ти банківських днів з дня підписання Сторонами акта (ів) приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-2в).

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що здача-приймання виконаних робіт оформлюється Сторонами актом (ами) приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в).

Відповідно до п.6.2. Договору Підрядник протягом 3-х робочих днів після виконання робіт за Договором оформлює та надає Замовнику акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних робіт і витрат (форми №КБ-3).

Згідно з п.6.3. Договору Замовник протягом 3-х робочих днів перевіряє їх відповідність фактично виконаному об'єму робіт, підписує акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних робіт і витрат (форми КБ-3) і по одному примірнику повертає Підряднику.

Відповідно до п.11.1 Договору, останній вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2015р., а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

На підтвердження реальності виконання вищевказаного договору позивачем надано наступні документи, а саме: договірну ціну; пояснювальну записку; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1 -1 на електропостачання 0,4кв.; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1 -1 на електропостачання 0,4кв.; локальний кошторис на придбання обладнання № 2-1 -2 електропостачання 0,4кв; локальний кошторис на будівельні роботи №2-1 -3 на блискавкозахист модульних будинків електропостачання 0,4кв; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1-3 на блискакозахист модульних будинків; локальний кошторис на будівельні роботи №2-2-1 на електропостачання 10кв зовнішні мережі електропостачання 10кв; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-2-1 на електропостачання 10кв; локальний кошторис на придбання обладнання №2-2-2 зовнішні мережі електропостачання 10кв; локальний кошторис на будівельні роботи №7-1-1 на зовнішні мережі освітлення внутрішнього проїзду зовнішні мережі освітлення; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №7-1-1 на зовнішні мережі освітлення внутрішнього проїзду; підсумкову відомість ресурсів; довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за травень 2015 р. від 25.05.2015 р.; акт № 1/1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за травень 2015р. від 25.05.2015 р. (об'єкт: електропостачання 0,4кв) суму 331566,11грн. (ПДВ - 55261,02 грн.); підсумкову відомість ресурсів об'єкт: електропостачання 0,4кв; розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №1 електропостачання 0,4кв; акт №1 вартості обладнання, придбаного виконавцем робіт від 25.05.2015р. (об'єкт: електропостачання 0,4кв) на суму 45395,38 грн. (ПДВ - 7565,90 грн.); акт № 1/2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за травень 2015р. від 25.05.2015 р. (об'єкт: зовнішні мережі електропостачання 10кв) на суму 173 973,01 грн. (ПДВ - 28995,50 грн.); підсумкову відомість ресурсів об'єкт: зовнішні мережі електропостачання 10кв; розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в №1 зовнішні мережі електропостачання 10кв; акт №2 вартості обладнання, придбаного виконавцем робіт від 25.05.2015 р. (об'єкт: зовнішні мережі електропостачання 10кв) на суму 254 961,67 грн. (ПДВ - 42493,61 грн.); акт приймання-передачі обладнання в монтаж №50501 від 05.05.2015 р.; акт № 1/3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) від 25.05.2015р. (об'єкт: зовнішні мережі освітлення) на суму 19461,18 грн. (ПДВ -3243,53 грн.); підсумкову відомість ресурсів об'єкт: зовнішні мережі освітлення; розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в №1 зовнішні мережі освітлення.

Також відповідно до умов п.3.7 Договору для виконання робіт на об'єкті КВП ДМР Міськводоканал передало ПП Дніпроелектробуд обладнання - підстанцію трансформаторну комплектну зовнішньої установки типа КТПНГС= 1000/10/0,4кв за актом приймання-передачі обладнання в монтаж №50501 від 05.05.2015р. та довіреністю на отримання, що видана ПП Дніпроелектробуд від 05.05.2015р.

Оплата за виконані ПП Дніпроелектробуд роботи по договору №172/15 проведена позивачем у повному обсязі, що підтверджується виписками по клієнту КВП ДМР Міськводоканал ГУДКСУ у Дніпропетровській області УДКСУ у м. Дніпродзержинську від 19.05.2015 p., 25.05.2015 p. та платіжними дорученнями: №2 від 25.05.2015 р. на суму 331 566,11 грн. (ПДВ - 55261,02 грн.); №3 від 25.05.2015 р. на суму 45 395,38 грн. (ПДВ - 7565,90 грн.); №4від 25.05.2015 р. на суму 173 973,01 грн. (ПДВ - 28995,50 грн.); №5 від 25.05.2015 р. на суму 254961,67 грн. (ПДВ - 42493,61 грн.; №6 від 25.05.2015 р. на суму 19461,18грн. (ПДВ - 3243,53 грн.).

За результатами здійснення господарської операції між ПП Дніпроелектробуд та позивачем, останнім віднесено до складу податкового кредиту за травень 2015року суму ПДВ у розмірі 137559,56грн. згідно з податковими накладними, виписаними та зареєстрованими ПП Дніпроелектробуд в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: №250502 від 25.05.2015р. на суму 331566,11 грн., (ПДВ - 55261,02 грн.); №250503 від 25.05.2015 р. на суму 45395,38 грн., (ПДВ - 7565,90 грн.); № 250504 від 25.05.2015 р. на суму 173973,01 грн., (ПДВ - 28995,50 грн.); № 250505 від 25.05.2015 р. на суму 254961,67 грн., (ПДВ - 42493,61 грн.); №250506 від 25.05.2015 р. на суму 19461,18 грн., (ПДВ-3243,53 грн.).

Також, у травні 2015 року одночасно з нарахуванням податкового кредиту КВП ДМР Міськводоканал нарахувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість згідно п.198.5 ст.198 ПК України, що підтверджується податковою накладною №1551 від 31.05.2015р., яка зареєстрована КВП ДМР Міськводоканал у травні 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та внесена в Реєстр отриманих та виданих додаткових накладних за травень 2015 року в Розділ І податкової декларації з податку на додану вартість Видані податкові накладні на суму 825357,35грн., з них ПДВ у сумі 137559,56грн.

Згідно з уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2015 року від 25.11.2015р. №924061843, наданого КВП ДМР Міськводоканал до відповідача, позивачем зменшено суму податкового кредиту з ПДВ за травень 2015 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП Дніпроелектробуд на суму ПДВ 2701,56грн., що знайшло відображення у уточнюючій розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за травень 2015 року.

Таким чином, з урахуванням поданої декларації з податку на додану вартість підприємства за травень 2015 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2015 року КВП ДМР Міськводоканал по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП Дніпроелектробуд фактично віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суму ПДВ у розмірі 134858,00грн.

Разом з тим, Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області вважає зазначену господарську операцію нереальною, оскільки до перевірки не надано товарно-транспортні накладні на підтвердження факту придбання ТМЦ для виконання робіт (послуг) та сертифікати відповідностей (паспортів якості) виробника ТМЦ.

Щодо означених доводів відповідача суд зазначає, що позивачем було надано до перевірки первинні документи, необхідні для фактичного встановлення реальності цієї господарської операції, які складені з дотримання обов'язкових вимог до первинних документів, встановлених ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , тому відсутність сертифікатів якості за наявності належним чином оформлених первинних документів не може бути підставою для визнання господарської операції нереальною.

Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар, що використовувався при наданні послуг, за наявності інших документів, що підтверджують факт реальності господарської операції щодо надання таких послуг, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права формування податкового кредиту.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

При цьому Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., не встановлюються правила податкового обліку, а лише встановлюються права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, тим більше, що товарно-транспортна накладна є обов'язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, в той час, як законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) або допущення недоліків при їх оформленні з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Суд критично ставиться до посилань відповідача на відсутність сертифікатів якості на сою, оскільки за змістом ч.1 та 2 ст. 666 Цивільного Кодексу України єдиними правовими наслідками невиконання продавцем обов'язку передати покупцеві документи, що стосуються товару, в тому числі і сертифікати якості, є право (а не обов'язок) покупця відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар покупцеві. Податковий орган не вправі контролювати наявність або відсутність сертифікатів якості на товар (продукцію) і в залежності від їх наявності або відсутності робити висновок про нереальність господарських правочинів. Крім того, сертифікат якості на товар не є первинним документом в розумінні Закону України від 16.07.99 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки не містить інформації про господарську операцію та не підтверджує її здійснення, і його наявність не передбачена правилами ведення бухгалтерського та/або податкового обліку на підприємстві.

При цьому представник позивача у судовому засіданні пояснив, що матеріали, які використовувалися ПП Дніпроелектробуд для виконання договору №172/15, належали вищевказаному підприємству та їм же і транспортувалися на об'єкт, де здійснювалися робити, у вартість яких і увійшла ціна використаних ТМЦ.

Таким чином, факт здійснення реальної господарської операції між позивачем та вищевказаними контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, які відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладеним вказаного правочину. Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного договору, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або за інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладеного позивачем з ПП Дніпроелектробуд договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Щодо посилань відповідача на те, що з аналізу інформації баз даних контролюючого органу по ланцюгу придбання ТМЦ щодо виконання робіт (послуг) ПП Дніпроелектробуд у інших суб'єктів господарювання встановлено, що основним постачальником ТМЦ (робіт, послуг) ПП Дніпроелектробуд є ТОВ УНІСОН ТРЕЙД ГРУП (код ЄДРПОУ 39577373), при цьому у ТОВ УНІСОН ТРЕЙД ГРУП відсутні трудові ресурси та основні засоби виробництва, придбання та реалізація товару (робіт, послуг) ТОВ УНІСОН ТРЕЙД ГРУП оформлюється лише документально або для штучного збільшення вартості товарів, робіт, послуг по ланцюгу постачання без доведення побічних витрат на таке зростання (транспортних, вантажних послуг, послуг зберігання, модернізації тощо), що, в свою чергу, свідчить про штучне використання ТОВ УНІСОН ТРЕЙД ГРУП податкової вигоди по податковим накладним, отриманим від контрагентів-постачальників лише для мінімізації податкових зобов'язань, а також про наявність фактичного розриву ланцюга постачання , суд зазначає про таке.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Навіть у разі якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування податку на додану вартість за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані товари і послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків - одержувачів товарів - вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Зазначений висновок суду також узгоджується з висновками Верховного Суду України у рішеннях від 06.04.2004 у справі №8/140, від 29.10.2010 №21-14-а10, від 31.01.2011 у справі №21-47а10.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту травня 2015 року суми податку на додану вартість у розмірі 134858,00грн. за податковим накладними, виписаними його контрагентом ПП Дніпроелектробуд в ході виконання реальної господарської операції за договором №172/15 від 28.04.2015р.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що на підставі ч.1 ст.94 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3034,31грн., понесені позивачем, підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради Міськводоканал до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми Р від 30.12.2015р. №0003242202.

Стягнути з Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради Міськводоканал судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3034,31грн. (три тисячі тридцять чотири гривні тридцять одна копійка).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова